Выявление генотипической неоднородности популяции inodes persulcatus schulze (Acari:Ixodidae) Северо-Запада России и особенности распределения клещевых патогенов - возбудителей болезни Лайма и эрлихиозов в различных генотипах / А. В. Семенов, А. Н. Алексеев, Е. В. Дубинина // Медицинская паразитология и паразитарные болезни. - 2001. - № 3. - С. 11-15 MeSH-главная: ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (патофизиология, передача, профилактика и контроль, этиология) КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES (профилактика и контроль, эпидемиология) Доп.точки доступа: Семенов, А. В. Алексеев, А. Н. Дубинина, Е. В. Свободных экз. нет |
Климчук, М. Д. Марсельська (середземноморська кліщова) гарячка в АР Крим: поширення та епідемічний потенциал рикетсіозу [Текст] / М. Д. Климчук, Б. М. Леженцев, І. Ю. Андрухів // Сучасні інфекції. - 2001. - № 4. - С. 68-72 MeSH-главная: УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология) КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES (диагноз, паразитология, эпидемиология) РИККЕТСИОЗ КЛЕЩЕВОЙ АФРИКАНСКИЙ -- BOUTONNEUSE FEVER (диагноз, паразитология, этиология) БРУЦЕЛЛЕЗ -- BRUCELLOSIS (диагноз, паразитология, эпидемиология) БОЛЕЗНЕЙ ЭПИДЕМИЧЕСКИЕ ВСПЫШКИ -- DISEASE OUTBREAKS (профилактика и контроль, статистика) Доп.точки доступа: Леженцев, Б. М. Андрухів, І. Ю. Свободных экз. нет |
Климчук, М. Д. Клініко-епідеміологічна характеристика марсельської (середземноморської кліщової) пропасниці в автономній республіці Крим [Текст] / М. Д. Климчук, Б. М. Леженцев, І. Ю. Андрухів // Лікарська справа. - 2002. - № 7. - С. 76-80 MeSH-главная: БОЛЕЗНЕЙ ЭПИДЕМИЧЕСКИЕ ВСПЫШКИ -- DISEASE OUTBREAKS (профилактика и контроль, статистика) КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES (диагноз, паразитология, эпидемиология) БРУЦЕЛЛЕЗ -- BRUCELLOSIS (диагноз, паразитология, эпидемиология) Доп.точки доступа: Леженцев, Б. М. Андрухів, І. Ю. Свободных экз. нет |
Иерусалимский, А. П. Клещевые инфекции с позиции клинициста-невролога [Текст] / А. П. Иерусалимский // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2006. - Т. 106, № 2. - С. 71-74 Рубрики: Энцефалит клещевой Клещами передаваемые болезни Свободных экз. нет |
Райзінгер, Е. С. Актуальні в Європі хвороби, що передаються кліщами [Текст] / Е. С. Райзінгер, О. В. Деміховська // Інфекційні хвороби : Наук.- практ. журн. - 2006. - № 2. - С. 58-64. Рубрики: Клещами передаваемые болезни Европа Доп.точки доступа: Деміховська, О. В. Свободных экз. нет |
Применение молекулярно-биологических и иммунологических методов для диагностики крымской геморрагической лихорадки и детекции ее возбудителя [Текст] / Н. Ф. Василенко [и др.] // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2007. - № 1. - С. 30-34 Рубрики: Геморрагическая лихорадка Крымская--диагн--эпид Диагностика--методы Иммунологические тесты Клещами передаваемые болезни Доп.точки доступа: Василенко, Н. Ф. Ефременко, В. И. Афанасьев, Е. Н. Еременко, Е. И. Цыганкова, О. И. Вышемирский, О. И. Платонов, А. Е. Карань, Л. С. Свободных экз. нет |
Новые данные о патогенности rickettsia sibirica subsp. BJ-90 [] / Н. В. Рудаков [и др.] // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2014. - № 5. - С. 10-13 MeSH-главная: РИККЕТСИОЗЫ -- RICKETTSIA INFECTIONS (микробиология) КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES (микробиология) RICKETTSIACEAE -- RICKETTSIACEAE (патогенность) Доп.точки доступа: Рудаков, Н. В. Шпынов, С. Н. Решетникова, Т. А. Пеньевская, Н. А. Абрамова, Н. В. Кумпан, Л. В. Свободных экз. нет |
Конькова-Рейдман, А. Б. Современные аспекты эпидемиологии инфекций, передающихся иксодовыми клещами [] / А. Б. Конькова-Рейдман, Л. В. Тер-Багдасарян // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2014. - № 5. - С. 26-31 MeSH-главная: КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES (эпидемиология) КЛЕЩИ ИКСОДОВЫЕ -- TICKS Доп.точки доступа: Тер-Багдасарян, Л. В. Свободных экз. нет |
Рудаков, Н. В. Лабораторная диагностика трансмиссивных инфекций человека в сочетанных природных очагах [Текст] / Н. В. Рудаков, С. А. Рудакова // Клиническая лабораторная диагностика. - 2015. - № 5. - С. 51-53 MeSH-главная: КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES (диагноз, кровь, профилактика и контроль, эпидемиология) КЛЕЩИ ИКСОДОВЫЕ -- TICKS (патогенность) Доп.точки доступа: Рудакова, С. А. Свободных экз. нет |
Рецидивирующее (возвратное) течение заболевания, вызванного Borrelia miyamotoi [Текст] / Д. С. Сарксян [и др.] // Терапевтический архив. - 2015. - Т. 87, № 11. - С. 18-25. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: БОРРЕЛИОЗЫ -- BORRELIA INFECTIONS (микробиология, эпидемиология) ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (микробиология, эпидемиология) КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES (микробиология, эпидемиология) Доп.точки доступа: Сарксян, Д. С. Малеев, В. В. Платонов, А. Е. Платонова, О. В. Карань, Л. С. Свободных экз. нет |
Климнюк, С. І. Сучасні уявлення про гранулоцитарний анаплазмоз людини / C. І. Климнюк, Л. Б. Романюк, М. І. Шкільна // Інфекційні хвороби. - 2017. - N 3. - С. 4-9 MeSH-главная: АНАПЛАЗМОЗ -- ANAPLASMOSIS (диагностика, патофизиология, этиология) ANAPLASMA -- ANAPLASMA (патогенность) КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES Аннотация: В Україні дослідження щодо гранулоцитарного анаплазмозу людини (ГАЛ) перебувають на початковому етапі. З великою ймовірністю можна припустити, що на більшості території України ГАЛ реєструється під діагнозом інших нозологій, які передаються іксодовими кліщами, що пов’язано з подібністю окремих клінічних проявів цих інфекцій, а також недостатньою базою для їх лабораторної діагностики, з одного боку, та відсутністю настороженості дільничних лікарів та інфекціоністів – з іншого. В Украине исследования по гранулоцитарному анаплазмозу человека (ГАЧ) находятся на начальном этапе. С большой вероятностью можно предположить, что на большей части территории Украины ГАЧ регистрируется под диагнозом других нозологий, которые передаются иксодовыми клещами, что связано со сходством отдельных клинических проявлений этих инфекций, а также недостаточной базой для их лабораторной диагностики, с одной стороны, и отсутствием настороженности участковых врачей и инфекционистов - с другой. Доп.точки доступа: Романюк, Л. Б. Шкільна, М. І. Свободных экз. нет |
Тривале лікування цетиризином зменшує симптоми алергії та необхідність призначення додаткових препаратів у дітей з сенсибілізацією до кліщових алергенів [Текст] // Дитячий лікар. - 2019. - N 3. - С. 45 MeSH-главная: ЦЕТИРИЗИН -- CETIRIZINE (терапевтическое применение, фармакология) КОНЪЮНКТИВИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- CONJUNCTIVITIS, ALLERGIC (лекарственная терапия, патофизиология, этиология) РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- RHINITIS, ALLERGIC (диагностика, лекарственная терапия, этиология) КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES (лекарственная терапия, этиология) ДЕТИ -- CHILD Аннотация: Експериментальні дані демонструють, що алергічні прояви внаслідок сенсибілізації до кліщових алергенів характеризуються стійким хронічним запаленням навіть у безсимптомні періоди. Це дає змогу припустити, що тривале регулярне лікування буде включено до глобальної стратегії з лікування алергії. Мета дослідження: автори провели дослідження, для того щоб визначити, чи регулярне застосування цетиризину зменшує прояви алергії та необхідність призначення додаткових препаратів для лікування дітей з алергічними проявами внаслідок сенсибілізації до кліщових алергенів. Методи дослідження: у подвійному сліпому рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні взяли участь дві паралельні групи, в кожній з яких було по 10 дітей з алергією на кліщові алергени (середній вік 6,5 року), одна група дітей щодня протягом 6 міс отримувала цетиризин, а інша - плацебо. Учасникам було дозволено використовувати препарати для симптоматичного лікування риніту та/або легкої астми. Симптоми (свербіж у носі, чихання, закладеність носа, ринорея, свербіж кон’юнктиви, сльозотеча, гіперемія кон’юнктиви, кашель, хрипи та утруднене дихання) реєстрували в щоденнику. Також було зафіксовано застосування цетиризину (як додаткового симптоматичного лікування), антибіотиків, ацетамінофену, β[[d]]2[[/d]]-агоністів, інгаляційних і системних кортикостероїдів. Результати дослідження: вираженість клінічних симптомів і використання додаткових препаратів були значно нижчими (р 0,05) в групі дітей, що отримувала цетризин, у порівнянні з плацебо. Найбільше скорочувалось використання самого цетиризину, інгаляційних кортикостероїдів, β[[d]]2[[/d]]-агоністів і антибіотиків. Жодних побічних ефектів лікування не спостерігали. Висновки: у дітей з алергією на кліщові алергени щоденне застосування цетиризину протягом тривалого періоду зменшує прояви алергії та необхідність призначення додаткових лікарських препаратів для лікування алергічного риніту та навіть астми Свободных экз. нет |
Заводнова, З. І. Нейробореліоз: сучасний підхід до діагностики та лікування [Текст] / З. І. Заводнова // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 7-11 MeSH-главная: ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль) БОРРЕЛИОЗЫ -- BORRELIA INFECTIONS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль) БОРРЕЛИИ -- BORRELIA (патогенность) КЛЕЩИ ИКСОДОВЫЕ -- TICKS (патогенность) КЛЕЩАМИ ИКСОДОВЫМИ ИНВАЗИИ -- TICK INFESTATIONS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль) КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль) НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ИНФЕКЦИИ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM INFECTIONS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология) БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH) ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS Аннотация: Лекцію присвячено інфекційному захворюванню людини – нейробореліозу, або хворобі Лайма. Актуальність теми зумовлена значною поширеністю захворювання як в Європі, так і в Україні. Нейробореліоз – поліорганне інфекційне захворювання, збудником якого переважно є Воггеlіа burgdorferi, яка потрапляє до організму людини внаслідок укусу кліща. Борелїі персистують у клітинах тривалий час, спричиняючи первинний афект у вигляді мігрувальної еритеми, а згодом на пізніх стадіях – ураження центральної нервової системи (ЦНС). У патологічний процес можуть також залучатися шкіра, опорно-руховий апарат, серцево-судинна система і печінка. Захворюваність на нейробореліоз має сезонний характер: перші пацієнти після укусу кліща з’являються у березні, останні – іноді навіть у жовтні. Збудник нейробореліозу поширюється лімфогенним, гематогенним і периневральним шляхами та уражає ЦНС. Це спричиняє каскадну систему реакцій з апоптозом дефектних нейронів. Продукти розпаду нейротканини, які імунна система не розпізнає, стають нейроспецифічними антигенами, що запускають автоімунні механізми патогенезу нейробореліозу. Різноманітність клінічних виявів захворювання ускладнює своєчасну діагностику і, як наслідок, лікування. На першій стадії захворювання розвивається бореліозний менінгіт із помірною ригідністю м’язів потилиці без змін у спинномозковій рідині. Через кілька тижнів після початку захворювання (друга стадія) з’являються симптоми енцефаломієліту, що робить його схожим на розсіяний склероз, тим більше що еритема (якщо вона була) до цього часу зникає. Для пізнього хронічного нейробореліозу характерне прогресування енцефаломієліту та поліневропатії. На цій стадії можуть також спостерігатися порушення у вигляді розладів мови, пам’яті, сну тощо, Стадіювання захворювання є умовним. Тому лікар має за наявності у пацієнта клінічної картини поліневропатії, енцефаломієліту, ураження черепних нервів, особливо двобічного ураження VII пари, провести обстеження для заперечення нейробореліозу. Стадії хвороби можуть накладатися одна на одну або перебігати одночасно, усі симптоми зазвичай не виявляються. Наведено схеми лікування нейробореліозу на різних стадіях, а також рекомендації щодо профілактичних заходів. Індивідуальна профілактика полягає у щільному закритті відкритих ділянок шкіри під час перебування в лісі, парку, використанні репелентів, ретельному огляді всіх шкірних покривів і одягу після прогулянки. У разі виявлення кліща необхідно звернутися до медичного закладу для його правильного вилучення та дослідження Свободных экз. нет |
Серологічна діагностика кліщових інфекцій у хворих на локалізовану склеродермію / К. Б. Штокайло [та ін.] // Інфекційні хвороби. - 2021. - N 3. - С. 33-42 MeSH-главная: СКЛЕРОДЕРМИЯ ЛОКАЛИЗОВАННАЯ -- SCLERODERMA, LOCALIZED (диагностика, этиология) КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES (патофизиология) СЕРОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- SEROLOGIC TESTS (использование, методы) Аннотация: Встановлено частоту виявлення специфічних антитіл IgM і/чи IgG до Borrelia burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Bartonella henselae та B. quintana у сироватці крові хворих на локалізовану склеродермію. Для виявлення специфічних IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. (збудників Лайм-бореліозу) у сироватці крові використали двохетапний метод (ІФА та імуноблот) за допомогою тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Специфічні антитіла IgG до Bartonella henselae та Bartonella quintana (збудників бартонельозу) визначали у сироватці крові пацієнтів за допомогою методу мультиплексної непрямої імунофлуоресценції, застосувавши тест-системи «Mosaic for Bartonella henselae / Bartonella quintana (IgG)», компанії Euroimmun AG (Німеччина), із використанням технології «Біочіп», які містили мічені флуоресцеїном антигени вказаних видів бартонел. Застосування двохетапного методу серологічної діагностики ЛБ (ELISA та імуноблот) дозволило виявити антитіла IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. у 32,1 % хворих із локалізованою склеродермією. Встановлено причетність B. miyamotoi до клінічних проявів локалізованої склеродермії у 13,9 % пацієнтів шляхом виявлення у них антитіл IgG одночасно до B. miyamotoi та B. burgdorferi s. l. методом імуноблоту. Специфічні антитіла IgG лише до B. henselae діагностовано в сироватці крові 15,3 % пацієнтів із локалізованою склеродермією. Установлена ??частота обнаружения специфических антител IgM и/или IgG к Borrelia burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Bartonella henselae и B. quintana в сыворотке крови больных локализованной склеродермией. Для обнаружения специфических IgM и/или IgG к B. burgdorferi s. l. (возбудителей Лайм-боррелиоза) в сыворотке крови использовали двухэтапный метод (ИФА и иммуноблот) с помощью тест-систем компании Euroimmun AG (Германия). Специфические антитела IgG к Bartonella henselae и Bartonella quintana (возбудителей бартонеллеза) определяли в сыворотке крови пациентов с помощью метода мультиплексной непрямой иммунофлуоресценции, применив тест-системы «Mosaic for Bartonella henselae / Bartonella quintana (IgG)», компанії Euroimmun AG (Германия), с использованием технологии «Биочип», содержащих меченные флуоресцеином антигены указанных видов бартонелл. Применение двухэтапного метода серологической диагностики ЛБ (ELISA и иммуноблот) позволило выявить антитела IgM и/или IgG к B. burgdorferi s. l. у 32,1% больных с локализованной склеродермией. Установлена ??причастность B. miyamotoi к клиническим проявлениям локализованной склеродермии у 13,9% пациентов путем обнаружения у них антител IgG одновременно к B. miyamotoi и B. burgdorferi s. l. методом иммуноблота. Специфические антитела IgG только к B. henselae диагностированы в сыворотке крови 15,3% пациентов с локализованной склеродермией. Доп.точки доступа: Штокайло, К. Б. Шах, Д. С. Круз, І. Д. Андрейчин, М. А. Шкільна, М. І. Івахів, О. Л. Корда, М. М. Свободных экз. нет |
Нові вірусні кліщові інфекції в ХХІ столітті та їх епідемічна потенція / М. А. Андрейчин [та ін.] // Інфекційні хвороби. - 2021. - N 4. - С. 4-13 MeSH-главная: КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES (эпидемиология) Аннотация: Наведено дані про деякі емерджентні хвороби та їх збудників, що передаються кліщами, які вдалося виявити в поточному столітті. Показана можливість занесення зоонозів, які були відкриті раніше, в нові регіони планети й вкорінення їх там. Наукові дослідження у цій ділянці можуть забезпечити розробку відповідного етіотропного лікування та ефективних профілактичних і протиепідемічних заходів. Приведены данные о некоторых эмерджентных болезнях и их возбудителях, передающихся клещами, которые удалось обнаружить в настоящее время. Показана возможность занесения ранее открытых зоонозов в новые регионы планеты и укоренение их там. Научные исследования на этом участке могут обеспечить разработку соответствующего этиотропного лечения и эффективных профилактических и противоэпидемических мероприятий. Доп.точки доступа: Андрейчин, М. А. Завіднюк, Н. Г. Ничик, Н. А. Йосик, Я. І. Свободных экз. нет |