Цуркан, О. О. Конюшина лучна як перспективна сировина для одержання лікарських засобів [Текст] / О. О. Цуркан, Т. В. Ковальчук, О. В. Бурмака // Фармацевтичний журнал. - 2007. - № 6 : 89-94 Рубрики: Клевер Растения лекарственные Доп.точки доступа: Ковальчук, Т. В. Бурмака, О. В. Свободных экз. нет |
Цуркан, О. О. Ідентифікація та кількісне визначення полісахаридів у квітках конюшини лучної [Текст] / О. О. Цуркан, Т. В. Ковальчук, О. В. Бурмака // Фармацевтичний журнал. - 2008. - № 6. - С. 109-112 Рубрики: Клевер Полисахариды Хроматография тонкослойная Спектрофотометрия Доп.точки доступа: Ковальчук, Т. В. Бурмака, О. В. Свободных экз. нет |
Яковлєва, Л. В. Фармакологічна активність сухого екстракту конюшини лучної при експериментальній гіпертригліцеридемії у щурів [Текст] / Л. В. Яковлєва, О. О. Цуркан, О. В. Бурмака // Фармацевтичний журнал. - 2010. - № 3. - С. 103-107 Рубрики: Гипертриглицеридемия--животное Клевер Доп.точки доступа: Цуркан, О. О. Бурмака, О. В. Свободных экз. нет |
Буянова, С. Н. Эффективность применения феминала в послеоперационном периоде у женщин, находящихся в хирургической менопаузе и медикаментозной псевдоменопаузе [Текст] / С. Н. Буянова, Н. В. Юдина // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2014. - Т. 14, № 4. - С. 81-87 Рубрики: Феминал MeSH-главная: МЕНОПАУЗА РАННЯЯ -- MENOPAUSE, PREMATURE (действие лекарственных препаратов) КЛИМАКТЕРИЧЕСКОГО ПЕРИОДА РАССТРОЙСТВА -- CLIMACTERIC DISORDERS ПРИЛИВЫ КЛИМАКТЕРИЧЕСКИЕ -- HOT FLASHES (лекарственная терапия) ФИТОЭСТРОГЕНЫ -- PHYTOESTROGENS (терапевтическое применение) КЛЕВЕР -- TRIFOLIUM Доп.точки доступа: Юдина, Н. В. Свободных экз. нет |
Сімонова, І. В. Вплив екстракту конюшини лучної на пам’ять щурів за умов гіперліпідемії [Текст] / І. В. Сімонова, О. К. Ярош // Фітотерапія.Часопис. - 2014. - № 4. - С. 34-39 MeSH-главная: КЛЕВЕР -- TRIFOLIUM (действие лекарственных препаратов) РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (фармакология, химия) ГИПЕРЛИПИДЕМИИ -- HYPERLIPIDEMIAS (лекарственная терапия) БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL КРЫСЫ -- RATS Доп.точки доступа: Ярош, О. К. Свободных экз. нет |
Експериментально-математичне обґрунтування ефективності оптимальних комбінацій фітопрепаратів, призначених для корекції когнітивно-мнестичних процесів [Текст] / І. В. Сімонова [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2016. - N 2. - С. 86-93 MeSH-главная: АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (диагностика) КЛЕВЕР -- TRIFOLIUM КОНСКИЙ КАШТАН -- AESCULUS ЛЕКАРСТВ ОЦЕНКА ДОКЛИНИЧЕСКАЯ -- DRUG EVALUATION, PRECLINICAL (методы) Аннотация: При ініціюванні багатьох патологічних процесів в організмі, особливо у випадку розвитку атеросклеротичного процесу, вільнорадикальне окиснення ліпідів відіграє тригерну роль. Дослідження антиоксидантних властивостей потенційних антисклеротичних засобів, зокрема рослинних екстрактів гінкго білоба, конюшини лучної, каштану кінського та їх комбінацій, є важливою передумовою доклінічного вивчення. Для вирішення даного завдання ключовим питанням видається визначення оптимальних концентрацій екстрактів вищезазначених фітопрепаратів та їхніх комбінацій у дослідах in vitro, що досягалося експериментально та з застосуванням методу математичного моделювання залежності концентрації лікарських засобів від їхньої здатності реалізувати антиоксидантну активність. Здатність досліджуваних фітопрепаратів та їхніх комбінацій протистояти процесам переокис- нення визначали за допомогою методу неферментативного ініціювання вільнорадикального окиснення солями заліза (ІІ) в модельному середовищі з суспензією яєчних ліпопротеїдів. За результатами проведеного дослідження, як в експериментах in vitro, так і на етапі розробки математичної моделі, встановлено, що найвиразнішу антиоксидантну активність серед лікарських рослин, що вивчалися, проявляє екстракт каштану кінського. Серед досліджуваних фітокомбінацій максимально ефективною за антиоксидантними властивостями є гінкго білоба : каштан кінський у співвідношенні 1:1. Аналіз експериментальних даних та отриманих математичних моделей дозволяє заключити, що найоптимальнішим співвідношенням рослинних екстрактів у композиції є 1:1, оскільки саме такий розподіл фітокомпонентів реалізує максимальну здатність протистояти процесам переокиснення, що може бути експериментально-математичним обґрунтуванням оптимального режиму дозування фітопрепаратів та їхніх комбінацій, призначених для корекції когнітивномнестичних процесів Доп.точки доступа: Сімонова, І. В. Лук’янчук, В. Д. Кравець, Д. С. Волуй, А. В. Свободных экз. нет |
Хромато-мас-спектрометрична характеристика настойок конюшини лучної та собачої кропиви [Текст] / В. М. Одинцова [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 2. - С. 230-236 MeSH-главная: ПУСТЫРНИК -- LEONURUS (химия) КЛЕВЕР -- TRIFOLIUM (химия) СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS (терапевтическое применение, химический синтез) ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование) Аннотация: Собача кропива має кардіотонічну (уповільнює серцевий ритм і збільшує силу серцевих скорочень), гіпотензивну (знижує артеріальний тиск) дії, чинить заспокійливу, спазмолітичну дії при порушеннях серцево-судинної системи (на ранніх стадіях гіпертонічної хвороби, у випадку легких форм стенокардії, пороків серця та при базедовій хворобі). Конюшини настойку застосовують при атеросклерозі, який супроводжується головними болями, шумом у вухах, але з нормальним артеріальним тиском. Вона забезпечує детоксикацію печінки й організму загалом, добре очищаючи кров і лімфу, поліпшує відтік жовчі, нормалізує діяльність кишечника. Мета роботи – за допомогою газової хроматографії визначити компонентний склад конюшини лучної настойки та собачої кропиви настойки. Матеріали та методи. Трава конюшини лучної (Trifolii pretense herba) зібрана на Закарпатті, с. Чинадійово в липні 2019 року, трава собачої кропиви (Leonuri herba) – на дослідній ділянці ЗДМУ в червні 2019 року. Настойки готували зі свіжої сировини (1:5) методом мацерації, як екстрагент використовували 70 % етанол. Готові настойки досліджували за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B із мас-спектрометричним детектором 5977B. Результати. За допомогою газового хроматографа з конюшини лучної настойки виділили 20 компонентів: 1 альдегід, 2 кетони, 3 естери, 3 гетероциклічні сполуки, 3 кислоти, 4 спирти та 4 аліфатичні вуглеводні. З кропиви собачої настойки виділили 30 характерних складових, що належать до органічних кислот (3 сполуки), кетонів (4), естерів (6), аліфатичних вуглеводнів (1), спиртів (2), гетероциклічних сполук (2), глікозидів (1), азотовмісних сполук (1), ароматичних сполук (3), сесквітерпеноїдів (3), фенольних сполук (2), альдегідів (1); 2 сполуки не визначили. Висновки. За допомогою газового хроматографа з мас-спектрометричним детектором із собачої кропиви настойки виділили 30 компонентів. Під час аналізу сумарної площі піків і за часом утримання кількісно слід виділити RT 16.26 – n-гексадеканову кислоту – 15,2 %; RT 17.695 – фітол – 13,66 %; RT 12.835 – етил-d-глюкопіранозид – 10,99 %; RT 6.451 – 4H-піран-4-он, 2,3-дигідро-3,5-дигідрокси-6-метил –3,98 %; RT 20.7581 – пентен-3-он, 1-(2,6,6-триметил-1-циклогексен-1-іл) – 3,42 %; RT 10.43 – бензальдегід, 2-гідрокси-6-метил – 3,04 %; RT 3.664 – 1,2-циклопентандіон – 1,22 %. У конюшини лучної настойці ідентифікували 20 компонентів, за кількісним вмістом слід виділити RT 13.921 – міо-інозитол, 4-С-метил – 50,03 %; RT 12.742 – етил-d-глюкопіранозид – 4,83 %; RT 22.435 – ?-сітостерол – 3,84 %; RT 16.261 – n-гексадеканову кислоту – 3,72 %; RT 17.696 – фітол – 1,56 %; RT 8.764 – етанон, 1-(2-гідрокси-5-метилфеніл) – 1,39 %. Два компоненти збігаються – n-гексадеканова кислота та фітол; кількісно їх більше в собачої кропиви настойці. Результати дослідження можуть бути використані для розроблення технології фітопрепаратів, до складу яких входить сировина конюшини та собачої кропиви, а також мають практичне значення під час ідентифікації сировини, що входить до складу фітопрепаратів. Доп.точки доступа: Одинцова, В. М. Панасенко, О. І. Корнієвська, В. Г. Корнієвський, Ю. І. Діденко, Д. А. Свободных экз. нет |
Мікроскопічні діагностичні ознаки представників родини бобові. Повідомлення ІІ. Провідна система [Текст] / О. В. Гречана [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 3. - С. 292-298 MeSH-главная: БОБОВЫЕ -- FABACEAE (химия) РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (химия) МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON (использование) КЛЕВЕР -- TRIFOLIUM (химия) Аннотация: Світовий ринок рослинних продуктів швидко розширюється, і торгівля ними має тенденцію до зростання на 15–25 % щорічно. Пропорційно збільшується кількість повідомлень про випадкове забруднення або навмисну, економічно мотивовану фальсифікацію рослинної сировини. За даними фахової літератури, з майже 6000 препаратів рослинного походження, що продаються у 37 країнах, 27 % містять незадекларовані забруднення, замінники або інші компоненти. Здійснили мікроскопічний аналіз провідної системи для визначення морфоанатомічних характеристик окремих представників роду конюшина (Trifoliae L.), Fabaceae L. Конюшина має протизапальні, антисептичні, жовчогінні, потогінні, сечогінні, кровоспинні, відхаркувальні, в’яжучі властивості, її застосовують під час лікування багатьох захворювань. Мета роботи – вивчення будови провідної системи листків і стебел представників роду Trifolium L. для виявлення спільних ознак і тих, що різняться та можуть бути використані як діагностичні. Матеріали та методи. Рослинний матеріал (траву) конюшини лучної (Trifolium prаtense L.), м’ясочервоної (T. incarnatum L.), повзучої (T. repens L.) та суничної (T. fragiferum L.) заготовляли в період активного цвітіння рослини (травень – червень), сушили в добре провітрюваному приміщенні. Препарати листків і стебел попередньо розварювали у 5 % водному розчині натрію гідроксиду та фіксували в розчині хлоралгідрату. Поперечні зрізи робили мікротомом. Застосовували світловий мікроскоп БІОЛАМ ЛОМО (РФ), результати фіксували цифровою фотокамерою OLYMPUS SH-21 для ідентифікації провідного апарату листка, черешка та стебла. Результати. Вивчаючи будову центральної жилки листків конюшини лучної та суничної, виявили: провідна система, вкрита кристалоносною обкладкою, являла собою один закритий колатеральний пучок у центрі; це не властиве дводольним рослинам. Черешки листка конюшини м’ясочервоної, суничної та повзучої на поперечному зрізі мали різні форми – ниркоподібну та округлу. Провідні пучки у м’ясочервоній і повзучій конюшині розташовані колом, а сунична мала безпучковий тип будови. Пучки закритого типу, колатеральні, що суперечить відомостям про будову провідної системи дводольних рослин. У стеблах рослин провідні пучки – відкриті колатеральні. Висновки. Під час пошуку диференційних ознак в окремих представників роду Trifoliae L. упродовж фармакогностичного аналізу звернули увагу на особливості будови провідної системи центральної жилки та черешка листків об’єктів дослідження: конюшини лучної (Trifolium prаtense L.), м’ясочервоної (T. incarnatum L.), повзучої (T. repens L.) та суничної (T. fragiferum L.). Для представників дводольних рослин не характерні провідні пучки закритого типу, виявлені під час мікроскопічного дослідження. Доп.точки доступа: Гречана, О. В. Сербін, А. Г. Рудник, А. М. Салій, О. О. Свободных экз. нет |