Стаднік, С. М. Сучасні підходи до превентивно-терапевтичної корекції постінсультних когнітивних розладів [Текст] / С. М. Стаднік> // Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. - 2017. - № 1. - С. 32-38. - Бібліогр.: в кінці ст. Рубрики: Аксотилин--тер прим MeSH-главная: ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы) ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация) КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (осложнения, профилактика и контроль, терапия) ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY (использование) Аннотация: Інсульт – одна з найбільш актуальних медико-соціальних проблем сучасної медицини [3, 15], оскільки залишається провідною причиною смертності та інвалідизації населення не лише в Україні, але й у цілому світі [11, 29]. В нашій країні щороку реєструються від 100 до 110 тис. нових випадків інсульту. Важливе соціально-економічне значення має те, що 35,5% усіх мозкових інсультів припадає на пацієнтів працездатного віку Традиційно в клініці інсульту основну увагу надають вогнищевому неврологічному дефіциту, пов’язаному з фізичною інвалідизацією. Між тим розлади вищих мозкових функцій, що виникають у значної кількості пацієнтів у постінсультному періоді, в тому числі і в осіб із легким руховим дефектом, значно впливають на побутову, соціальну та професійну їх адаптацію. Тому якість життя пацієнтів, їх працездатність визначаються не лише залишковим неврологічним дефіцитом, але й психоемоційним станом у ранньому та віддаленому періодах, соціальною реадаптацією Основною метою відновлення після інсульту є досягнення побутової незалежності пацієнта, що визначає провідну роль рухової реабілітації у відновному періоді. Однак виникнення постінсультних когнітивних розладів (КР) або загострення раніше існуючого когнітивного дефіциту суттєво ускладнюють процес відновлення. У зв’язку з цим виявлення КР, їх профілактика та лікування розглядаються як необхідні складові компоненти у веденні пацієнтів, що перенесли інсульт Свободных экз. нет |