Kolesnik, Ya. V. Clinical and laboratory indicators for infectious mononucleosis in children on the background of the treatment with valavir [Текст] / Ya. V. Kolesnik // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 10-13 MeSH-головна: ДЕТИ -- CHILD МОНОНУКЛЕОЗ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- INFECTIOUS MONONUCLEOSIS (диагностика, кровь, патофизиология) АЦИКЛОВИР -- ACYCLOVIR (фармакология) ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (фармакология) Анотація: Infectious mononucleosis (IM) is an acute infectious disease accompanied with fever, quinsy, damage of lymph nodes, liver, spleen and characteristic changes in the hemogram. The global spread of IM among the population, frequency of its chronic course, the presence of erased and atypical forms, the complexity of diagnosis and therapy cause the urgency of the problem of studying IM. Aim. To compare clinical and laboratory indicators in the acute period of IM in children treated with valavir. Materials and methods. The article contains the results of the own observations of 107 children with IM aged 2 to 15 years. Clinical and laboratory data were evaluated in patients with IM on the background of the treatment with valavir. Results. The main therapy was antihistamines and symptomatic drugs, antimicrobials were prescribed for the treatment of quinsy. Valavir was prescribed on the first day of admission with clinical verification of the diagnosis. Verification of pathogens was carried out by the method of enzyme immunoassay, specific immunoglobulins M and G were determined separately for VEB antigens by the PCR method. The disease in all children was accompanied with fever, tonsillitis, lymphadenopathy, enlargement of the liver and spleen. The study of clinical and laboratory features was conducted at the time of admission to the hospital and on the 12th day of hospitalization. Conclusions. According to the results of the study the conclusions have been made that prescription of valavir in the treatment of acute infectious mononucleosis in children leads to a more rapid disappearance of a number of clinical symptoms and normalization of laboratory indicators compared to patients who received only the symptomatic and pathogenetic therapy Інфекційний мононуклеоз (ІМ) - гостре інфекційне захворювання, що супроводжується лихоманкою, ангіною, ураженням лімфатичних вузлів, печінки, селезінки і характерними змінами гемограми. Глобальне поширення ІМ у популяції, частота хронічного перебігу, наявність стертих і атипових форм, складності діагностики і терапії зумовлюють актуальність проблеми вивчення ІМ. Мета дослідження - порівняльне вивчення клініко-лабораторних показників у гострий період ІМ у дітей у разі лікування валавіром. Наведено результати власних спостережень за 107 дітьми віком від 2 до 15 років, хворих на ІМ. Проведено оцінку клінічних і лабораторних даних у хворих на ІМ на фоні лікування валавіром. Основну терапію становили десенсибілізуючі препарати, симптоматичні засоби, для лікування ангіни призначалися антибактеріальні препарати. Валавір призначався в перший день надходження за клінічної верифікації діагнозу. Верифікацію збудників здійснено за допомогою методу імуноферментного аналізу, визначалися окремо специфічні імуноглобуліни M і G до антигенів ВЕБ і методу ПЛР. Захворювання у всіх дітей супроводжувалося лихоманкою, тонзилітом, лімфоаденопатією, збільшенням печінки і селезінки. Вивчення клініко-лабораторних особливостей проводилося на момент надходження до стаціонару і на 12-й день госпіталізації. Висновки: за результатами дослідження зроблено висновок, що призначення валавіру під час лікування гострого ІМ у дітей призводить до більш швидкого зникнення ряду клінічних симптомів і нормалізації лабораторних показників у порівнянні з хворими, які одержували тільки симптоматичну і патогенетичну терапію Вільних прим. немає |