Відкрита артеріальна протока у значно недоношених новонароджених немовлят: чи ми використовуємо оптимальний варіант допомоги? [Текст] / С. О. Поцюрко [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 51-59. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (терапия) МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES (терапия) Анотація: Відкрита артеріальна протока (ВАП)– поширена проблема у недоношених дітей, яка може спричинити ускладнення та погіршити результати лікування. Однак вибір тактики надання допомоги немовлятам з ВАП залишається суперечливим. Мета дослідження. Порівняти ефективність фармакологічного закриття ВАП ібупрофеном або парацетамолом, а також оцінити ефективність та доцільність очікувальної тактики допомоги значно недоношеним новонародженим з ВАП. Матеріали та методи. У ретроспективне когортне дослідження були включені 80 недоношених дітей (гестаційний вік 32 тижні) з ехокардіографічно підтвердженим діагнозом ВАП. Тридцять із них отримували ібупрофен (група ібупрофену), 21 дитину лікували парацетамолом (група парацетамолу), а у 29 новонароджених застосовували очікувальну тактику (група порівняння). Першу дозу обох препаратів було введено у середньому (медіана [мінімальне-максимальне значення]) віці 6 днів (відповідно 6 [1-21] днів для ібупрофену і 6 [3-14] днів для парацетамолу; р0,05). Результати. Сформовані групи не відрізнялись за масою тіла на момент народження і гестаційним віком. Середній діаметр артеріальної протоки становив 3 [1,0-4,5] мм у групі ібупрофену, 2,5 [1,5-4,0] мм – у групі парацетамолу і 2,5 [ 1,0-4,0] мм у групі порівняння (р 0,05), але статистично значущої відмінності за цим показником між групами, в яких застосовували фармакологічне лікування, не було (р0,05). Лікування ібупрофеном виявилось ефективним у 27 (90 %), а парацетамолом – у 15 (71 %) дітей (p0,05). Самовільне закриття протоки спостерігали у 21 (72 %) немовляти. Середній вік дітей на момент закриття протоки становив 21 [6-78] день за умови лікування ібупрофеном, 23 [8-71] дні, якщо застосовували парацетамол, і 17 [7-48] днів без медикаментозного лікування (p0,05). Хірургічного втручання потребували 2 дітей (7 %), які отримували ібупрофен, і троє немовлят (14 %), яких лікували парацетамолом (р0,05). Між групами не було встановлено статистично достовірних відмінностей за частотою бронхолегеневої дисплазії (БЛД), БЛД/ смерті, внутрішньо-шлуночкових крововиливів, некротизуючого ентероколіту, а також тривалістю госпіталізації та смертності (p0,05). Ускладнень, пов’язаних з фармакологічним лікуванням, не було виявлено. Висновки. Парацетамол може бути ефективною і безпечною альтернативою ібупрофену у спробі фармакологічного закриття гемодинамічно значущої артеріальної протоки.У 72 % значно недоношених немовлят закриття гемодинамічно незначущої протоки відбувається без фармакологічних і/або хірургічних утручань. Дод.точки доступу: Поцюрко, С. О. Добрянський, Д. О. Секретар, Л. Б. Меньшикова, А. О. Салабай, З. В. Децик, О. Я. Вільних прим. немає

Шифр: СУ66/2021/1    Журнал Сучасна педіатрія [Текст]. - Виходить кожного кварталу 2021р. № 1 Зміст: Антипкін, Ю. Г. Еволюція малюкової смертності в Україні / Ю. Г. Антипкін, Р. В. Марушко, О. О. Дудіна. - С.6-14. - Бібліогр. наприкінці ст. Майданник, В. Г. Формування груп ризику з урахуванням інтервалу QT й QT-коригованого у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу / В. Г. Майданник [та ін.]. - С.15-21. - Бібліогр. наприкінці ст. Інші автори: Мітюряєва І. О., Гнилоскуренко Г. В., Кривонос Ю. М., Бурлай В. Г., Качалова О. С., Шевченко Т. А. Тесленко, М. Ю. Етіологічна структура гострих кишкових інфекцій у дітей та аналіз тяжкості клінічних проявів захворювання залежно від збудника / М. Ю. Тесленко. - С.22-27. - Бібліогр. наприкінці ст. Поцюрко, С. О. Прогностична цінність концентрації NT-proBNP у сироватці крові значно недоношених немовлят щодо гемодинамічної значущості відкритої артеріальної протоки / С. О. Поцюрко, Д. О. Добрянський, Л. Б. Секретар. - С.28-36. - Бібліогр. наприкінці ст. Усачова, О. В. Вроджена цитомегаловірусна інфекція: передумови для розвитку; клінічний випадок; труднощі лікування / О. В. Усачова [та ін.]. - С.37-44. - Бібліогр. наприкінці ст. Інші автори: Сіліна Є. А., Пахольчук Т. М., Конакова О. В., Дралова О. А., Курочкіна Т. І., Денисенко І. Г., Шевченко Р. Л. Шевченко, Н. С. Стан кісткової тканини в дітей з ювенільним ідіопатичним артритом / Н. С. Шевченко, Л. Ф. Богмат. - С.45-52. - Бібліогр. наприкінці ст. Абатуров, О. Є. Прогностичне значення впливу мікроРНК грудного молока на імунну відповідь новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку / О. Є. Абатуров, А. О. Товарницька. - С.53-61. - Бібліогр. наприкінці ст. Мочульська, О. М. Системна терапія алергодерматозів у дітей (огляд літератури) / О. М. Мочульська, Т. М. Косовська. - С.62-67. - Бібліогр. наприкінці ст. Кривопустов, С. П. Lactobacillus reuteri DSM 17938 та вітамін D3 при поширених клінічних проблемах дітей грудного віку / С. П. Кривопустов. - С.68-72. - Бібліогр. наприкінці ст. Шадрін, О. Г. Стан забезпеченості вітаміном D дітей раннього віку з гастроінтестинальними проявами харчової алергії / О. Г. Шадрін, Г. А. Гайдучик, М. Г. Горянська. - С.74-80. - Бібліогр. наприкінці ст. Позалікарняна пневмонія в дітей віком від 1 місяця: клінічна настанова, заснована на доказах (Закінчення. Розд. 1-6 див. №8, 2020). - С.82-111. - Бібліогр. наприкінці ст. Є примірники у відділах: Прим. 1 (вільний)

Поцюрко, С. О.     Прогностична цінність концентрації NT-proBNP у сироватці крові значно недоношених немовлят щодо гемодинамічної значущості відкритої артеріальної протоки [Текст] / С. О. Поцюрко, Д. О. Добрянський, Л. Б. Секретар // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 1. - С. 28-36. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (кровь, лекарственная терапия, ультрасонография) ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЙ ПЕПТИД МОЗГОВОЙ -- NATRIURETIC PEPTIDE, BRAIN (кровь) Анотація: Гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока (гзВАП) є поширеним ускладненням у значно недоношених немовлят, які народилися з гестаційним віком менше 32 тиж. Водночас, на сьогодні немає єдиних критеріїв визначення дійсної гемодинамічноъ значущості ВАП і загальновизнаної тактики надання допомоги таким дітям. Мета — оцінити прогностичну цінність рівнів амінотермінального сегмента натрійуретичного пептиду В-типу (NT-proBNP) у сироватці крові значно недоношених новонароджених щодо гемодинамічної значущості ВАП. Відсоткова кількість дітей, які отримали фармакологічне лікування з приводу ВАП, істотно не різнилася по групах (p0,05). Сироваткові концентрації NT-proBNP у середньому віці 2 і 8 діб були вірогідно вищими в немовлят зі гзВАП (p0,01). На 8-му добу життя рівень NT-proBNP значно зменшився в обох групах немовлят, проте був достовірно вищим у дітей з гзВАП. Вміст NT-proBNP у сироватці крові на 2–3-тю добу дав змогу вірогідно прогнозувати формування гзВАП (AUC12000 пг/мл дає змогу вірогідно прогнозувати формування гзВАП Дод.точки доступу: Добрянський, Д. О. Секретар, Л. Б. Вільних прим. немає