Шифр: МУ10/2019/24/1
   Журнал

Медичні перспективи [Текст]. - Выходит ежеквартально
2019г. Т. 24 № 1
Содержание:
Сердюк, А. М. Обізнаність та усвідомлення студентською молоддю загрози для здоров’я факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань - сучасний стан проблеми / А. М. Сердюк [та ін.]. - С.4-14. - Бібліогр. в кінці ст.
Другие авторы: Гуліч М. П., Петренко О. Д., Любарська Л. С., Коблянська А. В.
Медведєв, M. В. Сучасний погляд на етіологію, патогенез та можливості діагностики зовнішнього генітального ендометріозу (огляд літератури) / M. В. Медведєв, Д. А. Покровенко. - С.21-30. - Бібліогр. в кінці ст.
Khaniukov, O. Formation and improvement of clinical thinking in medical students / O. Khaniukov [et al.]. - С.15-20. - Bibliogr. at the end of the art.
Другие авторы: Kozlov S., Yehudina Ye. D., Sapozhnychenko L., Kozlova Yu., Somilo O.
Semyonova, L. S. The importance of studying history of medicine and language training for the development of professional competencies of medical students / L. S. Semyonova, I. N. Klimenko. - С.31-34. - Bibliogr. at the end of the art.
Трофимов, Н. В. Клинико-статистические аспекты течения желудочно-кишечных кровотечений у больных с патологией сердечно-сосудистой системы / Н. В. Трофимов [и др.]. - С.35-39. - Библиогр. в конце ст.
Другие авторы: Крышень В. П., Баранник С. И., Чухриенко А. В., Чабаненко Г. Н., Гайтеров А. Н.
Пославська, О. В. Метастази карциноми з клітин Меркеля з погляду діагностики пухлин невідомої первинної локалізації / О. В. Пославська. - С.40-45. - Бібліогр. в кінці ст.
Фелештинський, Я. П. Оцінка варіантів фіксації сітчастого імплантата при трансабдомінальній преперитонеальній алопластиці у хворих на пахвинну грижу / Я. П. Фелештинський, А. В. Коханевич. - С.46-49. - Бібліогр. в кінці ст.
Ідашкіна, Н. Г. Сповільнена консолідація нижньої щелепи: аналіз загальних та місцевих факторів / Н. Г. Ідашкіна. - С.50-61. - Бібліогр. в кінці ст.
Василенко, Р. Е. Статистичний аналіз лагоджень повних знімних протезів верхньої щелепи за трирічний термін користування / Р. Е. Василенко. - С.61-65. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубцов, Р. В. Значущість рентгенологічних досліджень при діагностиці пневмоконіозу в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень у працівників гірничорудної та металургійної промисловості / Р. В. Рубцов. - С.66-72. - Бібліогр. в кінці ст.
Федоренко, В. І. Обгрунтування допустимих добових доз свинцю і кадмію в добових раціонах харчування / В. І. Федоренко. - С.73-80. - Бібліогр. в кінці ст.
Хоменко, І. М. Удосконалення системи радіаційно-гігієнічного моніторингу об’єктів довкілля в зонах спостереження українських атомних електростанцій як основа радіаційної безпеки / І. М. Хоменко, Н. В. Закладна. - С.80-86. - Бібліогр. в кінці ст.
Лотоцька-Дудик, У. Б. Шкідливі виробничі чинники взуттєвих виробництв: шум та вібрація / У. Б. Лотоцька-Дудик. - С.87-93. - Бібліогр. в кінці ст.
Єрошкіна, Т. В. Аналіз стану діяльності лабораторної служби промислового регіону України та шляхи її оптимізації / Т. В. Єрошкіна, Д. В. Дерев’янко. - С.94-100. - Бібліогр. в кінці ст.
Мамчур, В. Й. Дніпровська школа фармакологів: подорож довжиною в 100 років (до 100-річчя кафедри фармакології і клінічної фармакології Дніпропетровської медичної академії). Частина І: 1918-1943 рр. / В. Й. Мамчур, В. І. Жилюк, О. Ю. Коваленко. - С.101-109. - Бібліогр. в кінці ст.
Имеются экземпляры в отделах:
Экз. 1 (свободен)




    Медведєв, M. В.
    Сучасний погляд на етіологію, патогенез та можливості діагностики зовнішнього генітального ендометріозу (огляд літератури) [Текст] / M. В. Медведєв, Д. А. Покровенко // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 1. - С. 21-30. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (генетика, диагностика, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES (тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Эндометриоз представляет собой состояние, которое определяет наличие функционально активных желез и стромы эндометрия вне матки, вызывая хроническое воспаление в этих тканях. Распространенность эндометриоза варьирует между 5-10% для всех женщин, 20-25% для гинекологических пациентов и достигает 45-50% для женщин с бесплодием. Истинная частота эндометриоза точно не известна, и ее возрастание за последние десятилетия связано как с увеличением частоты заболевания, так и с улучшением его диагностики. Эндометриоз возникает независимо от этни­ческой и расовой принадлежности, социально-экономических условий, в любом возрасте. Диагностика наруж­ного генитального эндометриоза включает жалобы, клиническое обследование, УЗИ, иногда магнитно-резонансную томографию. Многое сделано для понимания механизмов эндометриоза, но все же «золотым стандартом» диагностики являются инвазивные методы, в частности лапароскопия. Ранняя, доклиничекая диагностика эндометриоза крайне необходима женщинам с бесплодием либо планирующим беременность в будущем. Ранний диагноз позволит своевременно выработать лечебную тактику, направленную на лечение эндометриоза и профилактику его дальнейшего распространения и рецидивирования. Поиск возможных био­маркеров для диагностики эндометриоза продолжается. Среди неинвазивных методов наиболее перспек­тивным для будущих исследований является определение в плазме циркулирующих микроРНК и длинных некодирующих цепей РНК. Молекулярно-генетические методы при достижении хороших результатов чувствительности и специфичности смогут улучшить результаты лечения бесплодия, ассоциированного с эндометриозом за счет более раннего лечения, в том числе хирургического. Кроме того, у различных исследовательских групп имеются большие ожидания в отношении роли микроРНК и длинных некодирующих цепей РНК в оценке эффективности медикаментозной терапии. Целью данного обзора был сбор и анализ данных мировой литературы, поиск новых неинвазивных маркеров диагностики данного заболевания на доклинических стадиях, а также прогнозирование ответа на гормональную терапию
Endometriosis is a condition that determines the presence of functionally active glands and endometrial stroma outside the uterus, causing a chronic inflammation in these tissues. The prevalence of endometriosis varies between 5-10% for all women, 20-25% for gynecological patients and reaches 45-50% for women with infertility. The true frequency of endometriosis is not definitely known, and its growth over the past decades is associated with both the increasing frequency of the disease and the improvement of its diagnosis. Endometriosis occurs irrespective of ethnicity and race, socioeconomic conditions, at any age. Diagnosis of external genital endometriosis includes patients’ complaints, clinical examination, ultrasound examination, sometimes magnetic resonance imaging. Much has been done to understand the mechanisms of endometriosis, but still the "gold standard" of diagnosis is invasive methods, especially laparoscopy. An early diagnosis will allow to timely develop treatment tactic aimed at treating endometriosis and preventing its further spread and recurrence. The search for possible biomarkers for the diagnosis of endometriosis continues. Among non-invasive methods, the most promising for future study and research is the microRNA and long non-coding RNA. Molecular genetic methods in achieving good sensitivity and specificity results will be able to improve the results of infertility treatment associated with endometriosis through earlier treatment including surgery. In addition, various research groups have high expectations regarding the role of microRNA and long non-coding RNA chains in evaluating the effectiveness of drug therapy. The purpose of this review was to collect and analyze data from the world’s literature, search for new non-invasive markers for diagnosing this disease at the preclinical stages, as well as predicting the response to hormone therapy
Доп.точки доступа:
Покровенко, Д. А.

Свободных экз. нет