Азибекян, А. Б. Использование нового полимерного материала при дакриоцисториностомии [Текст] / А. Б. Азибекян, Л. Г. Барсегян // Вестник офтальмологии. - 1998. - Т. 114, № 3. - С. 14-16 MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS (терапевтическое применение) Доп.точки доступа: Барсегян, Л. Г. Свободных экз. нет |
Мараславин в комплексном лечении хронических дакриоциститов [Текст] / А. Ф. Неделька, Д. Ф. Иванов, В. И. Неделька // Офтальмологический журнал. - 2000. - № 1. - С. 60-62 Рубрики: Мараславин--тер прим MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (терапия) Доп.точки доступа: Неделька, А. Ф. Иванов, Д. Ф. Неделька, В. И. Свободных экз. нет |
Климов, З. Т. Эндозальная эндоскопическая дакриоцисториностомия [Текст] / З. Т. Климов, В. Н. Андреев, Е. Н. Трофимова // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2000. - № 2. - С. 127-128 MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы) Доп.точки доступа: Андреев, В. Н. Трофимова, Е. Н. Свободных экз. нет |
Пальчун, В. Т. Эндоназальная микродакриоцисториностомия при непроходимости слезно-носовых путей [Текст] / В. Т. Пальчун, М. М. Магомедов, Н. А. Лычман // Вестник оториноларингологии. - 2002. - № 1. - С. 25-26 MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК -- NASOLACRIMAL DUCT (хирургия) Доп.точки доступа: Магомедов, М. М. Лычман, Н. А. Свободных экз. нет |
Морфологическая характеристика актиномикотического дакриоканаликулита [Текст] / Г. М. Никольская, В. Г. Бедоглазов, Е. Л. Атыкова // Вестник офтальмологии. - 2009. - Т. 125, № 5. - С. 40-42 . - ISSN 0042-465Х Рубрики: Актиномикоз Дакриоцистит Актиномицеты--выдел Доп.точки доступа: Никольская, Г. М. Бедоглазов, В. Г. Атыкова, Е. Л. Абдурахманов, Г. А. Свободных экз. нет |
Значение цитологического исследования в оценке течения послеоперационного периода у пациентов с обструкцией слезоотводящих путей [Текст] / Е. Л. Атькова [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2010. - № 6. - С. 26-29 Рубрики: Дакриоцистит Слезного аппарата болезни Цитодиагностика Доп.точки доступа: Атькова, Е. Л. Федоров, А. А. Белоглазов, В. Г. Абдурахманов, Г. А. Резникова, Л. В. Свободных экз. нет |
Бровкина, А. Ф. Особенности слезопродукции у больных дакриоаденитом [Текст] / А. Ф. Бровкина, О. Н. Стешенко, С. Ю. Нечеснюк // Вестник офтальмологии. - 2014. - T. 130, № 4. - С. 27-33 MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS (секреция, хирургия) СЛЕЗЫ -- TEARS (секреция) КИСТЫ -- CYSTS Доп.точки доступа: Стешенко, О. Н. Нечеснюк, С. Ю. Свободных экз. нет |
Пятилетний опыт применения цитологического исследования в дакриологической практике [Текст] / Е. Л. Атькова [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2013. - T. 129, № 5. - С. 104-113 MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагноз, хирургия) СЛЕЗНОГО АППАРАТА БОЛЕЗНИ -- LACRIMAL APPARATUS DISEASES (диагноз, терапия) Доп.точки доступа: Атькова, Е. Л. Федоров, А. А. Резникова, Л. В. Краховецкий, Н. Н. Ярцев, В. Д. Свободных экз. нет |
Фармакотерапия дакриоцистита у новорожденных [Текст] / Ю. М. Кищенко [и др.] // Фармация : Науч.-практ.журн. - 2015. - № 5. - С. 44-46. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0367-3014 Рубрики: новорожд MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (лекарственная терапия) ЛЕКАРСТВ СТОИМОСТЬ ДЛЯ ПАЦИЕНТА -- FEES, PHARMACEUTICAL Доп.точки доступа: Кищенко, Ю. М. Парфейников, С. А. Аджиенко, В. Л. Шкодина, Т. В. Назаренко, Ю. П. Свободных экз. нет |
Опыт анестезиологического обеспечения зондирований слезно-носового протока у детей [Текст] / Ю. В. Битюков [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2015. - № 3. - С. 26-29 MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагноз, хирургия) НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК -- NASOLACRIMAL DUCT (патология, хирургия) ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION (стандарты) ДЕТИ -- CHILD Доп.точки доступа: Битюков, Ю. В. Дереза, С. В. Кузнецов, И. В. Курочкин, В. Н. Мясникова, В. В. Порядина, О. В. Федоренко, С. С. Свободных экз. нет |
Барінов, Ю. В. Выбор метода лучевой диагностики при рецидивирующем дакриоцистите у детей [Текст] / Ю. В. Барінов // Архів офтальмології України. - 2015. - Т. 3, № 1. - С. 20-24. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагностика) РЕЦИДИВ -- RECURRENCE Свободных экз. нет |
Эффективность дренирования слезного мешка при дакриоцистоцеле у новорожденных [Текст] / В. Н. Сакович [и др.] // Медичні перспективи. - 2016. - Т. 21, № 4. - С. 49-53. - Библиогр.: с. 53 MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS ДРЕНАЖ -- DRAINAGE НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN Аннотация: Наведено результати лікування 14 новонароджених з однобічним дакріоцистоцелє. Середній вік дітей - 7,2 +- 0,5 дня. У 9 (64,3 %) дакріоцистоцелє ускладнилося флегмоною слізного міхура, у 5 (35,7 %) перебіг був без ускладнень. Всім дітям проводили дренування слізного міхура крізь нижній слізний каналець, інстиляції антибіотиків, а у випадку флегмони - системну антибактеріальну терапію. Промивання проводили розчином антибіотика офлоксацин до евакуації прозорої рідини. За необхідності дренування повторювали через 10 днів. У всіх пацієнтів дренування міхура виявилося вдалим. Зондування носослізного каналу через 2 - 3 тижні після дренування потребували 4 дітей (28,6 %), в тому числі 3 дітей з флегмоною слізного міхура. У 71,4 % регрес дакріоцистоцелє відбувався самостійно. Ускладнень та сторонніх ефектів від лікування не спостерігалося. Позитивний ефект дренування, на думку авторів, пояснюється тим, що розширення слізних канальців перед дренуванням дозволяє усунути стеноз клапана Розенмюллера, а евакуація рідини, слизу та гною, які є поживним середовищем для мікроорганізмів, зі слізного міхура сприяє стиханню запального процесу. Автори також рекомендують звернути увагу на пренатальну діагностику дакріоцистоцелє при ультразвуковому дослідженні в 3-му триместрі вагітності Доп.точки доступа: Сакович, В. Н. Сердюк, В. Н. Клопоцкая, Н. Г. Тарнопольская, И. Н. Свободных экз. нет |
Наш досвід застосування закритої трансканалікулярної ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії [Текст] / Д. І. Заболотний [та ін.] // Ринологія. - 2016. - N 3/4. - С. 60-64 MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) ДАКРИОРИНОЦИСТОСТОМИЯ -- DACRYOCYSTORHINOSTOMY (методы) Доп.точки доступа: Заболотний, Д. І. Костюченко, О. Л. Черняк, Є. М. Шукліна, Ю. В. Сарнацький, К. С. Свободных экз. нет |
Исследование эффективности оперативного лечения хронических дакриоциститов - эндоназальной дакриоцисториностомии [Текст] / В. Л. Бородуля [и др.] // Медичні перспективи. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 69-72. - Библиогр.: с. 71-72 MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) Аннотация: Тривала й постійна сльозотеча (симптом епіфори) викликає дискомфорт, схильність до інфікування кон'юнктиви, знижує гостроту зору і в кінцевому підсумку якість життя пацієнта. Незважаючи на те, що існує велика кількість різноманітних оперативних втручань для відновлення сльозовідведення в пацієнтів з хронічними дакріоциститами, проблема сльозотечі залишається актуальною. Нами вивчена операція ендоназальної дакріоцисториностомії та її віддалені наслідки. Хірургічне втручання при ендоназальній дакріоцисториностомії спрямоване на усунення сльозотечі шляхом усунення стенозу і формування нового сполучення порожнини сльозового каналу з порожниною носа, а також санування гнійного вогнища інфекції в сльозовому міхурі. Було проведено 8 оперативних втручань. Період спостереження хворих у післяопераційному періоді офтальмологом і лор-лікарем від 1,5 до 2 років. Оцінка результату проводилася через 6 і більше місяців після проведення операції. Повне одужання з відновленням сльозовідведення в носову порожнину досягнуто у всіх пацієнтів. Сформована риностома була широка, добре функціонуюча. Таким чином, ендоназальна дакріоцисториностомія високоефективна і повинна бути методом вибору при запаленнях сльозового міхура на будь-якій стадії розвитку Доп.точки доступа: Бородуля, В. Л. Гречка, Е. М. Степахина, М. Э. Дербина, Е. А. Свободных экз. нет |
Верхнечелюстной постимплантационный синдром: офтальмологический аспект / А. А. Асмолова [и др.] // Офтальмол. журнал. - 2018. - N 6. - С. 40-43 MeSH-главная: СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ ВНУТРИКОСТНАЯ -- DENTAL IMPLANTATION, ENDOSSEOUS (вредные воздействия) ЧЕЛЮСТЬ ВЕРХНЯЯ -- MAXILLA (патофизиология, хирургия) УВЕИТ -- UVEITIS (диагностика, этиология) ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагностика, этиология) ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ -- OPTIC NERVE DISEASES (диагностика, этиология) Аннотация: Офтальмологічна патологія, асоційована з верхньощелепним постімплантаційним синдромом (ВПС), була виявлена у 81% прооперованих хворих, що свідчить про необхідність обов’язкового проведення офтальмологічного обстеження у пацієнтів з ВПС, навіть при відсутності скарг з боку органа зору. Офтальмологическая патология, ассоциированная с верхнечелюстным постимплантационным синдромом (ВПС), была обнаружена у 81% прооперированных больных, что свидетельствует о необходимости обязательного проведения офтальмологического обследования у пациентов с ВПС, даже при отсутствии жалоб со стороны органа зрения. Доп.точки доступа: Асмолова, А. А. Зборовская, А. В. Дорохова, А. Э. Пасечник, А. В. Свободных экз. нет |
Яременко, О. Б. IgG4-залежне захворювання: сучасний стан проблеми й опис клінічного випадку [Текст] / О. Б. Яременко, Д. І. Коляденко, Л. Б. Петелицька // Український ревматологічний журнал. - 2019. - № 1. - С. 10-19. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: ИММУНОГЛОБУЛИН G -- IMMUNOGLOBULIN G CD4 ИММУНОАДГЕЗИНЫ -- CD4 IMMUNOADHESINS АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология) СИАЛАДЕНИТ -- SIALADENITIS (патофизиология, этиология) ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (патофизиология, этиология) ГЛАЗНИЦЫ МИОЗИТ -- ORBITAL MYOSITIS (патофизиология, этиология) ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ИНТЕРСТИЦИАЛЬНЫЕ -- LUNG DISEASES, INTERSTITIAL (патофизиология, этиология) ЛИМФАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- LYMPHATIC DISEASES (патофизиология, этиология) Аннотация: У статті наведено огляд даних літератури про клінічні прояви IgG4-залежного захворювання, особливості діагностики та сучасні підходи до лікування. Описано клінічний випадок IgG4-залежного захворювання у пацієнтки з ураженням періорбітальних тканин, слізних і великих слинних залоз The article presents a review of data about clinical manifestations of IgG4-related disease, specific features of diagnosis and modern treatment approaches. A case report of IgG4-related disease in woman with involvement of periorbital tissues, lacrimal and large salivary glands is described Доп.точки доступа: Коляденко, Д. І. Петелицька, Л. Б. Свободных экз. нет |
Мінаєв, О. О. Порівняльний аналіз лікування хворих з хронічним дакріоциститом у ранньому та пізньому післяопераційному періоді [Текст] / О. О. Мінаєв // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 1. - С. 20-32 MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD Аннотация: Хронічний дакріоцистит (ХД) є частою патологією сльозовідвідних шляхів. Пошук оптимального способу ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС), який давав би швидкий, якісний та стійкий ефект, а також менший відсоток рецидивів захворювання, залишається актуальним. Мета: проаналізувати ефективність лікування хворих з хронічним дакріоциститом у ранньому та пізньому післяопераційних періодах при застосуванні різних модифікацій проведення ЕЕДЦРС. Матеріали та методи: Досліджувану групу (1-а група) склали 45 пацієнтів з ХД, яким ЕЕДЦРС була здійснена за розробленою методикою, у групу порівняння (2-а група) було включено 36 хворих, яким після виконання розробленої ЕЕДЦРС в зону дакріориностоми встановлювали провідник з полівінілхлориду (ПВХ). У контрольну групу (3-я група) увійшли 28 пацієнтів, яким ЕЕДЦРС виконували за традиційною методикою: зі збереженням і пластичним укладанням слизових клаптів та з установленням ПВХ-провідника. Пацієнти 1-ї та 2-ї груп були розподілені на 2 підгрупи: до 1А і 2А увійшли пацієнти, яким у передопераційному періоді проводили комп’ютерну томографію (КТ) сльозовідвідних шляхів за розробленою нами методикою, а хворим підгруп 1В і 2В – за традиційним алгоритмом. У післяопераційному періоді оцінювали вираженість сльозотечі за шкалою Munk, ступінь візуалізації дакріориностоми, функцію сльозовідведення за вдосконаленою кольоровою сльозоносовою пробою Веста під ендоскопічним контролем. Підсумкову ефективність лікування оцінювали через 1 рік після хірургічного втручання. Результати: Кращі результати при тестуванні за шкалою Munk в ранньому післяопераційному періоді та через 1 міс. після операції були зафіксовані у підгрупах 1А і 1В в порівнянні з підгрупами 2А, 2В та 3-ю групою (різниця достовірна, p0,05). Через 3; 6 та 12 міс. після хірургічного втручання, тобто після видалення імплантата із сльозовідвідних шляхів, відмічалося покращення результатів у пацієнтів підгруп 2А, 2В і 3-ї групи, а відмінність від підгруп 1А та 1В була статистично не значущою (p0,05). В ранньому післяопераційному періоді в усіх пацієнтів візуалізація дакріориностоми була доброю. В пізньому післяопераційному періоді кращі результати були у підгрупі 1А, гірші – у 3-й групі, але без статистично значущої різниці через малу вибірку пацієнтів (p0,05). Достовірно кращі результати функції сльозовідведення отримані в підгрупах 1А і 1В вже з 3-ї доби після хірургічного втручання, а також у подальші строки раннього післяопераційного періоду і через 1 міс. після операції (p0,05). У подальші терміни спостереження пізнього післяопераційного періоду цей показник погіршувався у всіх клінічних групах, кращі результати були у підгрупі 1А, гірші – у 3-й групі, але через невелику вибірку пацієнтів статистично значущої відмінності не було (p0,05). Максимальні темпи погіршення візуалізації дакріориностоми та функції сльозовідведення спостерігались з 3-го по 6-й місяці після операції. Частка позитивних підсумків лікування у 1-й групі склала 97,8%, у 2-й групі – 94,4 %, а у 3-й групі – 85,7 %, при цьому відмінність між 1-ї і 3-ї групами була статистично значущою (p0,05). Висновок: Розроблена методика ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії дозволяє досягнути стійкої ремісії у 97,8 % пацієнтів з хронічним дакріоциститом, а застосування КТ сльозовідвідних шляхів за розробленою методикою дозволяє покращити результати хірургічного лікування Свободных экз. нет |
Мінаєв, О. О. Поширеність ендоназальної патології у хворих на хронічний дакріоцистит та особливості хірургічного лікування [Текст] / О. О. Мінаєв // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 34-41. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) Аннотация: Мета дослідження – вивчити поширеність ендоназальної патології у хворих із хронічним дакріоциститом (ХД) та обґрунтувати доцільність виконання симультанних операцій у таких пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 109 пацієнтів із ХД, яких обстежено та прооперовано за період 2004-2014 pоки на базах кафедри оториноларингології факультету інтернатури і післядипломної освіти Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України. Обстеження пацієнтів включало консультацію офтальмолога, промивання слізних шляхів, ендоскопію порожнини носа, комп’ютерну томографію. Усім хворим відновлювали сльозовідведення шляхом виконання ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС). Результати. Ендоназальна патологія виявлена у 85,3% хворих: викривлення носової перегородки – у 71,6% пацієнтів, гіпертрофія нижніх носових раковин – у 59,6%, бульозна гіпертрофія середніх носових раковин – у 5,5%, гіпертрофія гачкоподібного відростка – у 6,4%, гіперпневматизація клітин Agger nasi – у 14,7% хворих. Найчастішою комбінацією були викривлення носової перегородки у поєднанні з гіпертрофією нижніх носових раковин – у 56,0% спостережень. Запальна патологія в навколоносових пазухах була у 38,5% випадків: етмоїдит – у 26,6% хворих, гайморит – у 13,8%, сфеноїдит – у 1,8% хворих. У 94,6% хворих корекцію внутрішньоносової патології виконували одночасно з ЕЕДЦРС. У 6,4% цих пацієнтів спостерігались ускладнення – носові кровотечі після видалення тампонів. Проведення симультанних операцій істотно не збільшило відсоток та варіанти ускладнень порівняно з ізольованими ендоназальними операціями. Висновок. У переважної більшості хворих із хронічним дакріоциститом спостерігається патологія порожнини носа та навколоносових пазух, яка може сприяти розвитку дакріоциститу та виникненню рецидиву захворювання після операції. Хірургічну корекцію супутньої ендоназальної патології у хворих із хронічним дакріоциститом доцільно виконувати одночасно з ендоназальною ендоскопічною дакріоцисториностомією. Свободных экз. нет |
Самусенко, С. О. Дакріоцистити як отоларингологічна проблема : власний досвід лікування [Текст] / С. О. Самусенко, І. В. Філатова // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - T. 27, № 1. - С. 76-82 MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия) Кл.слова (ненормированные): Дакриоцисториностомия Аннотация: Проаналізовано актуальну проблему хірургічного лікування дакріоциститів в отоларингологічній практиці. Досліджено характеристики контингенту хворих, основні риногенні фактори та особливості перебігу дакріоциститів. Показано ефективність індивідуального підходу до планування операції за загальновизнаною методикою. Установлено основні критерії ефективності етапів хірургічного лікування Доп.точки доступа: Філатова, І. В. Свободных экз. нет |