Шифр: МУ14/2018/80/3 Журнал 2018г. Т. 80 № 3 Symochko, L. Yu. Soil microbiome of primeval forest ecosystems in Transcarpathia / L. Yu. Symochko, A. V. Kalinichenko. - С.3-14 Курдиш, І. К. Взаємодія бактерій з твердими матеріалами та наноматеріалами як основа нових біотехнологій / І. К. Курдиш. - С.15-28 Клочко, В. В. Полифазный таксономический анализ и биологически активные вещества штамма Pseudomonas sp. 2303 / В. В. Клочко, К. О. Чугунова, Л. В. Авдеева. - С.29-39 Segin, T. Changes of fatty acid composition of Chlorobium limicola IMV K-8 cells under the influence of copper (II) sulfate / T. Segin [et al.]. - С.40-52 Другие авторы: Hnatush S., Maslovska O., Vasyliv O. Данкевич, Л. А. Генетичне профілювання фітопатогенних бактерій роду Pseudomonas — збудників мокрого водянистого гниття люпину / Л. А. Данкевич, В. П. Патика. - С.53-65 Chuienko, A. I. Ability of microscopic fungi, recommended for the estimation of funginrtness of technical materials, to from hydrolases / A. I. Chuienko, Yu. B. Pysmenna. - С.66-76 Маменко, Т. П. Активність супероксиддисмутази та ензимів аскорбат-глутатіонового циклу у симбіотичних системах Glycine max — Bradyrhizobium japonicum за дії посухи / Т. П. Маменко, Ю. О. Хоменко, С. Я. Коць. - С.77-89 Лісовий, М. М. Ентомопатогенні бактерії Bacillus thuringiensis — регулятор чисельності нутового мінера (Liriomyza cicerina Rd.) в біоценозі / М. М. Лісовий, О. П. Таран, О. С. Дем’янюк. - С.90-102 Snigur, H. Widespread viral diseases endangering cereal crops in Ukraine / H. Snigur [et al.]. - С.103-114 Другие авторы: Petrenko S., Kot T., Shevchenko O., Polischuk V. Пирог, Т. П. Перспективи використання мікробних поверхнево-активних речовин у рослинництві / Т. П. Пирог [та ін.]. - С.115-135 Другие авторы: Палійчук О. І., Іутинська Г. О., Шевчук Т. А. Имеются экземпляры в отделах: всего 1 Свободны: 1 |
Лісовий, М. М. Ентомопатогенні бактерії Bacillus thuringiensis — регулятор чисельності нутового мінера (Liriomyza cicerina Rd.) в біоценозі [Текст] / М. М. Лісовий, О. П. Таран, О. С. Дем’янюк // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 3. - С. 90-102 MeSH-главная: BACILLUS THURINGIENSIS -- BACILLUS THURINGIENSIS (выделение и очистка, патогенность, химия) НУТ -- CICER КУЛЬТУРНЫХ СРЕД МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CULTURE TECHNIQUES (методы) Аннотация: Мета. Визначити патогенність нового штаму Вacillus thuringiensis 0376 та порівняти його властивості з відомими штамами В. thuringiensis var. kurstaki 0293 і В. thuringiensis var. thuringiensis 994 для біологічного регулювання чисельності нутового мінера. Методи. Польову вибірку, збір, аналіз та зберігання зразків природних популяцій комах проводили за загальноприйнятими методиками в ентомології, екології, мікробіології. Скринінг штамів-ентомопатогенів здійснювали в місцях масового розмноження та чисельності комах, де можливі спалахи спонтанних епізоотій, за оригінальними методиками. Мікробіологічні аналізи (отримання чистих культур, приготування послідовних розведень мікробних суспензій, культивування на рідких та агаризованих поживних середовищах та ін.) здійснювали загальноприйнятими методами. Результати. З трупів імаго зернової молі виділено бактерії штаму (0376), який за ознаками споро- і кристалоутворення віднесений до групи В. thuringiensis. На 10 добу досліду загибель личинок колорадського жука (Leptinotarsa decemlineata Say.) при використанні штаму В. thuringiensis 0376 складала 100 % (при загибелі у контролі ? 2,3 %). Перевірено ефективність отриманої рідкої спорової культури на личинках колорадського жука. Досліджено вплив бактеризації мікроорганізмами різної функціональної дії насіння і вегетативної маси на урожайність різних сортів нуту. Встановлено, що обробка рослин нуту бактеріями штаму В. thuringiensis 0376 дозволяє знизити їх ураженість мінуючим фітофагом Liriomyza cicerina Rd. на 44,4 ? 71,2 % і підвищити урожайність сортів в середньому на 0,9 ? 6,2 ц/га порівняно до контролю. Висновки. Інсектицидна ефективність бактерій штаму В. thuringiensis 0376 проявлялась в кількості мін на рослину нуту (111,6 ? 152,4) залежно від сорту, тоді як в контрольному варіанті ці показники становили 202,0 ? 342,0 мін. Проведені дослідження свідчать про те, що новий штам В. thuringiensis 0376 проявляє суттєву біологічну ефективність щодо регуляції чисельності нутового мінера (Liriomyza cicerina Rd.). Доп.точки доступа: Таран, О. П. Дем’янюк, О. С. Свободных экз. нет |
Шифр: МУ14/2018/80/6 Журнал 2018г. Т. 80 № 6 Гудзенко, О. В. Вплив іонів металів і специфічних хімічних реагентів на активність Альфа-L-рамнозидази Реnicillium tardum / О. В. Гудзенко, Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанецъ. - С.3-14 Balko, O. I. Depositary function of Pseudomonas aeruginosa biofilm on media with different carbon source concentration / О. І. Balko, L. V. Avdeeva, О. В. Ваlко. - С.15-27 Полищук, Л. В. Организация crt-кластеров штаммов из Streptomyces albus клады / Л. В. Полищук, В. В. Лукъянчук. - С.28-40 Shubina, V. Antifungal Activity of bacteria of the genus Bacillus and Streptomyces isolated from the soil of the Republic of Moldova / V. Shubina, М. Birsa, S. Burtseva. - С.41-53 Крутило, Д. В. Приживаність штамів Bradyrhizobium japonicum у грунті за їх інтродукції в агроценоз сої / Д. В. Крутило. - С.54-65 Панюта, О. О. Вплив фосфатмобілізувальних мікробних препаратів на пектинову активність і фотосинтетичний апарат проростків пшениці озимої за інфікування збудником церкоспорельозу / О. О. Панюта [та ін.]. - С.66-78 Другие авторы: Белова В. Н., Ольхович О. П., Таран Н. Ю. Кириченко, О. В. Нітрогеназна активність соєво-ризобіальних симбіозів за комплексної інокуляції насіння / О. В. Кириченко. - С.79-93 Дем’янюк, О. С. Функціональна структура мікробних угруповань чорнозему глибокого за впливу гідротермічних і трофічних чинників / О. С. Дем’янюк, О. В. Шерстобоєва. - С.94-108 Патика, М. В. Оцінка мегагеному прокаріотного комплексу чорнозему за аграрного використання / М. В. Патика [та ін.]. - С.109-122 Другие авторы: Тонха О. Л., Патика Т. І., Кіроянц М. В., Веретюк С. В. Naumenko, O. V. Bacteriophages of Lactococcus lactis ssp. and Streptococcus thermophilus isolated in dairy processing plants of Ukraine / O. V. Naumenko [et al.]. - С.123-135 Другие авторы: Skrypkina I. Y., Voychuk S. I., Korol N. A., Tovkach F. I., Kigel N. F. Имеются экземпляры в отделах: всего 1 Свободны: 1 |
Дем’янюк, О. С. Функціональна структура мікробних угруповань чорнозему глибокого за впливу гідротермічних і трофічних чинників [Текст] / О. С. Дем’янюк, О. В. Шерстобоєва // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 6. - С. 94-108 MeSH-главная: ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY УДОБРЕНИЯ МИНЕРАЛЬНЫЕ -- FERTILIZERS (микробиология) УДОБРЕНИЕ ОРГАНИЧЕСКОЕ -- MANURE (микробиология) МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (физиология) ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ ПАРАМЕТРОВ -- ECOLOGICAL PARAMETER MONITORING Аннотация: Мета. Проаналізувати функціональну структуру мікробного угруповання чорнозему глибокого залежно від впливу гідротермічних і трофічних чинників. Методи. Загальноприйняті у мікробіології методи висіву послідовних розведень ґрунтової суспензії на стандартні поживні середовища для визначення чисельності мікроорганізмів різних функціональних груп мікробіоценозу. Метод кореляційних плеяд для встановлення наслідків впливу різних чинників на зв’язки між такими групами мікроорганізмів у ґрунті. Результати. У чорноземному ґрунті агроекосистеми без удобрення та з унесенням лише мінеральних добрив відбувається зниження загальної кількості мікроорганізмів, які тісно взаємодіють між собою в угрупованні, порівняно з ґрунтом перелогу. Незалежно від гідротермічного режиму внесення органічних та органо-мінеральних добрив підвищує активність ґрунтової мікробіоти. Найуразливішими до дії погодних чинників є мікробіоценоз ґрунту без удобрення та за внесення мінеральних добрив, про що свідчать розімкнуті структури кореляційних плеяд із невеликою кількістю зв’язків і низькими значеннями кореляції (r ‹ 0,7). Унесення в ґрунт органічних речовин зміцнює всі зв’язки у мікробіоценозі. Його функціональна структура наближається за будовою до структури ґрунту природної екосистеми. Висновки. Встановлено високу залежність функціональної структури мікробіоценозу ґрунту і взаємодії між мікроорганізмами різних груп від гідротермічних умов і внесених добрив. Несприятливі гідротермічні умови справляли значний вплив на функціональну структуру мікробіоценозу чорнозему, порушуючи трофічні зв’язки між фізіологічними групами мікроорганізмів. За дії підвищених температур повітря та нестачі вологи або її надлишку в ґрунті спостерігали зниження міцності або розрив зв’язків у мікробіоценозі. Ґрунту природної екосистеми характерна збалансованість і стійкість функціональної структури мікробіоценозу щодо дії гідротермічних чинників. Для агроекосистеми характерна менш стійка функціональна структура мікробіоценозу ґрунту з низькою кількістю зв’язків і з високим ступенем кореляції та спрощеною структурою плеяд у несприятливі за погодними умовами періоди. Доп.точки доступа: Шерстобоєва, О. В. Свободных экз. нет |