Мартьянов, С. Г. Гангренозный пансигмоидит / С. Г. Мартьянов, В. В. Волков, С. А. Тусинов // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 1999. - Т. 158, № 4. - С. 86-87 MeSH-главная: СИГМОВИДНОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- SIGMOID DISEASES (классификация, хирургия) Доп.точки доступа: Волков, В. В. Тусинов, С. А. Свободных экз. нет |
Доронин, В. Ф. Воспалительная псевдоопухоль как осложнение артериовенозной мальформации сигмовидной кишки у ребенка раннего возраста [Текст] / В. Ф. Доронин, С. В. Минаев // Детская хирургия. - 2001. - № 3. - С. 48 MeSH-главная: АРТЕРИОВЕНОЗНЫЕ МАЛЬФОРМАЦИИ -- ARTERIOVENOUS MALFORMATIONS (осложнения) СИГМОВИДНОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- SIGMOID DISEASES (патофизиология) МЛАДЕНЕЦ -- INFANT Доп.точки доступа: Минаев, С. В. Свободных экз. нет |
Сопов, Г. А. Приобретенный стеноз сигмовидной кишки у грудного ребенка [Текст] / Г. А. Сопов, В. К. Литовка, С. В. Веселый // Детская хирургия. - 2002. - № 5. - С. 51 MeSH-главная: СИГМОВИДНОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- SIGMOID DISEASES (патофизиология, этиология) ПИЩЕВОДА СТЕНОЗ -- ESOPHAGEAL STENOSIS (патофизиология, этиология) МЛАДЕНЕЦ -- INFANT Доп.точки доступа: Литовка, В. К. Веселый, С. В. Свободных экз. нет |
Сидорук, Б. І. Випадок повторної кишкової непрохідності протягом року, обумовленої заворотом сигмоподібної кишки [Текст] / Б. І. Сидорук // Шпитальна хірургія. - 2008. - № 1. - С. 121-123 Рубрики: Сигмовидной кишки болезни Кишечная непроходимость Свободных экз. нет |
Способ фиксации сигмовидной ободочной кишки при ее завороте [Текст] / Д. А. Харченко [и др.] // Клінічна хірургія. - 2016. - № 4. - С. 70-71 MeSH-главная: КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (диагностика, хирургия) СИГМОВИДНОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- SIGMOID DISEASES (диагностика, хирургия) ОБОДОЧНАЯ КИШКА СИГМОВИДНАЯ -- COLON, SIGMOID (патология, хирургия) ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Доп.точки доступа: Харченко, Д. А. Коваленко, Е. А. Хаджив, В. М. Чайка, В. А. Кузьменко, А. И. Тютюнник, В. Г. Яковенко, А. А. Свободных экз. нет |
Колостоми після обструктивної резекції сигмоподібної кишки. Коли виконувати відновлювальну операцію? / B. О. Шапринський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 54-58 MeSH-главная: СИГМОВИДНОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- SIGMOID DISEASES (хирургия) ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы) Аннотация: Аналіз і прогнозування регенераторних процесів в зоні реконструкції кишки в основі своїй базується на результатах морфологічних досліджень. Тому дослідження морфологічних змін проксимального і дистального відділів товстої кишки стало основою для оптимізації термінів виконання реконструктивно-відновлюючих операцій після накладення колостоми. Структурно-функціональна перебудова слизової оболонки починається в проксимальному відділі товстої кишки і в куксі товстої кишки вже через 1 місяць після першого етапу хірургічного лікування і проявляється перевагою гіперпластичних і реактивно-запальних змін, які відновлювалися, за нашими даними, через 3 місяця після накладення стоми. На пізніх термінах дослідження (6 і більше місяців) кукси товстої кишки чітко визначається ряд тенденцій морфофункціональної перебудови товстої кишки. Ці тенденції характеризуються: поступовим і нерівномірним наростанням атрофії крипт з осередковою їх регресією в терміни після 6 місяців і морфофункціональною клітинною перебудовою покривного епітелію. Незважаючи на те, що кількість і довжина крипт зменшується, в пізні терміни після першого етапу хірургічного лікування, їх архітектоніка і клітинний склад зберігається зі значним переважанням келихоподібних клітин. Було проведено ендоскопічне дослідження кукси прямої кишки в різний термін. Аналізуючи ендоскопічну картину кукси товстої кишки, було встановлено, що в терміни 2,5-3 місяці слизова оболонка кукси відповідає нормі, а зі збільшенням терміну відключення товстої кишки відбуваються суттєві зміни стінки товстої кишки, а саме згладжуються складки товстої кишки, знижується тонус стінки кишки, виникають атрофічні зміни слизової оболонки Доп.точки доступа: Шапринський, В. О. Верба, А. В. Шалигін, С. М. Шапринський, Є. В. Марцинковський, І. П. Воровський, О. О. Черніченко, О. І. Свободных экз. нет |
Боднар, Г. Б. Імунологічні маркери функціонального стану товстої кишки в дітей із вродженим подовженням сигмоподібної ободової кишки / Г. Б. Боднар // Клініч. та експерим. патологія. - 2017. - Том 16, N 3 (ч.2). - С. 11 MeSH-главная: ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (иммунология, патофизиология) СИГМОВИДНОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- SIGMOID DISEASES (врожденный, патофизиология) ДЕТИ -- CHILD Аннотация: Важливе місце у складному ланцюгу взаємопов’язаних процесів і численних спеціалізованих системзабезпечення сталості внутрішнього середовища організму належить імунній системі, у тісному функціональному зв’язку з якою перебувають фактори місцевого неспецифічного захисту організму - лізоцим і секреторний імуноглобулін А (sIgA).Враховуючи високу чутливість sIgA до змін функціонального стану товстої кишки, нами досліджений рівень його вмісту в копрофільтратах як імунологічного маркеру, в 166 дітей віком 4-15 років.Основну групу спостереження становили 109 хворих із хронічним запором (ХЗ) на тлі верифікованогодіагнозу вродженого подовження сигмоподібної ободової кишки (ВП СОК): 39 (35,78 %) дітей - із компенсованою стадією клінічного перебігу (І підгрупа), 36 (33,03 %) - із субкомпенсованою (ІІ підгру-па), 34 (31,19 %) - із декомпенсованою (ІІІ підгрупа). Для визначення специфічності та інформативності імунологічного маркеру для дітей основної групи вивчені аналогічні показники дітей контрольної групи,яку становили 60 дітей: 30 (50,0 %) пацієнтів із ХЗ при умові виключення ВПСОК (ІV підгрупа) та 30(50,0 %) практично здорових дітей (V підгрупа) Свободных экз. нет |