Гаевская, О. Э. Особенности экзопротезирования больных с постмастэктомической лимфедемой верхней конечности [Текст] / О. Э. Гаевская // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. - 2009. - № 1. - С. 45-47 Рубрики: Молочной железы протеза имплантация Мастэктомия--женск Свободных экз. нет |
Пінчук, В. Д. Досвід виконання віддалених повторних операцій після ендопротезування жіночих грудей [Текст] / В. Д. Пінчук // Шпитальна хірургія. - 2010. - № 2. - С. 69-73 Рубрики: Молочной железы протеза имплантация Повторная операция Свободных экз. нет |
Пінчук, В. Д. Аналіз результатів виконання повторних операцій після ендопротезування жіночих грудей [Текст] / В. Д. Пінчук // Шпитальна хірургія. - 2014. - № 1. - С. 16-20 MeSH-главная: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ -- BREAST IMPLANTATION ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION ЛЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССА И РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME AND PROCESS ASSESSMENT (HEALTH CARE) Свободных экз. нет |
Головко, Т. С. Мастодинии в практике онкомаммолога [Текст] / Т. С. Головко // Здоровье женщины. - 2014. - № 7. - С. 74-79 Рубрики: Лекарства-Прожестожель MeSH-главная: МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ -- FIBROCYSTIC BREAST DISEASE (лекарственная терапия, осложнения, рентгенография, ультрасонография) МАММОГРАФИЯ -- MAMMOGRAPHY МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагноз, хирургия) МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ -- BREAST IMPLANTATION (методы) БОЛИ -- PAIN (лекарственная терапия, этиология) Кл.слова (ненормированные): ОНКОЛОГУСПИСОК Свободных экз. нет |
Отсроченная и первичная реконструкция груди у больных раком грудной железы [Текст] / С. Д. Мясоедов [и др.] // Клінічна хірургія. - 2016. - № 11. - С. 43-46. - Библиогр.: с. 46 MeSH-главная: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (реабилитация, хирургия) МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (методы, реабилитация) МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПЛАСТИКА -- MAMMAPLASTY (методы) МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ -- BREAST IMPLANTATION (методы) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Доп.точки доступа: Мясоедов, С. Д. Терсенов, Я. А. Мясоедов, Д. В. Кошель, К. В. Сорокин, В. В. Свободных экз. нет |
Вплив біомедичних імплантатів на навколишні тканини [Текст] / К. А. Джума, В. П. Притула, В. В. Храпач // Хірургія України. - 2017. - N 1. - С. 98-108. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ -- BREAST IMPLANTATION БИОМЕДИЦИНСКАЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- BIOMEDICAL TECHNOLOGY Кл.слова (ненормированные): Фиброзная капсула Аннотация: Клініцисти і дослідники використовували біомедичні імплантати у пацієнтів та експериментальних тварин. Виявлено специфічну багатоскладову відповідь на наявність чужорідного пристрою, яка регулюється на клітинному рівні та завершується міграцією фібробластів до поверхні імплантату з формуванням фіброзної капсули навколо його поверхні. Це спричиняє капсульну контрактуру та міграцію імплантату. Проаналізовано лікувальні тактики, які використовують для контролю за утворенням капсули, та перспективи подальших досліджень у цій галузі Доп.точки доступа: Джума, К. А. Притула, В. П. Храпач, В. В. Свободных экз. нет |
Ротація протеза молочної залози та якість життя пацієнток після аугментаційної мамопластики [Текст] / В. Г. Мішалов [та ін.] // Серце і судини. - 2018. - № 2. - С. 54-59 MeSH-главная: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ -- BREAST IMPLANTATION (использование, методы) ИНОРОДНОГО ТЕЛА МИГРАЦИЯ -- FOREIGN-BODY MIGRATION (диагностика, профилактика и контроль, психология) КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология) КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES Аннотация: Мета роботи - оцінити якість життя (ЯЖ) пацієнток після первинної субмускулярної аугментаційної мамопластики (САМ) протягом 1 року залежно від наявності і ступеня ротації протеза молочної залози (РПМЗ). Роботу виконано на базах кафедри хірургії № 4. У дослідження ввійшли 170 жінок, у яких оцінювали ЯЖ до операції та через 1 рік після САМ за допомогою міжнародного опитувальника MOS-SF-36. Пацієнток було розподілено на 2 групи: група порівняння - 94 жінки, яким виконано САМ за допомогою традиційного методу, основна група - 76 жінок, яким виконано САМ за розробленою методикою укріплення верхнього полюса субмускулярної неокишені. Референтні значення показників ЯЖ одержано у 30 жінок. Пацієнтки в досліджуваних групах статистично значуще не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, масою протезів, часткою жінок, які раніше були вагітними і вигодовували грудьми. Кінцевою точкою дослідження була ЯЖ через 1 рік після САМ за міжнародним опитувальником MOS-SF-36; проміжною точкою - частота РПМЗ через 1 рік після САМ. Показники ЯЖ до операції у жінок обох груп статистично значуще не відрізнялися між собою та від референтних значень. Через 1 рік після САМ у групі порівняння діагностовано ротацію 143 (76,1 %) протезів, в основній групі - 46 (30,3 %) (p = 0,001). Також виявлено відмінності за ступенем РПМЗ (p = 0,001) за рахунок відсутності в основній групі клінічно значущої РПМЗ ($E90 symbol Р і більше) у порівнянні з 13 (13,8 %) випадками РПМЗ у групі порівняння (p = 0,001). Через 1 рік після операції в досліджуваних групах збільшилися середні значення всіх показників ЯЖ. Показники ЯЖ в основній групі були статистично значуще кращими, ніж у групі порівняння, окрім показника фізичного функціонування. Відмінності між групами зумовлені наявністю в групі порівняння жінок із клінічно значущою РПМЗ. Так, за наявності клінічно значущої РПМЗ всі показники ЯЖ статистично значуще нижчі, ніж у жінок без клінічно значущої РПМЗ (всі p 0,01). Висновки: клінічно значуща РПМЗ суттєво погіршує ЯЖ пацієнток через 1 рік після САМ. У таких жінок статистично значуще нижчі показники психічного та фізичного компонентів здоров’я у порівнянні з жінками без РПМЗ. САМ у віддалений період забезпечує покращення ЯЖ пацієнток за умови відсутності клінічно значущої РПМЗ. Розроблена методика профілактики РПМЗ після САМ асоціюється зі статистично значуще кращими показниками ЯЖ у порівнянні з класичною методикою за всіма шкалами психічного компонента здоров’я та за двома шкалами фізичного компонента здоров’я Доп.точки доступа: Мішалов, В. Г. Захарцева, О. І. Храпач, В. В. Маркулан, Л. Ю. Свободных экз. нет |
Самойленко, Г. Е. Техника "LOZENGE" при одноэтапной реконструкции молочной железы [Текст] / Г. Е. Самойленко, С. О. Жариков, Р. П. Климанский // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 1. - С. 73-75. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (лекарственная терапия, радиотерапия, хирургия) МАСТЭКТОМИЯ РАДИКАЛЬНАЯ -- MASTECTOMY, RADICAL (методы) МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ -- BREAST IMPLANTATION (методы) ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Аннотация: Ежегодно в мире регистрируют более миллиона наблюдений рака молочной железы (РМЖ), из них более 16 тысяч – в Украине. РМЖ занимает первое место в структуре онкопатологии и, как ни одно другое онкологическое заболевание, затрагивает профессиональную, социальную и интимную стороны жизни женщины. В лечении РМЖ стандартным считается радикальное хирургическое вмешательство, которое, наряду с физической, связано и со значительной психологической травмой. Вопрос о сохранении кожи во время реконструкции для сохранения формы молочной железы остается спорным с начала ХХ века Доп.точки доступа: Жариков, С. О. Климанский, Р. П. Свободных экз. нет |
Захарцева, О. І. Оцінка ефективності профілактики ротації протеза молочної залози у віддаленому трирічному післяопераційному періоді [Текст] / О. І. Захарцева, Я. М. Сусак, Л. Ю. Маркулан // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 29-36. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ -- BREAST IMPLANTATION Аннотация: Ротація протезів молочної залози (РПМЗ) після аугментаційної мамопластики - маловивченне ускладнення пластичних операції. Частота РПМЗ достоменно не відома. Існують вказівки, що РПМЗ на 90 С, яку вважають клінічно значимою, виникає від 0,9 % дo 14 %. Методи профілактики РПМЗ розробленні недостатньо. Мета: визначення ефективності укріплення верхнього полюса неокишені проленовою сіткою для профілактики РПМЗ при первинній аугментаційній мамопластиці (ПАМП) у трирічному післяопераційному періоді. Матеріал та методи: Роботу виконано на базах кафедри хірургії No 4 НМУ імені О.О. Богомольця в період з 2013 р. по 2018 р. Проведене проспективне незалежне порівняння результатів після первинної аугментаційної мамопластики в трьох незалежних групах пацієнток: дві групи порівняння і одна основна. У першу групу порівняння (група П1) увійшли 94 пацієнтки, яким проведено оцінку результатів аугментаційної мамопластики через рік після операції; у другу групу порівняння (група П3) – 63 пацієнтки через три роки після даної операції. Основну групу (група О) сформували з 76 пацієнток, яким проведено проспективне дослідження через один (група О1) та потім через три роки (група О3) – 62 пацієнтки. У групах порівняння виконано стандартну ПАМП, в основній групі – за розробленою методикою. Пацієнтки статистично не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, (ІМТ), масою протезів, відсотком хворих, що вагітніли та вигодовували груддю. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості пацієнток встановлювали протези об’ємом від 325-335 мл та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили згідно з розробленою методикою за допомогою УЗД апарата фірми ESAOTE, модель Technos Partner з лінійним датчиком з частотою 12,5 мГц. Аналіз даних проводився з використанням пакетів статистичного аналізу IBM SPSS Statistics 22. Результати. Через рік після операції у групі П1 діагностований трохи менший, але недостовірний відсоток ротації протезів молочних залоз (МЗ) – 143 (76,1 %) проти, 103 (81,7 %) у групі П3, р=0,231. При цьому в групі П1 лише у 4 (4,3 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі П3 таких жінок було 2 (3,2 %), р=0,001. Достовірної відмінності між групами у частоті пацієнток із клінічно значимою РПМЗ не було: 11 (11,7 %) пацієнток у групі П1 проти 12 (19,0 %) у групі П3 (р=0,202) та частоти РПМЗ 13 (6,9 %) протезів у групі П1 проти 13 (10,3 %) протезів у групі П3 (р=0,284). У пацієнток в основній групі відзначалася незначна (30,9 %) частота клінічно незначимої РПМЗ після ПАМП, яка не збільшилася через три роки (32,1 %). У групі П1 діагностована ротація у 143 (76,1 %) протезів, у групі О1 – 46 (30,3 %), р=0,001. При цьому в групі П1 лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі О1 таких жінок було 39 (51,3 %), р=0,001, що вказує на ефективність розробленої методики. Аналогічна тенденція відзначалась і у разі порівняння трирічних результатів між групою П3 та групою О3. Відсутність ротації протезів МЗ діагностували 83 (66,9 %) групи О3 та у 26 (20,6 %) у групі ПЗ та відсутність випадків клінічно значимої ротації пацієнток групи О3 супроти групі П, у якій відзначалось таких пацієнток 12 (19,0 %), р = 0,001. Висновок. Розроблений метод фіксації верхнього полюсу субмускулярної неокишені з застосуванням проленової сітки забезпечує стійкий протективний ефект щодо РПМЗ і дає змогу уникнути клінічно значимої ротації (понад 90 С) протягом трьох років після аугментаційної мамопластики на відміну від традиційної методики – 11,7 % пацієнток через рік та 19,0 % через три роки після ПАМП, р0,01. Доп.точки доступа: Сусак, Я. М. Маркулан, Л. Ю. Свободных экз. нет |
Stromal-cellular remodeling of breast tissue after silicone implant damage [] = Стромально-клітинна перебудова тканин грудної залози після ушкоджень силіконового імпланта / V. A. Dadayan [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 2. - С. 44-52. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-главная: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ -- BREAST IMPLANTATION (вредные воздействия, использование, тенденции) МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ИМПЛАНТАТЫ -- BREAST IMPLANTS (использование, тенденции) СИЛИКОНЫ -- SILICONES (анализ, вредные воздействия, химия) МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ -- FIBROCYSTIC BREAST DISEASE (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология) ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (тенденции) ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS Аннотация: One of the current vectors of modern reconstructive and cosmetic surgery is augmentation mammoplasty - an operation to enlarge the mammary glands. The breast implant is well tolerated by the body, as the immunogenicity of its material is extremely low. At the same time, the silicone gel of the implant is a foreign object and the surrounding breast tissues give a stereotypical response in the form of growth of the connective tissue stroma with the formation of a capsule around the implant and the appearance of focal cellular infiltrates. Modern breast implants, unlike implants of previous decades, are more sophisticated in their structure, and the level of protection against damage is much higher. A complication associated with the long-term use (up to 20 years) of implants, where low-quality silicone or industrial silicone was used as a filler, is the penetration of low-molecular-weight particles of the implant through its shell to the surrounding tissues with the subsequent formation of silicone granules. In the vast majority, such changes develop after mechanical traumatization of the implant. The purpose of the study is to establish the morphological criteria of the reaction of breast tissue after silicone implant damage. The material for research was histological micropreparations of breast tissue from the archive of the "Grace Clinic" (Kyiv), with the mutual consent of patients who applied for repeated mammoplasty. The duration of the implants in the breast gland was from 6 to 20 years. The age range of the women was from 36 to 53 years. On preparations stained with hematoxylin and eosin, tissue biopsies of the glands of 9 patients with a diagnosis of deformation of silicone implants and violation of the integrity of their wall were presented. The micropreparations were visualized using a UlabXSP-137TLED light microscope at various magnifications and photographed with an XCAM 1080P camera. The study of histological preparations of soft tissues of the breast glands, from which silicone implants were removed, established changes in stromal-cellular elements, namely: decorated fibrous structures accumulated in the form of dense capsules with elements of local contractures; from the side of cellular elements, the most demonstrative were cellular infiltrates, which included macrophages, lymphocytes, and plasma cells, which indicated a high probability of a chronic inflammatory process. A large number of giant multinucleated cells of foreign bodies were present in practically all examined sections, which indicated the impossibility of macrophages to complete phagocytosis with lysis of the phagocytosed material, which by its chemical composition is the silicone of the implant. All the described phenomena can be interpreted as a natural reaction of the tissues to the implant, the contents of which got into the soft tissues of the breast. Thus, the presence of numerous giant multinucleated cells of foreign bodies, dense capsules with elements of local contractures, and a significant predominance of macrophages, lymphocytes, and plasma cells in cellular infiltrates over other cellular elements can be considered a morphological criterion for the reaction of breast tissue to silicone implant damage Одним з актуальних векторів сучасної реконструктивної та косметичної хірургії є аугментаційна мамопластика – операція зі збільшення грудних залоз. Грудний імплант толерується організмом добре, оскільки імуногенність його матеріалу є надзвичайно низькою. Водночас силіконовий гель імпланта є чужорідним об’єктом і оточуючі його тканини грудної залози дають стереотипну відповідь у вигляді розростання сполучнотканинної строми з формуванням капсули навколо імпланта та появи вогнищевих клітинних інфільтратів. Сучасні грудні імпланти, на відміну від імплантів попередніх десятиліть, за своєю структурою є більш досконалими, а рівень захисту від ушкоджень є набагато вищий. Ускладненням, пов’язаним з довготривалим використанням (до 20 років) імплантів, де в якості наповнювача використовували силікон низької якості або промисловий силікон, є проникнення низькомолекулярних частинок імпланта через його оболонку до оточуючих тканин з подальшим утворенням силіконових гранульом. У переважній більшості такі зміни розвиваються після механічної травматизації імпланта. Мета дослідження – встановити морфологічні критерії реакції тканин грудної залози після ушкоджень силіконового імпланта. Матеріалом для досліджень слугували гістологічні мікропрепарати тканин грудних залоз з архіву клініки «Grace Clinic» (м. Київ), за двостороннім погодженням з пацієнтками, що звернулися з метою повторної мамопластики. Тривалість перебування імплантів у грудній залозі становила від 6 до 20 років. Віковий діапазон жінок був у межах від 36 до 53 років. На препаратах, забарвлених гематоксиліном та еозином, були представлені біоптати тканин залоз 9-ох пацієнток з діагнозом деформації силіконових імплантів та порушенням цілісності їхньої стінки. Мікропрепарати візуалізували за допомогою світлового мікроскопа UlabXSP-137TLED при різних збільшеннях та фотографували камерою XCAM 1080P. Вивчення гістологічних препаратів м’яких тканин грудних залоз, з котрих були видалені силіконові імпланти, встановило зміни у стромально-клітинних елементах, а саме: оформлені волокнисті структури накопичувались у вигляді щільних капсул з елементами локальних контрактур; зі сторони клітинних елементів найбільш демонстративними були клітинні інфільтрати, у складі яких перебували макрофаги, лімфоцити та плазмоцити, що свідчило про високу ймовірність перебігу хронічного запального процесу. Практично в усіх досліджуваних зрізах були присутні велика кількість гігантських багатоядерних клітин сторонніх тіл, що свідчило про неможливість завершення макрофагами фагоцитозу з лізисом фагоцитованого матеріалу, котрий за своїм хімічним складом є силіконом імпланта. Усі описані явища можна трактувати як природну реакцію тканин на імплант, вміст котрого потрапив до м’яких тканин грудної залози. Таким чином, морфологічним критерієм реакції тканин грудної залози на пошкодження силіконового імпланта можна вважати наявність численних гігантських багатоядерних клітин сторонніх тіл, щільних капсул з елементами локальних контрактур та суттєвої переваги макрофагів, лімфоцитів та плазмоцитів у клітинних інфільтратах над іншими клітинними елементами Доп.точки доступа: Dadayan, V. A. Adamovych, O. O. Simonov, V. F. Kozhan, V. I. Poliiants, A. V. Hrytsenko, A. P. Chelpanova, I. V. Свободных экз. нет |