Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Дрожжи<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 54
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-54

Ianieva, O. D.
Biosurfactant-producing yeasts isolated from flowering plants and bees [Текст] / O. D. Ianieva // Мікробіологічний журнал : Наук. журн. - 2013. - № 4. - С. 53-59. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (классификация, химический синтез)
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка, классификация, метаболизм)
ГЛИКОЛИПИДЫ -- GLYCOLIPIDS (биосинтез, выделение и очистка, классификация)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ianieva, O. D.
Characterization, stability and antimicrobial activity of biosurfactants produced by Candida yeasts isolated from flowering plants [Text] / O. D. Ianieva // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 2. - P51-64

MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка)
КАНДИДЫ -- CANDIDA (выделение и очистка)
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
Анотація: Відомо, що дріжджі здатні продукувати сполуки з поверхневою активністю, тобто біосурфактанти, які включають манозилеритритол-ліпіди, софороліпіди та інші сполуки гліколіпідної природи. Місця, багаті на цукри, можуть слугувати одним з потенційних джерел для ізоляції дріжджів, що продукують біосурфактанти. В попередніх дослідженнях з квіткових рослин та бджіл Apis mellifera було ізольовано 160 штамів дріжджів. Два штами дріжджів, попередньо віднесені до Candida spp., було відібрано як найбільш перспективні продуценти біосурфактантів. Метою цієї роботи було охарактеризувати біосурфактанти, що продукуються відібраними штамами дріжджів, а саме: визначити їх поверхневі властивості, стабільність та потенційну антимікробну активність щодо штамів бактерій та дріжджів. Методи. Ідентифікацію дріжджів проводили за фенотиповими ознаками. Біосурфактанти виділяли шляхом екстракції етилацетатом. Антимікробну активність визначали з використанням диско-дифузійного методу та методу серійних розведень. Стабільність біосурфактантів досліджували за методом «розтікання нафти» за різних значень рН, температури, концентрації солі. Результати. Два штами дріжджів 79a та 156a були ідентифіковані як Candida gropengiesseri та Candida bombicola відповідно. Обидва штами продукували суміш принаймні декількох форм гліколіпідів з Rf 0,15, 0,21, 0,31–0,35, 0,41–0,44, 0,5 та 0,62. Додавання до середовища гідрофобного джерела вуглецю (соняшникової олії) призводило до підвищення синтезу біосурфактантів більш ніж в 5 раз. Штами C. gropengiesseri 79а та C. bombicola 156а знижували поверхневий натяг середовища SL до 36.0–36.6 мН/м за 6 діб культивування. Біосурфактанти зберігали стабільність за умов підвищеної температури та високого вмісту солі, але частково втрачали активність за умов лужного рН. Екстракти біосурфактантів проявляли слабку антимікробну активність відносно грам-позитивних бактерій, але не мали пригнічуючої дії щодо грам-негативних бактерій та дріжджів. Висновки. Два штами дріжджів C. gropengiesseri та C. bombicola, ізольовані з квіткових рослин, продукують гліколіпідні біосурфактанти, стабільні за високої солоності та температури та зі слабкою антимікробною активністю проти грам-позитивних бактерій. Поверхнево-активні властивості досліджених штамів вказують на їх потенціал як продуцентів біосурфактантів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ethanol Production From Starch by Yeasts Isolated From Crops and Dairy Products [Текст] / V. S. Pidgorskyi [et al.] // Мікробіол. журн. - 2016. - Том 78, N 4. - С. 82-89

MeSH-головна:
СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ КУЛЬТУРЫ -- CROPS, AGRICULTURAL (химия)
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка)
ЭТАНОЛ -- ETHANOL (химический синтез)
Дод.точки доступу:
Pidgorskyi, V. S.
Ianieva, O. D.
Fomina, M. O.
Tkachenko, K. S.
Stoyan, V. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

lanieva, O. D.
Halotolerant yeasts: biodiversity and potential application [Text] / O. D. lanieva // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - P65-87

MeSH-головна:
МИКРОБИОЛОГИЯ ПРОМЫШЛЕННАЯ -- INDUSTRIAL MICROBIOLOGY
ВОДА МОРСКАЯ -- SEAWATER (микробиология)
ЗАСОЛЕННОСТЬ -- SALINITY
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS
ОБЗОР -- REVIEW
Кл.слова (ненормовані):
Галотолерантные дрожжи
Анотація: Галотолерантні дріжджі представляють гетерогенну группу одноклітинних грибів, здатних виживати та розмножуватися за умов високої солоності. У цьому огляді розглядається біорізноманіття галотолерантних дріжджів у різних джерелах з високим вмістом солі та потенційне практичне застосування цієї групи мікроорганізмів у промисловості та сільському господарстві. Галотолерантні дріжджі виділяють з різних джерел з підвищеним вмістом солі, включаючи морську воду, гіперсалінові водойми та соляники, солоні ґрунти та стічні води, харчові продукти з високим вмістом солі. Джерела з помірною солоністю, такі як морська вода, харчові продукти, стічні води ферментації оливок характеризуються доволі значним; біорізноманіттям дріжджів як аскоміцетів, так і базідіоміцетів. Гіперсалінові джерела переважно містять пігментовані та меланизовані дріжджі та дріжджоподібні гриби. Здатність до адаптації та стійкість галотолернатних дріжджів до стресу може бути застосована в різних біотехнологічних галузях, зокрема в харчовій та біоремедіаційній промисловості. Дріжджі, ізольовані з харчових продуктів з підвищеним вмістом солі, розглядають як потенційні стартові культури для ферментації відповідних продуктів через їх ферментативну та антимікробну активність та пробіотичні властивості. Морські дріжджі викликають інтерес завдяки продукуванню різноманітних гідролітичних ферментів, отриманню біопалив з використанням морської води, біоремедіації солоних стічних вод та пробіотичному потенціалу в аквакультурі. Галотолеранті дріжджі зі стічних вод з підвищеною солоністю можуть бути застосовані для очистки солоних стічних вод, що містять органічні сполуки. Однак подальші дослідження потрібні для дослідження можливості практичного застосування цієї групи мікроорганізмів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Hrushanyk, N. V.
Oxidative stress regulation in the yeast Ogataea polymorpha producer of human α-synuclein / N. V. Hrushanyk, O. V. Stasyk, O. G. Stasyk // The Ukrainian biochemical journal. - 2020. - Vol. 92, № 5. - P120-133

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (патофизиология)
ДРОЖЖИ -- YEASTS (действие лекарственных препаратов)
ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE (метаболизм)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (физиология)
Анотація: In this study we analyzed how exogenous glucose levels affect enzymatic and non-enzymatic antioxidant defense systems and markers of oxidative stress in cells of the methylotrophic yeast Ogataea polymorpha producing recombinant human α-synuclein, implicated in pathogenesis of neurodegenerative Parkinson’s disease (PD). We found that glucose depletion up-induced activity of antioxidant enzymes superoxide dismutase, and catalase, and increased content of reduced and oxidized glutathione in the cells cultivated in the medium with 0.1% glucose, as compared to physiological growth condition (1% glucose-containing medium). In addition, low glucose concentration in the medium upregulated content of proteins carbonyl groups and of products of lipid peroxidation. Notably, the shift in the equilibrium toward pro-oxidant changes was similar for recombinant α-synuclein producer and parental wild-type strain. Thus, glucose limitation leads to the overproduction of reactive oxygen species in the methylotrophic yeast cells independently of the recombinant human α-synuclein production
Дод.точки доступу:
Stasyk, O. V.
Stasyk, O. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Sibirny, A. A.
Sensing and signaling for peroxisome autophagic degradation (pexophagy) in yeasts [Текст] / A. A. Sibirny // Український біохімічний журнал : Науч.-теорет.журн. - 2013. - Т. 85, № 6. - С. 166-182. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0201-8470

MeSH-головна:
ПЕРОКСИСОМЫ -- PEROXISOMES
ДРОЖЖИ -- YEASTS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kharchuk, M. S.
The effect of phosphorus metabolism on the motion of Saccharomyces cerevisiae volutin granules [Text] / M. S. Kharchuk, E. N. Gromozova // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 3. - P46-55

MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS
SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE
ПОЛИФОСФАТЫ -- POLYPHOSPHATES (метаболизм)
Анотація: Відомо, що у вакуолях дріжджів можуть спостерігатися рухливі волютинові гранули (“dancing bodies”), механізм виникнення яких донині залишається малодослідженим. Мета. Виявити наявність зв’язку між рухливістю волютинових гранул Saccharomyces cerevisiae і метаболізмом поліфосфатів в умовах фосфорного голодування і гіперкомпенсації. Методи. У роботі використовували цитологічні, біохімічні та статистичні методи дослідження. Результати. Показано, що кількість клітин з рухливими волютиновими гранулами (показник “dancing bodies”) в умовах нормального забезпечення фосфором клітин, фосфорного голодування і гіперкомпенсації у батьківського і мутантного (ΔPPN1) штамів відрізнялася. Інактивація гена PPN1, який кодує екзополіфосфатазу Ppn1, призводила до зміни показнику “dancing bodies” в досліджуваних умовах. У мутантного штаму CRN кількість клітин з рухливими волютиновими гранулами майже завжди була нижчою, ніж у батьківського штаму CRY. Зміна загальної кількості неорганічних поліфосфатів в умовах нормального забезпечення фосфором клітин, фосфорного голодування і гіперкомпенсації мала однакову тенденцію для обох штамів. Відмінною рисою було те, що інактивація гена PPN1 призводила до більшого накопичення цих полімерів у мутантного штаму CRN, ніж у батьківського штаму CRY. У обох штамів відмічалась суттєва різниця у профілі поліфосфатних фракцій 1, 2 і 3 (поліФ1, поліФ2 і поліФ3 відповідно). Однак були і загальні риси в динаміці вмісту фракцій цих полімерів. Суттєвих відмінностей у фракціях 4 і 5 (поліФ4 і поліФ5 відповідно) не спостерігалося як у мутантного, так і у батьківського штамів. Встановлено, що в умовах нормального забезпечення фосфором клітин, фосфорного голодування і гіперкомпенсації динаміка загальної екзополіфосфатазної активності (ЕПФА) для обох штамів виявилася майже асинхронною. Відмічено, що показники ЕПФА в деякій мірі мали відповідність до зміни показника “dancing bodies” як для батьківського штаму CRY, так і для мутантного штаму CRN. За допомогою лінійного кореляційного аналізу було встановлено, що кількість клітин з рухливими волютиновими гранулами у батьківського штаму CRY достовірно корелювала з ЕПФА і вмістом поліФ1, поліФ2 і поліФ3. В той же час у мутантного штаму CRN показник “dancing bodies” мав достовірний зв’язок з ЕПФА і вмістом поліФ4. За результатами факторного аналізу за методом головних факторів у батьківського штаму CRY за головним фактором 1 найбільш значущі коефіцієнти кореляції спостерігалися між кількістю клітин з рухливими волютиновими гранулами і всіма поліфосфатними фракціями. В той же час у мутантного штаму CRN відмічалися значуща кореляція між усіма досліджуваними показниками. За головним фактором 2 у батьківського штаму CRY значущі коефіцієнти були між показниками “dancing bodies”, ЕПФА, вмістом поліФ4 і поліФ5. У мутантного штаму CRN кореляція зі значущими коефіцієнтами спостерігалася між кількістю клітин з рухливими волютиновими гранулами, ЕПФА і поліФ4. Висновки. Отримані дані свідчать про прямий зв’язок рухливості волютинових гранул з фосфорним метаболізмом в досліджуваних умовах. Припускається, що явище “dancing bodies” може бути наслідком активності вакуолярних поліфосфатаз
It is known that moving volutin granules (“dancing bodies”), mechanism of which occurrence remains poorly understood, can be observed in yeast vacuoles. This study was performed to reveal the presence of a connection between moving volutin granules of Saccharomyces cerevisiae and polyphosphate metabolism in conditions of phosphoric starvation and hypercompensation. Methods. Cytological, biochemical, statistical methods were used in the study. Results. It was observed that the inactivation of the PPN1 gene, which encodes exopolyphosphatase Ppn1, resulted in a change in the number of cells with moving volutin granules (“dancing bodies” index) in the studied conditions. The index of “dancing bodies” was almost always lower in mutant CRN strain than in parent CRY strain. Using linear correlation analysis and factor analysis with the method of principal component, it was established that the “dancing bodies” index in both strains had significant correlation coefficients with exopolyphosphatase activity (EPPA) and the content of polyphosphate fractions (polyP). The difference was that this index in parent strain correlated better with the first three fractions of inorganic polyphosphates, while in mutant strain – with polyP4 and EPPA. Conclusions. Obtained data indicated the direct connection of motion of volutin granules with phosphoric metabolism in the studied conditions. It is assumed that the phenomenon of “dancing bodies” may be a consequence of the activity of vacuolar polyphosphatases.
Дод.точки доступу:
Gromozova, E. N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Vovchuk, S. I.
The Functional Role of PPN1 and PPX1 polyphosphatases under stresses action and for adaptive response development [Text] / S. I. Vovchuk, O. M. Gromozova // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 1. - P3-12

MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS
КЛЕТКИ ВЫЖИВАНИЕ -- CELL SURVIVAL
ОСМОРЕГУЛЯЦИЯ -- OSMOREGULATION
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы)
ПОЛИФОСФАТЫ -- POLYPHOSPHATES (метаболизм)
ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES (методы)
Анотація: Ферменти фосфорного метаболізму відіграють важливу роль у підтримці життєдіяльності клітин мікроорганізмів за різних умов існування. Для клітин дріжджів відомі дві основні поліфосфатази (полі(Ф)ази) PPN1 і PPX1, які залучені до метаболізму поліфосфатів і прямо або ж опосередковано залучені до роботи низки внутрішньоклітинних процесів. Метою нашого дослідження було вивчення генетичних взаємозв’язків між цими полі(Ф)азами за умов стресового навантаження та їх участь у формуванні клітинами дріжджів адаптивної відповіді. Методи. В роботі використано дріжджі, дефектні за генами полі(Ф)аз PPN1 і PPX1. Генетичну взаємодію оцінювали за фенотиповими ознаками методом фітнес-тесту. Для встановлення механізму участі полі(Ф)аз в процесах клітинної відповіді на дію стресових факторів оцінювали активність ферментів дегідрогеназного комплексу. Ступенем оцінки прояву адаптивної відповіді слугував показник життєздатності клітин дріжджів за дії різних стресових чинників (кислотний стрес, перекисний стрес, гіпертонічність). Індукцію адаптивної відповіді в клітинах дріжджів проводили за допомогою електромагнітного опромінювання ультрависокочастотного (ЕМВ УВЧ) діапазону. Результати. В результаті проведених досліджень було показано, що обидві полі(Ф)ази PPN1 і PPX1 залучені до формування клітинами дріжджів відповіді на дію досліджених факторів стресу. Ці ферменти перебувають на різних метаболічних шляхах і тому регулюють різні аспекти клітинної діяльності, проте лише полі(Ф) аза PPN1 грає безпосередньо ключову роль у формуванні клітинами дріжджів явища адаптивної відповіді. За відсутності цього ферменту цей ефект відсутній. Дефектність за PPX1 викликає в клітинах індукцію адаптивної відповіді, проте механізм, за яким це відбувається, відрізняється від механізму індукції адаптивної відповіді під дією ЕМВ УВЧ-діапазону. Ферменти дегідрогеназного комплексу відіграють важливу роль у формуванні клітинами дріжджів відповіді на дію факторів стресу, проте не приймають безпосередньої участі у формуванні явища адаптивної відповіді. Висновки. Представлена робота розширює уявлення про функціональну роль полі(Ф)аз PPN1 і PPX1 в умовах стресового навантаження і при формуванні явища адаптивної відповіді.
Дод.точки доступу:
Gromozova, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Pidgorskyi, V. S.
The role of polyphosphatases in the cell wall and cytoplasmic membrane response to the action of stress [Text] / V. S. Pidgorskyi, S. I. Voychuk, E. N. Gromozova // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - P59-65

MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (химия)
ГИДРОЛАЗЫ ФОСФОМОНОЭФИРОВ -- PHOSPHORIC MONOESTER HYDROLASES (химия)
КЛЕТОЧНАЯ МЕМБРАНА -- CELL MEMBRANE (метаболизм)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
Анотація: Досліджено вплив змін у фосфорному метаболізмі клітин на вміст компонентів клітинної стінки і цитоплазматичної мембрани під дією фізичних і хімічних факторів. У дослідженні було використано штами дріжджів Saccharomyces cerevisiae, дефектні за екзополіфосфатазами PPN1 і РРХ1. Стрес індукували за допомогою осмотичного шоку, перекісного і кислотного шоку, а також за допомогою радіочастотного електромагнітного випромінювання. Штами з видаленими PPN1 і РРХ1 мали підвищений вміст слабозв’язаних і лужно-чутливих білків клітинної стінки та вдвічі знижений вміст глюкозаміну. Склад жирних кислот не змінювався, у той час як вміст стеролів варіював у залежності від штамових особливостей. Ефективність і направленість дії стресових факторів була індивідуальною, фактор-специфічною. Мінорні компоненти виявилися найбільш лабільними і активно реагуючими на дію стресів. Це вказує на їх потенціал для застосування як біомаркерів, а також у біотехнологічних процесах. Таким чином, поліфосфатази PPN1 і РРХ1 беруть участь у регуляції біосинтезу компонентів клітинної стінки і мембрани; вони підтримують їх структуру і несуть відповідальність за зміни у відповідь на вплив стресових факторів.
Дод.точки доступу:
Voychuk, S. I.
Gromozova, E. N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ianieva, O. D.
Tolerance of yeastsis isolated from pickled cucumbers to stress factors [Text] / O. D. Ianieva // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - P34-45

MeSH-головна:
ОГУРЕЦ -- CUCUMIS (микробиология)
ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ МИКРОБИОЛОГИЯ -- FOOD MICROBIOLOGY (методы)
ОГУРЕЦ ПОСЕВНОЙ -- CUCUMIS SATIVUS (микробиология)
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка, рост и развитие)
ПИЩЕВЫЕ КОНСЕРВАНТЫ -- FOOD PRESERVATIVES
Анотація: Метою цієї роботи було дослідити склад дріжджової мікробіоти солоних огірків, стійкість дріжджів до різних стресових факторів (сольового та осмотичного стресу, харчових консервантів) та їх гідролітичні властивості, що можуть призвести до псування продукту. Методи. Культури дріжджів з солоних огірків були ізольовані методом серійних розведень та ідентифіковані відповідно до фенотипових ознак. Було визначено стійкість ізольованих дріжджів до стресових факторів та їх гідролітичні властивості. Результати. 23 штами дріжджів було ізольовано з 9 зразків солоних огірків та розсолу. Кількість дріжджів в зразках варіювала від нуля до 9,3х10 КУО/мл. Більшість ізольованих штамів належали до видів Debaryomyces hansenii (26,1 %), Wickerhamomyces anomalus (30,4 %) та до роду Рichia (26,1 %). Виділені дріжджі демонстрували різний рівень стійкості до харчових консервантів — слабких органічних кислот: були доволі чутливі до дії сорбінової та оцтової кислот, але проявляли високу стійкість до пропіонату та бензоату. Сорбінова кислота мала найбільш пригнічуючу дію серед досліджених консервантів. Більшість ізольованих дріжджів були гало- та осмотолерантними, ряд з них проявляли високу стійкість до хлориду натрію (МІК вище 15 % NaCl). МІК хлориду натрію для ряду ізолятів була в 1,5-2 рази вище на агаризованому середовищі, ніж в рідкому. 22 з 23 ізолятів гідролізували трибутирин, жоден не виявляв целюлолітичних властивостей, 13 % штамів були протеолітичними, 56,5 % були здатні зброджувати глюкозу. Висновки. В роботі досліджений склад дріжджової мікробіоти солоних огірків, представлена стійкість дріжджів до сольового та осмотичного стресів та чутливість до таких харчових консервантів, як сорбінова та оцтова кислоти. Ізольовані дріжджі потенційно можуть викликати псування продукту через газоутворення або гідроліз ліпідів, але, переважно, не мають гідролітичних властивостей, що можуть вплинути на якість продукту.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Ianieva, O. D.
Yeasts associated with salted herring and brine, Ukraine [Текст] / O. D. Ianieva, K. S. Ogirchuk // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 2. - С. 80-91

MeSH-головна:
РЫБНЫЕ ПРОДУКТЫ -- FISH PRODUCTS (микробиология)
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка, химия)
Анотація: Дріжджі — одноклітинні еукаріотичні мікроорганізми, які широко розповсюджені в різноманітних харчових продуктах, особливо з низькими показниками рН, активності води або високим вмістом цукру або солі, де більшість бактерій не здатні вижити. Майже нічого не відомо про дріжджову мікробіоту в такому популярному в Україні продукті, як солоному оселедці. Метою цієї роботи було дослідити склад дріжджової мікробіоти в зразках солоного оселедця, стійкість ізольованих дріжджів до різних стресових факторів (сольового та осмотичного стресу, харчових консервантів) та їх гідролітичні властивості, що можуть призвести до псування продукту. Методи. Культури дріжджів із зразків оселедця були ізольовані методом серійних розведень та ідентифіковані відповідно до фенотипових ознак. Було визначено стійкість ізольованих дріжджів до стресових факторів та їх гідролітичні властивості. Результати. 57 штамів дріжджів було ізольовано з 10 зразків солоного оселедця та розсолу, придбаних на ринках та супермаркетах в Україні. Кількість дріжджів в зразках варіювала від нуля до 3,69 log₁₀ КУО/мл. Ізольовані дріжджі були ідентифіковані як Debaryomyces hansenii (38 % штамів), Candida sake (20 % штамів), Candida zeylanoides (13 % штамів), Yarrowia lipolytica (9 % штамів) та ін. Більшість ізольованих дріжджів мали ліполітичну активність (98 % штамів), але лише невеликий відсоток з них були протеолітичними (7% штамів). Більшість ізолятів не були здатні до ферментації глюкози (70 % штамів). Виділені дріжджі характеризувалися високою чутливістю до таких харчових консервантів, як сорбінова (МІК 0,05-0,25 г/л) та оцтова кислоти (МІК 0,1-1 г/л) за низького значення рН та демонстрували широкий спектр стійкості до бензоату та пропіонату. Пригнічуюча дія слабких органічних кислот щодо ізольованих дріжджів знижувалася в рази при підвишенні рН середовища до 5,5. Значна частина дріжджів характеризувалася високим рівнем галотолерантності (МІК NaCl вище 150 г/л) та осмотолерантності (здататності до росту при 50 % глюкози). Висновки. В роботі представлені дані щодо видового складу дріжджів, ізольованих із солоного оселедця, їх стійкість до сольового та осмотичного стресу та чутливість до харчових консервантів.
Дод.точки доступу:
Ogirchuk, K. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

β-маннаназная активность дрожжей, выделенных в Антарктике [Текст] / Н. В. Борзова [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 2. - С. 28-43

MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (генетика, химия)
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE (генетика)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
КРИПТОКОККИ -- CRYPTOCOCCUS (химия)
Анотація: Психрофільні та психротолерантні мікроорганізми Антарктики відомі як продуценти ензимів з унікальними властивостями, а саме стійкістю щодо екстремальних умов середовища. Метою работи було встановити видову приналежність трьох антарктичних дріжджових культур та дослідити їх глікозидазну активність. Методи. Для вивчення ензиматичної активності дріжджів були використані синтетичні і природні субстрати: n-нітрофеніл-глікозиди, галактоманан гуара, МК-целюлоза, розчинний крохмаль. Виділення геномної ДНК проводили із клітинних суспензій. Фрагмент гена 26S рРНК у штамів U5 і U8 був ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NL1 та NL4, у штама S181 фрагмент гена 18S рРНК ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NS3 і NS6. Отримані послідовності генів дріжджових ізолятів порівнювали з такими мікроорганізмів, що були депоновані в базі даних GenBank, використовуючи програмний пакет BLASTN. Філогенетичний аналіз проводили за допомогою програм ClustalX 2.1, Mega 6.06 (Neighbour-Joining). Результати. У супернатанті культуральної рідини всіх культур були виявлені екзо-?рамнозидазна і ендо-?-мананазна активності. Показано, що максимуми ?-мананазної активності і продуктивності двох психротолерантних штамів припадали на третю добу, а у одного — на другу добу культивування і корелювали з синтезом протеїну. Вирощування культур при 15°С забезпечувало більш високі показники позаклітинної ?-мананазной активності. Оптимальними джерелами азоту були хлорид і сульфат амонію, а вуглецю — галактоманан гуару і рамноза. В результаті філогенетичного аналізу нуклеотидних послідовностей генів 26S рРНК або 18S рРНК було встановлено, що досліджені штами відносяться до видів Cryptococcus victoriae і Cryptococcus terricola. Висновки. Вперше показана висока ?-мананазна активність антарктичних штамів C. victoriae і C. terricola і перспектива використання їх як продуцентів манандеградуючих ензимів.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Гладка, Г. В.
Варбанець, Л. Д.
Таширев, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Гончар, М. В.
Альтернативні механізми детоксикації формальдегіду, форміату та пероксиду водню у метилотрофних дріжджів [Текст] / М. В. Гончар // Мікробіологічний журнал. - 2000. - Т. 62, № 1. - С. 30-39

MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (метаболизм, ультраструктура)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

    Антагонистическая активность MALASSEZIA SPP. к другим клинически значимым родам дрожжей [Текст] / В. Г. Арзуманян, А. Ю. Сергеев, О. В. Шелемех // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины : Междунар. науч.- практ. журн. - 2009. - Т. 148, № 9. - С. 298-303. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Дрожжи

   MALASSEZIA

   Клетки-киллеры

Дод.точки доступу:
Арзуманян, В. Г.
Сергеев, А. Ю.
Шелемех, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Кондратенко, В. М.
Вибір умов одержання ліофілізованих зразків штамів дріжджів та лептоспір [Текст] / В. М. Кондратенко, Н. В. Колтукова // Бюлетень інституту с/г мікробіології. - 2000. - № 7. - С. 10-12

MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (классификация, метаболизм, патогенность, физиология)
ЛЕПТОСПИРЫ -- LEPTOSPIRA (физиология)
Дод.точки доступу:
Колтукова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Гурина, С. В.
Влияние гликанов дрожжей при экспериментальном эндотоксикозе, вызванном ЛПС [Текст] / С. В. Гурина, Л. Г. Федорова // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2000. - № 1. - С. 68-71

MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (патогенность)
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (анализ, токсичность)
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
Дод.точки доступу:
Федорова, Л. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

    Прокопчук, С. П.
    Вплив хлібопекарських дріжджів на вихід і якість етилового спирту [Текст] / С. П. Прокопчук, Н. О. Діденко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2005. - Т. 9, № 1. - С. 34-37

Рубрики: Дрожжи

   Спирт этиловый

   ВНМУ-Прокопчук С.П.

Дод.точки доступу:
Діденко, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Дмитрук, О. В.
Деградація ферментів катаболізму метанолу формальдегіддегідрогенази та форміатдегідрогенази у метилотрофних дріжджів KOMAGATAELLA PHAFFII / О. В. Дмитрук, Н. В. Булботка, А. А. Сибірний // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 21-26

MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (метаболизм, энзимология)
МЕТАНОЛ -- METHANOL (метаболизм)
Анотація: З’ясування механізмів деградації цитозольних білків має велике фундаментальне та прикладне значення. Досліджено зміни в активності цитозольних ферментів катаболізму метанолу – формальдегіддегідрогенази (Fldh1) та форміатдегідрогенази (Fdh1) у контрольного штаму дикого типу GS200, штаму з делецією гена сенсора гексоз GSS1 та штаму з дефектом автофагії SMD1163 K. phaffii при короткотривалій та довготривалій індукції метанолом з додаванням або ж без додавання інгібітора протеасомної деградації MG132. Показано, що тривалість інкубації клітин на метанолі не має особливого впливу на інактивацію ферменту. Ефект протеасомного інгібітора MG132 був незначний. Катаболітна інактивація цитозольних і пероксисомних ферментів пошкоджена в gss1∆ мутанта, оскільки пошкоджене сигналювання глюкозою. Fldh1 та Fdh1 ймовірно деградують вакуолярним шляхом, незалежно від тривалості індукції метанолом
Дод.точки доступу:
Булботка, Н. В.
Сибірний, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Дріжджі надають генетичну розгадку реакції на ліки [Текст] // Фармацевтичний кур’єр. - 2014. - № 7/8. - С. 34

MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (генетика, метаболизм)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Дріжджі як потенційні збудники мікозів у хворих на лейкемію [Текст] / О. О. Федоровська [та ін.] // Український журнал гематології та трансфузіології : Наук.-практ. журн. - 2007. - № 1. - С. 29-35

Рубрики: Дрожжи

   Микозы--этиол

Дод.точки доступу:
Федоровська, О. О.
Рибальська, А. П.
Скачкова, Н. К.
Немировська, Л. М.
Мельник, О. А.
Підгорський, В. С.
Нагорна, С. С.
Бабич, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-54

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)