Шифр: НУ45/2017/7/2 Журнал 2017г. Т. 7 № 2 Аналіз роботи перинатальних центрів у виходжуванні пердчасно народжених дітей в Україні. - С.5-11 Нові горизонти нейропротективної стратегії: краніоцеребральна гіпотермія в комбінації із застосуванням рекомбінантного еритропоетину у новонароджених з неонатальною енцефалопатією. - С.12-20 Редько, І. І. Особливості ураження центральної нервової системи у новонароджених при внутрішньоутробних вірусних інфекціях / І. І. Редько, О. М. Чакмазова, Р. В. Поздняков. - С.21-25 Романюк, О. М. Сучасні підходи до хірургічного лікування аортальних вад у новонароджених та немовлят (літературні дані та власний досвід) / О. М. Романюк. - С.26-31 Levytska, S. A. Pfapa-syndrome in children: should we remove or save the tonsils? / S. A. Levytska. - С.32-35 Талько, М. О. Застосування лімфотропної протимікробної терапії у лікуванні гострих лімфаденітів у дітей / М. О. Талько. - С.36-43 Shcherbina, N. A. State of immunity in pregnant with recurrent forms of urogenital herpes infection / N. A. Shcherbina, L. A. Vygivska. - С.44-49 Порівняльна характеристика видового складу порожнини піхви жінок із безпліддям І та ІІ типів. - С.50-55 Гарвасюк, О. В. Імуногістохімічна кількісна оцінка 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази в синцитіотрофобласті при передчасному дозріванні хоріального дерева плаценти на фоні залізодефіцитної анемії вагітних / О. В. Гарвасюк, І. С. Давиденко. - С.56-60 Задніпряна, О. І. Спільність патогенезу безпліддя та акне у жінок репродуктивного віку / О. І. Задніпряна. - С.61-67 Порушення ритму серця у новонароджених. Клінічний випадок суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії у новонародженого. - С.68-75 Нейробластома у новонародженої дитини (клінічний випадок). - С.76-80 Рекомендації для впровадження в практичну неонатологію. Уніфікований клінічний протокол вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Ентеральне харчування недоношених немовлят (2017). - С.81-127 Имеются экземпляры в отделах: всего 1 Свободны: 1 |
Levytska, S. A. Pfapa-syndrome in children: should we remove or save the tonsils? [Text] / S. A. Levytska // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 2. - P32-35. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: НЕБНЫЕ МИНДАЛИНЫ -- PALATINE TONSIL (хирургия) ДЕТИ -- CHILD Аннотация: Етіологія PFAPA-синдрому все ще залишається невідомою і тому досі не існує специфічного лабораторного тесту чи специфічного лікування хвороби. В літературі описані випадки успішного лікування пацієнтів з PFAPA-синдромом шляхом проведення тонзилектомії, проте їх рівень доказовості недостатній для того, щоб PFAPA-синдром можна було вважати показом щодо проведення тонзилектомії. Мaтеріал і методи. Для визначення частоти PFAPA-синдрому серед дітей, скерованих на проведення планової тонзилектомії, а також для визначення ефективності тонзилектомії при лікуванні дітей з PFAPA-синдромом проведений аналіз результатів обстеження і лікування 216 дітей. Для оцінки бактеріальної складової в розвитку тонзиліту проводили визначення ревмопроб та ідентифікацію бета-гемолітичного стрептококу в глотці. PFAPA-синдром діагностували на підставі критеріїв Томас. Для диференціації PFAPA-епізодів та інших випадків захворювань горла створена і апробована спеціальна анкета. Ефективність тонзилектомії визначали за допомогою підрахунку кількості епізодів інфекції верхніх дихальних шляхів, кількості курсів антибактеріальної терапії і кількості днів, протягом котрих дитина не відвідувала школу/садочок через захворювання горла протягом року після тонзилектомії. Результати. Згідно критеріїв Томас PFAPA-синдром діагностований у 6 дітей (3,3%). Середній вік пацієнтів з PFAPA-синдромом - 4 роки. Середній період між фебрильними епізодами - 28 днів. За результатами обстеження сформовано дві групи: в першу групу ввійшли 23 дитини із бактеріальним генезом тонзиліту (наявні гемолітичний стрептокок у ротоглотці і підвищення титру антистрептолізину О); в другу - 6 дітей із симптомами, оціненими як PFAPA-синдром. Апробація розробленої анкети показала, що сума балів у дітей першої групи коливалася від 8 до 20, у дітей з PFAPA-синдромом - від 22 до 32 балів. Через рік після операції чотири і більше епізодів інфекції горла виявлено у 4 дітей (17,4%) першої групи. Середня кількість курсів антибіотикотерапії за рік знизилася з 6,4 до 1,8. Повне зникнення фебрильних епізодів через рік після операції зафіксовано в п’яти випадках PFAPA-синдрому. В однієї дитини збереглися епізоди фебрильної температури, але інтервал між епізодами зріс з 26 до 90 днів. Кількість випадків інфекцій верхніх дихальних шляхів в цій групі зменшилася з 9,5 до 0,7; кількість курсів антибактеріальної терапії - з 10,3 до 1,4; кількість днів, протягом котрих дитина не відвідувала школу/садочок через захворювання горла - з 68,4 до 14,8. Заключення. Частота PFAPA-синдрому серед тонзилектомованих дітей склала 3,3%. Розроблена анкета покращує процес диференційної діагностики епізодів інфекції горла у дітей. Так, загальна сума балів менше 10 може вказувати на бактеріальне походження хронічного тонзиліту, натомість сума балів більше 24 вказує на високу ймовірність PFAPA-синдрому. Тонзилектомія виявилася ефективним методом лікування дітей із PFAPA-синдромом. Свободных экз. нет |
Шифр: НУ45/2022/12/2 Журнал 2022г. Т. 12 № 2 . - 78.39, р. Знаменська, Т. К. Регіональні особливості стану здоров’я новонароджених в Україні (за даними державної і галузевої статистики, перинатального аудиту «Matrix – babies») / Т. К. Знаменська [та ін.]. - С.4-12. - Бібліогр.: в кінці ст. Другие авторы: Марушко Р. В., Дудіна О. О., Воробйова О. В., Руденко Н. Г., Знаменська М. А., Власов О. О. Берцун, К. Т. Вроджені дефекти передньої черевної стінки у новонароджених: традиції і нові тенденції / К. Т. Берцун [та ін.]. - С.13-18. - Бібліогр.: в кінці ст. Другие авторы: Рубіна О. С., Горбатюк О. М., Сасюк А. І., Лукіянець О. О. Klymenko, T. M. Diagnostic aspects of persistent pulmonary hypertension in premature infants with oxidative stress / T. M. Klymenko, M. I. Kononovych. - С.19-23. - Bibliogr. at the end of the art. Bodnar, O. B. Determination of hyaluronic acid and N-peptide of collagen type III levels in serum as predictors of the peritoneal adhesions development in children / O. B. Bodnar, V. S. Khashchuk. - С.24-28. - Bibliogr. at the end of the art. Klimenko, T. Clinical and morphological correlates of pineal gland function in infants with extremely low body weight / T. Klimenko, G. Kuzienkova. - С.29-33. - Bibliogr. at the end of the art. Tokarchuk, N. CC16 role in bronchiolitis in young children / N. Tokarchuk, A. Overchuk. - С.34-37. - Bibliogr. at the end of the art. Oleksyak, O. Changes in markers of endothelial function, lipid peroxidation and antioxidant protection in pregnant women with chronic obstructive pulmonary disease / O. Oleksyak, S. Heriak. - С.38-43. - Bibliogr. at the end of the art. Pokhylko, V. Management tactics for bleeding in children with military trauma: literature data / V. Pokhylko [та ін.]. - С.44-46. - Bibliogr. at the end of the art. Другие авторы: Adamchuk N., Cherniavska Y., Artomova N., Soloviova H. Levytska, S. Adverse effects of nasal decongestants (review of literature) / S. Levytska. - С.47-52. - Bibliogr. at the end of the art. Kiselova, M. M. Breastfeeding is the - "GOLD STANDARD" old experience and new scientifically proven benefits / M. M. Kiselova [та ін.]. - С.53-58. - Bibliogr. at the end of the art. Другие авторы: Moshtuk O. S., Grygorenko L. V., Shlemkevych O. L. Кисельова, І. В. Рекомендації до міждисциплінарного ведення новонароджених з вродженою інтестинальною хірургічною патологією (перше педіатричне керівництво від товариства ERAS®) / І. В. Кисельова, О. М. Горбатюк, Л. Д. Танцюра. - С.59-65. - Бібліогр.: в кінці ст. Овчаренко, Л. С. Клініко-епідеміологічні особливості коронавірусної хвороби (COVID-19) у дітей різних вікових груп / Л. С. Овчаренко [та ін.]. - С.66-71. - Бібліогр.: в кінці ст. Другие авторы: Вертегел А. О., Редько І. І., Андрієнко Т. Г., Самохін І. В., Кряжев О. В., Чакмазова О. М. Мельничук, Л. В. Клінічний випадок коронавірусної хвороби у дитини, поєднаної з інфекційним мононуклеозом / Л. В. Мельничук. - С.72-74. - Бібліогр.: в кінці ст. Имеются экземпляры в отделах: всего 1 Свободны: 1 |
Levytska, S. Adverse effects of nasal decongestants (review of literature) [Text] = Небажані ефекти назальних деконгестантів (огляд літератури) / S. Levytska // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 2. - P47-52. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-главная: НАЗАЛЬНЫЕ СПРЕИ -- NASAL SPRAYS РИНИТ -- RHINITIS (лекарственная терапия) ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ -- DRUG-RELATED SIDE EFFECTS AND ADVERSE REACTIONS Аннотация: Nasal decongestants are ones of the most popular and widespread medicines due to high frequency of respiratory infections. But on the other hand they are characterized by significant abuse potential for users seeking such effects as euphoria, psychostimulation, less of appetite and lose the weight. The affections of the cardio-circulation and nervous systems are the most frequent complications after overdosing of the nasal decongestants. The development of the strikes in the young age was associated with the nasal decongestants abuse in every tenth patient. The cases of the malignant arterial hypertension, cerebral hemorrhages, ischemic strokes, heart decompensation after the nasal decongestants abuse is known as nasal decongestants poisoning. And although the side effects more often develop when nasal decongestants are used orally, intranasal way could not be considered as absolutely safe, especially in cases of overdosing. The development of the psychotic disorders is one of the most frequent nasal decongestants adverse effects. The elderly people with organic brain damage, drug addiction, mental illness are in the risk group for the development of psychotic complications. Misuse of the nasal decongestants in children is especially dangerous because of the high risk of the development of the life-threatening toxic poisoning. Fatal cases of poisoning were associated with small age of a child, using several medicines with the same ingredient, using decongestants in a daycare setting, mistakes in measuring and identification the medicine, the absence of the doctor’s prescription, use of the product for adult age. Using nasal decongestants in supine position of the patient may lead to the significantly dose increase inside the nasal cavity and may cause toxic poisoning. Adolescents are quite sensitive to the development of nasal decongestants side effects with such risk factors as age, gender, family income, physical and mental health, use of other medicines and alcohol. The special type of the adverse effects of the long-term using of the nasal decongestants is the rhinitis medicamentosa taking place in adult persons with predisposition to the nasal hyperreactivity. The diagnosis of the rhinitis medicamentosa is based on the nasal hyperactivity and swelling of the nasal mucous membrane in combination with poor response on treatment caused or exaggerated by long-term use of topical nasal decongestants. The development of the rhinitis medicamentosa depends on a number of factors such as the type of nasal decongestants, the type of preservative, the presence of risk factors that determine the patient's predisposition to the development of nasal hyperreactivity. Here we review the existing literature concerning the adverse effects of the nasal decongestants including the development of the rhinitis medicamentosa Назальні деконгестанти є одними з найпопулярніших і поширених ліків через високу частоту респіраторних інфекцій. Але, з іншого боку, вони характеризуються значним потенціалом зловживання для користувачів, котрі шукають таких ефектів як ейфорія, психостимуляція, зниження апетиту та схуднення. Враження серцево-судинної і нервової систем є найчастішими ускладненнями передозування назальних деконгестантів. Виникнення інсульту в молодому віці пов’язано із зловживанням назальними деконгестантами у кожного десятого пацієнта. Випадки злоякісної артеріальної гіпертензії, геморагічних та ішемічних інсультів, серцевої недостатності після надмірного використання назальних деконгестантів відомі як отруєння назальними деконгестантами. І хоча небажані ефекти частіше розвиваються після перорального використання назальних деконгестантів, інтраназальний шлях введення не можна вважати абсолютно безпечним, особливо у випадках передозування препарату. Розвиток психотичних розладів – один з найчастіших небажаних ефектів назальних деконгестантів. Групою ризику розвитку психотичних ускладнень є старечий вік, органічне враження головного мозку, психічні хвороби і медикаментозна залежність. Особливо небезпечне зловживання назальними деконгестантами у дітей через високий ризик розвитку токсичного загрозливого для життя отруєння. Летальні випадки отруєнь асоціювали з малим віком дитини, використанням декількох ліків з тим самим інгредієнтом, використанням ліків в дитячих дошкільних установах, помилками у вимірюванні дози та ідентифікацією ліку, відсутністю лікарського призначення, використанням ліків для дорослих. Використання назальних деконгестантів в лежачому положенні пацієнта може призвести до суттєвого збільшення дози препарату в носовій порожнині і може спричинити токсичне отруєння. Підлітки досить чутливі щодо розвитку небажаних ефектів назальних деконгестантів. Поява останніх залежить від віку, статі, сімейного доходу, фізичного і психічного здоров’я, вживання інших препаратів і алкоголю. Особливим видом небажаних ефектів тривалого застосування назальних деконгестантів є медикаментозний риніт, що виникає у дорослих людей зі схильністю до розвитку назальної гіперреактивності. Діагноз медикаментозного риніту виставляють на підставі наявності назальної гіперреактивності і набряку слизової оболонки в комбінації з поганою відповіддю на лікування, спричинених чи підсилених тривалим використанням топічних назальних деконгестантів. Розвиток медикаментозного риніту залежить від чисельних чинників, таких як тип назального деконгестанту, тип консерванту, наявності чинників ризику, котрі зумовлюють схильність пацієнта до розвитку назальної гіперреактивності. В огляді наведені літературні дані щодо небажаних ефектів назальних деконгестантів, включаючи розвиток медикаментозного риніту Свободных экз. нет |