Подольський, В. В.     Особливості психо-емоційного стану жінок фертильного віку з хронічними неспецифічними запальними захворюваннями статевих органів [Текст] / В. В. Подольський, В. Л. Дронова // Журнал практичного лікаря. - 2000. - № 5. - С. 28-32 MeSH-главная: ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (психология) ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE (психология) РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ ПРЕДЗАЧАТОЧНЫЕ -- PRECONCEPTION INJURIES Доп.точки доступа: Дронова, В. Л. Свободных экз. нет

Магзумова, Н. М.     Причины нарушения фертильности и особенности течения беременности и родов у женщин, имевших бесплодие в анамнезе [Текст] / Н. М. Магзумова, Д. К. Нажмутдинова // Проблемы беременности. - 2002. - № 6. - С. 41-44 MeSH-главная: РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ ПРЕДЗАЧАТОЧНЫЕ -- PRECONCEPTION INJURIES (патофизиология, профилактика и контроль, этиология) БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME Доп.точки доступа: Нажмутдинова, Д. К. Свободных экз. нет

Дифференцированный подход к терапии больных с хроническим эндометритом на этапе прегравидарной подготовки [Текст] / Т. Ю. Пестрикова [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2013. - Т. 13, № 6. - С. 107-111 Рубрики: Генферон MeSH-главная: ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (иммунология, лекарственная терапия, микробиология) РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ ПРЕДЗАЧАТОЧНЫЕ -- PRECONCEPTION INJURIES Доп.точки доступа: Пестрикова, Т. Ю. Юрасов, И. В. Юрасова, Е. А. Ковалева, Т. Д. Свободных экз. нет

Кіндратів, Е. О.     Гістоспецифічні ознаки папіломавірусної інфекції при цервікальній інтраепітеліальній неоплазії у жінок із розладами репродуктивної функції / Е. О. Кіндратів // Вісник наукових досліджень. - 2014. - № 4. - С. 55-57 MeSH-главная: ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS (диагноз) ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (диагноз) ЦЕРВИКАЛЬНАЯ ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНАЯ НЕОПЛАЗИЯ -- CERVICAL INTRAEPITHELIAL NEOPLASIA (вирусология, диагноз, осложнения) РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ ПРЕДЗАЧАТОЧНЫЕ -- PRECONCEPTION INJURIES Свободных экз. нет

Лимар, Л. Є.     Морфофункціональний стан печінки у статевозрілих самок білих щурів за умов експериментального токсичного гепатиту [Текст] / Л. Є. Лимар // Медична та клінічна хімія. - 2015. - Т. 17, № 2. - С. 73-76. - Бібліогр.: в кінці ст. Рубрики: женский MeSH-главная: КРЫСЫ -- RATS ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY (патофизиология) РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ ПРЕДЗАЧАТОЧНЫЕ -- PRECONCEPTION INJURIES (диагностика, патофизиология) Свободных экз. нет

Татарчук, Т. Ф.     Преконцепционная подготовка как составляющая службы планирования семьи в современных условиях [Текст] / Т. Ф. Татарчук, Т. Н. Тутченко // Репродуктивная эндокринология. - 2015. - № 2. - С. 7-14 Рубрики: Лекарства-Мастодинон    Лекарства-Циклодинон MeSH-главная: СЕМЬИ ПЛАНИРОВАНИЯ СЛУЖБЫ -- FAMILY PLANNING SERVICES (обучение) РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ ПРЕДЗАЧАТОЧНЫЕ -- PRECONCEPTION INJURIES СЕМЬИ ПЛАНИРОВАНИЯ ЕСТЕСТВЕННЫЕ МЕТОДЫ -- NATURAL FAMILY PLANNING METHODS АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (профилактика и контроль) СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения) ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN Доп.точки доступа: Тутченко, Т. Н. Свободных экз. нет

Преконцепционная профилактика инфекций мочевых путей у женщин группы высокого риска: резерв снижения перинатальных и акушерских осложнений [Текст] / А. Ю. Лиманская [и др.] // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 2. - С. 28-31. - Библиогр.: с. 31 Рубрики: МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ    ВОЛЧАНОЧНЫЙ НЕФРИТ    ПИЕЛОНЕФРИТ    АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА    ПРОБИОТИКИ    МОЧА    РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ ПРЕДЗАЧАТОЧНЫЕ    БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ Доп.точки доступа: Лиманская, А. Ю. Шевчук, Е. В. Огородник, А. А. Давыдова, Ю. В. Свободных экз. нет

Невиношування вагітності: сучасні підходи до діагностики, профілактики та лікування [Текст] / А. А. Живецька-Денисова [и др.] // Перинатологія та педіатрія. - 2017. - N 2. - С. 91-98. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (диагноз, лекарственная терапия, патофизиология, этиология) КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ ПРЕДЗАЧАТОЧНЫЕ -- PRECONCEPTION INJURIES ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS Кл.слова (ненормированные): Терапия патогенетическая Аннотация: Мета — розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти передчасного переривання вагітності, на зменшення кількості ускладнень неонатального періоду та перинатальної смертності. Пацієнти та методи. Під спостереженням із приводу загрози переривання вагітності в акушерських клініках ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» у 2015–2016 рр. знаходились 153 жінки з факторами підвищеного ризику передчасного переривання вагітності, які пройшли молекулярно-генетичне обстеження (виконане на базі ДУ «Інститут молекулярної біології та генетики НАН України») на початку вагітності за певними медичними показаннями (невиношування в анамнезі). Вивчено особливості алельного поліморфізму генів системи детоксикації, фолатного обміну, факторів згортання крові, інтерлейкінів, рецепторів та функції ендотелію у жінок із не виношуванням, а також особливості їх взаємодії з гормональним, імунним і біохімічним гомеостазом. Для клінічної оцінки ефективності наданого лікування вагітні були поділені на групи: 1-ша група — 73 жінки, які отримали лише традиційну (гормональну та симптоматичну) терапію загрози переривання вагітності; 2-га група — 80 вагітних, які отримали рекомендовану терапію. Статистична обробка даних проведена з використанням кутового критерію перетворення Фішера. Показник ступеня вірогідності (Р) між двома порівняльними величинами вважався достовірним при значеннях Р<0,05. Середній вік обстежених жінок становив 33,4±5,2 року. Результати дослідження підтвердили мультифакторіальну природу невиношування вагітності. Завдяки використанню новітніх технологій у діагностиці та лікуванні загрози переривання вагітності вдалося знизити частоту передчасних пологів і мимовільних викиднів більш ніж на 11%. Застосування рекомендованої патогенетичної терапії дало змогу зменшити кількість ускладнень перебігу вагітності, сприяло її пролонгації до термінів, при яких життєспроможність новонароджених є значно вищою. Висновки. Найефективнішим методом попередження втрат вагітності є прегравідарна та преконцепційна підготовка. Особливу увагу слід приділяти ранньому, досимптомному виявленню жінок високого ризику розвитку невиношування вагітності Доп.точки доступа: Живецька-Денисова, А. А. Воробйова, І. І. Ткаченко, В. Б. Рудакова, Н. В. Свободных экз. нет

Risk factors of umbilical cord pathology and factors of negative perinatal consequences and newborn incidence [Текст] = Фактори ризику патології пуповини і чинники негативних перинатальних наслідків та захворюваності новонароджених / B. I. Dubetskyi [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 4. - С. 14-20. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-главная: РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY (статистика, тенденции) ПУПОВИНА -- UMBILICAL CORD (патофизиология) БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология) РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ ПРЕДЗАЧАТОЧНЫЕ -- PRECONCEPTION INJURIES (патофизиология, этиология) ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (патофизиология, профилактика и контроль, этиология) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Аннотация: According to literature sources, the real frequency of many umbilical cord pathologies differs significantly from the statistical data indicated by researchers in their works (from 15% to 38%). The implementation of a system of diagnostic and treatment and preventive measures, based on mandatory antenatal and postnatal assessment of the features and characteristics of the umbilical cord, allows to improve perinatal outcomes and reduce perinatal morbidity.The aim of the work was to identify the main risk factors of umbilical cord pathology and negative perinatal consequences; to develop elements of standardization of antenatal and postnatal diagnosis of umbilical cord pathology. Research materials and methods. A retrospective assessment of medical documentation data (3,280 individual medical records of pregnant women) made it possible to establish the frequency of umbilical cord pathology in the population. In the future, a more detailed extended antenatal and postnatal examination of the umbilical cord and placenta after delivery was carried out in 637 patients of reproductive age with pregnancy complicated by pathology of the umbilical cord (main group). The control group was formed by 40 patients with an uncomplicated course of pregnancy and live birth of full-term healthy children. The study was conducted taking into account the main principles of the Helsinki Declaration on Biometric Research and the powers of the GCHICH, in accordance with biometric norms with compliance with the principles of confidentiality and ethics (excerpt from protocol No. 128/22 of the meeting of the Bioethics Commission dated September 29, 2022, Ivano-Frankivsk National Medical University, Ministry of Health of Ukraine). Data analysis was performed using the Statistica 7.0 package of statistical programs (StatSoftInc., USA). The association of independent variables with the condition being studied is presented as odds ratio (OR) and 95% confidence interval (CI). The materials of the article are the result of the research of the complex research work fragment of the Department of Obstetrics and Gynecology named after I.D. Lanovyi of the Ivano-Frankivsk National Medical University: “Development of diagnostic tactics and pathogenetic substantiation of effective methods of preserving and restoring reproductive potential and improving parameters of a woman’s quality of life in obstetric and gynecological pathology” (state registration number 0121U109269, implementation dates 2021-2026 ), the author is a co-executor of the topic. Research results and their discussion. The following data were noted: an excess of the population norm of the length of the umbilical cord, a high proportion of eccentric and marginal insertion of the umbilical cord (22.14%) and umbilical cord coiling (33.28%), a decrease in the proportion of the reference limits of the umbilical cord tortuosity index (15.86%), in 56.7% of observations, the specific gravity of the umbilical cord was lower. Probable risk factors for umbilical cord pathology with a predominance of age over 35 years, nicotine addiction in pregnant women, multiple fertility, use of IVF programs, change in the amniotic fluid index, overweight and obesity, other clinical conditions associated with metabolic disorders (gestational diabetes, insulin resistance) were identified. Conclusion. The share of the umbilical cord pathology both in the isolated type and in the combination of characteristic features of the umbilical cord is 40.98%. The increase in the risk of negative perinatal consequences has a close relationship with the umbilical cord pathology and the combination of different types ofpathology, as well as the addition of gestational complications, which allows for the formation of screening programs and optimization of the diagnostic algorithm За даними літературних джерел, реальна частота багатьох патологічних станів пуповини значно відрізняється від статистичних показників, зазначених дослідниками у своїх роботах (від 15 % до 38 %). Впровадження системи діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, заснованих на обов'язковій антенатальній і постнатальній оцінці особливостей і характеристик пуповинного канатика, дозволяє поліпшити перинатальні результати та знизити перинатальну захворюваність. Метою роботи стало виділити основні фактори ризику патології пуповини та негативних перинатальних наслідків та розробити елементи стандартизації антенатальної та постнатальної діагностики патології пуповини. Матеріали та методи дослідження. Проведена ретроспективна оцінка даних медичної документації - 3280 індивідуальних карт вагітних дозволила встановити частоту патології пуповини у популяції. У подальшому проведено більш детальне розширене антенатальне і постнатальне дослідження пуповини та плаценти після розродження у 637 пацієнток репродуктивного віку з вагітністю, ускладненою патологією пуповинного канатика (основна група). Контрольну групу сформували 40 пацієнток з неускладненим перебігом вагітності та живонародженням доношених здорових дітей. Дослідження проведено з урахуванням основних принципів Гельсінської декларації з біометричних досліджень та повноважень GCH ICH (1996 р.), згідно з біометричними нормами із дотриманням принципів конфіденційності та етики (витяг з протоколу № 128/22 засідання комісії з питань біоетики від 29.09.2022 р. Івано-Франківського національного медичного університету МОЗ України). Аналіз даних виконано з використанням пакету статистичних програм Statistica 7.0 (StatSoftInc., США). Зв’язок незалежних перемінних зі станом, який вивчали, представлено за відношення шансів (OR) та 95 % довірчим інтервалом (СІ). Матеріали статті є результатом досліджень фрагменту комплексної науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології ім. І.Д.Ланового Івано-Франківського національного медичного університету: «Розробка діагностичної тактики та патогенетичне обґрунтування ефективних методів збереження та відновлення репродуктивного потенціалу та покращення параметрів якості життя жінки при акушерській та гінекологічній патології» (№ державної реєстрації 0121U109269, терміни виконання 2021- 2026 роки), автор є співвиконавцем теми. Результати дослідження та їх обговорення. Було продемонстровано перевищення популяційної норми довжини пуповини, високу частку ексцентричного та краєвого прикріплення пуповини (22,14 %) та її обвиття (33,28%), зниження частки референтних меж індексу звивистості пуповини (15,86 %), у 56,7 % спостережень питома вага пуповини була меншою. Виділено імовірні чинники ризику патології пуповини, де домінує вік старше 35 років, нікотинова залежність у вагітних, багатопліддя, використання програм IVF, зміна індексу навколоплідних вод, надмірна вага та ожиріння, інші клінічні стани, пов’язані із метаболічними порушеннями (гестаційний діабет, інсулінорезистентність). Висновок. Частка патології пуповинного канатику як у ізольованому варіанті, так і у поєднанні характеристичних особливостей пуповини становить 40,98 %. Зростання ризику негативних перинатальних наслідків має тісний взаємозв’язок з патологією пуповинного канатику та поєднанням різних варіантів патології, а також приєднанням гестаційних ускладнень, що дозволяє формувати скрін-програми та оптимізувати діагностичний алгоритм Доп.точки доступа: Dubetskyi, B. I. Makarchuk, O. M. Andriiets, O. A. Rymarchuk, M. I. Свободных экз. нет