Шифр: МУ104/2019/1 Журнал 2019р. № 1 Курсов, С. В. Кровопотеря / С. В. Курсов, В. В. Никонов, С. Н. Скороплет. - С.11-25. - Библиогр. в конце ст. Никонов, В. В. Некоторые вопросы патологии гемостаза и ДВС-синдрома / В. В. Никонов [и др.]. - С.26-37. - Библиогр. в конце ст. Інші автори: Соколов А. С., Курсов С. В., Киношенко Е. И. Pisano, A. Риск введения инфузионных растворов желатина. Стойкие заблуждения и забытые (или игнорируемые) истины / A. Pisano, G. Landonni, R. Bellomo. - С.38-46. - Библиогр. в конце ст. Колеснік, О. П. Затримка циклів та редукція дози хіміотерапії знижують ефективність лікування хворих на рак яєчників / О. П. Колеснік [та ін.]. - С.47-52. - Бібліогр. наприкінці ст. Інші автори: Каджоян А. В., Кабаков А. О., Кузьменко А. О. Олейник, Г. А. Профилактика и лечение абдоминального компартмент-синдрома у больных с тяжелой термической травмой / Г. А. Олейник, А. Н. Литовченко, Е. Ю. Литовченко. - С.53-60. - Библиогр. в конце ст. Черемський, А. П. Кровоспинні турнікети - від минулого до сьогодення / А. П. Черемський, М. К. Голобородько. - С.61-66. - Бібліогр. наприкінці ст. Сорокина, Е. Ю. Поддержание мышечной массы у больных отделения интенсивной терапии: от сути проблемы к современным тенденциям терапии / Е. Ю. Сорокина, Н. В. Матолинец. - С.67-74. - Библиогр. в конце ст. Усенко, О. Ю. Улсепан (пантопразол) як ефективний засіб профілактики ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони в пацієнтів під час оперативних втручань на органах шлунково-кишкового тракту / О. Ю. Усенко, М. В. Манойло, І. В. Бабій. - С.77-82. - Бібліогр. наприкінці ст. Ospanova, T. S. Features of lipid profile and cardiohemodynamics in chronic obstructive pulmonary disease and comorbidities / T. S. Ospanova [et al.]. - С.83-89. - Бібліогр. наприкінці ст. Інші автори: Semydotska Zh., Chernyakova I. O., Avdeyeva O. V. Горкавый, Е. А. Анализ изменений в популяциях лимфоцитов в зависимости от метода обезболивания при хирургическом лечении рака прямой кишки / Е. А. Горкавый, И. И. Лесной. - С.90-96. - Библиогр. в конце ст. Вовк, В. А. Поєднання застосування ендоскопічних і лапароскопічних методик при лікуванні хворих на гострий холангіт / В. А. Вовк. - С.97-100. - Бібліогр. наприкінці ст. Максимчук, Н. О. Динаміка впливу комплексного застосування сорбілакту і L-аргініну на перебіг синдрому ендогенної інтоксикації гнійно-септичного генезу / Н. О. Максимчук, В. М. Коновчук. - С.101-105. - Бібліогр. наприкінці ст. Туркевич, О. М. Періопераційна протективна штучна вентиляція легень при лапароскопічних операціях у пацієнтів з ожирінням / О. М. Туркевич. - С.106-110. - Бібліогр. наприкінці ст. Матолінець, Н. В. Неінвазивний моніторинг серцевого викиду в пацієнтів із політравмою / Н. В. Матолінець. - С.111-116. - Бібліогр. наприкінці ст. Кріштафор, А. А. Структура сучасної цивільної політравми на етапі надання третинної допомоги у відділенні інтенсивної терапії обласної лікарні / А. А. Кріштафор. - С.117-121. - Бібліогр. наприкінці ст. Сухонос, Р. Е. Диагностика и коррекция тромботических осложнений у пациентов, подлежащих бариатрической хирургии / Р. Е. Сухонос. - С.122-127. - Библиогр. в конце ст. Тютюнник, А. Г. Односторонняя спинальная анестезия с использованием малой дозы (5 мг) гипербарического бупивакаина при артроскопических операциях на коленном суставе / А. Г. тютюнник, Г. В. Панченко, А. В. Царев. - С.128-133. - Библиогр. в конце ст. Вашадзе, Ш. Серотонинергическая система и когнитивная функция / Ш. Вашадзе. - С.134-138. - Библиогр. в конце ст. Вашадзе, Ш. Выгорание у медицинских работников / Ш. Вашадзе, М. Кекенадзе. - С.139-141. - Библиогр. в конце ст. Діагностика та лікування кортикостероїдної недостатності в пацієнтів, які перебувають у критичному стані / пер. А. Огинста ; пер. А. Огниста. - С.142-143 Шишкин, К. Импресионная гипотермия / К. Шишкин. - С.144-147. - Библиогр. в конце ст. Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Сухонос, Р. Е. Диагностика и коррекция тромботических осложнений у пациентов, подлежащих бариатрической хирургии / Р. Е. Сухонос // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 1. - С. 122-127. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (кровь, хирургия) БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (вредные воздействия, противопоказания) ТРОМБОЭЛАСТОГРАФИЯ -- THROMBELASTOGRAPHY (методы) ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология) ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология) ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN (прием и дозировка, терапевтическое применение) ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE (прием и дозировка, терапевтическое применение) ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Анотація: Актуальность. В мире от ожирения и его осложнений ежегодно умирает около 2,8 млн человек. Ожирение является независимым фактором риска венозной тромбоэмболии (ВТЭ), так как вмешивается во внутренние и внешние пути коагуляции, а также в антикоагулянтные механизмы, что приводит к гиперкоагуляционному состоянию. Снижение избытка массы тела у пациентов с морбидным ожирением путем бариатрической хирургии становится все популярнее, ведь бариатрия является эффективным средством в терапии ожирения и связанных с ним сопутствующих заболеваний. Преимущества бариатрической хирургии неоспоримы, так же как и риски. Несмотря на проведение многих исследований свертывающей системы крови, случаи тромбоэмболических осложнений у таких пациентов становятся все более частыми, особенно во время оперативных вмешательств и в послеоперационный период, учитывая то, что операция является триггерным фактором в развитии тромбоэмболии. Материалы и методы. Была изучена система гемостаза у 53 пациентов с индексом массы тела (ИМТ) 35 кг/м2. Все пациенты были разделены на 3 группы. Первую группу составили 15 больных, которым была проведена комбинированная терапия: эноксапарин натрия 0,1% 0,2 мл подкожно (п/к) 2 раза в сутки каждые 12 ч и пентоксифиллин 100 мг 2 раза в сутки каждые 12 ч. Вторую группу составили 17 пациентов, которым проведено лечение: эноксапарин натрия 0,1% 0,2 мл п/к 2 раза в сутки каждые 12 ч. Третья группа — контрольная: 21 человек с ожирением, с ИМТ 35 кг/м2, которые не подлежали бариатрическому вмешательству. Исследование системы гемостаза проводилось с помощью низкочастотной пьезоэлектрической тромбоэластографии (НПТЭГ) сразу после госпитализации и на 1-е, 3-и, 5-е сутки после бариатрии. Были проверены следующие константы свертывания крови: интенсивность контактной коагуляции; интенсивность коагуляционного драйва; максимальная плотность сгустка; фибринолитическая активность — индекс ретракции и лизиса сгустка. Результаты. У пациентов 1-й группы (антикоагулянты + антиагреганты) риск тромботических осложнений ниже, поскольку данная терапия снизила значения на всех этапах гемокоагуляции к референтным величинам; пациенты 2-й группы (антикоагулянты), несмотря на нормализацию коагуляционного звена, имели повышение значений агрегации и фибринолиза относительно нормы, а значит, риск тромботических осложнений остается высоким. Выводы. Инструментальный метод НПТЭГ позволил адекватно оценить систему гемокоагуляции в динамике у пациентов с морбидным ожирением, с ИМТ ≥ 35 кг/м2; у данной категории пациентов доказана высокая степень риска ВТЭ, а также то, что для адекватной профилактики ВТЭ у пациентов с ожирением, подлежащим бариатрической хирургии, комбинация антикоагулянтов и антиагрегантов является наиболее эффективной, чем монотерапия антикоагулянтами Актуальність. У світі від ожиріння та його ускладнень щорічно помирає близько 2,8 млн чоловік. Ожиріння є незалежним чинником ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ), тому що втручається у внутрішній і зовнішній шляхи коагуляції, а також у антикоагулянтні механізми, що призводить до гіперкоагуляційного стану. Зменшення надлишкової маси тіла у пацієнтів з морбідним ожирінням шляхом баріатричної хірургії стає все популярнішим, адже баріатрія є ефективним засобом в терапії ожиріння і пов’язаних із ним супутніх захворювань. Переваги баріатричної хірургії незаперечні, так само як і ризики. Незважаючи на проведення багатьох досліджень згортання крові, випадки тромбоемболій у таких пацієнтів стають все більш частими, особливо під час оперативних втручань і в післяопераційному періоді, зважаючи на те, що операція є тригерним фактором у розвитку тромбоемболії. Матеріали та методи. Була вивчена система гемостазу у 53 пацієнтів з індексом маси тіла (ІМТ) 35 кг/м2. Усі пацієнти були розподілені на 3 групи. Першу групу становили 15 хворих, яким було проведено комбіновану терапію: еноксапарин натрію 0,1% 0,2 мл підшкірно (п/ш) 2 рази на добу кожні 12 год і пентоксифілін 100 мг 2 рази на добу кожні 12 год. Другу групу становили 17 пацієнтів, яким проведено лікування: еноксапарин натрію 0,1% 0,2 мл п/ш 2 рази на добу кожні 12 год. Третя група — контрольна: 21 людина з ожирінням, з ІМТ 35 кг/м2, які не підлягали баріатричному втручанню. Дослідження системи гемостазу проводилось за допомогою низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії (НПТЕГ) відразу після госпіталізації та на 1-шу, 3-тю, 5-ту добу після баріатрії. Були перевірені наступні константи згортання крові: інтенсивність контактної коагуляції; інтенсивність коагуляційного драйву; максимальна щільність згустку; фібринолітична активність — індекс ретракції та лізису згустку. Результати. У пацієнтів 1-ї групи (антикоагулянти + антиагреганти) ризик тромботичних ускладнень нижче, оскільки дана терапія знизила значення на всіх етапах гемокоагуляції до референтних величин; пацієнти 2-ї групи (антикоагулянти), незважаючи на нормалізацію коагуляційної ланки, мали підвищення значень агрегації і фібринолізу щодо норми, а отже, ризик тромботичних ускладнень залишається високим. Висновки. Інструментальний метод НПТЕГ дозволив адекватно оцінити систему гемокоагуляції в динаміці у пацієнтів з морбідним ожирінням, з ІМТ ≥ 35 кг/м2; у даній категорії пацієнтів доведено високий ступінь ризику ВТЕ, а також те, що для адекватної профілактики ВТЕ у пацієнтів з ожирінням, які підлягають баріатричній хірургії, комбінація антикоагулянтів і антиагрегантів є більш ефективною, ніж монотерапія антикоагулянтами. Background. About 2.8 million people die annually from obesity and its complications worldwide. Obesity is an independent risk factor for venous thromboembolism (VTE), as it interferes with the internal and external pathways of coagulation, as well as anticoagulant mechanisms, which leads to hypercoagulation. Reducing excess body weight in patients with morbid obesity by bariatric surgery is becoming increasingly popular, as bariatric therapy is an effective mean of treating obesity and related concomitant diseases. Advantages of bariatric surgery are undeniable, as well as risks. Despite many blood coagulation studies, cases of thromboembolism in such patients are becoming more frequent, especially during surgical interventions and in the postoperative period, given that the operation is a trigger factor for the development of thromboembolism. Materials and methods. Hemostatic system was studied in 53 patients with body mass index (BMI) 35 kg/m2. All patients were divided into 3 groups: group 1 (n = 15) — patients who received combined therapy: 0.1% enoxaparin sodium 0.2 ml/kg 2 times a day every 12 hours, and pentoxifylline 100 mg 2 times a day every 12 hours; group 2 (n = 17) — patients treated with 0.1% enoxaparin sodium 0.2 ml/kg 2 times daily for every 12 hours; group 3 (control) — 21 people with obesity, BMI 35 kg/m2, not amenable to bariatric surgery. The study of the hemostatic system was carried out using low-frequency piezoelectric thromboelastography (LPTEG) immediately after hospitalization and on days 1, 3, 5 after surgery. The following blood coagulation constants were checked: constants of coagulation intensity; intensity of coagulation drive; maximum clot density; fibrinolytic activity — the index of retraction and lysis of the clot. Results. In patients of group 1 (anticoagulants + antiplatelet agents), the risk of thrombotic complications was lower, since this therapy has reduced the values at all stages of hemocoagulation to the reference values. Patients in group 2 (anticoagulants), despite the normalization of the coagulation link, had an increase in aggregation and fibrinolysis, relative to the norm, which means that the risk of thrombotic complications remains high. Conclusions. The instrumental method of LPTEG allowed to adequately estimate the system of hemocoagulation in dynamics in patients with morbid obesity, with BMI ≥ 35 kg/m2; this category of patients has shown a high risk of VTE; it has been proved that for an adequate prevention of VTE in obese patients undergoing bariatric surgery, the combination of anticoagulants and antiplatelet agents is more effective than monotherapy with anticoagulants Вільних прим. немає |
Шифр: МУ104/2020/16/4 Журнал 2020р. Т. 16 № 4 Никонов, В. В. Нитраты в клинической практике / В. В. Никонов, Е. И. Киношенко, С. В. Курсов. - С.9-24 Ехалов, В. В. Неотложная помощь при обтурационной асфиксии (клиническая лекция) / В. В. Ехалов, Н. В. Хоботова. - С.25-32 Бондар, М. В. Контраст-індуковане гостре ураження нирок (лекція з демонстрацією клінічного спостереження) / М. В. Бондар [та ін.]. - С.33-40 Інші автори: Овсієнко Т. В., Бондар Г. М., Сахно Т. К., Поліщук О. В. Рощін, Г. Г. Міжвідомча цивільно-військова уніфікація екстренної медичної допомоги відповідно до реформування системи охорони здоров’я України (аналітичний огляд літератури) / Г. Г. Рощін [та ін.]. - С.41-57 Інші автори: Синельник С. В., Кузьмін В. Ю., Мазуренко О. В., Сличко І. Й., Мороз Є. Д., Близнюк М. Д., Печиборщ В. П., Крилюк В. О., Новіков Ф. М., Дворський П. Д., Іванов В. І., Кереселідзе Г. Л., Дорош В. М., Сидоренко Д. М., Смайлі Д., Рогов А. В., Саранов В. Ф., Вервейко І. О. Арустамян, О. М. Отруєння фосфором / О. М. Арустамян [та ін.]. - С.58-65 Інші автори: Ткачишин В. С., Кондратюк В. Є., Алексійчук О. Ю., Думка І. В. Лесной, И. И. Влияние нестероидных препаратов на некоторые показатели иммунного ответа при онкохирургических операциях / И. И. Лесной, Н. Н. Храновская, О. В. Скачкова. - С.66-71 Ниязметов, Р. Э. Особенности лечения массивного акушерского кровотечения в ретроспективной группе / Р. Э. Ниязметов, Б. Б. Матякубов, Д. М. Хабибуллаев. - С.72-76 Кочін, І. В. Комплексний підхід до планування, управління та організації надання екстренної медичної допоммоги в осередках надзвичайних ситуацій з великою кількістю постраждалих у догоспітальному періоді / І. В. Кочін, О. В. Кошовий. - С.77-89 Сухонос, Р. Е. Влияние общей анестезии на систему гемостаза у пациентов с морбидным ожирением / Р. Е. Сухонос. - С.90-94 Целуйко, В. Й. Чинники, пов’язані з ремоделюванням серця у віддаленому періоді, у хворих з інвазивною стратегією лікування гострого коронарного синдрому / В. Й. Целуйко, Т. В. Пильова. - С.95-102 Черній, В. І. Анестезіологічний менеджмент у кардіохірургічних хворих, які перенесли аортокоронарне шунтування з використанням штучного кровообігу / В. І. Черній [та ін.]. - С.103-111 Інші автори: Куриленко Я. В., Тополов П. О., Черній Т. В. Суслов, А. С. Эффективность эпидуральной анальгезии у пациентов с доброкачественной гиперплазией простаты после чреспузырной простатэктомии / А. С. Суслов. - С.112-116 Глоба, В. Ю. Біохімічні показники крові щурів з інфравезикальною обструкцією при введенні біологічно активних композицій, що містять нейротрофічні фактори / В. Ю. Глоба [та ін.]. - С.117-122 Інші автори: Самбург Я. Ю., Божок Г. А., Легач Є. І. Семененко, С. І. Вплив адемолу на рівень фактора некрозу пухлини [альфа] у головному мозку щурів з модельним травматичним ураженням мозку / С. І. Семененко [та ін.]. - С.123-126 Інші автори: Семененко А. І., Поліщук С. С., Вознюк Л. А., Семененко І. Ф. Стаднік, С. М. Гостре отруєння етиленгліколем у клінічній практиці / С. М. Стаднік, Б. С. Породко. - С.127-132 Чуклін, С. М. Діагностика й лікування гострого панкреатиту: огляд сучасних рекомендацій (частина 1) / С. М. Чуклін [та ін.]. - С.133-140 Інші автори: Чуклін С. С., Попик П. М., Шершень Г. В. Григор’єв, С. В. Клінічний випадок персистуючої фібриляції шлуночків серця на тлі синдрому Torsade de pointes та багаторазової електроімпульсної терапії - дефібриляції / С. В. Григор’єв [та ін.]. - С.141-145 Інші автори: Попович О. В., Воротинцев С. І., Каленський О. В., Брилев С. П. Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Сухонос, Р. Е. Влияние общей анестезии на систему гемостаза у пациентов с морбидным ожирением / Р. Е. Сухонос // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 90-94. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (кровь, хирургия) ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (этиология) ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (действие лекарственных препаратов) ЭНДОСКОПИЯ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ -- ENDOSCOPY, DIGESTIVE SYSTEM (вредные воздействия) ТРОМБОЭЛАСТОГРАФИЯ -- THROMBELASTOGRAPHY (действие лекарственных препаратов) СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION (вредные воздействия) АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (вредные воздействия) ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL (вредные воздействия) Анотація: Пациенты с морбидным ожирением перед хирургическим лечением путем бариатрической хирургии должны пройти эзофагогастродуоденоскопию (ЭГДС), которая в основном выполняется с внутривенной седацией. Цель этого исследования — показать изменения данных низкочастотной пьезотромбоэластографии (НПТЭГ) от исходного уровня при поступлении до определенного уровня после ЭГДС. Материалы и методы. В исследовании участвовали пациенты в возрасте 25–45 лет с индексом массы тела ≥ 35 кг/м2, которым предстояло пройти лапароскопическую бариатрическую операцию (n = 58). Все пациенты не получали антитромботическую/антикоагулянтную терапию, не имели клинических признаков тромбоза ни в одном из сосудистых отсеков и должны были пройти предоперационную ЭГДС с седацией путем внутривенного введения пропофола 1%. Данные НПТЭГ собирали при поступлении и через 5 ± 3 мин после ЭГДС. Изменения гемодинамических параметров были в интервале 15,0 ± 3,2 %; целевые достигнутые уровни седации были 6c–7d по модифицированной шкале седации Рамси (MRSS). Результаты. Константами свертывания крови, проверенными НПТЭГ, были: интенсивность контактной коагуляции (ИКК), интенсивность стимуляции коагуляции (ИКД), максимальная плотность сгустка (MA) и фибринолитическая активность — индекс ретракции и лизиса сгустка (ИРЛС). При поступлении мы получили небольшое увеличение всех показателей в этой группе пациентов: ИКК — на 23, 57 %, ИКД — на 32,68 %, MA — на 74,52 %, ИРЛС — на 91,18 % выше нормы. Три пациента были исключены из-за необходимости искусственной вентиляции легких. После ЭГДС мы получили значительное увеличение всех показателей: ИКК — на 15,14 %, ИКД — на 36,35 %, MA — на 24,41 %, ИРЛС — на 27,61 % выше исходного уровня. Выводы. ЭГДС с седацией путем внутривенного введения пропофола 1% у больных с морбидным ожирением вызывает значительные изменения в данных НПТЭГ в сторону гиперкоагуляции. Дальнейшие исследования должны быть выполнены, чтобы установить этиологию этого процесса (изменения в гемодинамике и т.д.), создать алгоритм для данной процедуры в этой группе пациентов Вільних прим. немає |