Щербина, В. И. Гематометра у новорожденной с тератомой крестцово-копчиковой области [Текст] / В. И. Щербина, Н. В. Синенкова, В. В. Слесарев // Детская хирургия. - 2002. - № 6. - С. 52-53 MeSH-главная: ТЕРАТОМА -- TERATOMA КРЕСТЦОВО-КОПЧИКОВАЯ ОБЛАСТЬ -- SACROCOCCYGEAL REGION (патология) Доп.точки доступа: Синенкова, Н. В. Слесарев, В. В. Свободных экз. нет |
Тератоми (досвід пренатальної діагностики) [Текст] / В. І. Богомазова [та ін.] // Здоровье женщины. - 2010. - № 3. - С. 207-212 Рубрики: Тератома--диагн--ультрасон Пренатальная диагностика Крестцово-копчиковая область Доп.точки доступа: Богомазова, В. І. Черняєва, Ю. В. Степанова, І. А. Лепіхов, П. О. Турпакова, Г. М. Абдуллін, Р. Ф. Свободных экз. нет |
Сравнительный морфометрический анализ копчиковых желез различных представителей семейства куриных, голубиных и утиных [Текст] / А. Л. Выставной [и др.] // Морфологические ведомости. - 2013. - № 2. - С. 18-24 MeSH-главная: (анатомия и гистология, физиология) ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЙ КОПЧИКОВЫЙ ХОД -- PILONIDAL SINUS (секреция, ультраструктура) ПТИЦЫ -- BIRDS (анатомия и гистология, физиология) КУРЫ -- CHICKENS (анатомия и гистология, физиология) ГОЛУБИНЫЕ -- COLUMBIDAE (анатомия и гистология, физиология) УТКИ -- DUCKS (анатомия и гистология, физиология) Доп.точки доступа: Выставной, А. Л. Семченко, В. В. Рябиков, А. Я. Лескова, А. Ю. Степанов, С. С. |
Цема, Є. В. Клініко-морфологічні аспекти етіопатогенезу пілонідальних кіст крижово-куприкової ділянки [Текст] / Є. В. Цема, Ю. В. Діброва // Патологія. - 2013. - № 3. - С. 61-65 MeSH-главная: КИСТА ЭПИДЕРМОИДНАЯ -- EPIDERMAL CYST (диагноз, ультраструктура, этиология) (анатомия и гистология, патология) ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЙ КОПЧИКОВЫЙ ХОД -- PILONIDAL SINUS (диагноз, осложнения, ультраструктура, этиология) Доп.точки доступа: Діброва, Ю. В. Свободных экз. нет |
Соков, Е. Л. Динамика показателей качества жизни в процессе реабилитации пациентов со спондилогенными пельвио-мембранальными болевыми синдромами [Текст] / Е. Л. Соков, Л. Е. Корнилова, М. В. Яковлев // Медико-социальная экспертиза и реабилитация : Науч.-практ. журн. - 2014. - № 2. - С. 47-49 . - ISSN 1560-9537 MeSH-главная: ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE Доп.точки доступа: Корнилова, Л. Е. Яковлев, М. В. Свободных экз. нет |
35-летний опыт лечения крестцово-копчиковых тератом у детей [Текст] / М. Г. Чепурной [и др.] // Детская хирургия. - 2015. - № 2. - С. 4-7 MeSH-главная: ТЕРАТОМА -- TERATOMA (патофизиология, хирургия) (хирургия) ДЕТИ -- CHILD Доп.точки доступа: Чепурной, М. Г. Чепурной, Г. И. Кацупеев, В. Б. Лейга, А. В. Розин, Б. Г. Каргезян, Р. Л. Свободных экз. нет |
Изолированное поражение крестца при волосатоклеточном лейкозе: описание случая и анализ литературы [Текст] / Л. С. Аль-Ради [и др.] // Терапевтический архив. - 2015. - Т. 87, № 7. - С. 94-96 MeSH-главная: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS ЛЕЙКОЗ ВОЛОСАТОКЛЕТОЧНЫЙ -- LEUKEMIA, HAIRY CELL (осложнения) (патология) Доп.точки доступа: Аль-Ради, Л. С. Моисеева, Т. Н. Полянская, Т. Ю. Ковригина, А. М. Костина, Н. Э. Хвастунова, А. И. Якутик, И. А. Луговская, С. А. Свободных экз. нет |
Коксовертебральный синдром и его значение в комплексном лечении больных с сочетанием дегенеративно-дистрофической патологии тазобедренного сустава и позвоночника [Текст] / А. Л. Кудяшев [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2015. - № 2. - С. 76-82 MeSH-главная: (патология) МЕЖПОЗВОНКОВОГО ДИСКА ДЕГЕНЕРАЦИЯ -- INTERVERTEBRAL DISC DEGENERATION (диагноз, патофизиология) ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (диагноз, патофизиология, хирургия) Доп.точки доступа: Кудяшев, А. Л. Хоминец, В. В. Шаповалов, В. М. Мироевский, Ф. В. Свободных экз. нет |
Пасичный, Д. А. Пластика пролежней крестцовой области с применением ротационных кожно-фасциальных ягодичных лоскутов [Текст] / Д. А. Пасичный // Клінічна хірургія. - 2015. - № 10. - С. 57-60 MeSH-главная: (кровоснабжение, патофизиология, хирургия) ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS (использование) Свободных экз. нет |
Фелештинський, Я. П. Оптимізація хірургічного лікування пілонідальних кіст крижово-куприкової ділянки [Текст] / Я. П. Фелештинський, І. Г. Балан // Хірургія України. - 2019. - N 4. - С. 33-39 MeSH-главная: КРЕСТЦОВО-КОПЧИКОВАЯ ОБЛАСТЬ -- SACROCOCCYGEAL REGION (патология) КИСТЫ -- CYSTS (хирургия) ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (методы) Аннотация: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування пацієнтів з пілонідальними кістами крижово‑куприкової ділянки. Матеріали і методи. Проведено хірургічне лікування 451 пацієнта з пілонідальними кістами крижово‑куприкової ділянки. Залежно від способу лікування пацієнтів розділили на дві групи: основну — 226 пацієнтів, яким проведено хірургічне лікування з використанням розробленого способу серединної резекції з внутрішніми біодеструктивними швами, котрі не потребують видалення, та порівняння — 225 пацієнтів, яким проведено хірургічне лікування традиційним способом з використанням вузлових швів, які потребують видалення, з нашкірною фіксацією. Всіх пацієнтів прооперовано під місцевим знеболюванням амбулаторно. Результати та обговорення. Термін амбулаторного лікування та загоєння післяопераційної рани був удвічі коротшим в основній групі (7 і 16 діб, 13 та 27 діб). Частота виникнення рецидиву в основній групі була значно меншою (3,1 та 10,6 %). Нагноєння післяопераційної рани частіше виявляли у групі порівняння (у 2 (0,9 %) і 9 (4,0 %) випадках). Висновки. Використання розробленого способу хірургічного лікування пілонідальних кіст крижово‑куприкової ділянки за рахунок економної резекції шкірного клаптя з патологічно зміненими тканинами, використання швів з внутрішньою фіксацією, які не створюють зовнішнього тиску на шкіру країв рани, що запобігає ішемії та порушенню мікроциркуляції, сприяє значному поліпшенню результатів хірургічного лікування пілонідальних кіст, зменшенню частоти нагноєння післяопераційної рани (до 0,1 %), частоти виникнення рецидиву захворювання (до 3,1 %) та має суттєві переваги над традиційним методом. Термін загоєння післяопераційної рани зменшився до 13 діб (у групі порівняння — 27 діб), термін амбулаторного лікування пацієнтів — до 7 діб (при застосуванні традиційного методу — 16 діб) Доп.точки доступа: Балан, І. Г. Свободных экз. нет |
Оптимізація інтраопераційного гемостазу при кровотечах із пресакрального венозного сплетіння у хворих на рак прямої кишки [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 3/4. - С. 87-91 MeSH-главная: ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (хирургия) ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (хирургия) КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL ГЕМОСТАЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, SURGICAL ВЕНЫ -- VEINS (повреждения, хирургия) ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM (кровоснабжение, хирургия) КРЕСТЦОВО-КОПЧИКОВАЯ ОБЛАСТЬ -- SACROCOCCYGEAL REGION (кровоснабжение, хирургия) Аннотация: Результати дослідження проведеної роботи отримані на основі 23 прооперованих пацієнтів серед них 14 чоловіків і 9 жінок віком від 43 до 71 року в середньому (57 ± 10,4) роки із захворюванням на рак прямої кишки (T[[d]]3[[/d]]N[[d]]0-1[[/d]]M[[d]]0[[/d]]). Усім пацієнтам проведено оперативне лікування в об’ємі, передня резекція прямої кишки апаратним методом, операція Кеню-Майлса. Інтраопераційно було відмічено кровотечу із вен пресакрального сплетіння, зупинка якої проводилась шляхом тампонади, електрокаутерізації, накладання циркулярної лігатури після виконання яких було досягнуто стабільного гемостазу Доп.точки доступа: Бойко, В. В. Криворотько, І. В. Грома, В. Г. Сухомлин, М. П. Свободных экз. нет |
Рябий, Ю. М. Топографія крижової та куприкової ділянки хребта в плодовому періоді пренатального розвитку людини [Текст] / Ю. М. Рябий, В. В. Кривецький // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 25-31. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: КРЕСТЦОВО-КОПЧИКОВАЯ ОБЛАСТЬ -- SACROCOCCYGEAL REGION (эмбриология) Аннотация: Мета роботи - дослідити особливості топографії крижового та куприкового відділу хребтового стовпа в плодовому періоді пренатального розвитку людини. Матеріал і методи. Матеріалом для дослідження були 50 препаратів плодів людини. Використані методи анатомічного препарування, ін’єкції артеріальних судин водяною суспензією свинцевого сурику, рентгенографії, КТ, МРТ, статистичної обробки даних. Результати. Вперше за допомогою адекватних морфологічних методів виконане дослідження морфогенезу і динаміки просторово-часових взаємовідношень структур ділянки крижового та куприкового відділів хребтового стовпа впродовж плодового періоду розвитку людини. Висновки. У роботі за допомогою сучасних методів анатомічного дослідження наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо становлення і топографо-анатомічних взаємовідношень структур хребтового стовпа у плодовому періоді онтогенезу людини, з’ясована динаміка просторовочасових перетворень частин крижового та куприкового відділів хребтового стовпа, синтопічна кореляція із суміжними структурами. Доп.точки доступа: Кривецький, В. В. Свободных экз. нет |
Ошовський, В. І. Пренатальні перинеальні знахідки та можливі клінічні сценарії [Текст] / В. І. Ошовський, Н. М. Антоненко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 1. - С. 29-32 MeSH-главная: ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, методы) ТЕРАТОМА -- TERATOMA (диагностика) КРЕСТЦОВО-КОПЧИКОВАЯ ОБЛАСТЬ -- SACROCOCCYGEAL REGION (патология) ДЕВСТВЕННАЯ ПЛЕВА -- HYMEN ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS Аннотация: Зона промежини плода традиційно не в пріоритетному фокусі пренатолога багато в чому через те, що адекватна візуалізація залежить від положення дитини. Однак саме завдяки прицільній увазі до зони промежини іноді вдається виявити не тільки досить цікаві, але і часом клінічно важливі знахідки. Крижово-куприкова тератома може досягати великих розмірів і перешкоджати нормальному народженню дитини. У разі локалізації у ділянці промежини вона іноді призводить до порушення акту дефекації і сечовипускання. Крім того, у структурі пухлини можуть знаходитися петлі кишечника, що спричинює деформацію і небезпеку утворення грижі. За наявності гігантської крижово-куприкової тератоми можуть виникати: серцева недостатність, що призводить до водянки плода, обструкція сечовивідних шляхів та травного тракту, порушення іннервації органів внаслідок компресії, внутрішньопухлинний крововилив, внутрішньоутробна анемія. Гіменальну патологію діагностують досить рідко в повсякденній клінічній практиці. Зазвичай це одна з двох найбільш поширених нозологій: поліп гімена або неперфорована дівоча пліва. Ці дві аномалії виявляють майже виключно у дитинстві або відразу після менархе. У більш пізньому віці збережена або змінена дівоча пліва може представляти труднощі для діагностики і лікування інтравагінальних патологічних процесів. У даній статті представлено два клінічних випадки з різним прогнозом, щоб привернути увагу колег до необхідності прицільного оцінювання зони промежини і коректного пренатального консультування пари, оскільки ранжування тяжкості ймовірних наслідків є значним. Так, деякі знахідки вимагатимуть лише адекватного спостереження у дитячому віці, інші – можуть стати причинами передчасного розродження, зміни тактики ведення пологів чи негайного оперативного втручання після народження Доп.точки доступа: Антоненко, Н. М. Свободных экз. нет |
Рябий, Ю. М. Розвиток крижового та куприкового відділів хребта в пренатальному періоді онтогенезу людини [Текст] / Ю. М. Рябий, В. І. Нарсія, В. В. Кривецький // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 96-101. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: КРЕСТЦОВО-КОПЧИКОВАЯ ОБЛАСТЬ -- SACROCOCCYGEAL REGION (эмбриология) ОНТОГЕНЕЗ ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE Аннотация: Мета роботи – з’ясувати особливості розвитку та формування крижового та куприкового відділів хребтового стовпа в зародковому, передплодовому, плодовому періодах та в новонароджених людини. Матеріал і методи. Матеріалом для дослідження були 75 серій зрізів людських зародків і передплодів від 5,0 до 90,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД), а також 70 препаратів плодів та новонароджених. Використані методи гістологічного дослідження із забарвленням препаратів гематоксилін-еозином, пікрофуксином за методом Ван Гізон, морфометрії, пластичного і графічного реконструювання, анатомічного препарування, ін’єкції артеріальних судин рентгенконтрастною речовиною (йоди-ксанол), рентгенографії, статистичної обробки даних. Результати. Вперше за допомогою адекватних морфологічних методів виконане дослідження морфогенезу і динаміки просторовочасових взаємовідношень структур ділянки крижового та куприкового відділів хребтового стовпа людини впродовж пренатального періоду розвитку із точки зору топографоанатомічного підходу до проблем ембріогенезу. Висновки. У роботі за допомогою сучасних методів анатомічного дослідження наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо становлення і топографо-анатомічних взаємовідношень структур крижового та куприкового відділів хребтового стовпа в пренатальному періоді онтогенезу людини, з’ясована динаміка просторово-часових перетворень частин крижового та куприкового відділів хребтового стовпа, синтопічна кореляція із суміжними структурами. Доп.точки доступа: Нарсія, В. І. Кривецький, В. В. Свободных экз. нет |
Kernychnyi, V. V. Distal sacrectomy for recurrent rectal cancer [Text] / V. V. Kernychnyi, B. E. Li // Experimental Oncology. - 2021. - Том 43, N 4. - P370-372 MeSH-главная: ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (осложнения) НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (патофизиология) КРЕСТЦОВО-КОПЧИКОВАЯ ОБЛАСТЬ -- SACROCOCCYGEAL REGION (патофизиология, хирургия) Аннотация: Surgical treatment of recurrent rectal tumors is a challenge for cancer surgeons. Due to the high risk of intraoperative and postoperative complications, such tumors are often considered inoperable. We present a clinical case of 56-years-old male patient with local recurrence and pathological fracture of the sacrum at S5 level to whom en-bloc distal sacrectomy was performed. Such surgical technique for recurrence of rectal cancer provides significant improvement in local and general condition and creates a favorable prognosis for the patient’s survival, which is demonstrated by the described clinical case Доп.точки доступа: Li, B. E. Свободных экз. нет |
Хірургічне лікування пілонідальних кіст крижово-куприкової ділянки з використанням клею на основі сітчастого поліуретану [Текст] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 44-48 MeSH-главная: КРЕСТЦОВО-КОПЧИКОВАЯ ОБЛАСТЬ -- SACROCOCCYGEAL REGION (патология) КИСТЫ -- CYSTS (хирургия) СВЯЗЫВАЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ADHESIVES (терапевтическое применение) ПОЛИУРЕТАНЫ -- POLYURETHANES (терапевтическое применение) Аннотация: Мета роботи: покращити результати лікування пацієнтів із пілонідальними кістами крижово-куприкової ділянки шляхом комплексного хірургічного лікування з використанням клею на основі сітчастого поліуретану. У післяопераційному періоді серед пацієнтів 64 пацієнтів 1-ї групи у 4 (6,3 %) пацієнтів спостерігали серому п/о рани, інфікування рани у 1 (1,6 %) пацієнта, гематом рани не спостерігали, рецидив пілонідальної кісти було діагностовано у 1 (1,6 %) пацієнта з ожирінням ІІІ ступеня, цукровим діабетом. Серед 62 пацієнтів 2-ї групи у 16 (25,8 %) пацієнтів спостерігали виникнення сероми п/о рани. Інфікування післяопераційної рани спостерігали у 10 (16,1 %) пацієнтів. Наявність гематоми спостерігали у 2 (3,2 %) пацієнтів. Рецидив захворювання спостерігали у 6 (9,7 %) пацієнтів, у термін від 1 до 3 місяців. За даними результатів, значне покращення хірургічного лікування пілонідальних кіст досягнуто у пацієнтів 1-ї групи, які були прооперовані за розробленою методикою з використанням клейової композиції. Цель работы : улучшить результаты лечения пациентов с пилонидальными кистами крестцово-копчикового участка путем комплексного хирургического лечения с использованием клея на основе сетчатого полиуретана. В послеоперационном периоде среди 64 пациентов 1-ой группы у 4 (6,3 %) пациентов наблюдали серому п/о раны, инфицирование раны у 1 (1,6 %) пациента, гематом раны не наблюдали, рецидив пилонидальной кисты был диагностирован у 1 (1,6 %) пациента с ожирением ІІІ степени, сахарным диабетом. Среди 62 пациентов 2-ой группы у 16 (25,8 %) пациентов наблюдали возникновение серомы п/о раны. Инфицирования послеоперационной раны наблюдали у 10 (16,1 %) пациентов. Наличие гематомы наблюдали у 2 (3,2 %) пациентов. Рецидив заболевания наблюдали у 6 (9,7 %) пациентов, в срок от 1 до 3 месяцев. По данным результатов, значительное улучшение хирургического лечения пилонидальных кист достигнуто у пациентов 1-ой группы, которые были прооперированы по разработанной методике с использованием клеевой композиции. Доп.точки доступа: Фелештинський, Я. П. Балан, І. Г. Галатенко, Н. А. Кулеш, Д. В. Владичук, Я. В. Свободных экз. нет |
Когут-Леднева, О. А. К вопросу о применении чрескожной электронейростимуляции в лечении вертеброгенных болевых синдромов (обзор литературы) [Текст] = The question of application of transcutaneus electrical nerve stimulation of vertebrogenic patient syndrome (literature review) / О. А. Когут-Леднева, Н. М. Бучакчийская // Art of Medicine. - 2018. - N 3. - С. 218-221. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (патофизиология, терапия, этиология) НЕРВА СТИМУЛЯЦИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ ЧРЕСКОЖНАЯ -- TRANSCUTANEOUS ELECTRIC NERVE STIMULATION (использование, методы, тенденции) КРЕСТЦОВО-КОПЧИКОВАЯ ОБЛАСТЬ -- SACROCOCCYGEAL REGION (патофизиология) Аннотация: Статья посвящена вопросам применения чрескожной электронейростимуляции (ЧЭНС) в лечении пациентов с вертеброгенными болевыми синдромами. Представлены исторические сведенья, данные о теориях воздействия и аспектах применения метода ЧЭНС в лечении и реабилитации пациентов с болями в спине. Освещены современные направления исследований в этой области и проблемные вопросы; сделаны выводы о дальнейших перспективах изучения и применения этого метода лечения Доп.точки доступа: Бучакчийская, Н. М. Свободных экз. нет |