Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (226)

Бібліотечні видання (24)

Вища освіта (2)

Краєзнавство (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=КРАЄЗНАВСТВО<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 29
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-29

Експериментальне дослідження механічних властивостей кісткових цементів Palacos [Текст] / П. М. Жук [та ін.] // Травма. - 2021. - Том 22, N 3. - С. 70-74. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- BONE CEMENTS
ЭЛАСТИЧНОСТЬ -- ELASTICITY
СОПРОТИВЛЕНИЕ СЖАТИЮ -- COMPRESSIVE STRENGTH
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: На сьогодні кісткові цементи набули широкого використання в ортопедії. Спектр призначень кісткових цементів дуже великий і потребує різних якостей залежно від мети. Тому дослідники змушені проводити власні дослідження для вивчення механічних властивостей кісткових цементів. Мета: визначити в експерименті значення модуля пружності й межі міцності кісткових цементів Palacos для подальшого використання в математичних моделях остеосинтезу й ендопротезування. Матеріали та методи. Досліджували зразки двох марок цементу — Palacos R і Palacos fast. З кожного типу цементу були виготовлені зразки діаметром 5 мм і довжиною 10 мм. Дослідження проводили через 2 години і через 2 доби після полімеризації. На кожному етапі випробували на стиск по 10 зразків цементу кожного типу. Результати. Через 2 години полімеризації статистично значущу перевагу величини межі міцності мали зразки з Palacos fast — 105,77 ± 3,19 МПа над зразками з Palacos R — 87,24 ± 3,70 МПа. Статистично значуще більшим виявився модуль пружності зразків з Palacos fast — 2942,50 ± 99,67 МПа порівняно зі зразками з Palacos R — 82542,40 ± 65,55 МПа. Через 2 доби після виготовлення міцнісні характеристики кісткових цементів змінились у бік збільшення. Так, межа міцності зразків з Palacos fast визначилась як 116,39 ± 2,85 МПа, що статистично значуще більше, ніж у зразків з Palacos R, у яких цей показник становив 95,58 ± 4,53 МПа. Аналогічні тенденції виявилися характерними й для показників модуля пружності, який становив 3048,93 ± 108,70 МПа для зразків з Palacos fast і 2642,90 ± 22,93 МПа для зразків з Palacos R. Величина модуля пружності зразків з обох марок кісткового цементу має статистично значущу тенденцію до збільшення. У середньому величина модуля пружності для зразків із цементу Palacos R збільшилася на 4,0 ± 2,6 %, зразків із цементу Palacos fast — на 3,5 ± 1,4 %. Висновки. Кістковий цемент Palacos R після закінчення процесу полімеризації має модуль пружності 2542,40 ± 65,55 МПа і межу міцності 87,24 ± ± 3,70 МПа, що статистично значуще нижче (р = 0,001) за показники модуля пружності 2942,50 ± 99,67 МПа і межі міцності 105,77 ± 3,19 МПа зразків із цементу Palacos fast. Величини показників межі міцності й модуля пружності зразків кісткових цементів обох досліджених марок мають статистично значущу (р = 0,001) тенденцію до збільшення протягом 2 діб, у середньому на 9,6 ± 10,1 % і 3,5 ± 4,0 % відповідно. Отримані значення величин модуля пружності й межі міцності кісткових цементів Palacos R і Palacos fast можуть бути використані при математичному моделюванні різних варіантів ортопластики
Дод.точки доступу:
Жук, П. М.
Маципура, М. М.
Мовчанюк, В. О.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.
Мазур, В. П.
Псюк, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прогнозування дистресу плода у вагітних з гіпертензивними розладами та гіпергомоцистеїнемією [Текст] / Н. А. Гайструк [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 5/6. - С. 61-72. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA (патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: У статті представлено спробу математичного прогнозування розвитку дистресу плода у вагітних з гіпертензивними розладами та гіпергомоцистеїнемією. В основу моделі покладено фактори, які значуще впливають на шанси несприятливого перебігу вагітності для цієї групи жінок. Клінічне значення прогнозування полягатиме у формуванні диференційованого підходу до ведення вагітності залежно від отриманого внаслідок застосування моделі значення ймовірності перинатальних ускладнень
Дод.точки доступу:
Гайструк, Н. А.
Мазченко, О. О.
Гайструк, А. Н.
Пролигіна, І. В.
Тарасюк, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Майдебура, О. П.
Використання спецій та прянощів в якості природних антиоксидантів та антиканцерогенних факторів [Текст] / О. П. Майдебура, Н. І. Корильчук, А. В. Кавецька // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2021. - № 3/4. - С. 80-85. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диетотерапия)
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (терапевтическое применение)
АНТИКАНЦЕРОГЕННЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICARCINOGENIC AGENTS (терапевтическое применение)
ПРЯНОСТИ -- SPICES (использование)
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY (использование, методы)
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Спеції та прянощі є природними біотехнологічними агентами, які проявляють терапевтичну активність щодо збирання вільних радикалів, що утворюються внаслідок окисного стресу, тим самим проявляючи як антиоксидантну, так і антиканцерогенну дію. Метою статті є науково-теоретичний та експериментальний огляд шляхів використання спецій та прянощів в якості природних антиоксидантів і антиканцерогенних факторів, їхній терапевтичний вплив на порушення обміну речовин і зайву масу тіла. Матеріали і методи. В ході виконання роботи здійснено експериментальне дослідження протизапального впливу суміші спецій на обмін речовин у людей (чоловіки) із зайвою масою тіла, серцево-судинними захворюваннями та порушенням обміну речовин. Результати та їх обговорення. Дослідження дозволило виявити зміну рівня тригліцеридів між групами лікування, і, за оцінками, 13 осіб дали різницю тригліцериди (15 ± 32) мг/дл (середнє значення ± SD) з 80 % потужністю (α = 0,05). Кількісну оцінку запальних реакцій проведено у 22 осіб, оскільки не було змоги зібрати достатню кількість крові для проведення аналізів, необхідних для оцінки секреції запальних цитокінів та рівня тригліцеридів. Учасники дослідження вживали такі страви, як їжу з високим вмістом насичених жирів і вуглеводів ∼1000 ккал, що містить 33 % ккал насичених жирів і 36 % ккал вуглеводів без додаткових спецій; їжу, що містить 2 г суміші спецій; їжу, що містить 6 г суміші спецій, з періодом вимивання ≥ 3 дні між днями втручання. За результатами дослідження видно, що відсоток моноцитів значно збільшився в циркуляції через 240 хв після вживання їжі, що містить спеції. У ході дослідження встановлено, що споживання спецій може зменшити негативний вплив їжі, що містить значний рівень вуглеводів та жирів в продуктах харчування. Висновки. Розроблено дієту, що містить суміш спецій, щоб дослідити протизапальну дію прянощів у контексті споживання страв, а для цього обирались спеції, які широко використовуються для щоденного споживання у раціоні людини
Дод.точки доступу:
Корильчук, Н. І.
Кавецька, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Обейдат, Халед.
Остеоартроз колінного суглоба. Етіологія, лікування, реабілітація (аналітичний огляд літератури) [Текст] / Халед Обейдат, О. Д. Карпінська // Травма. - 2021. - Том 22, N 3. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (патофизиология, реабилитация, хирургия, эпидемиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Згідно з епідеміологічними дослідженнями, на частку остеоартрозу (ОА) припадає 10–12 % усіх випадків захворювань опорно-рухового апарату. У загальній структурі патології коліна дегенеративні захворювання становлять 57,8 %. Актуальність проблем гонартрозу (ГА) обумовлена не тільки його поширеністю, але й високим ризиком розвитку обмежень функції колінних суглобів, що супроводжується значним зниженням якості життя пацієнтів і нерідко призводить до часткового порушення працездатності або стійкої інвалідизації хворих. ГА має значні гендерні особливості перебігу. На частку жінок припадає близько 70 % хворих, тоді як у чоловіків захворювання відмічалося майже у 2 рази рідше, але, за іншими даними, частота ГА у чоловіків до 60 років вища, а у жінок вона починає зростати після 65 років. Ендопротезування займає провідне місце у лікуванні ІІІ–IV стадій ОА колінного суглоба. Тенденція до збільшення загальної кількості операцій призводить до збільшення частоти ускладнень та незадовільних результатів, за даними деяких авторів, на результати ендопротезування скаржаться від 3,3 до 13,2 % хворих. Дослідження щодо скарг хворих у віддалені періоди після ендопротезування показали, що, незважаючи на зменшення болю, у деяких хворих спостерігали збільшення варусного кута при згинанні коліна при ходьбі та не відмічали помітного покращення параметрів ходьби порівняно з доопераційним дослідженням. Після одностороннього тотального ендопротезування (ТЕП) колінного суглоба схеми навантаження фронтальної площини на опероване коліно залишаються патологічними в довгостроковій перспективі. Після ендопротезування колінного суглоба відмічають м’язову слабкість, проведені дослідження показали зміни в усіх м’язах нижньої кінцівки. Послаблення деяких м’язів призводило до компенсаційного посилення інших. Проведені дослідження впливу доопераційної реабілітації на результат ендопротезування колінного суглоба показали її низьку ефективність. Дослідженню рухової активності хворих після ТЕП колінного суглоба останніми роками присвячено багато робіт. Вивчаються не тільки особливості ходьби, але й рухи таза, тулуба та верхніх кінцівок. Сучасні методи діагностики просторових коливань тіла при ходьбі показали, що порушення рухів тіла — надмірні рухи руками, розхитування таза, несиметричність згинання колінних суглобів тощо, після ендопротезування зберігаються у хворих і відновлюються повільно, а деякі порушення залишаються назавжди. Висновки. Ендопротезування колінного суглоба позбавляє хворого болю, покращує якість життя, але, за даними багатьох дослідників, хворі скаржаться на неповне відновлення функціональності протезованої кінцівки. За аналізом дослідників, основними причинами неповного відновлення параметрів ходьби є різниця у фронтальних кутах згинання колінного суглоба й різниці у довжині кроків. Спеціальні тренувальні вправи дозволяють зменшити несиметричність кроків, але повністю відновити симетричність кроків у термін до 2 років тяжко. Проведені дослідження впливу доопераційної реабілітації на результат ендопротезування колінного суглоба показали її малу ефективність
Дод.точки доступу:
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Єдині протоколи надання екстреної медичної допомоги як елемент цивільно-військової взаємодії на територіях проведення спеціальних операцій в Україні [Текст] / Г. Г. Рощин [та ін.] // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 74-87. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (организация и управление)
БЕДСТВИЯ, АВАРИИ И КАТАСТРОФЫ -- DISASTERS
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Подолання медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій воєнного характеру обумовлює потребу впровадження системи цивільно-військової взаємодії. Серед основних напрямів цивільно-військової взаємодії з питань медичного забезпечення визначено: 1) розробку концепції і плану взаємодії; 2) надання медичної допомоги на основі стандартів, що базуються на доказовій медицині; 3) організацію сталого функціонування лікувальних закладів охорони здоров’я і медичних підрозділів військових формувань; 4) міжвідомче логістичне, матеріально-технічне й кадрове забезпечення на всіх етапах медичної евакуації. Проте в Україні питання міжвідомчої взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій воєнного характеру розкриті не достатньо й потребують подальшого опрацювання. Мета дослідження: визначити принципи цивільно-військової взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги на територіях, прилеглих до району бойових дій, і в зоні проведення спеціальних операцій в Україні. Матеріали та методи. Відповідно до реформування системи охорони здоров’я України і практики його реалізації, у тому числі в особливий період держави, на основі бібліографічного й семантичного методів пізнання проведено системний аналіз міжнародного законодавства, у тому числі стандартів і директив Північно-Атлантичного альянсу (НАТО) і нормативно-правових актів України, які регламентують етапи реформування підсистеми екстреної медичної допомоги й особливості міжвідомчого адміністративно-правового регулювання. Об’єкт дослідження — система екстреної медичної допомоги України в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру; предмет дослідження — цивільно-військова взаємодія в системі екстреної медичної допомоги України відповідно до вимог медичного захисту військовослужбовців і цивільного населення на територіях, прилеглих до району бойових дій, і в зоні проведення спеціальних операцій. Результати. Трансформація стандартів з питань організації надання екстреної медичної допомоги в Збройних силах України відповідно до організаційних основ доктрини з медичного забезпечення сил оборони збройних сил країн — членів НАТО на основі принципів цивільно-військової взаємодії обумовила запровадження в системі медичного забезпечення Збройних сил України кількох рівнів лікувально-евакуаційного забезпечення (за стандартом НАТО 2016 року визначено як рівень медичного забезпечення) з максимальною інтеграцією з цивільною системою охорони здоров’я. У світі існують основні поняття, що визначають зміст лікувально-евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги пораненим i хворим, а саме: вид медичної допомоги i обсяг медичної допомоги, що засновані на принципах тактичної медицини в умовах бойових дій і тактичної екстреної медицини. Відповідно до чого залежно від медичних і тактичних перспектив на фоні можливої бойової ситуації проводяться тактичне медичне планування й оцінка медичних загроз. Висновки. На основі аналізу організаційних основ медичного забезпечення збройних сил країн — членів НАТО визначені особливості запровадження в системі медичного забезпечення Збройних сил України чотирьох рівнів лікувально-евакуаційного забезпечення, а саме: забезпечення на тактичному, оперативному й стратегічному рівні вимог адміністративно-правового регулювання в уніфікації стандартів з надання екстреної медичної і кваліфікованої допомоги. Впровадження механізмів цивільно-військової взаємодії обумовлює потребу розробки й упровадження єдиних для цивільної і військової систем охорони здоров’я протоколів надання екстреної медичної допомоги, лікування й реабілітації хворих і поранених
Дод.точки доступу:
Рощин, Г. Г.
Мазуренко, О. В.
Гуменюк, К. В.
Кузмін, В. Ю.
Сличко, І. Й.
Іванов, В. І.
Дорош, В. М.
Гуменюк, Н. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Солєйко, О. В.
    Моніторинг ризику кардіотоксичності у пацієнтів із серцево-судинною коморбідністю в умовах сезону ГРВІ: можливості мельдонію [Текст] / О. В. Солєйко // Український медичний часопис. - 2020. - Т. 1, № 2. - С. 40-42

Рубрики: Мельдоний

   Милдронат

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
КАРДИОТОКСИЧНОСТЬ -- CARDIOTOXICITY (профилактика и контроль)
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Поєднана соматична патологія характерна для сучасного хворого. Ядром коморбідності, провідними нозологіями, що формують глобальний тягар хвороб, є хвороби системи кровообігу (Амосова Е.Н., 2001; Зербіно Д.Д. та співавт., 2004; Горбась І.М. та співавт., 2005). Європейська політика «Здоров’я для всіх на ХХІ століття» та Міжнародна програма профілактики неінфекційних захворювань (CINDI) передбачають впровадження ефективних високоякісних профілактичних і лікувально-діагностичних стратегій, з одного боку, та повноту вивчення явищ, що досліджуються, і встановлення зв’язків «причина–наслідок» між нозологічними групами — з іншого
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Макогончук, А. В.
Місцеве застосування Мускомеду в лікуванні пацієнтів з остеоартрозом колінного суглоба [Текст] / А. В. Макогончук, Ю. О. Безсмертний, Л. Є. Атаманчук // Травма. - 2021. - Том 22, N 2. - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Мускомед

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (лекарственная терапия, патофизиология)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия, патофизиология)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: У статті наведені дані літератури та результати власного спостереження щодо ефективності та безпечності препарату Мускомед крем у лікуванні пацієнтів з остеоартрозом колінного суглоба. У дослідження включили 20 жінок (середній вік — 62 роки). Дизайн дослідження включав клініко-рентгенологічне обстеження хворих та анкетування за допомогою опитувальника WOMAC та візуально-аналогової шкали на початку лікування, через 7 та 14 діб застосування Мускомед крему. Мускомед крем застосовувався місцево як компонент фізіотерапевтичних процедур у складі комплексного консервативного лікування. Після завершення курсу лікування відмічалося вірогідне зменшення інтенсивності больового синдрому та зниження сумарного індексу WOMAC в пацієнтів із місцевим застосуванням Мускомед крему. Також спостерігалося більш виражене зменшення потреби в нестероїдних протизапальних препаратах у пацієнтів основної групи. Була продемонстрована безпечність та ефективність препарату Мускомед крем у лікуванні пацієнтів з остеоартрозом колінних суглобів, що проявлялося зменшенням вираженості больового синдрому та поліпшенням функціональної активності таких пацієнтів
Дод.точки доступу:
Безсмертний, Ю. О.
Атаманчук, Л. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фіщенко, В. О.
Тваринні моделі іммобілізаційних контрактур. Огляд методів та тенденцій [Текст] / В. О. Фіщенко, Айхам Хасавнех // Травма. - 2022. - Том 23, N 2. - С. 60-67. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Контрактури — це хронічна втрата рухливості суглобів, викликана структурними змінами в кісткових тканинах, включаючи м’язи, зв’язки та сухожилля. Вони розвиваються, коли ці зазвичай еластичні тканини заміщуються нееластичними тканинами. Найчастішою причиною контрактур є іммобілізація. Контрактура є складною клінічною проблемою, оскільки характер травми часто не корелює зі ступенем функціонального порушення, що ускладнює прогнозування ризику розвитку патології. Вивчення причинних факторів контрактури на пацієнтах не може бути поширеною клінічною практикою з певних причин, пов’язаних як з етичною стороною проблеми, так і з відсутністю часового фактора спостереження. Моделі на тваринах дозволяють вивчати патогенез захворювання та оцінювати стратегії лікування. Тим не менш, не було розроблено жодної тваринної моделі для оцінки ліктьового суглоба, що необхідно для повного вивчення та розуміння клінічних проблем, характерних для цього складного суглоба. У роботі наведені основні методи моделювання іммобілізаційних контрактур на тваринах. Існує 2 основні підходи до моделювання контрактур суглобів — травматичний та нетравматичний. Травматичні, тобто хірургічні методи фіксації за допомогою спиць, крючків, пластинок тощо, дають надійну фіксацію, але часто супроводжуються ускладненнями у вигляді набряків, запалення, інфікування зони втручання, а також заважають чистоті експерименту, коли необхідно виключити ушкодження тканин навколо суглоба. Нетравматичнї методи моделювання контрактур, тобто за допомогою виключно зовнішніх засобів фіксації, виключають деякі негативні впливи хірургічних методів, але супроводжуються недостатньою надійністю впродовж тривалого часу. Також зовнішня фіксація може викликати набряки, подразнення шкіри, інші негативні прояви. Обидва методи моделювання конт-рактур потребують постійного контролю в процесі проведення експерименту для нівелювання можливих ускладнень та запобігання їм
Contractures are chronic loss of joint mobility caused by structural changes in bone tissue, including muscles, ligaments and tendons. They develop when these normally elastic tissues are replaced by inelastic tissues. The most common cause of contractures is immobilization. Contracture is a complex clinical problem because the nature of the injury often does not correlate with the degree of functional impairment, which makes it difficult to predict the risk of pathology. The study of the causative factors of contracture in patients may not be a common clinical practice for certain reasons, both related to the ethical side of the problem and the lack of time factor of observation. Animal models allow to study the pathogenesis of the disease and allow to evaluate treatment strategies. However, no animal model has been developed to assess the elbow joint, which is necessary to fully study and understand the clinical problems associated with this complex joint. The paper presents the main methods of modeling immobilization contractures in animals. There are 2 main approaches to modeling joint contractures — traumatic and non-traumatic. Traumatic, is surgical methods of fixation with needles, hooks, plates, etc. give a reliable fixation, but are often accompanied by complications such as edema, inflammation, infection of the area of intervention, as well as interfere with the purity of the experiment, when it is necessary to exclude tissue damage around the joint. Non-traumatic methods of modeling contractures, is with the help of exclusively external means of fixation exclude some of the negative effects of surgical methods, but are accompanied by insufficient reliability for a long time. Also, external fixation can cause swelling, skin irritation and other negative manifestations. Both methods of modeling contractures require constant monitoring during the experiment to level and prevent possible complications
Дод.точки доступу:
Хасавнех, Айхам

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз результатів вібраційної терапії іммобілізаційних контрактур у пацієнтів після позасуглобових переломів верхньої кінцівки [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 3. - С. 50-57. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES (терапия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (использование)
ВИБРАЦИЯ -- VIBRATION (терапевтическое применение)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (терапия)
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Стабільність і конгруентність є важливими передумовами ефективного функціонування ліктьового суглоба. Ліктьовий суглоб є одним з найбільш рухливих суглобів тіла і відіграє велику роль у точному позиціонуванні верхньої кінцівки у просторі й забезпеченні координованих рухів кисті. Ліктьовий суглоб дуже вразливий і схильний до посттравматичного й післяопераційного обмеження рухів. Показання до лікування контрактур або обмеження рухів у ліктьовому суглобі відносні й залежать від оцінки пацієнтами функціонального дефіциту. Будь-яке задане обмеження рухливості може мати різні наслідки для різних людей залежно від дискомфорту й бажаного рівня активності. У роботі розглянуто вплив низькочастотної вібрації і постізометричної релаксації на контрактуру ліктьового суглоба, що виникла внаслідок тривалої іммобілізації після хірургічного втручання, пов’язаного з позасуглобовими переломами плечової, променевої і ліктьової кісток, а також виростка плечової кістки. При всіх травмах не було ушкоджень тканин суглоба. Матеріали та методи. Проаналізовано результати вібротерапії двох груп пацієнтів. І група пацієнтів — термін обмеження рухливості суглоба від 21 до 45 діб. ІІ група пацієнтів — термін обмеження рухливості ліктьового суглоба від 90 до 180 діб. Пацієнтам проводили курс вібротерапії тривалістю 14–15 сеансів по 10 хв. Вимірювання обсягу рухів (розгинання/згинання) проводили до і після кожної процедури. Частота вібраційного впливу становила 20 Гц. Результати. Для розробки іммобілізаційних контрактур ліктьового суглоба поєднали метод низькочастотного локального вібраційного впливу з вправами з елементами постізометричної релаксації. Проведений аналіз даних вібротерапії показав, що пацієнти, у яких контрактури сформувалися після короткої (до 1,5 місяця) іммобілізації, краще відповідають на вібраційну розробку, приріст розгинання становить близько 50 % від початкового рівня, обсяг згинальних рухів збільшується до 30 %. У пацієнтів з контрактурами після тривалої іммобілізації понад 3 місяці розробка йде дуже повільно, досягнуті обсяги рухів дуже далекі від нормальних. Приріст згинання/розгинання в ліктьовому суглобі не перевищує 20 %. Висновки. Низькочастотна локальна вібраційна розробка рухів у ліктьовому суглобі й розтягувальні вправи з елементами постізометричної релаксації є прогресивним методом розробки іммобілізаційних контрактур, у тому числі застарілих. Дані процедури в більшості випадків не приводять до нормалізації обсягу рухів, але дають поштовх до подальшого відновлення класичними методами механо- і фізіотерапії. Низькочастотна вібрація є тим механізмом, який запускає процеси відновлення, тому доцільно починати її якнайшвидше після припинення лікувальної іммобілізації. Дана робота є першою в комплексному дослідженні впливу вібрації низької частоти на відновлення іммобілізаційних контрактур
Stability and congruence are important prerequisites for the effective functioning of the elbow joint. The elbow joint is one of the most mobile joints in the body and plays a major role in accurate positioning of the upper limb in space and ensuring coordinated movements of the hand. The elbow joint is very vulnerable and prone to post-traumatic and postoperative limitation of movements. Indications for the treatment of contractures or limitation of movements in the elbow joint are relative and depend on the patient’s assessment of functional deficits. Any given mobility limitation can have different effects on different people depending on discomfort and desired activity level. The paper examines the effect of low-frequency vibration and postisometric relaxation on elbow contracture, which occurred due to long-term immobilization after surgical intervention for extra-articular fractures of the humerus, radius and ulna, as well as the humerus condyle. In all injuries, there was no damage to the joint tissues. Materials and methods. The results of vibrotherapy in 2 groups of patients were analyzed: in the first group, the term of limitation of joint mobility was 21 to 45 days, in the second one — 90 to 180 days. The patients underwent a course of vibrotherapy lasting 14–15 sessions of 10 minutes each. The range of motion (extension/flexion) was measured before and after each procedure. The frequency of vibration was 20 Hz. Results. To eliminate immobilization contractures of the elbow joint, the method of low-frequency local vibration influence was combined with exercises with elements of postisometric relaxation. The analysis of vibrotherapy data showed that patients whose contractures were formed after a short (up to 1.5 months) immobilization better responded to vibration, an increase in extension was about 50 % from baseline, the volume of flexion movements increased to 30 %. In patients with contractures after long-term immobilization for more than 3 months, the progress is very slow, the achieved range of motion is very far from normal. An increase in elbow flexion/extension does not exceed 20 %. Conclusions. Low-frequency local vibration to develop movements in the elbow joint and stretching exercises with elements of post-isometric relaxation are a progressive method for eliminating immobilization contractures, including old ones. These procedures, in most cases, do not lead to the normalization in the range of motions, but give a positive impetus to further recovery by classical methods of mechanical and physical therapy. Low-frequency vibration is the mechanism that starts the recovery process, so it is advisable to begin it as soon as possible after the termination of therapeutic immobilization. This work is the first in a comprehensive approach to the study of the influence of low-frequency vibration on the recovery after immobilization contractures
Дод.точки доступу:
Тяжелов, О. А.
Фіщенко, В. О.
Карпінська, О. Д.
Карпінський, М. Ю.
Хасавнех, Айхам Адлі Мохаммад

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Анатомо-біомеханічне обґрунтування превентивного армування опилу великогомілкової кістки при монокондилярному ендопротезуванні колінного суглоба [Текст] / В. О. Мовчанюк [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 5. - С. 43-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (профилактика и контроль, этиология)
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (хирургия)
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
ОСТЕОСИНТЕЗ, ВИНТЫ -- BONE SCREWS (использование)
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Нестабільність компонентів ендопротеза є одним із основних ускладнень, чому сприяє прогресуючий остеопороз, в основному у жінок похилого віку. Для профілактики подібних ускладнень нами розроблено методику превентивного зміцнення зони опилу великогомілкової кістки за рахунок використання двох кортикальних металевих гвинтів. Мета. Провести аналіз математичного моделювання напружено-деформованого стану моделей нижньої кінцівки за різних умов монокондилярного ендопротезування колінного суглоба. Змоделювати варіанти зміцнення остеопоротичної кісткової тканини під компонентом тибіального ендопротеза. Матеріали та методи. Було розроблено модель нижньої кінцівки з монокондилярним ендопротезом з медіального боку колінного суглоба. Вивчали напружено-деформований стан моделі за нормальної щільності кісткової тканини та в умовах остеопорозу. Моделювали варіанти зміцнення остеопоротичної кісткової тканини під опорною платформою ендопротеза, для чого під нею у великогомілковій кістці проводили два армуючі гвинти у двох варіантах: у фронтальній площині та сагітальній площині. Результати. Аналіз результатів проведеного математичного моделювання напружено-деформованого стану моделей нижньої кінцівки за різних умов монокондилярного ендопротезування колінного суглоба дозволяє говорити про те, що наявність остеопорозу кісткової тканини значно погіршує ситуацію як з розподілом напружень в елементах моделі, так і з величинами їх відносних деформацій. Особливо це позначається на великогомілковому компоненті моделі. Проведення армуючих гвинтів у великогомілкову кістку під платформу ендопротеза дозволяє поліпшити ситуацію, але тільки у разі їх проведення в сагітальній площині. Висновки. Наявність остеопорозу призводить до збільшення величин напружень у кістковій тканині, яка контактує з елементами ендопротеза, а також до збільшення величин відносних деформацій як у кістковій тканині, так і в елементах ендопротеза. Проведення армуючих гвинтів у сагітальній площині дозволяє знизити рівень напружень у великогомілковій кістці, а також зменшити величини відносних деформацій у ній. Проведення гвинтів у фронтальній площині не справляє значного впливу на зміни напружено-деформованого стану моделі
The instability of the endoprosthesis components is one of the main complications, which is facilitated by progressive osteoporosis, mainly in elderly women. To prevent such complications, we have developed a method of preventive streng-thening of the tibial sawdust area by using two cortical metal screws. Objective: to analyze the mathematical modeling of the stress-strain state of the models of the lower limb under various conditions of unicondylar knee arthroplasty; to model variants of strengthening osteoporotic bone tissue under the tibial component of the endoprosthesis. Materials and methods. A model of the lower limb was developed with a unicondylar endoprosthesis on the medial side of the knee joint. The stress-strain state of the model was studied with normal bone tissue density and in osteoporosis. Variants of strengthening the osteoporotic bone tissue were simulated under the supporting platform of the endoprosthesis for which two reinforcing screws were placed under it in the tibia in two versions: in the frontal and in the sagittal plane. Results. Analysis of the results of mathematical modeling of the stress-strain state of the lower limb models under various conditions of unicondylar knee arthroplasty suggests that the presence of osteoporosis significantly worsens the situation, both with the distribution of stresses in the elements of the model and with the values of their relative deformations. This is especially true for the tibial component of the model. The insertion of reinforcing screws into the tibia under the endoprosthesis platform improves the situation, but only if they are inserted in the sagittal plane. Conclusions. The presence of osteoporosis leads to an increase in the stressvalues in the bone tissue, which contacts with the endoprosthesis elements, as well as to an increase in the values of relative deformations, both in the bone tissue and in the endoprosthesis elements. Insertion of reinforcing screws in the sagittal plane can reduce the level of stress in the tibia, and to reduce relative deformations in it. Placement of screws in the frontal plane has no significant effect on changes in the stress-strain state of the model
Дод.точки доступу:
Мовчанюк, В. О.
Жук, П. М.
Карпінський, М. Ю.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-29

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)