Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Ткачишин, В. С.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 146
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Ткачишин, В. С.
Інтоксикації ртуттю в побутових і виробничих умовах [Текст] / В. С. Ткачишин // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 7. - С. 9-14. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
РТУТЬЮ ОТРАВЛЕНИЕ -- MERCURY POISONING (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
АНТИДОТЫ -- ANTIDOTES (терапевтическое применение)
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
Анотація: Ртуть — рідкий сріблясто-білий тяжкий метал. Ртуть належить до промислових отрут першого класу небезпечності. В організм ртуть проникає в основному через органи дихання, рідше — через шкіру. Ці шляхи її надходження в організм викликають інтоксикації. Можливе також попадання її і через органи травлення. В цьому разі інтоксикація не розвивається. Виділяється ртуть із сечею, калом, потом, слиною і молоком матері під час лактації. Ртуть належить до групи тіолових отрут і блокує сульфгідрильні групи білкових сполук. Ртуть порушує білковий обмін і перебіг ферментативних процесів. Усе це призводить до глибоких порушень у функціонуванні центральної нервової системи, особливо її вищих відділів. Розрізняють гострі і хронічні форми інтоксикації ртуттю. Гостра інтоксикація розвивається бурхливо. У розвитку хронічної інтоксикації виділяють три стадії: початкову (функціональну), помірно виражених змін і виражену. Діагноз ґрунтується на типовій клінічній картині, даних професійного анамнезу та санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці. Підтвердженням діагнозу є наявність ртуті в сечі за клінічних ознак інтоксикації. Найбільш ефективним антидотом при інтоксикаціях, викликаних ртуттю, є унітіол. Ефективні також натрію тіосульфат і сукцимер. На початковій стадії інтоксикації рекомендується тимчасове, на 1–2 місяці, припинення контакту зі ртуттю та іншими токсичними речовинами. Проводиться відповідне лікування. При поліпшенні стану робітник може повернутися до колишньої роботи за умови ретельного лікарського спостереження за станом його здоров’я. У виражених стадіях інтоксикації подальша робота в умовах впливу ртуті протипоказана. Хворий потребує переведення на роботу, що не пов’язана з впливом будь-яких токсичних речовин. Його направляють на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеня втрати працездатності. Головне завдання профілактики інтоксикацій, викликаних ртуттю, полягає в заміні ртуті менш шкідливими речовинами, зниженні концентрації її парів у повітрі робочої зони. Проводяться автоматизація і герметизація виробничих процесів. Приміщення, у яких виконуються роботи з ртуттю, повинні бути обладнані непроникними для ртуті стінами і підлогою та забезпечені ефективною вентиляцією. Осіб, які працюють із ртуттю, забезпечують спеціальним одягом із щільної тканини. Проводяться попередні і періодичні медичні огляди
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткачишин, В. С.
Інтоксикації сірковуглецем / В. С. Ткачишин // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 152-155. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРОУГЛЕРОД -- CARBON DISULFIDE (вредные воздействия, отравления, токсичность)
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
УГЛЕРОДОМ ЧЕТЫРЕХХЛОРИСТЫМ ОТРАВЛЕНИЕ -- CARBON TETRACHLORIDE POISONING (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
Анотація: Сірковуглець (CS2) — безбарвна масляниста рідина зі своєрідним запахом, що нагадує хлороформ. Дуже токсичний. Сірковуглець широко застосовується у виробництві віскозних волокон, целофану, у хімічній промисловості — як розчинник фосфору, жирів, гуми, у сільському господарстві — як інсектицид. В організм надходить через дихальні шляхи й шкіру. Сірковуглець належить до нейротропних отрут, що уражають переважно вищі відділи центральної нервової системи й периферичну нервову систему. Сірковуглець може викликати гострі й хронічні інтоксикації. Для гострих отруєнь сірковуглецем характерний бурхливий розвиток симптоматики. За ступенем проявів розрізняють легкі, середньої тяжкості й тяжкі форми гострих отруєнь сірковуглецем. Характеризується в основному симптоматикою за типом сп’яніння, що плавно переходить у наркоз. Хронічну інтоксикацію за клінічним перебігом поділяють на 3 стадії: функціональну (сірковуглецевий невроз); початкових органічних змін; органічну (токсична енцефалопатія і поліневрит). У випадках гострої інтоксикації потерпілого слід негайно винести (вивести) з небезпечної зони на свіже повітря. Необхідно забезпечити спокій, дати міцний чай, каву. Специфічних антидотів немає. Проводять симптоматичне лікування відповідно до клінічних проявів захворювання. Показана оксигенотерапія (15 хвилин — карбоген, 45 хвилин — кисень). Вводять стимулятори діяльності серця й дихального центру. При хронічній інтоксикації ефективні внутрішньовенні вливання 40% розчину глюкози (20 мл), застосування вітаміну В6, глутамінової кислоти, міді сульфату або ацетату протягом 3–4 тижнів. Хворим із токсичною енцефалопатією показані транквілізатори, антидепресанти. Застосовуються також оксигенотерапія і фізіотерапевтичні методи лікування (гальванізація комірцевої зони, вуглекислі ванни)

Знайти схожі

    Ткачишин, В. С.
    Інтоксикації свинцем і його неорганічними сполуками / В. С. Ткачишин // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 9-15. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Тетацин-кальцій

   Пентацин

   D-пеніциламін

MeSH-головна:
СВИНЦОМ ОТРАВЛЕНИЯ -- LEAD POISONING (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
АНТИДОТЫ -- ANTIDOTES (терапевтическое применение)
Анотація: Свинець належить до групи кров’яних отрут, що викликають порушення синтезу порфіринів і гему. У виробничих умовах можливий розвиток лише хронічних отруєнь свинцем. Свинець належить до отрут, які мають ефект матеріальної кумуляції. Період напіввиведення свинцю становить 20 років. Потрапляючи в організм, він депонується в багатьох органах у вигляді нерозчинного трьохосновного фосфату свинцю. Значна частина свинцю відкладається в трабекулах кісток. Під впливом провокуючих факторів може спостерігатись інтенсивне виділення свинцю з депо. В таких випадках кількість свинцю в циркулюючій крові різко збільшується й ремісія змінюється загостренням. Спостерігається хвилеподібний перебіг хронічної інтоксикації, викликаної свинцем. Свинець і його неорганічні сполуки належать до групи отрут, що справляють політропну дію на організм, уражаючи багато органів і систем. В першу чергу уражаються система крові (анемія зі специфічними характеристиками) та нервова система (поліневропатія та енцефалопатія). Уражається також низка інших органів і систем. Найбільш тяжким специфічним синдромом ураження шлунково-кишкового тракту є свинцева коліка. Внаслідок порушення синтезу порфіринів і гему в певних біологічних субстратах організму — в крові, еритроцитах та сечі — накопичуються не використані у синтезі гему речовини. Вони є маркерами хронічної інтоксикації, викликаної свинцем, за наявності відповідної клінічної картини. Діагноз базується на даних професійного анамнезу, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, клініко-об’єктивної характеристики захворювання та результатах лабораторних методів обстеження. Основним є припинення контакту зі свинцем і виведення його з організму. Антидотами при отруєнні свинцем є комплексони: тетацин-кальцій, пентацин, D-пеніциламін. У комплексі з технічними і санітарно-гігієнічними заходами щодо попередження хронічних інтоксикацій, викликаних свинцем, велике значення мають попередні та періодичні медичні огляди осіб, які контактують зі свинцем
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткачишин, В. С.
Інтоксикації тетраетилсвинцем / В. С. Ткачишин // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 149-151. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТЕТРАЭТИЛСВИНЕЦ -- TETRAETHYL LEAD (вредные воздействия, отравления, токсичность)
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
СВИНЦОМ ОТРАВЛЕНИЯ -- LEAD POISONING (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
Анотація: Тетраетилсвинець і його суміші належать до групи сильних нейротропних отрут І класу небезпечності. Гострі та хронічні інтоксикації тетраетилсвинцем і його сумішами характеризуються, головним чином, ураженням центральної нервової системи. За тяжкістю перебігу розрізняють три стадії гострої інтоксикації, викликаної тетраетилсвинцем: початкову (астенічний синдром, органічний синдром за типом енцефалопатії, або псевдопаралітичний, передделіріозний синдром), передкульмінаційну і кульмінаційну. За ступенем тяжкості розрізняють три стадії хронічної інтоксикації: початкова, токсичної енцефалопатії та психомоторних порушень. Діагностика отруєння ґрунтується на анамнестичних даних, клінічній картині захворювання і наявності свинцю в сечі внаслідок розпаду тетраетилсвинцю в організмі. При гострих і хронічних інтоксикаціях, викликаних тетраетилсвинцем і його сумішами, зміни в крові та порфіриновому обміні відсутні, що характерно для впливу неорганічних сполук свинцю. Лікування симптоматичне. Специфічних антидотів немає. Необхідно обробити шкіру та змінити забруднений одяг. При заковтуванні етилованого бензину слід неодноразово промивати шлунок з використанням активованого вугілля до зникнення запаху в промивних водах. Хворим із гострою та хронічною інтоксикацією, викликаною тетраетилсвинцем, необхідні повний спокій, снодійні та седативні засоби, вітаміни, теплі ванни (37 °С) перед сном. Внутрішньовенно вводять розчин глюкози з аскорбіновою кислотою
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткачишин, В. С.
Інтоксикація бензолом = Benzene poisoning / В. С. Ткачишин // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 7. - С. 7-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕНЗОЛ -- BENZENE (вредные воздействия, токсичность)
УГЛЕРОДОМ ЧЕТЫРЕХХЛОРИСТЫМ ОТРАВЛЕНИЕ -- CARBON TETRACHLORIDE POISONING (диагностика, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
АНЕМИЯ -- ANEMIA (диагностика, кровь, осложнения, этиология)
КОСТНОГО МОЗГА БОЛЕЗНИ -- BONE MARROW DISEASES (диагностика, кровь, осложнения, этиология)
КАНЦЕРОГЕНЫ -- CARCINOGENS (метаболизм, токсичность, химия)
ЛЕЙКОЗЫ -- LEUKEMIA (диагностика, кровь, осложнения, этиология)
Анотація: Бензол є представником групи ароматичних вуглеводнів і належить до групи кров’яних отрут, що викликають пригнічення кістковомозкового кровотворення з розвитком гіпопластичної або апластичної анемії. При впливі бензолу можуть розвиватися гострі та хронічні інтоксикації. У виробничих умовах проникнення бензолу і його гомологів в організм людини можливе через легені і неушкоджену шкіру. Симптоматика змін нервової системи і кістковомозкового кровотворення при гострому і хронічному впливі бензолу розрізняється. Гостра інтоксикація проявляється симптоматикою ураження центральної нервової системи із явищами загальних мозкових порушень, аналогічних до отруєння речовинами, що мають наркотичні властивості. Хронічна інтоксикація розвивається повільно, непомітно для хворого і характеризується ураженням кісткового мозку з порушенням процесів утворення клітин крові. Атиповою формою хронічної бензольної інтоксикації є розвиток бензольного лейкозу. Тому бензол відноситься до групи промислових канцерогенів. Типові форми гострої і хронічної бензольної інтоксикації неважко розпізнати. Для встановлення діагнозу бензольної інтоксикації насамперед необхідно мати дані, що підтверджують контакт хворого з бензолом. Важливе значення мають повторні дослідження периферичної крові, пункція кісткового мозку. Специфічних антидотів при бензольній інтоксикації немає. Проводиться симптоматичне лікування. Тому важливе значення має профілактика розвитку бензольної інтоксикації на виробництві до стадії виникнення глибоких необоротних порушень
Benzene is a member of the aromatic hydrocarbon group and belongs to the group of blood poisons that cause inhibition of bone marrow hematopoiesis with the development of hypoplastic or aplastic anemia. The benzene can result in acute and chronic intoxication. Under industrial conditions, the penetration of benzene and its homologues into the human body is possible through the lungs and intact skin. The symptoms of changes in the nervous system and bone marrow hematopoiesis in acute and chronic exposure to benzene are different. Acute intoxication manifests itself with symptoms of damage to the central nervous system with the phenomena of general brain disorders, similar to poisoning with substances with narcotic properties. Chronic intoxication develops slowly, unnoticed by the patient, and is characterized by bone marrow damage with impaired blood cell formation. An atypical form of chronic benzene intoxication is the development of benzene leukemia. Therefore, benzene belongs to the group of industrial carcinogens. Typical forms of acute and chronic benzene intoxication are easy to recognize. To establish the diagnosis of benzene intoxication, it is necessary at first to have data confirming the patient’s contact with benzene. Repeated studies of peripheral blood, bone marrow puncture are important. There are no specific antidotes for benzene intoxication. Symptomatic treatment is performed only. Therefore, it is important to prevent the development of benzene intoxication in the workplace before the stage of deep irreversible disorders
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткачишин, В. С.
Інтоксикація марганцем / В. С. Ткачишин // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 5. - С. 44-48. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МАРГАНЦЕМ ОТРАВЛЕНИЯ -- MANGANESE POISONING (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
Анотація: Марганець — дуже токсичний метал. Гострі отруєння чистим марганцем не зустрічаються. В умовах виробництва мають практичне значення хронічні інтоксикації марганцем. В організм марганець проникає через дихальні шляхи, менше — через шлунково-кишковий тракт і шкіру. У разі хронічного отруєння дія марганцю на організм загальнотоксична з переважним ураженням центральної нервової системи (підкіркових структур). При патологоанатомічних дослідженнях відмічаються повнокров’я органів, дегенеративно-дистрофічні зміни дифузного характеру, переважно в центральній нервовій системі. Захворювання розвивається через 2–5 років після початку роботи в умовах підвищених концентрацій марганцю в повітрі робочої зони. Можливий більш ранній і більш пізній його розвиток, навіть після припинення контакту. Симптоматика хронічної інтоксикації, викликаної марганцем, розвивається поступово. У клінічній картині інтоксикації марганцем розрізняють три стадії: І стадія інтоксикації характеризується функціональними змінами в центральній нервовій системі у вигляді астеновегетативного синдрому; ІІ стадія інтоксикації — токсична енцефалопатія; ІІІ стадія — специфічне ураження стріопалідарної системи — марганцевий паркінсонізм. Лікування симптоматичне, проводиться відповідно до стадії хронічної марганцевої інтоксикації. Специфічних антидотів немає. Хронічна марганцева інтоксикація має тенденцію до прогресування навіть при припиненні контакту. Хворим показане раціональне працевлаштування поза контактом із марганцем та іншими токсичними речовинами. Трудовий прогноз загалом сприятливий. При зниженні кваліфікації хворого направляють на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеня втрати працездатності або групи інвалідності. Особливого значення набувають рання діагностика хронічної інтоксикації, викликаної марганцем, механізація і герметизація технологічного процесу, зменшення утворення пилу і дотримання техніки безпеки при роботі з марганцем. Обов’язковими є попередні при надходженні на роботу і періодичні медичні огляди працівників
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Ткачишин, В. С.
    Інтоксикація неонікотиноїдами [Текст] / В. С. Ткачишин, О. В. Ткачишин // Медицина неотложных состояний. - 2012. - № 1. - С. 21-23

Рубрики: Отравление

   Пестициды--отравл

Дод.точки доступу:
Ткачишин, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Арустамян, О. М.
Історія застосуваня бойових отруйних речовин у роки Першої світової війни [Текст] / О. М. Арустамян, В. С. Ткачишин // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 4. - С. 100-104. - Бібліогр.: с. 103-104

MeSH-головна:
ГАЗАМИ ОТРАВЛЕНИЕ -- GAS POISONING (история)
БОЕВЫЕ ОТРАВЛЯЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА -- CHEMICAL WARFARE AGENTS (история)
ПЕРВАЯ МИРОВАЯ ВОЙНА -- WORLD WAR I
Анотація: Бойові отруйні речовини задушливої та подразнюючої дії були першим видом хімічної зброї, що застосована під час Першої світової війни. Основні отруйні речовини (задушливі — газоподібний фосген, рідкий дифосген; подразнюючої дії — хлорпікрин) поширювалися за допомогою газометів. Усі ці сполуки викликали тяжкі ураження органів дихання, шкірних покривів. Усього з квітня 1915 р. по листопад 1918 р. відбулося понад 50 німецьких газобалонних атак. У цей же період проти німецьких військ було здійснено 150 англійських і 20 французьких газопусків. Французькі війська 15 травня 1916 р. застосовували артилерію з сумішшю фосгену з чотирихлористим оловом і трихлористим миш’яком, хлорпікрином, а також суміш синільної кислоти з трихлористим миш’яком, чотирихлористим оловом у хлороформі (форма венсеніту). Хлорціан і синільна кислота — бойові отруйні речовини загальноотруйної дії. Вперше іприт як шкірно-наривна бойова отруйна речовина був застосований 12 липня 1917 р. під м. Іпр (Бельгія) в артилерійських снарядах. Застосування бойових отруйних речовин у Першій світовій війні викликало протест світової громадськості. Після закінчення війни за Версальським мирним договором (1919) Німеччині та її військовим союзникам було заборонено проводити дослідження, розробку і взяття бойових отруйних речовин на озброєння
Дод.точки доступу:
Ткачишин, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Думка, І. В.
Варіабельність ритму серця у машиністів електропоїздів метрополітену [Текст] / І. В. Думка, В. С. Ткачишин, Н. Ю. Ткачишина // Довкілля та здоров’я. - 2015. - № 2. - С. 33-36

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (физиология)
ЖЕЛЕЗНЫЕ ДОРОГИ -- RAILROADS (кадры)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Дод.точки доступу:
Ткачишин, В. С.
Ткачишина, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ткачишин, В. С.
Величини активності інкорпорованих радіоізотопів і показники функції зовнішнього дихання у осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС [Текст] / В. С. Ткачишин // Український радіологічний журнал. - 1998. - Т. 6, № 4. - С. 439-441

MeSH-головна:
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT
ЗДОРОВЬЯ ИЗМЕНЕНИЯ ПРИ ВОЗДЕЙСТВИИ ИЗЛУЧЕНИЙ -- RADIOLOGIC HEALTH
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)