Чеботарьова, Л. Л. Система клініко-нейрофізіологічних критеріїв оцінки відновлення функції променевого нерва [Текст] / Л. Л. Чеботарьова, С. С. Страфун // Український медичний часопис. - 1998. - № 4(6). - С. 53-58 MeSH-главная: ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (патофизиология, физиология) ЛУЧЕВОГО НЕРВА НЕВРОПАТИЯ -- RADIAL NEUROPATHY (патофизиология, профилактика и контроль, этиология) Доп.точки доступа: Страфун, С. С. Свободных экз. нет |
Юнусов, М. Ю. Хирургическое лечение травматических повреждений лучевого нерва [Текст] / М. Ю. Юнусов, Т. Р. Минаев, У. Б. Саидкариев // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1998. - № 2. - С. 148-151 MeSH-главная: ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (патофизиология, повреждения, хирургия) Доп.точки доступа: Минаев, Т. Р. Саидкариев, У. Б. Свободных экз. нет |
Ходулев, В. И. Электронейромиографическое исследование лучевого нерва на уровне плеча: нормативные данные и блок проведения [Текст] / В. И. Ходулев // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2006. - Т. 106, № 7. - С. 35-40 Рубрики: Лучевой нерв Свободных экз. нет |
Брагарь, О. А. Синтопічні кореляції променевого нерва з морфометричними та антропометричними параметрами плеча [Текст] / О. А. Брагарь // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2011. - Т. 10, № 1. - С. 55-57 MeSH-главная: ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (анатомия и гистология) АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ -- ANATOMY, REGIONAL (методы) ТРУП -- CADAVER Свободных экз. нет |
Хірургічне лікування невідновлених та застарілих ушкоджень променевого нерва [Текст] / Б.М.Лузан [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 6. - С. 44-48 MeSH-главная: ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (повреждения, хирургия) ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION Доп.точки доступа: Лузан, Б.М. Кучерук, О.Є. Сулій, Л.М. Татарчук, М.М. Свободных экз. нет |
Помилки та недоліки при наданні допомоги хворим з ушкодженнями променевого нерва [Текст] / В. І. Цимбалюк [та ін.] // Журнал Національної Академії Медичних Наук України. - 2013. - Т. 19, № 3. - С. 385-389 MeSH-главная: ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (повреждения) ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (диагноз, терапия, хирургия) ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ -- DIAGNOSTIC ERRORS Доп.точки доступа: Цимбалюк, В. І. Лузан, Б. М. Кучерук, О. Є. Татарчук, М. М. Сулій, Л. М. |
Кучерук, О. Є. Клініко-неврологічна оцінка якості життя та результатів лікування хворих із травматичними ушкодженнями променевого нерва [Текст] / О. Є. Кучерук // Шпитальна хірургія. - 2014. - № 1. - С. 65-68 MeSH-главная: ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (повреждения, хирургия) ЛЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССА И РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME AND PROCESS ASSESSMENT (HEALTH CARE) КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE Свободных экз. нет |
Литвишко, В. О. Діафізарні переломи плечової кістки. Як лікувати консервативно і коли потрібна операція? [Текст] / В. О. Литвишко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 3. - С. 96-103 MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (диагностика, классификация, осложнения, рентгенография, терапия, хирургия) КОСТЕЙ СМЕЩЕНИЕ -- BONE MALALIGNMENT (диагностика, рентгенография, терапия, ультрасонография, хирургия) ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (повреждения, ультрасонография) ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (методы) ПОВЯЗКИ ГИПСОВЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ -- CASTS, SURGICAL (использование) ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED (диагностика) ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПОДДЕРЖИВАЮЩИЕ ПРИСПОСОБЛЕНИЯ -- BRACES (использование) ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ -- EXTERNAL FIXATORS (использование, тенденции) ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS ПАЦИЕНТА ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- PATIENT OUTCOME ASSESSMENT Аннотация: По данным Харьковской межрайонной МСЭК (2012) при использовании погружного металлоостеосинтеза отмечается высокая частота несращения фрагментов плечевой кости — 24 % через 4 мес. лечения с применением накостной пластины. Цель: обосновать принципы лечения диафизарных переломов плечевой кости, используя 30-летний научно-практический опыт, изложить усовершенствованную методику лечения и представить полученные результаты. Методы: оценены результаты лечения 73 пациентов с переломами плечевой кости за период 2006-2014 гг. Использовали функциональное консервативное лечение с применением шинно-полотняного ортеза — 39 человек, аппарата внешней фиксации (АВФ) — 16 (после закрытой репозиции — 13, открытой — 3). У 18 больных применен накостный остеосинтез. Также проанализирован клинический материал с 1984 года (104 случая). Результаты: выделены и охарактеризованы основные признаки, влияющие на выбор методики лечения — величина смещения костных фрагментов на первичной рентгенограмме, уровень перелома, другие повреждения, ограничивающие подвижность пострадавшего, состояние лучевого нерва. Подробно изложены методики функционального лечения переломов плечевой кости с использованием гипсовой повязки и стержневых АВФ. Выводы: при монолокальных диафизарных переломах плечевой кости следует выбирать консервативный функциональный метод лечения — наиболее безопасный в случае осложнений, обеспечивающий сращение фрагментов в короткие сроки, хорошо переносимый пациентами и не требующий больших материальных затрат. При фиксированном смещении отломков, превышающем поперечник кости, и сопутствующих повреждениях, исключающих или существенно ограничивающих нахождение больного в вертикальном положении, целесообразно использовать АВФ. Открытая репозиция необходима при смещении отломков по ширине на полный поперечник, неустранимом положением свисания плеча в течение 2-5 сут. Ревизия лучевого нерва показана при значительном и фиксированном смещении отломков. Свободных экз. нет |
Лікування множинних поєднаних ушкоджень нервів, що супроводжуються значними дефектами, в проксимальних відділах верхньої кінцівки [Текст] = Surgical management of the proximal injury to the nerves of the upper extremity: strategy at overcoming multiple critical gaps / І. Б. Третяк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 178-184. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: МЫШЕЧНО-КОЖНЫЙ НЕРВ -- MUSCULOCUTANEOUS NERVE (ультраструктура, хирургия) СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (повреждения, хирургия) ЛОКТЕВОЙ НЕРВ -- ULNAR NERVE (повреждения, хирургия) ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (повреждения, хирургия) КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (хирургия) ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы) НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES (методы) Аннотация: Мета - оцінити результати реконструктивних втручань при тотальних варіантах ушкоджень плечового сплетення в субклавікулярній ділянці. Проведено ретроспективний аналіз результатів реконструктивних втручань у 3 чоловіків та однієї жінки в середньому віці 36,4 роки із тотальним варіантом ушкодження плечового сплетення в субклавікулярній ділянці. В усіх хворих травма нервових структур (м’язово-шкірного, серединного, ліктьового та променевого нервів) була поєднана із ушкодженням магістральних артеріальних та венозних судин, у одного хворого ушкодження м’язово-шкірного нерва не входило в структуру травми. Реконструктивні нейрохірургічні втручання проводились після реконструкції судин в середній термін 4,8 місяців (від 3 до 6 місяців). Основним методом реконструкції була аутонейропластика при критичних (в середньому 10,5 см) дефектах нервових структур нервами-донорами із малим поперечним січенням (литковий нерв) та із великим поперечним січенням (ліктьовий нерв). Відновлення неврологічних функцій оцінювали за MRC Scale та Seddon. Кожен хворий проводив власну оцінку відновлених функцій за Brief Michigan Hand Questionnaire. Встановлено, що у одного хворого відновлення усіх груп м’язів верхньої кінцівки було неефективним (MRSC 2 бали та нижче). Удвох хворих відновлення функції двоголового м’язу плеча наступило в строки 14 та 13 місяців із силою 5 балів за MRSC. Середній бал відновленої сили м’язів передньої поверхні передпліччя за MRSC у 3 хворих складав: 3,3 бали для м’язу довгого згинача першого пальця, 3,6 балів для м’язів згиначів пальців та 4 бали для м’язу променевого згинача кисті відповідно. Середній бал відновленої сили м’язів задньої поверхні передпліччя за MRSC у 3 хворих складав: 2,6 балів для м’язу довгого розгинача першого пальця, 3,3 балів для м’язів розгиначів пальців та 4 бали для м’язів променевих розгиначів кисті відповідно. Відновлення чутливості в автономній зоні іннервації серединного нерва склала 2,3 бали за Seddon. Лише у одного хворого спос терігали ефективне відновлення м’язів підвищення першого пальця. Відсутніс ть відновлення функції ліктьового нерва було прогнозованим у всіх 4 хворих, відповідно, ефективного відновлення ключового та діагонального долонного захватів не спостерігалось. У трьох хворих ми спостерігали ефективне відновлення поперечного долонного захвату. Власна усереднена оцінка відновлених функцій верхньої кінцівки у решти трьох хворих склала 55,55балів, що вкладалась в характеристику відновлення як незадовільну. Отже, відновлення функцій "внутрішніх" м’язів кисті є більш важливими для забезпечення критичних базових функцій верхньої кінцівки, відповідно, ліктьовий нерв не може бути використаний у якості нерва-донора; при використанні променевого нерва в якості нерва-донора, прогнозовано втрачені функції можуть бути заміщені за рахунок проведення корегуючих ортопедичних втручань Aim of the study - to evaluate the outcomes of reconstruction procedures at complete injuries of brachial plexus in subclavicular region. The retrospective analysis of the reconstruction procedures in 3 men and one woman (mean age 36,4 years) with complete injury of brachial plexus in subclavicular region was conducted. Injury to musculocutaneuos, median, ulnar and radial nerves was accompanied by axillary (2 cases) or brachial (2 cases) artery injury. One patient had no injury to musculocutaneous nerve within the injury’s structure. AH patients underwent surgical reconstruction of the neural structures 4,8 months (mean term) post initial vascular surgery. The autografting was the main reconstruction procedure of the long nerves of the upper extremity at their critical gap (mean gap 10,5cm) with donor-nerves of the small (sural nerve) and large (ulnar nerve) cross sectional diameter. Both motor and sensory components of recovery were evaluated with MRC Scale and Seddon Scale respectively. Each patient evaluated the recovered median nerve mediated functions with Brief Michigan Hand Questionnaire, it was revealed that one patients showed poor recovery of the entire complex of the muscles of the upper and lower arm (MRSC 2 points or lower). Two patients showed good recovery of the biceps brachii muscle (MRCS score 5 points) on 14th and 13th month respectively. Mean MRC Scale score among three patients for the muscles of the anterior compartment of the forearm was; 3,3 points for m. flexor pollicis longus, 3,6 points for mm. flexores digitorum and 4 points for m. flexor carpi radial is respectively. Mean MRC Scale score among three patients for the muscles of the posterior compartment of the forearm was; 2,6 points for m. extensor pollicis longus, 3,3 points for m. extensor digitorum sublimis and 4 points for radial wrist extensors respectively. The median nerve mediated sensation recovered to 2,3 points on Seddon scale. Only one patient showed effective recovery of the thumb opposition. Loss of ulnar nerve mediated functions was expectable among all 4 enrolled patients, thereafter we observed no recovery of key pinch and diagonal volar grip. Three patients showed recovery of transversal volar grip only. Mean Brief MHQ score was 55,55 points - unsatisfactory recovery. The reconstruction of the ulnar nerve, thereafter recovery of the "intrinsics", should be the priority in terms of reanimation of the basic grips and pinches of the upper extremity - one should avoid harvesting of the ulnar nerve at multiple nerve injury cases; the expectable loss of functions at the utililization of the radial nerve as a donor nerve, could be easily recompensed with the tendon transfer procedures in later terms Доп.точки доступа: Третяк, І. Б. Коваленко, І. В. Гацький, О. О. Третьякова, А. І. Свободных экз. нет |
Особливості реконструкції ушкоджень променевого нерва при повторних остеосинтезах плечової кістки [Текст] / І. Б. Третяк [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 4. - С. 53-59. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (хирургия) ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование) ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (патофизиология, повреждения, хирургия) РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES Аннотация: Відкриті проксимальні ушкодження променевого нерва найчастіше також виникають внаслідок ортопедичної травми. Повторний остеосинтез плечової кістки, поєднаний із ушкодженням променевого нерва, призводить до відстрочення реконструкції нерва, супроводжується значними технічними труднощами і, відповідно, призводить до погіршення результатів відновлення. Мета дослідження: оцінити ефективність реконструкції променевого нерва методом автонейропластики, визначити вплив переміщення кукс на розміри дефекту в умовах одночасного повторного синтезу плечової кістки. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження результатів поєднаного нейрохірургічного та ортопедичного лікування 16 пацієнтів віком в середньому 34,5 року. Середній термін від моменту одержання поєднаної нервово-кісткової травми становив 4,8 місяця. 16 пацієнтам був проведений повторний синтез неконсолідованого перелому плечової кістки із використанням авторської техніки малоконтактного багатоплощинного остесинтезу за П.І. Білінським у середній термін від первинного остеосинтезу 3,9 місяця. У 16 пацієнтів ушкодження променевого нерва супроводжувалось наявністю критичного дефекту між куксами (більше 10 см), а його реконструкція полягала в виконанні пластики автологічними трансплантатами на медіальній поверхні плеча із використанням мікрохірургічної техніки. Клініко-неврологічне, електрофізіологічне та рентгенологічне обстеження проводилось на 3, 9, 12 та 15-му місяці. Середній follow-up період становив 1 рік 8 місяців. Результати. Середні терміни відновлення функції дорівнювали 13–15 місяцям. Відновлення усього комплексу розгиначів кисті, пальців, розгинання та відведення 1-го пальця досягнуто у 8 з 16 пацієнтів (50 %). У жодного пацієнта після повторного синтезу плечової кістки не спостерігали відсутності консолідації перелому. В 11 пацієнтів у середньому терміні 11,4 місяця після повторного синтезу плечової кістки було проведено видалення системи для МОС. Висновки. Переміщення кукс променевого нерва на внутрішню поверхню плеча дозволило зменшити розміри дефекту променевого нерва в середньому на 2,75 см, у 4 випадках — зменшити розміри дефекту до субкритичних (менше 7 см); відновлення функції усього комплексу м’язів задньої поверхні передпліччя досягнуто лише у близько 50 % хворих. Враховуючи відсутність чіткого прогнозу та мозаїчність відновлення м’язів задньої поверхні передпліччя, вважаємо перспективним впровадження в клінічну практику методики дистальної реіннервації променевого нерва Доп.точки доступа: Третяк, І. Б. Білінський, П. І. Гацький, О. О. Коваленко, І. В. Свободных экз. нет |
Патологічні рухові феномени в променево-зап’ястковому суглобі після транспозиції круглого пронатора при дисфункції м’язів задньої поверхні передпліччя, зумовленої денерваційним процесом травматичного ґенезу [Текст] = Pathological Locomotor Phenomena in the Wrist Joint Associated with Transposition of the Pronator Teres at Dysfunction of the Muscles of the Posterior Surface of the Forearm Caused by Denervation Process of Traumatic Genesis / О. О. Гацький [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 3. - С. 35-47. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (патофизиология) ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (повреждения) Кл.слова (ненормированные): сухожильно- м'язовий апарат Аннотация: Дисфункція м’язів задньої поверхні передпліччя призводить до втрати розгинання в променево-зап’ястковому суглобі, п’ястно-фалангових суглобах і втрати відведення та розгинання першого пальця. Причиною дисфункції є ушкодження променевого нерва, надключичне або підключичне ушкодження плечового сплетення. Довгий регенераційний процес унеможливлює ефективне використання ушкодженої кінцівки протягом тривалого періоду. Паліативне використання переміщень (транспозиції) м’язів дозволяє суттєво скоротити термін повернення пацієнта до активного використання ушкодженої кінцівки. Кожна з транспозицій м’язів має певні недоліки, пов’язані з розвитком патологічних рухових феноменів (ПРФ) у променево-зап’ястковому суглобі. Шляхи їх подолання ґрунтуються на суто механістичному підході, який найчастіше спрощується до зміни точки кріплення первинних м’язів-ефекторів, які не функціонують. Мета дослідження. Визначення найбільш адекватного комплексного хірургічного підходу для забезпечення ефективної функції розгинання у променево-зап’ястковому суглобі та п’ясно-фалангових суглобах. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз хірургічного лікування 30 послідовних випадків дисфункції м’язів задньої поверхні передпліччя, зумовлених травматичним ушкодженням структур периферійної нервової системи (ПНС) різної локалізації. 23 пацієнти – з ушкодженням променевого нерва, 7 пацієнтів – із патологією плечового сплетення. Середній вік пацієнтів становив 41 рік (від 18 до 64 років). Середні терміни проведення первинного хірургічного відновлення становили 4,6 міс. 7 пацієнтам проведено лише ревізію променевого нерва в межах сегмента (дефект >10 см); 6 пацієнтам виконано невротизацію заднього міжкісткового нерва за методикою Mackinnon; 5 пацієнтам виконано аутологічну пластику променевого нерва (дефект <10 см); 5 пацієнтам виконано його невроліз. 6 пацієнтам із патологією плечового сплетення виконано невроліз, в 1 випадку виконано невротизацію заднього міжкісткового нерва за методикою Mackinnon. Усім пацієнтам було виконано транспозицію круглого пронатора передпліччя (РТ) за стандартною методикою. 12 пацієнтам було виконано транспозицію м’язів променевого згинача (FCR, 4 випадки) або ліктьового згинача кисті (FCU, 8 випадків) за стандартною методикою. Оцінка результатів транспозиції проводилася через 1 міс. або пізніше 6 міс. за допомогою клінічного неврологічного методу, оцінка відновлення структур ПНС – у терміни 9-12 міс. та додатково у терміни >15 міс. за допомогою клінічного неврологічного та електрофізіологічного методів обстеження. Результати. У 6 пацієнтів не настало відновлення розгинання в п’ясно-фалангових суглобах (РПФС), у 12 пацієнтів настало повне відновлення РПФС після втручань на структурах ПНС (4 випадки – аутологічна пластика, 7 випадків – дистальна невротизація, 1 випадок – невроліз променевого нерва). У 8 пацієнтів не спостерігалося формування ПРФ при розгинанні у променево-зап’ястковому суглобі після транспозиції м’язів. У 15 пацієнтів сформувався ПРФ “вид В”, у 7 пацієнтів – ПРФ “вид С” терміном 1 міс. після транспозиції м’язів. У жодного пацієнта не спостерігали збереження ПРФ “вид С” у терміни >6 міс. У 8 пацієнтів сформувався постійний ПРФ “вид В”, який у 4 випадках трансформувався у ПРФ “вид D”. Формування сталого ПРФ “вид D” зафіксовано в усіх випадках невролізу структур ПНС без проведення відновлення розгинання в п’ясно-фалангових суглобах шляхом транспозиції. Формування сталого ПРФ “вид В” зафіксовано у всіх випадках транспозиції FCU для відновлення РПФС. В 11 випадках редукції первинної функції FCR внаслідок його денервації (невротизація за методикою Mackinnon) або транспозиції м’язів FCR (зміна первинної точки кріплення) ПРФ “вид В” не розвинувся. Висновки. На основі результатів проведеного дослідження встановлено, що найбільш адекватним комплексним хірургічним підходом, що дозволяє уникнути формування сталого ПРФ, зумовленого транспозицією м’язів для відновлення розгинання в променево-зап’ястковому суглобі, є його поєднання з невротизацією за методикою Mackinnon або транспозиції FCR для відновлення РПФС Dysfunction of the muscles of the posterior surface of the forearm leads to loss of extension in the wrist joint, metacarpophalangeal joints, and loss of abduction and extension of the first finger. The cause of dysfunction is damage to the radial nerve, supraclavicular or subclavian damage to the brachial plexus. The long regeneration process makes it impossible to effectively use the injured limb for a long period of time. Palliative use of movements (transposition) of muscles can significantly reduce the time for the patient to return to active use of the injured limb. Each of the muscle transpositions has certain disadvantages associated with the development of pathological locomotor phenomena (PLF) in the wrist joint. Ways to overcome them are based on a purely mechanistic approach, which is most often simplified to change the point of attachment of the primary non-functioning effector muscles. Objective: to define most adequate complex surgical approach in restoring effective extension function in the wrist joint and metacarpophalangeal joints. Materials and Methods. A retrospective analysis of the surgical treatment of 30 consecutive cases of dysfunction of the muscles of the posterior surface of the forearm caused by traumatic damage to the structures of the peripheral nervous system (PNS) of various localization was carried out. 23 patients with damage to the radial nerve. 7 patients with pathology of the brachial plexus. The mean age of patients was 41 years (from 18 to 64 years). Mean terms to primary surgical treatment were 4.6 months. 7 patients underwent only revision of the radial nerve within the segment (defect >10 cm); 6 patients underwent neurotization of the posterior interosseous nerve using the Mackinnon technique; 5 patients underwent autologous plasty of the radial nerve (defect <10 cm); 5 patients underwent its neurolysis. Neurolysis was performed in 6 patients with pathology of the brachial plexus, neurotization of the posterior interosseous nerve was performed in 1 case using the Mackinnon method. All patients underwent transposition of the forearm pronator teres (PT) according to the standard technique. Twelve patients underwent transposition of the flexor carpi radialis muscle (FCR, 4 cases) or flexor carpi ulnaris (FCU, 8 cases) according to the standard technique. The results of transposition were analyzed after 1 month or later than 6 months, using a clinical neurological method. Regeneration of neural structures of PNS were analyzed within 9-12 months and additionally in terms later than 15 months both neurologically and electrophysiologically. Results. In 6 patients, there was no restoration of extension in the metacarpophalangeal joints (EMPJ), in 12 patients there was a complete recovery of EMPJ after interventions on the structures of the PNS (4 cases – autologous plasty, 7 cases – distal neurotization, 1 case – neurolysis of the radial nerve). In 8 patients, the formation of PLF was not observed during extension in the wrist joint after muscle transposition. In 15 patients, PLF “type B” was formed, and in 7 patients, PLF “type C” was formed within 1 month after muscle transposition. In none of the patients, PLF “type C” was observed to be preserved for >6 months. In 8 patients, a permanent PLF “type B” was formed, which in 4 cases transformed into PLF “type D”. The formation of a steady-state PLF “type D” was recorded in all cases of neurolysis of the PNS structures without restoring extension in the metacarpophalangeal joints by the method of transposition. The formation of a steady-state PLF “type B” was recorded in all cases of FCU transposition to restore extension in the metacarpophalangeal joints. In 11 cases of reduction in the primary function of the FCR as a result of its denervation (neurotization according to the Mackinnon method) or transposition of the FCR muscles (change in the primary attachment point), PLF “type B” did not develop. Conclusions. Based on the results of the study, it was found that the most adequate complex surgical approach to avoid the formation of a stable PLF caused by muscle transposition to restore extension in the wrist joint is Mackinnon neurotization or FCR transposition to restore EMPJ Доп.точки доступа: Гацький, О. О. Третяк, І. Б. Цимбалюк, В. І. Базік, О. М. Цимбалюк, Я. В. Свободных экз. нет |