Мироненко, Т. В. Характеристика биоэлектрической активности сердца у больных после легкой черепно-мозговой травмы [Текст] / Т. В. Мироненко // Лікарська справа. - 1999. - № 6. - С. 39-43 MeSH-главная: МОЗГА ВОЛНЫ -- BRAIN WAVES (иммунология) ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫХ НЕРВОВ ТРАВМЫ -- CRANIAL NERVE INJURIES (патофизиология, хирургия) СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL (использование) Свободных экз. нет |
Экстракорпоральная поддержка кровообращения у детей с помощью искусственных желудочков сердца с пневматическим приводом [Текст] / Роланд Хетцер, В. В. Алекси-Месхишвили, Е. В Потапов // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. - 1999. - № 6. - С. 86-96 MeSH-главная: КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION (использование, методы) СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL (методы) Доп.точки доступа: Хетцер, Роланд Алекси-Месхишвили, В. В. Потапов, Е. В. Свободных экз. нет |
Искандеров, Б. Г. Сравнительная оценка гемодинамических эффектов антигипертензивных препаратов с различным механизмом действия при постоянной электрокардиостимуляции [Текст] / Б. Г. Искандеров // Кардиология. - 2001. - Т. 41, № 3. - С. 41-44 MeSH-главная: АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (анализ, классификация, фармакология) MeSH-не главная: СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL (использование, методы) ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов) Свободных экз. нет |
Черкасов, В. А. Выбор режима защиты двухкамерной электростимуляции сердца от пароксизмальных наджелудочковых тахикардий [Текст] / В. А. Черкасов, В. В. Протопопов, С. В. Молодых // Кардиология. - 2003. - Т. 43, № 4. - С. 43-51. Рубрики: Тахикардия желудочковая пароксизмальная Сердца стимуляция искусственная Доп.точки доступа: Протопопов, В. В. Молодых, С. В. Свободных экз. нет |
Юзвинкевич, С. А. Физиологическая электрокардиостимуляция [Текст] / С. А. Юзвинкевич // Российский семейный врач. - 2005. - Т. 9, № 1. - С. 4-10 Рубрики: Сердца стимуляция искусственная Электрическая стимуляция Свободных экз. нет |
Изменения показателей гемодинамики и систем нейрогуморальной регуляции у больных с имплантированными электрокардиостимуляторами после переключения режима стимуляции DDD на режим VVI [Текст] / П. А. Чикин, В. Г. Киктев, А. Н. Сторожилова // Кардиология. - 2006. - Т. 46, № 11. - С. 66-70 Рубрики: Гемодинамика Сердца стимуляция искусственная Доп.точки доступа: Чикин, П. А. Киктев, В. Г. Сторожилова, А. Н. Свободных экз. нет |
Лякишев, А. А. Сердечно-сосудистые исходы при предсердно-желудочковой и желудочковой электрической стимуляции сердца.Мета-анализ рандомизированных исследований [Текст] / А. А. Лякишев // Кардиология. - 2006. - Т. 46, № 11. - С. 72 Рубрики: Сердца стимуляция искусственная Свободных экз. нет |
Неминущий, Н. М. Сердечная ресинхронизирующая терапия при лечении сердечной недостаточности [Текст] / Н. М. Неминущий, В. Г. Киктев // Терапевтический архив. - 2007. - Т. 79, № 9. - С. 87-92 Рубрики: Сердечно-сосудистая недостаточность--тер Сердца стимуляция искусственная Доп.точки доступа: Киктев, В. Г. Свободных экз. нет |
Зинченко, Ю. В. Электрофизиологические характеристики предсердий и морфофункциональное состояние миокарда при трепетании предсердий у больных с избыточной массой тела и ожирение [Текст] / Ю. В. Зинченко // Український терапевтичний журнал. - 2010. - № 4. - С. 34-41 Рубрики: Ожирение--осл Веса тела увеличение--осл Предсердий трепетание Сердца желудочка ремоделирование Сердца стимуляция искусственная Свободных экз. нет |
Шанина, И. В. Параметры электрокардиостимуляции у пациентов с кардиоресинхронизирующей терапией в разных классах продолжительности QRS-комплекса в полугодовом периоде наблюдения [Текст] / И. В. Шанина // Український терапевтичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 67-70 MeSH-главная: СЕРДЦА РЕСИНХРОНИЗАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- CARDIAC RESYNCHRONIZATION THERAPY (использование, методы) СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL ЛАУНА-ГАНОНА-ЛЕВИ СИНДРОМ -- LOWN-GANONG-LEVINE SYNDROME Свободных экз. нет |
Сичов, О. С. Ремоделювання міокарда після кардіоверсії та предиктори збереження синусового ритму у хворих із персистентною формою фібриляції передсердь неклапанного походження [Текст] / О. С. Сичов, А. О. Бородай, Л. Л. Вавілова // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 31-37. - Бібліогр.: с. 35-36 MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия, терапия, ультрасонография) ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY (методы) СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL (методы) СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING (действие лекарственных препаратов) Доп.точки доступа: Бородай, А.О. Вавілова, Л.Л. Свободных экз. нет |
Зинченко, Ю. В. Применение ривароксабана при восстановлении синусового ритма у больных с трепетанием предсердий [Текст] / Ю. В. Зинченко, М. Р. Икоркин // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 87-96. - Библиогр.: с. 95 MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER (лекарственная терапия, терапия, ультрасонография) АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение) ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY (методы) ЭХОКАРДИОГРАФИЯ ЧРЕСПИЩЕВОДНАЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY, TRANSESOPHAGEAL (методы) СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL (методы) АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS Кл.слова (ненормированные): ривароксабан Доп.точки доступа: Икоркин, М. Р. Свободных экз. нет |
Диагностика и лечение нарушений ритма сердца в анестезиологии и интенсивной терапии [Текст] : (практические рекомендации) / В. И. Черний [и др.] // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 6. - С. 167-191. - Библиогр.: с. 191 MeSH-главная: АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (диагностика, классификация, лекарственная терапия, осложнения, терапия, этиология) СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL (методы) ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS (классификация, прием и дозировка, терапевтическое применение) ЛЕКАРСТВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ -- DRUG INTERACTIONS ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы) ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE Доп.точки доступа: Черний, В. И. Шраменко, К. К. Смирнова, Н. М. Билошапка, В. А. Свободных экз. нет |
Классы пульсового артериального давления и параметры электрокардиостимуляции у пациентов на годовом этапе после имплантации [Текст] / М. В. Починская [и др.] // Міжнародний медичний журнал. - 2017. - Том 23, N 3. - С. 11-15. - Библиогр.: с. 14 MeSH-главная: АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (лекарственная терапия, терапия) СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL (методы) ИСКУССТВЕННЫЙ ВОДИТЕЛЬ РИТМА -- PACEMAKER, ARTIFICIAL ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение) ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMATOLOGIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение) ДИУРЕТИКИ -- DIURETICS (прием и дозировка, терапевтическое применение) АНТИХОЛЕСТЕРИНЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTICHOLESTEREMIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение) АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES Аннотация: Изучены параметры электрокардиостимуляции в пяти классах пульсового артериального давления (ПАТ) у пациентов на годовом этапе наблюдения после имплантации электрокардиостимулятора (ЭКС). Средняя базовая частота стимуляции составляла 62 уд./мин во всех классах ПАД на всех этапах наблюдения. Установлено снижение импеданса и амплитуды из право− и левожелудочковых электродов во всех классах ПАД при VVI(R)− и DDD(R)−режимах стимуляции; повышение детектированной и стимулированной AV−задержки в V классе и тенденция снижения в III классе после имплантации ЭКС в режиме DDD(R). Сделан вывод о необходимости дополнительной оптимизации параметров ЭКС во II, IV и V классах ПАД у пациентов на годовом этапе наблюдения после имплантации Доп.точки доступа: Починская, М. В. Волков, Д. Е. Лопин, Д. А. Яблучанский, Н. И. Свободных экз. нет |
Особливості лікування порушень ритму серця при вагітності [Текст] / С. С. Боєв [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 6. - С. 30-36. - Бібліогр.: с. 35-36 MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, терапия, ультрасонография, хирургия, эпидемиология, этиология) ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS (вредные воздействия, классификация, терапевтическое применение) ПЛОД -- FETUS (действие лекарственных препаратов) СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL (методы) ЭЛЕКТРОИМПУЛЬСНАЯ ТЕРАПИЯ -- ELECTRIC COUNTERSHOCK (методы) КАТЕТЕРНАЯ АБЛЯЦИЯ -- CATHETER ABLATION (методы) Аннотация: Поширеність аритмій у період вагітності збільшується як у жінок на тлі структурної патології серця, так і в пацієнток без кардіоваскулярної патології в анамнезі. Фізіологічні зміни під час вагітності можуть приводити до виникнення аритмій, у тому числі фібриляції передсердь, і сприяти збільшенню захворюваності та смертності від ускладнень. Згідно з літературними даними, при органічному захворюванні серця фібриляція передсердь відзначається в половини вагітних, у 52 % — шлуночкова аритмія, до 44 % вагітних мають суправентрикулярну тахікардію, ризик останньої вище у вагітних із синдромом Вольфа — Паркінсона — Уайта. Механізми розвитку аритмій включають гемодинамічні, гормональні та функціональні зміни, що відбуваються при вагітності. Однак розвиток вагітності не супроводжується виникненням специфічних електрофізіологічних змін у структурах міокарда й провідної системи серця. Украй важливо виділити ті аритмії у вагітних, які порушують гемодинаміку, а також належать до злоякісних порушень ритму серця й вимагають специфічної фармакотерапії, а в ряді випадків — і інвазивних методів лікування. У наведеній статті розглядаються підходи до лікування аритмій під час вагітності як при проведенні підтримуючої антиаритмічної терапії, так і для купірування аритмій з урахуванням класифікації лікарських препаратів за критеріями безпеки для плода Доп.точки доступа: Боєв, С. С. Доценко, М. Я. Шехунова, І. О. Герасименко, Л. В. Свободных экз. нет |
Фізіологічна електрокардіостимуляція шлуночків методом селективної стимуляції пучка Гіса [Текст] / Б. Б. Кравчук [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 1. - С. 89-93 MeSH-главная: ПУЧОК ГИСА -- BUNDLE OF HIS СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL (использование, методы) ИСКУССТВЕННЫЙ ВОДИТЕЛЬ РИТМА -- PACEMAKER, ARTIFICIAL (использование) СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКИ -- HEART VENTRICLES ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS Аннотация: Проаналізовано клінічний випадок застосування постійної електрокардіостимуляції шлуночків методом селективної імплантації ендокардіального електрода в пучок Гіса. Підґрунтям для стимуляції пучка Гіса при атріовентрику- лярних блокадах є той факт, що електрична активація міокарда шлуночків в нормі відбувається через власну провідну систему - систему Гіса - Пуркіньє. Імплантація електрода для стимуляції безпосередньо в провідну систему серця дозволяє уникати спотворення фізіологічної послідовності активації різних ділянок міокарда шлуночків, що у віддалений період повинно мінімізувати негативний вплив на систоло-діастолічну функцію шлуночків серця та зменшити ризик розвитку серцевої недостатності The purpose of this work is to analyze the clinical case of conducting constant pacing of the ventricles by the method of selective implantation of the endocardial lead into the His bundle. The stimulation of His bundle in atrioventricular blockages is grounded on the fact that electrical activation of the ventricular myocardium is normally carried out through its own cardiac conduction system - the His - Purkinje system. Implantation of a stimulating lead directly into the cardiac conduction system prevents the distortion of the physiological sequence of different segments activation of the ventricular myocardium, which in the long term should minimize the negative impact on the ventricular systolic-diastolic function and reduce the risk of heart failure Доп.точки доступа: Кравчук, Б. Б. Парацій, О. З. Якушев, А. В. Сичик, М. М. Оніщенко, В. Ф. Черняга-Ройко, У. П. Свободных экз. нет |
Порівняння кардіопротекторних властивостей штучної електричної фібриляції серця і розчину Бретшнайдера при операціях аортокоронарного шунтування / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 2. - С. 105-109. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (вредные воздействия, методы) ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль) СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL (методы) КАРДИОПЛЕГИЧЕСКИЕ РАСТВОРЫ -- CARDIOPLEGIC SOLUTIONS (терапевтическое применение) Аннотация: Проблема ішемічного ушкодження міокарда при проведенні кардіохірургічних операцій ще далека від остаточного вирішення. Так, залежно від методики кардіопротекції частота інтраопераційного інфаркту міокарда зустрічається від 2 до 7,2 % випадків, гостра серцева недостатність — від 2,7 до 51,2 %, гострі порушення серцевого ритму — від 20 до 63,6 %. Мета. Вивчення порівняльної ефективності кардіопротекторної дії штучної електричної фібриляції серця і розчину Бретшнайдера при виконанні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 118 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким на базі ДУ «Інститут серця МОЗ України» (м. Київ), в умовах штучного кровообігу, були виконані операції аортокоронарного шунтування. У 58 пацієнтів (1-ша група) нами використовувалася штучна електрична фібриляція серця. У 60 пацієнтів (2-га група) застосовувалася фармакохолодова кардіоплегія з використанням розчину Бретшнайдера. Результати. Порівняльний аналіз ефективності локальної кардіопротекції показав вірогідну статистичну різницю в показниках середнього артеріального тиску між двома досліджуваними групами в постперфузійному періоді (р = 0,003572). Причому показники середнього артеріального тиску в 1-й групі були на 22,1 ± 1,2 % вище порівняно з аналогічними показниками, зареєстрованими в 2-й групі. Ударний індекс у 1-й групі становив 48,9 ± 1,34 мл/м2, що було на 21,3 ± 1,21 % більше порівняно з показниками, отриманими в аналогічний період у 2-й групі (р 0,05). Фракція викиду, що в постперфузійному періоді була нижчою в 2-й групі порівняно з аналогічними показниками в 1-й групі на 19,0 ± 1,14 % (р 0,05), у подальшому, наприкінці операції, відновлювалася до 49,2 ± 1,35 % і не мала вірогідних статистичних відмінностей із 1-ю групою (p The problem of ischemic damage to the myocardium during cardiac surgery is still far from its final solution. So, depending on the method of cardioprotection, the incidence of intraoperative myocardial infarction is 2–7.2 %, acute heart failure — 2.7–51.2 %, severe cardiac rhythm disturbances — 20–63.6 %. The objective was to study the comparative efficacy of the cardioprotective effect of artificial electrical fibrillation of the heart and the Bretschneider solution when performing coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass. Materials and methods. One hundred eighteen patients with coronary heart disease participated in the study, they underwent coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass at the premises of Heart Institute of the Ministry of Health of Ukraine (Kyiv). In 58 patients (group I), we used artificial electrical fibrillation of the heart, in 60 persons (group II) — the cold chemical cardioplegia using Bretschneider solution. Results. A comparative analysis of local cardioprotection effectiveness showed a statistically significant difference in the mean blood pressure between the two study groups in the post-perfusion period (p = 0.003572). Meanwhile, the mean blood pressure in group I was 22.1 ± 1.2 % higher compared to that of group II. Also, the stroke volume index in group I was 48.90 ± 1.34 ml/m2, that is 21.30 ± 1.21 % higher than in group II for the same period (p 0.05). The ejection fraction, which was 19.00 ± 1.14 % (р 0.05) lower in group ІІ compared to group I during the post-perfusion period, subsequently, by the end of surgery, restored to 49.20 ± 1.35 % and had no statistically significant difference with group I (p Доп.точки доступа: Лоскутов, О. А. Дружина, О. М. Дзюба, Д. О. Пащенко, С. В. Свободных экз. нет |
Сравнение состояния внутрисердечной и центральной гемодинамики у пациентов с недостаточностью митрального клапана при ее хирургической коррекции в зависимости от способа кардиопротекции / Ю. А. Харенко [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 139. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MITRAL VALVE INSUFFICIENCY (хирургия) СЕРДЕЧНЫХ КЛАПАНОВ ПРОТЕЗОВ ИМПЛАНТАЦИЯ -- HEART VALVE PROSTHESIS IMPLANTATION ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL Аннотация: Целью нашого исследования было сравнение состояния внутрисердечной и центральной гемодинамики у пациентов с недостаточностью митрального клапана при ее хирургической коррекции в зависимости от способа кардиопротекции. Материалы и методы. Нами было обследовано 85 пациентов с недостаточностью митрального клапана в возрасте 56,2 ± 4,5 года. Все больные были разделены на 2 группы. Пациентам была проведена операция протезирования митрального клапана (ПМК). Больным 1-й группы (n = 40) осуществлялась кардиопротекция с использованием кристаллоидной кардиоплегии (раствор Бернштейдера), больным 2-й группы (n = 45) — с применением электрической фибрилляции сердца и интермиттирующих пережатий аорты Доп.точки доступа: Харенко, Ю. А. Тодуров, Б. М. Хартанович, М. В. Шарлай, К. Ю. Свободных экз. нет |