Филлипович, Н. Ф. Оценка активности демиелинизации у больных рассеянным склерозом с поражением черепных нервов [Текст] / Н. Ф. Филлипович, А. Н. Филлипович // Проблемы нейростоматологии и стоматологии. - 1998. - № 4. - С. 43-45 MeSH-главная: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ НЕРВЫ -- CRANIAL NERVES (патология) СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (метаболизм, патофизиология) Доп.точки доступа: Филлипович, А. Н. Свободных экз. нет |
Лобко, П. И. Новые представления о структурно-функциональной организации некоторых черепных нервов [Текст] / П. И. Лобко, С. И. Ладутько // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2002. - Т. 1, № 1. - С. 17-20 MeSH-главная: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ НЕРВЫ -- CRANIAL NERVES (анатомия и гистология) Доп.точки доступа: Ладутько, С. И. Свободных экз. нет |
Олиневич, В. Б. Эмбриогенез и структурно-функциональные особенности нервов роговицы в норме и при патологии [Текст] / В. Б. Олиневич, Г. Г. Зиангирова // Вестник офтальмологии. - 2004. - № 4. - С. 47-50 Рубрики: Черепно-мозговые нервы Доп.точки доступа: Зиангирова, Г. Г. Свободных экз. нет |
Мохов, Д. Е. Методические принципы и реализация объемнометрических исследований краниальных тканей в практической остеопатии [Текст] / Д. Е. Мохов, А. В. Чащин // Мануальная терапия : Наук. -практ. реценз. журнал. - 2010. - № 3. - С. 10-21. - Библиогр.: с. 20-21 Рубрики: Краниометрия--методы Ткани--патофизиол Черепно-мозговые нервы Медицина остеопатическая Доп.точки доступа: Чащин, А. В. Свободных экз. нет |
Жданова, В. М. Діагностика герпесвірусної інфекції як складова комплексного обстеження хворих з порушеннями функції окорухових черепних нервів [Текст] / В. М. Жданов, І. Г. Васильєва, Н. Г. Чопик // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 1. - С. 40-46 MeSH-главная: ГЛАЗОДВИГАТЕЛЬНЫЙ НЕРВ -- OCULOMOTOR NERVE (вирусология, патология) ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ НЕРВЫ -- CRANIAL NERVES (вирусология, патология) ИММУНОКОМПРОМЕТИРОВАННЫЕ БОЛЬНЫЕ -- IMMUNOCOMPROMISED HOST HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (вирусология, диагностика, патофизиология) ДНК ВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- DNA VIRUS INFECTIONS (вирусология, диагностика, патофизиология) ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (методы) НЕВРОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- NEUROLOGIC EXAMINATION (методы) ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION Аннотация: Мета — дослідити наявність ДНК 8 герпесвірусів людини у венозній крові пацієнтів з окоруховими порушеннями (ОРП), спричиненими ураженням III та/або VI черепних нервів (ЧН), та вплив на перебіг хвороби етіотропного лікування. Матеріали і методи. Проаналізовано результати обстеження 40 хворих із порушеннями функцій III та/або VI окорухових ЧН, які зверталися в 2016?—?2019 рр. в Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України з приводу ОРП. Пацієнтам проведено комплексне клініко неврологічне та нейроофтальмологічне обстеження, комп’ютерну та магнітно резонансну томографію головного мозку. Нейрохірургічної патології не виявлено. Усім хворим проведено дослідження венозної крові на наявність ДНК вірусів герпесу 1 та 2 типу (HSV1/2), вірусу вітряної віспи та оперізувального лишаю (VZV), вірусу Епштейна — Барр (EBV), цитомегаловірусу (CMV), вірусів герпесу 6, 7 та 8 типу (HHV6, HHV7 та HHV8 відповідно) з використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Результати. В крові хворих з ОРП, зумовленими ураженням III та/або VI ЧН невстановленої етіології, виявлено ДНК вірусів групи герпесу: HHV7 — у 50?% обстежених, EBV — у 15?%, HHV6 — у 5?%. В 1 пацієнта виявлено ДНК вірусу HSV1/2, ще в 1 — ДНК вірусу CMV. У 9 пацієнтів діагностовано коінфекцію двома вірусами, у 2 — трьома вірусами (EBV, HHV6, HHV7). Після проведення відповідного етіотропного лікування відзначено нормалізацію функцій ЧН та регрес ОРП, що супроводжувалося елімінацією ДНК вірусів з крові у більшості випадків. Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про необхідність, після заперечення нейрохірургічної патології у пацієнтів з порушенням функції III та VI ЧН нез’ясованої етіології, провести дослідження венозної крові за допомогою ПЛР на наявність ДНК вірусів герпесу Доп.точки доступа: Васильєва, І. Г. Чопик, Н. Г. Свободных экз. нет |
Нейроофтальмологічні порушення та їх динаміка після хірургічного лікування у хворих з епідермоїдними кістами краніобазальної локалізації / В. О. Федірко [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - С. 31-40 MeSH-главная: МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (хирургия) КИСТА ЭПИДЕРМОИДНАЯ -- EPIDERMAL CYST (хирургия) ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ НЕРВЫ -- CRANIAL NERVES ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ГЛАЗНЫЕ БОЛЕЗНИ -- EYE DISEASES (этиология) Аннотация: Ціль. Проаналізувати нейроофтальмологічні порушення у пацієнтів з епідермоїдними кістами краніобазальної локалізації у динаміці спостереження після хірургічного лікування. Проведено ретроспективне дослідження 21 пацієнта з епідермоїдними кістами краніобазальної локалізації, у яких були офтальмологічні порушення (ОП) (порушення функції зору, окорухові, трофічні) або черепні нерви (ЧН) (зоровий, окоруховий, блоковидний, трійчастий, відвідний, лицевий) були залучені до новоутворення. Тактика лікування полягала у спробі тотального видалення новоутворення з метою запобігання розвитку менінгіту у післяопераційному періоді та зменшення ризику рецидивування новоутворення. При роботі з черепними нервами використовувалося максимальне збільшення мікроскопа та ендоскопічна техніка. Під час операційного втручання пацієнтам проводили інтраопераційний нейромоніторинг відповідних черепних нервів. Усі випадки фіксувалися на відео. Віддалені результати визначалися під час амбулаторного огляду або дистанційно за допомогою телефонного опитування за стандартною схемою. Тотальне видалення досягнуто у 7 (33,3%) хворих, майже тотальне – у 2 (9,5%), субтотальне – у 12 (57,2%). Відсутність окорухових порушень у післяопераційному періоді спостерігалося у 11 (52,4%) пацієнтів. Порушення у ранньому післяопераційному періоді спостерігалися у 10 (47,6%) пацієнтів, з подальшим регресом до норми у 3 пацієнтів, частковим у 7. Регрес больового синдрому у пацієнтів із тригемінальною невралгією відзначався у всіх 3 пацієнтів. Визначено, якими були офтальмологічні порушення як до, так і після операції залежно від термінів їх відновлення. За нашими даними, радикальне видалення епідермоїдних кіст під максимальним збільшенням мікроскопа з комбінацією ендоскопа та інтраопераційного моніторингу є безпечним та ефективним по відношенню до функцій черепних нервів у пізні терміни після операції. Цель. Проанализировать нейроофтальмологические нарушения у пациентов с эпидермоидными кистами краниобазальной локализации в динамике наблюдения после хирургического лечения. Проведено ретроспективное исследование 21 пациента с эпидермоидными кистами краниобазальной локализации, у которых были офтальмологические нарушения (ОН) (нарушения функции зрения, глазодвигательные, трофические) или черепные нервы (ЧН) (зрительный, глазодвигательный, блоковидный, тройничный, отводящий, лицевой) были вовлечены в новообразование. Тактика лечения заключалась в попытке тотального удаления новообразования с целью предотвращения развития менингита в послеоперационном периоде и уменьшения риска рецидивирования новообразования. При работе с черепными нервами использовалось максимальное увеличение микроскопа и эндоскопическая техника. Во время операционного вмешательства пациентам проводился интраоперационный нейромониторинг соответствующих черепных нервов. Все случаи фиксировались на видео. Отдаленные результаты определялись при амбулаторном осмотре или дистанционно с помощью телефонного опроса по стандартной схеме. Тотальное удаление достигнуто у 7 (33,3%) больных, почти тотальное – у 2(9,5%), субтотальное – у 12 (57,2%). Отсутствие глазодвигательных нарушений в послеоперационном периоде наблюдалось у 11 (52,4%) пациентов. Нарушения в раннем послеоперационном периоде наблюдались у 10 (47,6%) пациентов, с дальнейшим регрессом до нормы у 3 пациентов, частичным у 7. Регресс болевого синдрома у пациентов с тригеминальной невралгией отмечался у всех 3 пациентов. Определено, какими именно были офтальмологические нарушения как до, так и после операции в зависимости от сроков их восстановления. По нашим данным, радикальное удаление эпидермоидных кист под максимальным увеличением микроскопа с комбинацией эндоскопа и интраоперационного мониторинга является безопасным и эффективным по отношению к функциям черепных нервов в поздние сроки после операции. Доп.точки доступа: Федірко, В. О. Єгорова, К. С. Лісяний, О. М. Набойченко, А. Г. Оніщенко, П. М. Цюрупа, Д. М. Єгоров, М. В. Шуст, В. В. Лісяний, А. О. Свободных экз. нет |
Вікові та анатомо-функціональні нюанси черепно-мозкової травми у дітей [Текст] = Age and anatomical-functional nuances of traumatic brain injury in children / М. Д. Процайло [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 15-20 MeSH-главная: ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология) ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ НЕРВЫ -- CRANIAL NERVES (патофизиология) ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Аннотация: Черепно-мозкова травма у дітей є серйозною медичною проблемою, яка вимагає особливої уваги та досліджень. Оскільки дитячий організм розвивається і зростає, анатомічні та функціональні особливості дітей можуть впливати на патологічні наслідки черепно-мозкової травми. Враховуючи зростаючу кількість дітей, які піддаються травмам внаслідок спортивних подій, аварій та інших факторів, розуміння особливостей цієї категорії травм може відігравати важливу роль у покращенні їхнього лікування та реабілітації. Діти реагують на травму по-іншому ніж дорослі, і можуть виявляти різні симптоми та потребувати спеціалізованої медичної допомоги та підходів до лікування та реабілітації. Розуміння цих вікових та анатомо-функціональних особливостей може сприяти покращенню діагностики та лікування черепно-мозкових травм у дітей і підвищити їхні шанси на повне одужання та нормальний розвиток. Мета дослідження – вивчити проблему черепно-мозкової травми з точки зору особливостей анатомічних та функціональних вікових особливостей дітей. Матеріал і методи. У дослідженні були залучені 154 дитини, віком від 1 місяця до 17 років які перебували на стаціонарному лікуванні в обласній дитячій лікарні протягом 2022 року. Дані анамнезу отримані шляхом опитування батьків дітей, дітей старшого віку, а також даних карт стаціонарних хворих. Базовими методами обстеження були рентгенограми, МРТ головного мозку. Результати дослідження. Найбільше черепно-мозкових травм спостерігали у дітей віком від 7 до 17 років, що становило 47,4 %. Діти віком від 3 до 6 років травмувалися часто, що становило майже 20 %, менше травмувалися старші діти (15-17 р), що відповідно становило 15 %. Найменше пошкоджень зазнавали немовлятка до року (9,7 %) та діти віком до двох років (8,4%). Найбільша кількість травмованих дітей (60,4%) спостерігалася у теплу пору року, коли вони проявляють свою активність на вулиці без належного контролю батьків. Висновок. Найбільша кількість травм головного мозку притаманна підлітковому віку, на фоні змін усіх систем організму, формуванню нових для них поведінкових реакцій, що раніше не були їм притаманним, та сприяють підвищенню травматизму. Найменше пошкоджень зазнавали немовлята, що зумовлено анатомічними особливостями будови голівки дитини Traumatic brain injury in children is a serious medical problem that requires special attention and research. As the child's body develops and grows, the anatomical and functional characteristics of children can affect the pathological consequences of traumatic brain injury. Given the growing number of children who are injured in sports events, accidents and other factors, understanding the characteristics of this category of injury can play an important role in improving their treatment and rehabilitation. Children respond to injury differently than adults and may exhibit different symptoms and require specialized medical care and approaches to treatment and rehabilitation. Understanding these age and anatomical and functional differences can help improve the diagnosis and treatment of brain injury in children and increase their chances of full recovery and normal development. Materials and methods. 154 charts of inpatients aged from 1 month to 17 years who were receiving inpatient treatment at the regional children's hospital during 2022 were analyzed. The basic methods of examination were radiographs, MRI of the brain. Research results. The most craniocerebral traumas were observed in children aged 7-17 years, which constituted 47.4%. Children aged 3-6 were often injured, accounting for almost 20%, older children (15-17 years old) were injured less often, accounting for 15%. Babies under one year old (9.7%) and children under 2 years old (8.4%) suffered the least amount of damage. The largest number of injured children (60.4%) was observed in the warm season when they are active outside without proper parental supervision. Conclusions. The largest number of brain injuries is characteristic of adolescence, against the background of changes in all body systems, the formation of new behavioral reactions for them, which were not characteristic of them before, and contribute to the increase in traumatism. Babies suffered the least damage, which is due to the anatomical features of the structure of the child's head Доп.точки доступа: Процайло, М. Д. Дживак, В. Г. Синицька, В. О. Чорномидз, І. Б. Процайло, О. М. Немченко, К. Ю. Свободных экз. нет |
Morphological features of the pons in human fetuses 14-15 weeks of intrauterine development [] = Морфологічні особливості моста у плодів людини 14-15 тижнів внутрішньоутробного розвитку / O. P. Lopatkina [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 2. - С. 31-36. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-главная: ПЛОДА ИССЛЕДОВАНИЯ -- FETAL RESEARCH (этика) ЛИЦЕВОГО НЕРВА ЯДРО -- FACIAL NUCLEUS (анатомия и гистология, ультраструктура) ВАРОЛИЕВ МОСТ -- PONS (анатомия и гистология, ультраструктура) ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT (физиология) ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ НЕРВЫ -- CRANIAL NERVES (анатомия и гистология, ультраструктура) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Аннотация: Knowledge of human embryonic development is essential to improve our understanding of human fetal anatomy and for better understanding the etiology of congenital malformations. Currently, the structures of the posterior cranial fossa and the brain stem are of great interest to researchers, because of a large number of nuclei are located in the pons area, which play an important role in ensuring vital functions. The aim of the scientific work is to establish the morphological features of the pons of human fetuses at 14-15 weeks of gestation, the size and area of the nuclei of cranial nerves and neurons which are located in the area of the pons. Anatomical and histological research was carried out on 6 human fetuses aged 14-15 weeks of gestation. The cadaver material for research was obtained as a result of late abortions which were conducted according to medical indications in Vinnytsia maternity hospitals. Preparations were fixed in a 10 % solution of neutral formalin, stained with hematoxylin-eosin, toluidine blue modified by Nissl. Computer histometry (Toup View) was used for morphometric research. Statistical digital data were processed on a personal computer using Microsoft Excel 2016 and “Statistica 6.1” software. We established that in human fetuses at 14-15 weeks of intrauterine development, the nuclei of the trigeminal, abductor and vestibulocochlear nerves were detected. The nucleus of the facial nerve on 14-15 weeks of gestation is represented by single polygonal nerve cells with eosinophilic cytoplasm. The nucleus of the abductor nerve had the largest area, the cochlear nucleus of the vestibulocochlear nerve had the smallest area. The largest area of neurons was in the nuclei of the VIII pair of cranial nerve, the smallest – in the nucleus of the abductor and facial nerves. At 14-15 weeks of intrauterine development of human fetuses, the area of the cell nucleus could be determined only in the nuclei of the vestibulocochlear nerve, while the cell nuclei of the trigeminal, facial, and abductor nerves were represented by nerve cells of a spherical shape with a nucleus in which a basophilic nucleolus and a homogeneous eosinophilic cytoplasm were noted. Thus, in human fetuses of 14-15 weeks of intrauterine development, differences in the sizes and areas of the nuclei of cranial nerves and neurons that form nuclei in the pons area were found Знання ембріонального розвитку людини необхідні для покращення нашого розуміння анатомії плода людини, а також для того, щоб допомогти зрозуміти етіологію вроджених вад розвитку. На даний час велику зацікавленість у дослідників викликають структури задньої черепної ямки і стовбура мозку, тому що в ділянці моста локалізується велика кількість ядер, які відіграють важливу роль у забезпеченні життєвих функцій. Метою роботи є встановлення морфологічних особливостей моста плодів людини 14-15 тижнів гестації, розмірів та площі ядер черепних нервів та нейронів, які розташовуються в ділянці моста. Анатомо-гістологічне дослідження проводили на 6 плодах людини віком 14-15 тижнів гестації. Трупний матеріал для дослідження отримували внаслідок пізніх абортів за медичними показниками із пологових будинків міста Вінниця. Фіксацію препаратів проводили у 10 % розчині нейтрального формаліну, забарвлення проводили гематоксиліном, еозином та толуїдиновим синім за модифікацією Ніссля. Для морфометричного дослідження застосовували комп’ютерну гістометрію (Toup View). Статистичні цифрові дані були опрацьовані на персональному комп’ютері за допомогою Microsoft Excel 2016 та програмного забезпечення «Statistica 6.1». Нами було встановлено, що у плодів людини в терміні 14-15 тижнів внутрішньоутробного розвитку були виявлені ядра трійчастого, відвідного та присінково-завиткового нервів. Ядро лицевого нерву на стадії 14-15 тижнів гестації представлено поодинокими полігональними нервовими клітинами з еозинофільною цитоплазмою. Найбільшу площу мало ядро відвідного нерву, найменшу – завиткове ядро присінково-завиткового нерву. Найбільша площа нейронів була у ядрах присінково-завиткового нерву, найменша – у ядрі відвідного та лицевого нервів. На 14-15 тижнів внутрішньоутробного розвитку плодів людини площу ядра клітини можна було визначити лише у ядрах присінково-завиткового нерву, тоді як ядра клітин у трійчастого, лицевого та відвідного нервів були представлені нервовими клітинами кулястої форми з ядром, в якому відмічалося базофільне ядерце та гомогенна еозинофільна цитоплазма. Таким чином, у плодів людини 14-15 тижнів внутрішньоутробного розвитку були виявлені відмінності у розмірах та площах ядер черепних нервів і нейронів, які формують ядра в ділянці моста Доп.точки доступа: Lopatkina, O. P. Tykholaz, V. O. Shkolnikov, V. S. Zalevskyi, L. L. Свободных экз. нет |