Кравец, Т. П.     Кальций и фтор: какой из них более для зубов ценен? [Текст] / Т. П. Кравец // Стоматолог. - 2004. - № 10. - С. 19-23 Рубрики: Зуба кальцификация Свободных экз. нет

Сравнительное исследование замещения дефектов костной ткани остеопластическими материалами на основе α- и β-трикальцийфосфата [Текст] / А. Н. Гурин, В. С. Комлев, И. В. Фадеева // Стоматология. - 2012. - Т. 91, № 6. - С. 16-21. - Библиогр.: с. 21-21 Рубрики: Костей заменители    Кость и костные ткани--патолог--хир    Зуба кальцификация Доп.точки доступа: Гурин, А. Н. Комлев, В. С. Фадеева, И. В. Свободных экз. нет

Сравнительное исследование замещения дефектов костной ткани остеопластическими материалами на основе ?- и ?-трикальцийфосфата [Текст] / А. Н. Гурин, В. С. Комлев, И. В. Фадеева // Стоматология. - 2012. - Т. 91, № 6. - С. 16-21. - Библиогр.: с. 21-21 Рубрики: Костей заменители    Кость и костные ткани--патолог--хир    Зуба кальцификация Доп.точки доступа: Гурин, А. Н. Комлев, В. С. Фадеева, И. В. Свободных экз. нет

Білищук, Л. М.     Клінічна ефективність карієспрофілактичних комплексів у 7-річних дітей зі зниженим мінералізуючим потенціалом ротової рідини [Текст] / Л. М. Білищук // Современная стоматология : Науч.-практ. стоматол. журн. - 2015. - № 4. - С. 72-75 MeSH-главная: КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (профилактика и контроль) ДЕТИ, ВОЗРАСТ 6-12 ЛЕТ -- CHILD, 6-12 YEARS OLD ЗУБА КАЛЬЦИФИКАЦИЯ -- TOOTH CALCIFICATION (действие лекарственных препаратов) Свободных экз. нет

Гуранич, С. П.     Зміни мінеральної щільності зубощелепного апарату щурів із йододефіцитом та інсулінорезистентністю [Текст] / С. П. Гуранич, H. M. Воронич-Семченко, T. B. Гуранич // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 4. - С. 57-65 MeSH-главная: ЗУБНОЙ РЯД -- DENTITION ЧЕЛЮСТЬ -- JAW КАЛЬЦИФИКАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- CALCIFICATION, PHYSIOLOGIC (физиология) ЗУБА КАЛЬЦИФИКАЦИЯ -- TOOTH CALCIFICATION (физиология) ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM (физиология) ИОД -- IODINE (дефицит) ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL КРЫСЫ -- RATS Аннотация: Проаналізовано зміни показників активності ферментів біоенергетичних процесів, макро- та мікроелементного статусу щурів із йододефіцитом та інсулінорезистентністю. Установлено, що розвиток йододефіциту супроводжувався пригніченням активності лактатдегідрогенази (ЛДГ), лужної фосфатази (ЛФ) на тлі зростання активності кислої фосфатази (КФ), зменшенням вмісту кальцію та магнію у твердих тканинах зубів і кісток щодо значень у інтактних тварин. За умов інулінорезистентності знизилась активність сукцинатдегідрогенази (СДГ) і ЛДГ на тлі активації малатдегідрогенази (МДГ) та КФ, зменшився вміст кальцію та магнію у твердих тканинах зубів й альвеолярних відростках, збільшився вміст цинку в зубах. За умов йододефіциту пригнічувалась активність остеобластів, тоді як інсулінорезистентність більшою мірою активувала остеокласти. У щурів із інсулінорезистентністю на тлі йододефіциту суттєво зменшувалась активність дегідрогеназ сироватки крові (на 90,38-97,12 %). У еритроцитарній масі, зубах і альвеолярних відростках зменшився вміст кальцію, магнію та марганцю на 20,26-88,26 % із одночасним збільшенням вмісту цинку в тканинах зубів на 77,35 %. Порушення кальцієвого гомеостазу збігається зі зростанням активності КФ (у 2,42 раза), що може бути причиною підвищеної демінералізації зубів і кісток при поєднанні інсулінорезистентності та йододефіциту. Визначення активності ферментів біоенергосинтезу (СДГ, ЛДГ) за умов ендокринопатій можна використовувати як один із ранніх маркерів субклітинних метаболічних розладів утворення макроергів. Зміни ферментативної активності КФ і ЛФ відображають перебіг процесів регенерації кісткової тканини, що дає змогу виявити порушення мінералізації твердих тканин на ранніх етапах розвитку інсулінорезистентності та йододефіциту. Доп.точки доступа: Воронич-Семченко, Н. М. Гуранич, T. B. Свободных экз. нет

Грисимов, В.     Оценка динамики минерализации эмали по проявлению дифракции Фраунгофера [Текст] / В. Грисимов // ДентАрт. - 2019. - № 4. - С. 4-9. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL (физиология) ОПТИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- OPTICAL PHENOMENA АНИЗОТРОПИЯ -- ANISOTROPY ЗУБА КАЛЬЦИФИКАЦИЯ -- TOOTH CALCIFICATION (физиология) ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS Свободных экз. нет

Барило, О. С.     Рівень мінералізації щелеп у хворих з дисбалансом естрогенів за даними комп’ютерної томографії / О. С. Барило, К. В. Агафонов, Р. Л. Фурман // Соврем. стоматология. - 2019. - N 4. - С. 24-28 MeSH-главная: КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (профилактика и контроль, этиология) ЗУБА КАЛЬЦИФИКАЦИЯ -- TOOTH CALCIFICATION ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология) ЭСТРОГЕНЫ -- ESTROGENS (метаболизм) Аннотация: Мета дослідження: підвищити ефективність профілактики карієсу та некаріозних уражень зубів у пацієнток з дисбалансом естрогену. Матеріали та методи. Для кількісної оцінки щільності кісткової тканини щелеп методом комп’ютерної томографії структур використали шкалу ослаблення рентгенівського випромінювання, що отримала назву шкали Хаунсфілда. Використовували конусно-променевий комп’ютерний томограф «Planmeca ProMax 3Ds». Для обробки результатів використовувалось програмне забезпечення Planmeca Romexis®. Для підтвердження дисбалансу естрогенів було проведено дослідження на рівень естрогену (естрадіолу) в організмі всіх пацієнток Доп.точки доступа: Агафонов, К. В. Фурман, Р. Л. Свободных экз. нет

Morphological features of enamel in fluorosis of different degrees of severity [] = Морфологічні особливості емалі при флюорозі різного ступеня важкості / A. V. Marchenko [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 2. - С. 53-60. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-главная: ФЛЮОРОЗ ЗУБОВ -- FLUOROSIS, DENTAL (патофизиология, этиология) ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL (анатомия и гистология, повреждения) МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS ФТОР -- FLUORINE (анализ, вредные воздействия) ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS (анализ, вредные воздействия) ЗУБА КАЛЬЦИФИКАЦИЯ -- TOOTH CALCIFICATION (физиология) СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (физиология) ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS Аннотация: Knowledge of human embryonic development is essential to improve our understanding of human fetal anatomy and for better understanding the etiology of congenital malformations. Currently, the structures of the posterior cranial fossa and the brain stem are of great interest to researchers, because of a large number of nuclei are located in the pons area, which play an important role in ensuring vital functions. The aim of the scientific work is to establish the morphological features of the pons of human fetuses at 14-15 weeks of gestation, the size and area of the nuclei of cranial nerves and neurons which are located in the area of the pons. Anatomical and histological research was carried out on 6 human fetuses aged 14-15 weeks of gestation. The cadaver material for research was obtained as a result of late abortions which were conducted according to medical indications in Vinnytsia maternity hospitals. Preparations were fixed in a 10 % solution of neutral formalin, stained with hematoxylin-eosin, toluidine blue modified by Nissl. Computer histometry (Toup View) was used for morphometric research. Statistical digital data were processed on a personal computer using Microsoft Excel 2016 and “Statistica 6.1” software. We established that in human fetuses at 14-15 weeks of intrauterine development, the nuclei of the trigeminal, abductor and vestibulocochlear nerves were detected. The nucleus of the facial nerve on 14-15 weeks of gestation is represented by single polygonal nerve cells with eosinophilic cytoplasm. The nucleus of the abductor nerve had the largest area, the cochlear nucleus of the vestibulocochlear nerve had the smallest area. The largest area of neurons was in the nuclei of the VIII pair of cranial nerve, the smallest – in the nucleus of the abductor and facial nerves. At 14-15 weeks of intrauterine development of human fetuses, the area of the cell nucleus could be determined only in the nuclei of the vestibulocochlear nerve, while the cell nuclei of the trigeminal, facial, and abductor nerves were represented by nerve cells of a spherical shape with a nucleus in which a basophilic nucleolus and a homogeneous eosinophilic cytoplasm were noted. Thus, in human fetuses of 14-15 weeks of intrauterine development, differences in the sizes and areas of the nuclei of cranial nerves and neurons that form nuclei in the pons area were found Знання ембріонального розвитку людини необхідні для покращення нашого розуміння анатомії плода людини, а також для того, щоб допомогти зрозуміти етіологію вроджених вад розвитку. На даний час велику зацікавленість у дослідників викликають структури задньої черепної ямки і стовбура мозку, тому що в ділянці моста локалізується велика кількість ядер, які відіграють важливу роль у забезпеченні життєвих функцій. Метою роботи є встановлення морфологічних особливостей моста плодів людини 14-15 тижнів гестації, розмірів та площі ядер черепних нервів та нейронів, які розташовуються в ділянці моста. Анатомо-гістологічне дослідження проводили на 6 плодах людини віком 14-15 тижнів гестації. Трупний матеріал для дослідження отримували внаслідок пізніх абортів за медичними показниками із пологових будинків міста Вінниця. Фіксацію препаратів проводили у 10 % розчині нейтрального формаліну, забарвлення проводили гематоксиліном, еозином та толуїдиновим синім за модифікацією Ніссля. Для морфометричного дослідження застосовували комп’ютерну гістометрію (Toup View). Статистичні цифрові дані були опрацьовані на персональному комп’ютері за допомогою Microsoft Excel 2016 та програмного забезпечення «Statistica 6.1». Нами було встановлено, що у плодів людини в терміні 14-15 тижнів внутрішньоутробного розвитку були виявлені ядра трійчастого, відвідного та присінково-завиткового нервів. Ядро лицевого нерву на стадії 14-15 тижнів гестації представлено поодинокими полігональними нервовими клітинами з еозинофільною цитоплазмою. Найбільшу площу мало ядро відвідного нерву, найменшу – завиткове ядро присінково-завиткового нерву. Найбільша площа нейронів була у ядрах присінково-завиткового нерву, найменша – у ядрі відвідного та лицевого нервів. На 14-15 тижнів внутрішньоутробного розвитку плодів людини площу ядра клітини можна було визначити лише у ядрах присінково-завиткового нерву, тоді як ядра клітин у трійчастого, лицевого та відвідного нервів були представлені нервовими клітинами кулястої форми з ядром, в якому відмічалося базофільне ядерце та гомогенна еозинофільна цитоплазма. Таким чином, у плодів людини 14-15 тижнів внутрішньоутробного розвитку були виявлені відмінності у розмірах та площах ядер черепних нервів і нейронів, які формують ядра в ділянці моста Доп.точки доступа: Marchenko, A. V. Nikolishyna, E. V. Ilenko, N. M. Nikolishyn, I. A. Kostyrenko, O. P. Cherniak, V. V. Свободных экз. нет