Алехин, М. Н.
    Возможности практического использования тканевого допплера. Лекция 1. Тканевой допплер, принципы метода и его особенности. Основные режимы, методика регистрации и анализа [Текст] / М. Н. Алехин // Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2002. - № 3. - С. 115-125


MeSH-главная:
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (классификация, методы, тенденции)
ДОППЛЕРА ЭФФЕКТ -- DOPPLER EFFECT
Свободных экз. нет




    Усупбаева, Д. А.
    Функциональное состояние сердца при вторичном дефекте межпредсердной перегородки и эффекты коррекции его окклюдером Amplatzer [Текст] / Д. А. Усупбаева, М. Х. Дадабаев, М. М. Миррахимов // Терапевтический архив. - 2008. - Т. 80, № 9. - С. 57-63

Рубрики: Межжелудочковой перегородки дефекты--патофизиол

   Допплера эффект


Доп.точки доступа:
Дадабаев, М. Х.
Миррахимов, М. М.

Свободных экз. нет




   
    Допплерометрия как основной метод в оценке системы мать-плацента-плод у беременных с гипертензивным синдромом (обзор) [Текст] / О. В. Макаров [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2009. - № 4. - С. 3-6

Рубрики: Плацентарная недостаточность--берем--женск--диагн--осл

   Плацентарное кровообращение


   Беременности осложнения сердечно-сосудистые--берем--женск


   Допплера эффект


Доп.точки доступа:
Макаров, О. В.
Волкова, Е. В.
Козлов, П. В.
Пониманская, М. А.

Свободных экз. нет




   
    Прогностичні критерії загрози антенатальної загибелі плода при вроджених вадах розвитку [Текст] = Prognostic criteria of the threat of antenatal fetus death in the congenital development perils / С. Р. Галич [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 47-49


MeSH-главная:
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
ДОППЛЕРА ЭФФЕКТ -- DOPPLER EFFECT
Аннотация: Мета дослідження – прослідкувати динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу плодів із вродженими вадами розвитку. Динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу було прослідковано у 24-х внутрішньоутробних плодів, які мали вроджені вади розвитку. Матеріали та методи. Цим пацієнткам щоденно здійснювали доплерометрію кровоплину в маткових артеріях, пупковій артерії і середньомозковій артерії та низькочастотну п’єзоелектричну тромбоеластографію із моменту реєстрації загрозливої ознаки та до моменту констатації внутрішньоутробної загибелі плода. Визначали коефіцієнти кореляції за методом Спірмена між кількісними показниками та вірогідністю антенатальної загибелі плода. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що при порушеннях кровоплину виключно у матковій артерії ризик антенатальної загибелі плода відсутній. При порушеннях кровоплину у пупковій артерії та поєднанні цих порушень із гіперкоагуляцією висока вірогідність настання антенатальної загибелі плода впродовж від 2–3-х до 7–14-ти діб. Найвищий ризик антенатальної загибелі плода впродовж 2–4-х год обумовлений порушенням кровоплину у середньомозковій артерії на тлі гіперкоагуляції та пригнічення фібринолізу. На основі оцінки показників кровоплину в судинах фетоплацентарного комплексу та гемостазу методом низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії у вагітних із вродженими вадами розвитку плода, поєднаних із плацентарною дисфункцією, було розроблено метод прогнозування ризику антенатальної загибелі плода, який полягає в оцінці стану гемодинаміки внутрішньоутробного плода (доплерометрія) із одночасним дослідженням задопомогою низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії. При констатації порушень кровоплину в артеріях пуповини чи (та) середньомозковій артерії, поєднаних із гіперкоагуляцією та пригніченням фібринолізу, рекомендовано термінове розродження впродовж доби. Висновки. Запропонований алгоритм ведення вагітності, обстеження та розродження приводить до відсутності антенатальної загибелі плода, зниження показника перинатальної смертності, перинатальної захворюваності
Доп.точки доступа:
Галич, С. Р.
Щурко, Д. М.
Щурко, М. І.
Каланжова, О. М.

Свободных экз. нет




   
    Місце допплерівської флоуметрії у визначенні та оцінці характеристик кровотоку в судинах передньої черевної стінки при проведенні ліпоабдомінопластики [Текст] / О. В. Панчук [та ін.] // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 40-44. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (хирургия)
ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (использование, методы)
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, методы)
ДОППЛЕРА ЭФФЕКТ -- DOPPLER EFFECT
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи — визначити можливість використання допплерівського дослідження кровотоку в судинах передньої черевної стінки при проведенні ліпоабдомінопластики для поліпшення результатів та розробки нових методик лікування пацієнтів з косметичними дефектами передньої черевної стінки. Матеріали і методи. Дослідження судин передньої черевної стінки за допомогою допплерівського сканування проведено у 58 хворих. Середній вік пацієнтів становив (38,2 ± 2,8) року. Пацієнти мали або ожиріння І — ІІ ступеня або надмірну масу тіла (середній індекс маси тіла — (30,2 ± 1,5) кг/м2. Пацієнти були обстежені в доопераційний період згідно із стандартами МОЗ України. Всім хворим виконували первинну ліпоабдомінопластику. Допплерівську флоуметрію проводили до операції і на 14‑ту добу після ліпоабдомінопластики для оцінки кровопостачання передньої черевної стінки. Результати та обговорення. Більшість м’язово‑шкірних перфорантів була розташована на відстані в середньому (5,2 ± 0,3) см від серединної лінії. В доопераційний період в одного пацієнта виявлено в середньому (6,12 ± 1,31) перфоранта. Середній діаметр судин становив (1,55 ± 0,80) мм. У післяопераційний період в одного пацієнта виявлено (3,25 ± 1,27) перфоранта. Середній діаметр судин становив (1,68 ± 0,75) мм, що підтверджує збереження артеріальних гілок після операції. Збільшення калібру судин було статистично значущим (p  0,05). Середня швидкість кровотоку в судинах збільшилася на 56 % (з 21,8 мл/хв до операції до 34,3 мл/хв після операції, p  0,05). Вазодилатаційні зміни пояснюються зменшенням кровопостачання тканин, спричиненим хірургічною травмою, зменшенням загальної кількості перфорантів і перевантаженням залишкових судин. Висновки. Доопераційне визначення перфорантних судин дає змогу оцінити можливості резекції клаптів, визначити ділянки можливої дисекції та обсяг операції. Ризик виникнення основних ускладнень після абдомінопластики може бути зменшений завдяки обмеженій дисекції клаптя та збереженню перфорантних судин у клапті. Встановлено, що під час проведення ліпоабдомінопластики не руйнуються перфорантні судини діаметром понад 1 мм у періумбілікальній ділянці та верхніх латеральних квадрантах. Під час допплерівського дослідження в післяопераційний період виявлено збільшення калібру артерій (p  0,05) і швидкості кровотоку в них на 56 % (p  0,05)
Доп.точки доступа:
Панчук, О. В.
Мішалов, В. Г.
Лещишин, І. М.
Охоцька, О. І.
Смольніков, А. М.

Свободных экз. нет




    Продан, Т. А.
    Особливості кровопостачання ендометрія у пацієнток із безпліддям внаслідок зниженого оваріального резерву [Текст] = Features of endometrium blood supply in patients with infertility due to reduced ovarian reserve / Т. А. Продан // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2018. - N 2. - С. 72-76


MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (кровоснабжение)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЯИЧНИКОВ РЕЗЕРВ -- OVARIAN RESERVE
ДОППЛЕРА ЭФФЕКТ -- DOPPLER EFFECT
Аннотация: Мета дослідження – вивчення стану кровоплину ендометрія в жінок із безпліддям внаслідок зниженого оваріального резерву з невдалими спробами ЕКЗ
Висновок. Жінки з безпліддям на тлі зниженого оваріального резерву мають значно гірше кровопостачання ендометрія, ніж здорові жінки, але у пацієнток з оперованими яєчниками воно краще порівняно з жінками з генетично обумовленним зниженням оваріального резерву
Свободных экз. нет




    Продан, Т. А.
    Можливості покращення кровопостачання ендометрія у жінок зі зниженим оваріальним резервом [Текст] = The possibilities of endometrium blood supply improvement in women with reduced ovarian reserve / Т. А. Продан // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 3. - С. 71-75


MeSH-главная:
ЯИЧНИКОВ РЕЗЕРВ -- OVARIAN RESERVE
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ДОППЛЕРА ЭФФЕКТ -- DOPPLER EFFECT
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (кровоснабжение)
Аннотация: На межі ХХ–ХХІ ст. у клінічну практику було введено високоефективні допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), що дозволило різко підвищити ефективність подолання безпліддя, незалежно від його причин. Методи допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) є найефективнішими в подоланні різних форм чоловічого і жіночого безпліддя
Свободных экз. нет