Егиев, В. Н. Панкреатодуоденальная резекция с применением сшивающих аппаратов [Текст] / В. Н. Егиев, М. Н. Рудакова // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 1999. - № 2. - С. 21-23 MeSH-главная: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия) ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY (использование, методы) ХИРУРГИЧЕСКИЕ АППАРАТЫ СШИВАЮЩИЕ -- SURGICAL STAPLERS (использование) Доп.точки доступа: Рудакова, М. Н. |
Башеев, В. Х. Выполнение паллиативной комбинированной субтотальной панкреатэктомии с резекцией двух полых органов по поводу рака [Текст] / Башеев В. Х., Ладур А. И., Донец В. Л. // Клінічна хірургія. - 2001. - № 4. - С. 57-58 MeSH-главная: ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY (методы, тенденции) ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (патофизиология, хирургия, этиология) Доп.точки доступа: Ладур, А. И. Донец, В. Л. Свободных экз. нет |
Вынужденная тотальная и субтотальная панкреатонекроз- и секвестрэктомия по поводу острого гнойного панкреатита [Текст] / В. В. Скиба [и др.] // Клінічна хірургія. - 2009. - № 7/8. - С. 112-114 Рубрики: Панкреатит острый некротизирующий--хир Панкреатэктомия Доп.точки доступа: Скиба, В. В. Амбруш, О. О. Бондарь, С. Е. Лисовец, В. В. Свободных экз. нет |
Скумс, А. В. Прецизійна техніка панкреатодуоденальної резекції як основа профілактики панкреатичної нориці [Текст] / А. В. Скумс, М. Ю. Ничитайло, Ю. П. Цюра // Шпитальна хірургія. - 2011. - № 3. - С. 16-19 Рубрики: Поджелудочной железы свищ--проф--хир Панкреатэктомия Доп.точки доступа: Ничитайло, М. Ю. Цюра, Ю. П. Свободных экз. нет |
Тотальная панкреатэктомия [Текст] / В. И. Егоров [и др.] // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2012. - № 7. - С. 85-92 Рубрики: Панкреатэктомия Доп.точки доступа: Егоров, В. И. Вишневский, В. А. Коваленко, З. А. Лебедева, А. Н. Мелехина, О. В. |
Северцев, А. Н. Дистальная резекция en bloc поджелудочной железы и общей печеночной артерии [Текст] / А. Н. Северцев, К. И. Брехов, Ф. О. Овсяницкий // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2013. - № 3. - С. 42-47 MeSH-главная: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия) ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY Доп.точки доступа: Брехов, К. И. Овсяницкий, Ф. О. |
Панкреатэктомия при множественных нейроэндокринных неоплазиях поджелудочной железы при наличии отдаленных метастазов и распространения на магистральные артерии [Текст] / А. Г. Кригер [и др.] // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2013. - № 7. - С. 63-66 MeSH-главная: ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (хирургия) НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROENDOCRINE TUMORS (хирургия) ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS Доп.точки доступа: Кригер, А. Г. Кочатков, А. В. Харазов, А. Ф. Горин, Д. С. Лебедева, А. Н. Загагов, С. О. Филиппова, Е. М. |
Систематический обзор и мета-анализ исследований типа «случай—контроль» по сравнению результатов открытой и лапароскопической дистальной панкреатэктомии: безопасна ли эта операция? [Текст] / S. Pericleous [и др.] // Вестник Клуба Панкреатологов. - 2013. - № 4. - С. 14-21 MeSH-главная: ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы, статистика) ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY (использование, методы, статистика) МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS ОБЗОР -- REVIEW Доп.точки доступа: Pericleous, S. Middleton, N. McKay, S. С. Bowers, K. A. Hutchins, R. R. Свободных экз. нет |
Резекція підшлункової залози з використанням лапароскопічного доступу [Текст] / В. М. Копчак [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2013. - № 11. - С. 5-8 MeSH-главная: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия) ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY (методы) ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (методы) ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы) Доп.точки доступа: Копчак, В. М. Копчак, К. В. Хомяк, І. В. Дувалко, О. В. Андронік, С. В. Перерва, Л. О. Ткачук, О. С. Романів, Я. В. Свободных экз. нет |
Перший досвід центральної резекції підшлункової залози з використанням лапароскопічного доступу [Текст] / К. В. Копчак [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2014. - № 4. - С. 62-63 Рубрики: Описание случая MeSH-главная: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия) ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY (методы) ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы) Доп.точки доступа: Копчак, К. В. Дувалко, О. В. Андронік, С. В. Романів, Я. В. Хомяк, А. І. Свободных экз. нет |
Скумс, А. В. Тотальна панкреатектомія [Текст] / А. В. Скумс, К. В. Криничка // Клінічна хірургія. - 2016. - № 8. - С. 73-77. - Бібліогр.: с. 76-77 MeSH-главная: ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY (вредные воздействия, методы, противопоказания) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS Доп.точки доступа: Криничка, К. В. Свободных экз. нет |
Дронов, А. И. Выполнение тотальной панкреатэктомии по поводу злокачественных новообразований поджелудочной железы [Текст] / А. И. Дронов, С. В. Земсков, Е. А. Крючина // Клінічна хірургія. - 2016. - № 10. - С. 26-30. - Библиогр.: с. 30 MeSH-главная: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (осложнения, хирургия) ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY (методы) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (смертность) ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Доп.точки доступа: Земсков, С. В. Крючина, Е. А. Свободных экз. нет |
Хірургічне лікування хворих з приводу хронічного панкреатиту з біліарною гіпертензією [Текст] / І. М. Шевчук [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 8. - С. 27-30. - Бібліогр.: с. 30 MeSH-главная: ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (диагностика, осложнения, хирургия) ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, хирургия, этиология) ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY (методы) АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы) ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Аннотация: Проаналізовані результати лікування 25 хворих з приводу фіброзно–дегенеративного хронічного панкреатиту (ХП) з біліарною гіпертензією (БГ), у яких виконана операція Фрея. У 13 (52%) хворих (група порівняння) здійснена класична операція Фрея з формуванням панкреатоєюноанастомозу (ПЄА) на петлі тонкої кишки, виключеній за Ру, у 4 (16%) – операція Фрея з накладанням гепатикоєюноанастомозу (ГЄА). У 8 (32%) хворих застосовано модифікацію операції Фрея, що передбачала формування ПЄА на ізольованому сегменті тонкої кишки, додаткового дуоденоєюноанастомозу з дистальним кінцем сегмента тонкої кишки, холецистектомію, фомування ГЄА бік у бік та міжкишкового анастомозу за Ру (основна група). Для інтраопераційного визначення тиску у позапечінкових жовчних протоках використовували оригінальну методику. Віддалені результати проаналізовані у 13 пацієнтів. В групі порівняння показник фізичного здоров’я (PHs) становив у середньому (42,9 ± 0,9) ум. од., психологічного здоров’я (MHs) – (57,6 ± 1,9) ум. од., вираженість больового синдрому (BP) – (60,3 ± 5,2) ум. од.; в основній групі PHs становив (47,1 ± 1,1) ум. од., MHs – (61,5 ± 1,5) ум. од., BP – (68,4 ± 4,2) ум. од. Запропонована модифікація хірургічного лікування фіброзно–дегенеративного ХП з БГ має переваги, обнадійливі віддалені результати і може бути застосована у лікуванні таких хворих Доп.точки доступа: Шевчук, І. М. Пилипчук, В. І. Хруник, А. Д. Гедзик, С. М. Свободных экз. нет |
Виконання розширеної резекції підшлункової залози в лікуванні хворих з приводу її пухлин [Текст] / В. М. Копчак [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 9. - С. 5-9. - Бібліогр.: с. 8-9 MeSH-главная: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия) ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY (методы) ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (методы) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS Аннотация: Летальність, частота післяопераційних ускладнень, віддалені результати після розширеної резекції ПЗ зіставні з такими після її стандартної резекції Доп.точки доступа: Копчак, В. М. Копчак, К. В. Перерва, Л. О. Хомяк, І. В. Дувалко, О. В. Шевколенко, Г. Г. Давиденко, Н. Г. Андронік, С. В. Скрипничук, І. В. Свободных экз. нет |
Експериментальне дослідження морфологічних змін у підшлунковій залозі після її резекції із застосуванням електрохірургічних інструментів [Текст] / О. Ю. Усенко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 10. - С. 74-77. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (хирургия) ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA Аннотация: Мета. Визначити особливості морфологічних змін у підшлунковій залозі (ПЗ) після резекційних втручань із застосуванням високоенергетичних електрохірургічних інструментів (ВЕЕХІ) та стандартної хірургічної техніки. Матеріали і методи. В умовах експерименту виконували резекцію ПЗ білим лабораторним щурам, використовуючи стандартну хірургічну техніку та ВЕЕХІ в режимі зварювання (DA2), біполярному та монополярному режимах. Гістологічно ПЗ досліджували безпосередньо після виконання операції та через 3, 7 і 21 добу, застосовуючи світлооптичний мікроскоп Leica DМ500. Результати. Після застосування стандартної хірургічної техніки в ранні строки виникало більш виражене запалення та швидше збільшувався об’єм новоутвореної сполучної тканини, ніж після використання електрохірургічних методів. Після всіх видів електрорезекції в новоутвореній тканині формувались протоки, чого не спостерігали після використання стандартної техніки. Після біполярного зварювання резектована поверхня мала менше крововиливів, ніж після використання хірургічних ножиць. Після резекції, виконаної з використанням монополярного зварювання, утворювався менш щільний коагуляційний прошарок, ніж після резекції, виконаної з використанням біполярного зварювання, а через 21-у добу в зоні резекції формувався значно більший об’єм сполучної тканини та зберігалися більш виражені ознаки запалення, ніж після використання біполярного методу. Висновки. У разі використання всіх видів електрорезекції скорочується тривалість виконання оперативного втручання, зменшується ризик виникнення кровотечі, на резектованій поверхні утворюється герметичне з’єднання, не ускладнюючи процесів відновлення Доп.точки доступа: Усенко, О. Ю. Валіхновська, К. Г. Савицька, І. М. Ліходієвський, В. В. Свободных экз. нет |
Критерії об’єму локальної резекції підшлункової залози у хворих з хронічним фіброзно-дегенеративним панкреатитом [Текст] / О. Є. Каніковський [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 13-15. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (диагностика, классификация, осложнения, хирургия, этиология) ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY (методы) ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Аннотация: Мета. Обґрунтування об’єму локальної резекції підшлункової залози (ПЗ) та розробка алгоритму хірургічного лікування хронічного фіброзно-дегенеративного панкреатиту (ХФДП). Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 69 хворих з ХФДП, ускладненим синдромом панкреатичної гіпертензії. У 6 хворих виконали локальну резекцію ПЗ за Frеy, у 2 – за Izbicki, у 52 - за Frеy-Izbicki, у 9 - панкреатодуоденальну резекцію. Результати. Перевагу надавали комбінованій операції Frеy-Іzbicki у зв’язку з тим, що вона уможливлює в повній мірі видалити пейсмейкер хронічного панкреатиту – зону максимального фіброзу ПЗ. Післяопераційні ускладнення виникли у 17,4% хворих. Після операції ніхто з хворих не помер. Висновки. Після операції Frеy-Izbicki частота виникнення рецидиву панкреатичної гіпертензії менша на 11,1% Oblective. Substantiation of the pancreatic gland local resection and elaboration of algorithm for surgical treatment of chronic fibrous-degenerative pancreatitis (CHFDP). Маterials and methods. Results of surgical treatment of 69 patients, suffering CHFDP, complicated by syndrome of pancreatic hypertension, were analyzed. In 6 patients a local pancreatic gland resection was accomplished in accordance to Frеy procedure, in 2 – to Izbicki procedure, in 52 - to Frеy-Izbicki procedure, and in 9 – pancreaticoduodenal resection. Results. The advantage must be given to Frеy-Іzbicki procedure, because it makes impossible to eliminate the chronic pancreatitis pacemaker completely – a zone of maximal pancreatic fibrosis. Postoperative morbidity have occurred in 17.4% patients. Postoperative mortality was absent. Conclusion. The occurrence rate for pancreatic hypertension after Frеy-Izbicki procedure is reduced by 11.1% Доп.точки доступа: Каніковський, О. Є. Павлик, І. В. Олійник, І. В. Маховський, О. Л. Свободных экз. нет |
Вплив монополярного та біполярного методів резекції на відновні процеси в підшлунковій залозі [Текст] / О. Ю. Усенко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 12. - С. 55-59. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA Аннотация: Мета. Порівняти особливості зміни тканин підшлункової залози після експериментальних хірургічних втручань, виконаних з використанням стандартної хірургічної техніки та біполярного і монополярного зварювання. Матеріали і методи. В умовах експерименту виконували резекцію підшлункової залози у білих лабораторних щурів з використанням стандартної хірургічної техніки, високоенергетичного електрохірургічного інструмента в біполярному режимі, високоенергетичного електрохірургічного інструмента в монополярному режимі. Гістологічні дослідження залози проводили безпосередньо після виконання операції та через 3, 7, 21 добу із застосуванням світлооптичного мікроскопа Leica DМ500. Результати. Після застосування стандартної хірургічної техніки в ранні терміни виникало більш виражене запалення та швидше наростав об’єм новоутвореної сполучної тканини, ніж після використання електрохірургічних методів у біполярному та монополярному режимах. Після обох видів електрорезекції в новоутвореній тканині на 7-му добу формувались протоки, чого не спостерігали після використання стандартної техніки. Після резекції, виконаної за допомогою монополярного зварювання, утворювався менш щільний коагуляційний прошарок, ніж після застосування біполярного методу. Через 21 добу в зоні резекції формувався більш значний об’єм сполучної тканини та зберігалися більш виражені ознаки запалення, ніж після використання біполярного методу. Висновки. У разі використання біполярної та монополярної техніки резекції скорочується тривалість виконання оперативного втручання, зменшується ризик виникнення кровотечі, утворюється більш герметичне з’єднання на резектованій поверхні, не ускладнюються процеси відновлення Objective. To compare the peculiarities of changes in the pancreatic gland tissue after conduction of experimental surgical interventions, using standard surgical technique as well as bipolar and monopolar welding. Маterials and methods. Pancreatic resection was conducted on white laboratory rats in experimental conditions, using standard surgical technique, high-energy electrosurgical instrument in monopolar regime, and high-energy electrosurgical instrument in bipolar regime. Histological investigations were performed immediately after the operation and in 3, 7, 21 days, using light-optical microscope Leica DМ500. Results. After application of standard surgical technique in early terms more significant inflammation have occurred and more rapidly a volume of a newly created connective tissue have been enhanced, than after application of electro-surgical methods in bipolar and monopolar regimes. After both kinds of electro-resection in a newly created tissue on the 7th day the ducts have had formatted, what was not observed after application of standard technique. After resection, performed, using monopolar welding, lesser dense coagulation layer have had evolved, than after application of a bipolar method. In 21 days in the resection zone a more significant volume of connective tissue have been formatted and more significant inflammatory signs preserved, than after usage of a bipolar method. Conclusion. Duration of the operative intervention is shortened, the bleeding occurrence risk is reduced, more hermetic conjunction on the resected surface is created, the restoration processes are not complicated while application of bipolar and monopolar technique of resection Доп.точки доступа: Усенко, О. Ю. Валіхновська, К. Г. Савицька, І. М. Кропельницький, В. О. Свободных экз. нет |
Ишемически-реперфузионные повреждения печени у пациентов после выполнения комбинированных резекционных вмешательств на поджелудочной железе и воротной вене [Текст] / Е. В. Мушенко [и др.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 2. - С. 17-21. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY (вредные воздействия, методы) ПОРТАЛЬНАЯ СИСТЕМА -- PORTAL SYSTEM (повреждения, хирургия) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ОСТРАЯ -- LIVER FAILURE, ACUTE (диагностика, этиология) Аннотация: Цель. Разработка алгоритма ранней диагностики тромбоза вен портомезентериального конфлюенса у пациентов после выполнения резекционных вмешательств на поджелудочной железе (ПЖ), сопровождавшихся резекцией либо повреждением воротной вены (ВВ) и ее ветвей, для своевременной хирургической коррекции развившихся осложнений. Материалы и методы. Представлен анализ результатов хирургического лечения 269 пациентов, которым выполнили различную по объему резекцию ПЖ, из них у 15 (5,6%) выполнены еще различные варианты резекции/реконструкции ВВ и ее ветвей, а у 6 (2,2%) пациентов отмечено непреднамеренное повреждение вен портомезентериального конфлюенса. Ишемически-реперфузионные повреждения печени возникли у 17 больных, у 4 больных выявлен тромбоз ВВ и ее ветвей. Результаты. На основании оценки выраженности исследованных параметров выделены три степени тяжести послеоперационной острой печеночной недостаточности (ОПН). Средняя и тяжелая степени послеоперационной ОПН требуют существенной коррекции проводимой интенсивной терапии. Из-за тромбоза ВВ и ее ветвей 3 из 4 больных умерли в раннем послеоперационном периоде. Хирургическая коррекция данного осложнения была выполнена 2 больным. Выводы. Тяжелая ОПН у данных пациентов может быть следствием тромбоза ВВ и ее ветвей, поэтому необходим постоянный мониторинг проходимости сосудов портомезентериального конфлюенса. Выявление тромбоза ВВ требует выполнения тромбэктомии с пластикой ВВ, что дает основания рассчитывать на благоприятный результат лечения Objective. Elaboration of the early diagnosis algorithm for thrombosis of the portomesenterial confluens veins in patients after performance of pancreatic resections, соmbined with resection or damage of portal vein and its branches for timely correction of complications developed. Маterials and methods. Analysis of results of surgical treatment was presented, concerning 269 patients, to whom pancreatic resection of various volume performed, of them in 15 (5.6%) additionally various variants of resection/reconstruction of portal vein with its branches, аnd in 6 (2.2%) patients unintentional damage of the porto-mesenterial confluens veins were noted. Ischemic-reperfusion hepatic damage have been occurred in 17 patients, in 4 patients a portal vein and its branches thrombosis was revealed. Results. Three degrees of severity of postoperative acute hepatic insufficiency were delineated, basing on estimation of the investigated parameters. Middle and severe degrees of postoperative acute hepatic insufficiency demands essential correction of the intensive therapy conducted. Because of thrombosis of portal vein and its branches 3 of 4 patients died in early postoperative period. Surgical correction of this complication was performed in two patients. Conclusion. Severe acute hepatic insufficiency may constitute a consequence of thrombosis of a portal vein and its branches, that is why a constant monitoring of passability of the portomesenterial confluens vessels is needed. Revealing of a portal vein thrombosis demands performance of thrombectomy with a portal vein plasty, what gives background to rely on favorable result of treatment Доп.точки доступа: Мушенко, Е. В. Тищенко, А. М. Смачило, Р. М. Козлова, Т. В. Ремнева, Н. А. Проценко, Е. С. Гончарова, Н. Н. Свободных экз. нет |
Клінічний випадок вродженого гіперінсулінізму [Текст] = Clinical case of congenital hyperinsulinism / М. Л. Аряєв [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 4. - С. 79-82. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS ГИПЕРИНСУЛИНИЗМ -- HYPERINSULINISM (диагностика, патофизиология, этиология) МЛАДЕНЕЦ -- INFANT ПАНКРЕАТЭКТОМИЯ -- PANCREATECTOMY (методы, тенденции) МУТАЦИЯ -- MUTATION (генетика) Аннотация: Вроджений гіперінсулінізм (ВГІ) - спадкове захворювання, що характеризується неадекватною гіперсекрецією інсуліну бета-клітинами підшлункової залози і призводить до розвитку гіпоглікемії. Частота розповсюдження ВГІ в Європейських країнах складає в середньому 1:30000 - 1:50000 живих новонароджених. Незважаючи на незначну розповсюдженість, ВГІ є однією з основних причин персистуючих гіпоглікемій у дітей першого року життя. Мета роботи - на власному клінічному досвіді спостереження та лікування дитини з вродженим ГІ продемонструвати сучасний стан даної проблеми в умовах обмеженого досвіду роботи з подібними рідкісними патологіями у дітей. Матеріал та методи дослідження. В основу дослідження покладено аналіз обстеження та лікування дитини з діагнозом ВГІ. Комплекс діагностичних заходів включав: клініко-лабораторні дослідження, ультразвукові дослідження, магнітно-резонансну томографію, молекулярно-генетичні дослідження. Результати дослідження. Враховуючи наявність підвищеного рівня інсуліну у крові (рівень інсуліну в крові 2,0 мкМО/мл) на тлі гіпоглікемії (глюкоза в крові 3,0 ммоль/л) у дитини виставлений діагноз вроджений ГІ. Були виключені: недостатність кори надниркових залоз, захворювання щитовидної залози, пангіпопітуі- таризм, спадкові хвороби обміну речовин. Консервативне лікування глюкозою у дитини з ВГІ не показало бажаних результатів. У якості додаткового обстеження проведено молекулярно-генетичне дослідження генів і виявлена гетерозіготна мутація гена ABCC8, що свідчить про фокальну форму ВГІ. Єдиним дієвим методом лікування даної патології є часткова резекція підшлункової залози з видаленням патологічного локусу. Дитина прооперована в Датській дитячій клініці, проведена енуклеація вогнища ураження в підшлунковій залозі, виявленого методом позіційно-емісійної (ПЕТ) та комп’ютерної (КТ) томографії. Висновки. 1. У разі виявлення у дитини гіпоглікемії необхідна своєчасна діагностика захворювання, що дозволяє знизити ризики розвитку неврологічних ускладнень вродженого ГІ. 2. Консервативне лікування фокальної форми ВГІ у дітей не дає вагомих результатів щодо попередження гіпоксичного ураження головного мозку. 3. Патогенетичним методом лікування фокальної форми ВГІ є часткова панкреатектомія Congenital hyperinsulinism (HI) is a hereditary disease characterized by inadequate insulin hypersecretion by pancreatic beta-cells and leading to hypoglycemia. The prevalence of HI in European countries is on average 1:30,000 - 1:50,000 live births. Despite its low prevalence, HI is one of the main causes of persistent hypoglycemia in children of the first year of life.The aim of the study is to demonstrate the current clinical experience of observation and treatment of a child with HI in the conditions of limited experience of work with similar rare pathologies in children. Material and methods of research. The study is based on the analysis of examination and treatment of a child diagnosed with HI. The set of diagnostic measures included: clinical and laboratory studies, ultrasound, magnetic resonance imaging, molecular genetic studies. Results of the research. Seeing the presence of elevated insulin levels (blood insulin more than 2.0 pIU / ml) on the background of hypoglycemia (blood glucose less than 3.0 mmol / l), the child was diagnosed with congenital hyperinsulinism. Considering the possible etiological and pathogenic factors of HI in children, hereditary metabolic diseases (deficiency of fatty acid dehydrogenase, maple leaf disease, etc.), adrenal insufficiency, thyroid disease, panhypopituitarism were excluded. Conservative glucose treatment in a child with HI did not show the desired results. Additional examination included a molecular genetic study of genes and a heterozygous mutation of the ABCC8 gene was detected, which indicates a focal form of HI. The only effective method of treatment of this pathology is partial resection of the pancreas with removal of the pathological locus. The child was operated at the Danish Children's Clinic, where enucleation of the lesion in the pancreas was performed, which was detected by position-emission (PET) and computed tomography (CT). Conclusions. 1. In case of detection of hypoglycemia in a child, timely diagnosis of the disease is necessary, which reduces the risk of neurological complications of HI. 2. Conservative treatment of focal forms of HI in children does not give significant results and is not appropriate. 3. Partial pancreatectomy is a pathogenic method of treatment of focal form of HI Доп.точки доступа: Аряєв, М. Л. Волощук, Т. В. Кузьменко, І. В. Виходченко, Л. О. Усенко, Д. В. Свободных экз. нет |