Про причинно значущі фактори та основні механізми розвитку пієлонефриту у дитячому віці [Текст] / Є. В. Прохоров, О. О. Толстікова, Л. Л. Челпан // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - № 3. - С. 39-44


MeSH-головна:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Прохоров, Є. В.
Толстікова, О. О.
Челпан, Л. Л.

Вільних прим. немає


Шифр: ЛУ2/2019/5/6
   Журнал

Лікарська справа. Врачебное дело. - Виходить щомісячно
2019р. № 5/6
Зміст:
Прокопчук, В. С. Основы общей теории патологии (Часть 4. Атеросклероз, или склероатероз?) / В. С. Прокопчук, А. В. Люкбэк. - С.3-12
Казмирчук, В. Е. Эффективность и безопасность иммуноглобулино-терапии при различной патологии человека / В. Е. Казмирчук. - С.13-26
Толстікова, О. О. Сучасні уявлення про метаболічний синдром у дітей та підлітків / О. О. Толстікова, С. Ф. Агарков. - С.27-39
Москаленко, Ю. В. PD-L1 тестування як спосіб персонолізації лікування недрібноклітинного раку легень / Ю. В. Москаленко [та ін.]. - С.40-45
Інші автори: Винниченко І. О., Смородська О. М., Винниченко О. І., Москаленко Р. А.
Лялькін, С. А. Прогнозування ефективності неоад’ювантної хіміотерапії за імунобіологічними показниками пухлинної тканини у пацієнток з тричі негативним раком грудної залози / С. А. Лялькін, Н. О. Верьовкіна, Л. А. Сивак. - С.46-54
Кочерга, З. Р. Генетичні детермінанти прогнозування синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку у новонароджених / З. Р. Кочерга, Т. І. Саврун. - С.55-61
Богдан, Т. В. Патофізіологічні та клінічні аспекти міокардіальних містків / Т. В. Богдан [та ін.]. - С.62-70
Інші автори: Савченко О. В., Богдан В. В., Прядун Д. М., Яковенко А. Ю.
Лісова, К. М. Генетичні аспекти невиношування вагітності / К. М. Лісова, І. В. Каліновська, О. М. Юзько. - С.71-76
Шлифирчик, А. О возможной роли гипокалорической диеты в патогенезе гипотиреоза / А. Шлифирчик, А. Олейник. - С.77-80
Орос, М. М. Ефективність використання Ноофену® в лікуванні цефалгії напруги / М. М. Орос, А. Я. Сабовчик. - С.81-87
Дроговоз, С. М. Лечебные возможности карбокситерапии при целлюлите / С. М. Дроговоз [и др.]. - С.88-93
Інші автори: Кононенко А. В., Зеленкова Г., Дроговоз Е. В., Иванцык Л. Б.
Хрус, О. В. Особливості ультраструктури тканини пародонту при хронічному психоемоційному стресі / О. В. Хрус. - С.94-100
Kopcha, V. S. HIV infection diagnostics due to clinical evidence / V. S. Kopcha [et al.]. - С.101-105
Інші автори: Andreychyn Yu. M., Iosyk Ia. I., Kopcha Yu. V., Radetska L. V., Hanberger I. I.
Ydyrysov, I. General description of organizing special care in severe combined traumatic brain injury in Osh Region of Kyrgyz Republsc / I. Ydyrysov [et al.]. - С.106-110
Інші автори: Yrysov B., Kalyev K., Yrysov K.
Зброжек, С. І. Опрацювання режиму контролю лікарських засобів для фармакотерапії хронічного больового синдрому в межах паліативної допомоги / С. І. Зброжек [та ін.]. - С.111-118
Інші автори: Шаповалова В. О., Шаповалов В. В. (мол.), Андрєєва В. В., Шаповалов В. В.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1




    Толстікова, О. О.
    Сучасні уявлення про метаболічний синдром у дітей та підлітків [Текст] / О. О. Толстікова, С. Ф. Агарков // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 5/6. - С. 27-39. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES (метаболизм, патофизиология, этиология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (метаболизм, патофизиология, этиология)
ЭПИГЕНОМИКА -- EPIGENOMICS
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES
МИКРО-РНК -- MICRORNAS
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Метаболічний синдром (МС) є актуальною проблемою і серйозним ризиком для здоров’я не тільки дорослих, але й дітей та підлітків. Поширення МС становить від 6 до 39 % залежно від застосовуваних критеріїв визначення. Велика кількість досліджень показала, що МС пов’язаний із збільшенням серцево-судинних захворювань у 2 рази та смертності від усіх чинників у 1,5 раза. Нині немає єдиної дефініції з приводу визначення МС для дітей та підлітків. Більшість авторів вважають необхідними для встановлення діагнозу такі ознаки: центральне ожиріння, порушення толерантності до глюкози (або цукровий діабет), артеріальна гіпертензія і дисліпідемія; кожен з цих чинників є серйозним ризиком серцево-судинних захворювань. Надлишкова маса тіла і ожиріння часто спостерігають у дітей і підлітків у найбільш розвинених країнах та в країнах, що розвиваються, поширення становить 20–35 %. Ряд авторів указують на необхідність сучасного адаптованого визначення МС у дітей і підлітків, для чого необхідно враховувати вікові та статевозалежні антропометричні, метаболічні і серцево-судинні параметри. Останнім часом встановлено зв’язок між МС і неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП), а також гіперурикемією та порушеннями сну. Згідно із сучасними даними, НАЖХП і МС тісно пов’язані між собою, тому НАЖХП вважають проявом МС у печінці, при цьому резистентність до інсуліну є основною складовою патогенезу. Проведене дослідження показало, що у 66 % дітей з НАЖХП, підтвердженим біопсією, був МС, у 63 % – гіпертригліцеридемія, у 45 % – низький рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), у 40 % – гіпертензія і у 10 % – порушена толерантність до глюкози. Описано кореляцію між рівнями сироваткової сечової кислоти, МС і деякими його компонентами у дітей і підлітків. Гіперурикемія ініціює ендотеліальну дисфункцію за допомогою вазодилатації, що викликана дією інсуліну. Обструктивне апное під час сну пов’язане з МС у дітей і підлітків і його вважають одним з компонентів МС. У 59 % дітей з обструктивним апное під час сну відмічено ознаки МС. Такі біомаркери, як адипоцитокіни, є предметом сучасних досліджень, оскільки вони втягнені в патогенез МС. Нещодавно було ідентифіковано кілька адипоцитокінів і запальних цитокінів, що мають значну позитивну (лептин, хемерин, васпін, TNFα, IL-6 і IL-8) або негативну (адипонектин) асоціації з факторами метаболічного ризику. Деякі з них можна розглядати як патофізіологічні чинники, що зв’язують ожиріння та його ускладнення, такі як інсулінорезистентність і НАЖХП. Епігенетика і гестаційне програмування є важливими питаннями у вирішенні проблеми МС у дітей та підлітків. Збільшується роль мікро-РНК у діагностиці, стратифікації і терапії МС. Раннє визначення факторів ризику, скринінг метаболічних порушень та виявлення нових методів лікування є основними цілями зниження захворюваності і смертності. Нині офіційно прийнятими підходами до лікування дітей та підлітків з МС є дієтичні зміни та фізична активність. Фармакологічна терапія і застосування баріатричної (метаболічної) хірургії є предметом дискусії, іх рекомендують підліткам в окремих випадках МС високого ризику
Дод.точки доступу:
Агарков, С. Ф.

Вільних прим. немає