Шляхи оптимізації лікувальних заходів у жінок з поліпами ендометрію та безпліддям [Текст] / Н. С. Волошинович [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПОЛИПЫ -- POLYPS (терапия) ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (патология) БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология) Аннотация: У даний час поліпи ендометрію (ПЕ) є найбільш поширеною патологією слизової оболонки матки, що виявляються при невиношуванні вагітності та безплідді. Однак, відкритим залишається питання про взаємозв’язок механізмів, які регулюють процеси проліферації, з морфо-функціональними та мікробіологічними особливостями ендометрію, що нерідко підтверджуються змінами імуногістохімічних показників та можуть мати значення при лікуванні. Мета дослідження. Оптимізувати результати лікування пацієнток з ПЕ та безпліддям шляхом застосування антиоксидантів у поєднанні з імуномодулюючою терапією та нестероїдними протизапальними препаратами. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 30 здорових жінок, які не мали гінекологічних захворювань, абортів і внутрішньоматкових втручань в анамнезі та не використовували внутрішньоматкові методи контрацепції (контрольна група), 60 жінок з ПЕ та безпліддям (основна група) за допомогою клінічного, мікробіологічного, бактеріологічного, ехографічного, гістероскопічного, патогістологічного та лабораторних методів, проведено статистичний аналіз. Результати дослідження. З метою оцінки ефективності запропонованого лікування основну групу було розділено на дві підгрупи: перша – 30 пацієнток, які отримували запропонований лікувально-профілактичний алгоритм, та друга – 30 пацієнток, які отримували традиційне лікування. Після проведення прицільної поліпектомії з базальним шаром ендометрію в місці локалізації ПЕ, пацієнткам першої підгрупи призначали доксициклін по 100 мг перорально двічі на день протягом 2 тижнів та віт Е по 100 мг на добу протягом 4 тижнів в поєднанні з імуномодулюючою терапією – циклоферон 12,5 % по 2,0 мл внутрішньом’язево №10 через день, та протизапальною терапію з призначенням ректальних свічок, що містять нестероїдні протизапальні компоненти – по 1 свічці на ніч протягом 10 днів. Пацієнткам другої підгрупи призначено традиційну антибіотикопрофілактику після проведеної гістероскопії: доксициклін по 100 мг перорально двічі на день протягом 5 днів. Також, пацієнтки основної групи отримували дуфастон по 10 мг двічі на добу з 11-го по 25-й день менструального циклу. Видовий склад мікрофлори піхви у жінок з ПЕ представлений переважно анаеробною флорою. У кожної другої пацієнтки з ПЕ (46%; рІ-ІІІ=0,007) за відсутністю клінічної симптоматики, поряд з помірною або зниженою кількістю лактобактерій, виявляли умовно-патогенні бактерії, уреамікоплазми або гриби роду Candida. З 19 пацієнток у 9 (47 %) вагітність настала в першому природньому менструальному циклі після проведеної поліпектомії та запропонованого лікування, 6 (31 %) жінок завагітніли протягом трьох перших менструальних циклів. Решта пацієнток спостерігалась протягом шести місяців, їм було рекомендовано екстракорпоральне запліднення через тривалий термін безпліддя. Протягом двох років у жінок основної групи, що не планували вагітність, рецидиву ПЕ відмічено не було. У 19 (63,3 %) пацієнток другої підгрупи протягом двох років спостереження відмічено рецидив ПЕ. У 11 (30,5 %) жінок, що завагітніли, відбулися фізіологічні пологи, у 3 – пологи ускладнились гіпотонічною кровотечею в ранньому післяпологовому періоді, 3 (11,1 %) жінки зараз виношують вагітність. У пацієнток другої підгрупи вагітність настала лише в 5 (16,6 %) випадках. Висновки. Застосування розробленого способу лікування ПЕ та безпліддя дозволяє відновити репродуктивну функцію в більше, ніж половини жінок. Таким чином, реалізація методу лікування ПЕ свідчить про його позитивний ефект. Окрім того, він дозволяє досягти стійкої ремісії та вирішує медико-соціальні проблеми здоров’я жінок та материнства. Доп.точки доступа: Волошинович, Н. С. Семеняк, А. В. Андрієць, О. А. Ніцович, І. Р. Токар, П. Ю. Свободных экз. нет

Внутрішньоутробне інфікування плоду - реалії діагностики та лікування [Текст] / А. В. Семеняк [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 27-32. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (диагностика, терапия) Аннотация: Внутрішньоутробне інфікування плода є однією з найбільш актуальних проблем в акушерстві, оскільки, при відсутності адекватного лікування чи прогресування захворювання, виникає ускладнений перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду. Доволі часто є ситуації, коли розглядається не наявність самого інфекційного агенту, який вражає плід, а наслідки інвазії мікроорганізмів. Мета дослідження. Провести аналіз показників мікроцитозу піхви, цервікального каналу, особливостей перебігу вагітності при інфікуванні плода, ефективність різних схем лікування. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 20 здорових жінок, які мали фізіологічний перебіг вагітності (контрольна група), та 62 вагітних з ознаками інфікування плода (основна група) за допомогою клінічного, мікробіологічного, бактеріологічного, серологічного методів, проведено статистичний аналіз, УЗД плода. Результати дослідження. Залежно від триместру, вагітних основної групи розділено на дві підгрупи: перша підгрупа – у терміні 18-24 тижнів (50 вагітних), друга – у терміні 28-34 тижнів (12 вагітних). Проведено статистичний аналіз змін мікроцитозу піхви залежно від терміну. Виявлено достовірну різницю щодо впливу грам негативного диплококу, морфологічно схожого на гонокок, Streptococcus agalactiae у третьому триместрі. Ureaplasma urealyticum, Chlamidia trahomatis у другому триместрі, Trichomonas vaginalis та Mycoplasma hominis незалежно від терміну вагітності. При проведенні УЗД у першій підгрупі виявлено аномальну кількість навколоплідних вод у 24 %, зміни структури плаценти у 14 %, розширення чашково-мискової системи нирок у 52 %, гіперехогенність кишечнику у 60 %, гепатомегалія у 4 %. У другій підгрупі аномальна кількість навколоплідних вод у 16,7 %, зміни структури плаценти у 83,3 %, прогресуюче вкорочення шийки матки у 33,3 %. Вагітним основної групи запропоновано курс специфічної антибактеріальної терапії. За наявності позитивної динаміки впродовж трьох днів (зменшення патологічних виділень, багатоводдя та інших УЗ-ознак інфікування плоду), лікування продовжують. При негативній динаміці чи відсутності ефекту впродовж трьох днів – зміна антибактеріального засобу. При повторній появі ознак – повторний курс зі зміною антибактеріального засобу. Висновки. Встановлено порушення мікроцинозу піхви та цервікального каналу у 80,6 %, у решти – наявність УЗ-ознак інфікування плоду без змін у піхві та цервікальному каналі. Запропоновані схеми антибактеріальної терапії є ефективними у другому триместрі вагітності, що вказує на необхідність проведення обстеження та лікування в цей період, та за наявності структурних змін шийки матки, які спричинені грамнегативним диплококом, морфологічно схожим на гонокок та Trichomonas vaginalis. При розвитку загрози передчасних пологів антибактеріальна терапія є недостатньо ефективною. Доп.точки доступа: Семеняк, А. В. Андрієць, О. А. Ніцович, І. Р. Коляндрецька, С. В. Волошинович, Н. С. Свободных экз. нет

Шифр: КУ26/2022/21/2    Журнал Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Выходит ежеквартально 2022г. Т. 21 № 2 Содержание: Якобчук, С. О. Ультраструктурні зміни мононуклеарних макрофагів під дією озонотерапії та локального застосування аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами при лікуванні синдрому діабетичної стопи / С. О. Якобчук [та ін.]. - С.5-12. - Бібліогр.: в кінці ст. Другие авторы: Фундюр В. Д., Гродецький В. К., Фундюр Ю. В., Фундюр О. В., Хомко О. Й., Царюк Ю. С. Гримайло, Н. А. Мікроскопічна структурна організація підшлункової залози у третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку / Н. А. Гримайло, О. М. Слободян. - С.13-20. - Бібліогр.: в кінці ст. Каськова, Л. Ф. Кислотостійкість емалі у дітей 7-12 років з карієсом тимчасових і постійних зубів та з інтактними зубами / Л. Ф. Каськова, Т. Б. Мандзюк, І. І. Дроник. - С.21-26. - Бібліогр.: в кінці ст. Волошинович, Н. С. Особливості стану мікробіоценозу органів репродуктивної системи при гіперпластичних процесах ендометрія / Н. С. Волошинович, С. Г. Приймак. - С.27-32. - Бібліогр.: в кінці ст. Бакун, О. В. Генітальний ендометріоз, асоційований із безпліддям / О. В. Бакун, О. М. Юзько. - С.33-37. - Бібліогр.: в кінці ст. Маслій, В. А. Модель дослідження постхолецистектомічного больового синдрому в експерименті / В. А. Маслій [та ін.]. - С.38-45. - Бібліогр.: в кінці ст. Другие авторы: Гомон М. Л., Бурковський М. І., Чорнопищук Р. А., Маслій В. П. Коваль, О. А. Метод макромікроскопічного препарування для встановлення фетальної анатомічної мінливості структур передньої плечової ділянки / О. А. Коваль. - С.46-53. - Бібліогр.: в кінці ст. Хмара, Т. В. Варіант фетальної топографії яремних вен / Т. В. Хмара, О. М. Слободян, А. Б. Хмара. - С.54-56. - Бібліогр.: в кінці ст. Плаксивий, О. Г. Склерома дихальних шляхів з хронічним стенозом трахеї ІІІ ст у хворої старечого віку / О. Г. Плаксивий [та ін.]. - С.57-59. - Бібліогр.: в кінці ст. Другие авторы: Калуцький І. В., Мазур О. О., Манчуленко М. М. Плаксивий, О. Г. Варіанти клінічного перебігу остеоми лобної пазухи з вираженою неврологічною симптоматикою / О. Г. Плаксивий [та ін.]. - С.60-64. - Бібліогр.: в кінці ст. Другие авторы: Калуцький І. В., Чифурко Т. Г., Мазур О. О. Москалюк, О. П. Гейміфікація як спосіб підвищення мотивації студентів при засвоєнні хірургічних дисциплін / О. П. Москалюк [та ін.]. - С.65-68. - Бібліогр.: в кінці ст. Другие авторы: Шкварковський І. В., Гребенюк В. І., Козловська І. М. Семеняк, А. В. Вивчення анатомічних особливостей внутрішніх жіночих статевих органів в нормі та патологічних станах для засвоєння практичних навичок / А. В. Семеняк [та ін.]. - С.69-72. - Бібліогр.: в кінці ст. Другие авторы: Ніцович І. Р., Боднарюк О. І., Хлуновська Л. Ю. Савка, Р. Ф. Шишкоподібна залоза і прееклампсія – сучасний погляд на проблему (огляд літератури) / Р. Ф. Савка, А. М. Бербець. - С.73-79. - Бібліогр.: в кінці ст. Дундюк-Березіна, С. І. Сучасні відомості про розвиток і становлення будови дрібних кісток лицевого відділу черепа / С. І. Дундюк-Березіна. - С.80-89. - Бібліогр.: в кінці ст. Имеются экземпляры в отделах: всего 1 Свободны: 1

Волошинович, Н. С.     Особливості стану мікробіоценозу органів репродуктивної системи при гіперпластичних процесах ендометрія [Текст] = Microbiocenosis state specialties of reproductive system organs in hyperplastic endometrial processes / Н. С. Волошинович, С. Г. Приймак // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 27-32. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология) РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- REPRODUCTIVE PHYSIOLOGICAL PHENOMENA (действие лекарственных препаратов, иммунология) ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (диагностика, иммунология, метаболизм, микробиология, патофизиология) ВЛАГАЛИЩА БОЛЕЗНИ -- VAGINAL DISEASES (патофизиология) Аннотация: На сьогодні гіперпластичні процеси ендометрія найбільш поширені структурні аномалії слизової оболонки матки серед тих, що трапляються при нез’ясованому безплідді. Епідеміологічні дослідження безплідного шлюбу показують, що серед причин порушення генеративної функції у жінок патологічні зміни ендометрія поширені у половини обстежених пацієнток. Обстежено стан мікроекологічних параметрів вагінального біотопу піхви у 60 жінок із поліпами тіла матки (ПТМ) та 60 жінок з поліпоподібною гіперплазією ендометрія (ППГЕ). У цьому дослідженні проведено мікроскопію вагінальних мазків, стан мікробіоценозу, яких оцінювали за переліком таких ознак: присутність лейкоцитарної реакції, характер епітелію, якісний і кількісний склад мікрофлори піхви. Мікрофлора пацієнток характеризувалася однорідністю складу (домінували лише лактобактерії), кількість лейкоцитів не перевищувала 10 в полі зору, а епітелій був представлений клітинами поверхневого і проміжного шарів. У значної кількості жінок з ПТМ під час дослідження виявлено, що стан вагінального мікробіоценозу асоціювався з бактеріальним вагінозом (БВ). Дефіцит лактофлори, при якому титр Lactobacillusspp був нижчим за 106КУО/мл, відстежувався у групі жінок з ППГЕ достовірно частіше, ніж у групі ПТМ і контролю. Відхилення значень від нормативних показників рН 3,5-4,5 фігурувало у кожної сьомої з ПТМ та у кожної другої пацієнтки з ППГЕ. Отже, у ході проведеного комплексного мікробіологічного дослідження встановлено, що ПТМ і ППГЕ – патологія, яка існує на тлі дисбіотичних порушень у піхві Nowadays, endometrial hyperplastic processes are the most common structural abnormalities of the uterine mucosa among those that are found in unexplained infertility. Epidemiological studies of infertile marriages show that among the causes of generative dysfunction in women pathological changes in the endometrium occur in half of the examined patients. The state of microecological parameters of the vaginal biotope in 60 women with polyps of the uterus (PTU) and 60 women with polyp-like endometrial hyperplasia (PLEH) was examined. In this study, microscopy of vaginal smears was performed, which microbiocenosis state was assessed by the following features: the presence of leukocyte reaction, the nature of the epithelium, qualitative and quantitative composition of the vaginal microfl ora. Patients’ microfl ora was characterized by homogeneity of composition (only lactobacilli were dominant), the number of leukocytes did not exceed 10 in the fi eld of view, and the epithelium was represented by cells of the superfi cial and intermediate layers. In a signifi cant number of women with PTU during the study it was found that vaginal microbiocenosis state was associated with bacterial vaginosis (BV). Defi ciency of lactofl ora with the titer of Lactobacillusspp lower than 106 CFU / ml was observed in the group of women with PLEH signifi cantly more often than in the group of PTU and control group. Deviations from the normative pH values of 3.5-4.5 appeared in every seventh with PTU and in every second patient with PLEH. Thus, in the course of a comprehensive microbiological study it was found that PTU and PLEH – a pathology that exists against the background of vaginal dysbiotic disorders Доп.точки доступа: Приймак, С. Г. Свободных экз. нет