Шифр: УУ18/2021/4 Журнал 2021г. № 4 Лук’янчук, Є. Доступність високоспеціалізованих технологій лікування в ревматології / Є. Лук’янчук. - С.4-7 Нікольський, І. С. Клітинна терапія в ревматології: можливі напрямки / І. С. Нікольський, Г. М. Бутенко. - С.8-19 Рану, Франсуа. Що кажуть експерти з франції про остеоартрит? / Франсуа Рану. - С.20-26 Черпіта, В. О. Клініко-анамнестична характеристика та особливості метаболізму гомоцистеїну у жінок із цукровим діабетом 2-го типу та остеоартрозом в пре- та постменопаузі / В. О. Черпіта. - С.27-31 Крилова, А. С. Диференційований підхід до уратзнижувальної терапії подагри залежно від віку, статі та супутньої патології / А. С. Крилова, А. Г. Дубкова, Т. С. Цимбалюк. - С.32-39 Коваль, С. М. Порушення пуринового обміну та кишкова мікробіота / С. М. Коваль [та ін.]. - С.40-45 Другие авторы: Снігурська І. О., Божко В. В., Милославський Д. К., Грідасова Л. М. Узун, К. С. Ішемічні та неішемічні ураження серця у хворих на ревматоїдний артрит. I. Клінічні і субклінічні зміни у міокарді, поширеність та тяжкість атеросклерозу, особливості впливу традиційних факторів ризику, роль системного запалення / К. С. Узун [та ін.]. - С.46-51 Другие авторы: Батушкін В. В., Гнилорибов А. М., Узун Д. Ю., Кузеванова М. В. Федорович, Х. М. Тромбоцитарні індекси як маркери активності запалення у пацієнтів з ревматоїдним артритом / Х. М. Федорович, Р. І. Яцишин. - С.52-56 Ошлянська, О. А. Ювенільний дерматоміозит. Про що варто пам’ятати дорослому ревматологу? / О. А. Ошлянська, Н. С. Шевченко, Ю. В. Білявська. - С.57-67 Єгудіна, Є. Д. Застосування НПЗП при хронічних захворюваннях нирок: доцільність та управління профілем безпеки / Є. Д. Єгудіна. - С.68-73 Проценко, Г. О. Досвід застосування набуметону у хворих з реактивними артритами / Г. О. Проценко, М. Л. Пастернак. - С.74-79 Ломаковський, О. М. Імуногенетичні особливості системи HLA у пацієнтів з раннім і пізнім розвитком ІХС та перенесеним інфарктом міокарда / О. М. Ломаковський [та ін.]. - С.80-87 Другие авторы: Мінченко Ж. М., Гавриленко Т. І., Підгайна О. А. Резолюція VIIІ Національного конгресу ревматологів України з міжнародною участю (Київ, 26–29 жовтня 2021 року). - С.88-90 Имеются экземпляры в отделах: всего 1 Свободны: 1 |
Федорович, Х. М. Тромбоцитарні індекси як маркери активності запалення у пацієнтів з ревматоїдним артритом [Текст] / Х. М. Федорович, Р. І. Яцишин // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 52-56. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (кровь, патофизиология) ТРОМБОЦИТОВ ПОДСЧЕТ -- PLATELET COUNT ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (диагностика) Аннотация: Мета дослідження — аналіз тромбоцитарних індексів (ТІ) у пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА); підтвердження процесу активації тромбоцитів у патогенезі запалення при РА, а також визначення взаємозв’язків між окремими ТІ та індексом активності РА та їх оцінка. Об’єкт та методи. У дослідження включено 60 пацієнтів із встановленим діагнозом РА. Групу контролю становили 25 практично здорових осіб, репрезентативних за віком та статтю. Усі пацієнти пройшли стандартний клініко-лабораторний аналіз. ТІ проаналізовані з розгорнутого аналізу крові, зокрема кількість тромбоцитів (Plt), середній об’єм тромбоцитів (MPV), ширину розподілу тромбоцитів (PDW) та тромбоцитокрит (PCT), а також співвідношення тромбоцитів та лімфоцитів (PLR). На основі DAS-28 сформували 4 підгрупи (DAS28 2,6 — 1-ша підгрупа; 2,6DAS28≥3,2 — 2-га підгрупа; 3,2DAS28≤5,1 — 3-тя підгрупа; DAS28 5,1 — 4-та підгрупа). Результати. Показники швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) та С-реактивного білка (CРБ), а також суб’єктивна оцінка інтенсивності болю за VAS були найвищими у 4-й підгрупі дослідної групи та вірогідно відрізнялися між дослідною групою та контрольною групою пацієнтів (р0,05). За аналогією показник PCT був вищим у всіх 4 підгрупах досліджуваних пацієнтів порівняно з групою контролю (р0,05). Індекс PLR показав схожу тенденцію до зростання при вираженому запальному процесі, а особи, включені до 4-ї підгрупи продемонстрували найвище значення цього індексу (212,86±89,54, р0,05). Натомість параметри MPV та PDW у пацієнтів з вираженою активністю РА (DAS28 5,1) були нижчими порівняно з пацієнтами в стадії ремісії (9,457±0,843 і 18,631±0,735 vs 9,832±0,827 і 18,809±0,673 відповідно). Ми також встановили існування позитивного кореляційного зв’язку між PCT і PLR та показниками ШОЕ та СРБ (r=0,69 та r=0,71; r=0,65 та r=0,72 відповідно) та негативної кореляції між MPV, PDW та вказаними показниками запалення (r=–0,59 і r=–0,67 та r=–0,64 і r=–0,73 відповідно). Висновки. Підтверджено, що ТІ корелюють із показниками активності РА, що, в свою чергу, дає змогу розглядати ТІ як додаткові маркери активності запалення при РА Доп.точки доступа: Яцишин, Р. І. Свободных экз. нет |