Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (39)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Противовирусные средства<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 330
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

3-замещенные аналоги ремантадина: синтез и противогерпетическая активность в культуре клеток Vero [Текст] / И. К. Моисеев, В. Л. Андронова, В. В. Поздняков // Антибиотики и химиотерапия. - 2002. - Т. 47, № 11. - С. 9-12

MeSH-головна:
РЕМАНТАДИН -- RIMANTADINE (анализ, терапевтическое применение)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (анализ)
Дод.точки доступу:
Моисеев, И. К.
Андронова, В. Л.
Поздняков, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6-Thio-substituted-2H-[1,2,4]triazino[2,3-c]quinazolin-2-ones with the dialkylaminoethyl moiety – a new class of antivirial agents [Text] / O. Yu. Voskoboynik [et al.] // Вісн. фармації. - 2016. - № 2. - P54-58

MeSH-головна:
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS
ТРИАЗИНЫ -- TRIAZINES
ХИНАЗОЛИНЫ -- QUINAZOLINES
Дод.точки доступу:
Voskoboynik, O. Yu.
Berest, G. G.
Nosulenko, I. S.
Antypenko, L. M.
Krivoschey, O. V.
Shvets, V. M.
Kovalenko, S. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Abraham, G. M.
Балоксавір: новий противірусний засіб для лікування грипу [Текст] / G. M. Abraham, J. B. Morton, L. D. Saravolatz // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2020. - N 5. - С. 31-33

Рубрики: Балоксавир--тер прим--фарм

MeSH-головна:
ГРИПП ЧЕЛОВЕКА -- INFLUENZA, HUMAN (вирусология, диагностика, иммунология, классификация, лекарственная терапия, профилактика и контроль, смертность, эпидемиология)
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (анализ, фармакология)
ЛЕКАРСТВА АПРОБИРУЕМЫЕ -- DRUGS, INVESTIGATIONAL (терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Грип – це висококонтагіозне респіраторне захворювання, яке спричинюють віруси грипу A, B або C. Щороку восени, взимку та навесні весь світ стикається з сезонною епідемією грипу А та В, тоді як зараження вірусом грипу С трапляються епізодично. В одному дослідженні було підраховано, що впродовж 2010–2016 рр. сезонна захворюваність на симптоматичний грип у Сполучених Штатах серед усіх вікових груп становила приблизно 8% і варіювала від 3 до 11%. Відповідна діагностика грипу та своєчасне використання противірусних препаратів можуть скоротити обсяг зайвого тестування з метою пошуку інших збудників захворювання, а також емпіричного застосування антибіотиків. Крім того, в разі адекватної терапії можна зменшити тривалість захворювання, потребу в госпіталізації та невідкладній допомозі, а також показники смертності
Дод.точки доступу:
Morton, J. B.
Saravolatz, L. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Anti-adenovirus activity of the medical intranasal drug Nazoferon [Text] / O. Yu. Povnitsa [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P73-81

MeSH-головна:
АДЕНОВИРУСЫ ЧЕЛОВЕКА -- ADENOVIRUSES, HUMAN (действие лекарственных препаратов)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (фармакокинетика, фармакология)
НАЗАЛЬНЫЕ СПРЕИ -- NASAL SPRAYS
ИНТЕРФЕРОН-АЛЬФА -- INTERFERON-ALPHA (фармакокинетика, фармакология)
Анотація: Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є серйозною проблемою охорони здоров’я у всьому світі та займають провідне місце в інфекційній патології людини. Серед найбільш поширених – віруси грипу, аденовіруси, респіраторно-синцитіальний вірус, віруси парагрипу, рино- та коронавіруси. Частка аденовірусної інфекції становить до 40%. На сьогодні відомо 90 різних типів аденовірусів людини (HAdV), які були класифіковані на сім видів від A до G, і нові типи аденовірусу продовжують з’являтися. Антигенне різноманіття аденовірусів гальмує процес створення універсальних вакцин і викликає розвиток стійкості до противірусних препаратів прямої дії. Крім швидкого розвитку резистентності до лікарських засобів, лікування аденовірусних інфекцій обмежується занадто вузьким колом існуючих препаратів та значною кількістю побічних ефектів. В даний час немає специфічного етіотропного противірусного препарату. Тому розробка нових ефективних препаратів та підбір оптимального препарату для лікування інфекцій, викликаних аденовірусами, залишаються актуальними. Метою дослідження було вивчити противірусні властивості препаратів Назоферон спрей та Назоферон краплі на моделі аденовірусу людини 3 серотипу. Методи. Визначення цитотоксичності та противірусної дії лікарських засобів проводили стандартним колориметричним методом з використанням МТТ (за порівнянням метаболічної активності клітин за присутності препаратів та контролів клітин і вірусу). Вивчали цитотоксичну дію препаратів Назоферон спрей, Назоферон краплі в клітинах Нер-2. Для дослідження противірусної дії були використані 2 схеми введення лікарських засобів: за 24 години до зараження клітин вірусом та відразу після адсорбції вірусу. Титр вірусу, синтезований у присутності лікарських препаратів, визначався за кінцевою точкою розведення вірусу, що спричиняє 50% розвиток цитопатичної дії вірусу на клітини (ЦПД). Усі дослідження проводили в 3-х повторах, кількість паралельних визначень становила 3–4. Розраховували середні значення, стандартне відхилення, похибку середньої величини. Відмінності середніх показників вважали достовірними при Р‹0,05. Обробку результатів досліджень проводили з використанням програми Microsoft Office Excel 2010. Висновки. Назоферон спрей та краплі можуть бути рекомендовані як протиаденовірусні препарати, що блокують розмноження аденовірусу, а завдяки їх високій біодоступності та низькій вартості мають значні переваги при лікуванні ГРЗ, спричинених аденовірусами людини.
Дод.точки доступу:
Povnitsa, O. Yu.
Biliavska, L. O.
Pankivska, Yu. B.
Zagorodnya, S. D.
Borshchevskaya, M. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Antiviral activity of extracts from wild grasses against Epstein-Barr Virus and induction of apoptosis in Epstein-Barr virus-positive lymphoblastoid cells [Text] / А. V. Holovank [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - P71-79

Рубрики: Неофлазід

   Протефлазід

MeSH-головна:
ГЕРПЕСВИРУС 4 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 4, HUMAN (действие лекарственных препаратов)
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (токсичность)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (токсичность)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS
АЦИКЛОВИР -- ACYCLOVIR (токсичность)
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS (действие лекарственных препаратов)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Вірус Епштейна-Барр (ВЕБ) відноситься до родини герпесвірусів людини, що інфікує понад 90% населення. Вірус викликає гостру інфекцію (інфекційний мононуклеоз) і асоційований з великою кількістю лімфопроліферативних та аутоімунних захворювань. Пошук лікарських засобів, які б інгібували репродукцію вірусу, а також могли б стимулювати елімінацію пухлинних клітин є важливим питанням для лікування вірус-асоційованих пухлин. Мета. Дослідити антивірусну дію та апоптотичну активність рослинних препаратів протефлазіду та неофлазіду на моделі латентної, гострої та літичної ВЕБ-інфекції в лімфобластоїдних клітинах Raji та B95-8. Методи. Дослідження були проведені в лімфобластоїдних лініях клітин Raji та B95-8, які продукують ВЕБ (В95-8) або не продукують його (клітини Raji). Досліджувані речовини: рослинні препарати протефлазід та неофлазід. Як референс препарат використовували ациклогуанозин. Цитотоксичну дію виявляли методом фарбування клітин барвником трипановим синім та МТТ-аналізом. Антивірусну активність визначали полімеразною ланцюговою реакцією в реальному часі. Детекцію апоптотичних клітин проводили методом проточної цитофлюориметрії. Результати. В результаті проведених досліджень виявили, що неофлазід був токсичнішим за протефлазід в клітинах Raji: показники цитотоксичної концентрації (CC50) становили 8 мкг/мл та 36 мкг/мл відповідно. В клітинах В95-8 цитотоксичність цих препаратів була майже однаковою – їх показники CC50 становили 25 мкг/мл. Обидва препарати проявили високу антивірусну активність проти літичної ВЕБ-інфекції в клітинах Raji. Ефективна концентрація (EC50) становила 0,02 і 0,083 мкг/мл для протефлазіда та неофлазіда відповідно, їхні індекси селективності (SI) склали 1800 і 96. Однак препарати не були ефективними в клітинах В95-8: навіть за концентрації 10 мкг/мл інгібування вірусної реплікації становило тільки 10–19%. На моделі латентної та літичної ВЕБ-інфекції через 48 год інкубації з протефлазідом в цитотоксичній концентрації (30 мкг/мл) нами було виявлена здатність препарату індукувати апоптотичну загибель клітинної популяції до 70%. При використанні препарату в нетоксичній концентрації (5 мкг/мл) відсоток апоптотичних клітин не перевищував 30 %. Обговорення. Рослинні препарати протефлазід та неофлазід рекомендується використовувати в медичній практиці як комплексні препарати з прямою противірусною та імуно-корекційною дією. У своїй роботі ми показали, що протефлазід та неофлазід є більш токсичними щодо вірус-асоційованих лімфобластоїдних клітин (Raji та В95-8), але не для епітеліальних клітин. Протефлазід і неофлазід виявляли високу противірусну активність в умовах літичної ВЕБ-інфекції в клітинах Raji (SI були 1800 і 96 відповідно). У випадку клітин B95-8 антивірусний ефект був мінімальним. Різниця у чутливості між клітинами Raji та B95-8 може бути обумовлена механізмами гомеостазу, відновлення та детоксикації, які активніші саме в клітинах B95-8, в яких відбувається хронічна продукція вірусу, тобто відбувається постійна робота механізмів, що беруть участь у нівелюванні цитолітичної дії вірусу. Одним з механізмів противірусної дії досліджених сполук є індукція ендогенного інтерферону, проте ця дія не була реалізована в клітинах В95-8, враховуючи, що не спостерігалося пригнічення експресії вірусної ДНК. Це може бути пов’язано з низьким рівнем індукції синтезу інтерферону або через нейтралізацію інтерферону вірусними механізмами. Було показано, що під час літичної ВЕБ-інфекції відбувався незначно низький рівень синтезу інтерферону. Однак здатність досліджених препаратів інгібувати реплікацію ВЕБ в клітинах Raji може свідчити про наявність інших механізмів противірусної дії, що не стосується індукції інтерферону. Індукція загибелі клітин обмежує вироблення вірусу і зменшує або усуває вірусне потомство, проте багато вірусів, включаючи вірус Епштейна-Барр, можуть блокувати апоптоз у заражених клітинах. З цією метою вірусний геном кодує специфічні білки, більшість з яких зосереджена на одному з ключових регуляторних елементів, що призводить до апоптозу. Було виявлено, що протефлазід у цитотоксичних концентраціях може викликати апоптоз під час літичної та прихованої ВЕБ-інфекції. Раніше була виявлена здатність протефлазіду підвищувати цитотоксичність протипухлинного препарату «Етопозид» у клітинній культурі МТ-4 [10], але не було зафіксовано жодного апоптотичного ефекту. Здатність протефлазіду індукувати апоптоз в культурах клітин Raji та B95-8 може бути пов’язана з їхньою ВЕБ-позитивністю. Цілком ймовірно, що механізм індукції апоптозу протефлазідом пов’язаний з його прямою дією на приховані або літичні ВЕБ-білки і, як результат, вмикається процес апоптозу. Таким чином, рослинні препарати, як протефлазід, так і неофлазід, мають високу противірусну активність при гострій інфекції, що передається ВЕБ. Крім того, протефлазід може викликати апоптоз у ВЕБ-позитивних лімфобластоїдних клітинах. Висновки. В результаті проведених досліджень було показано, що протефлазід та неофлазід мають високу антивірусну активність проти гострої ВЕБ-інфекції. Протефлазід також індукує дозозалежну апоптотичну загибель ВЕБ-позитивних лімфобластоїдних клітин.
Дод.точки доступу:
Holovan, А. V.
Naumenko, K. S.
Muchnyk, F. V.
Baranova, G. V.
Zelena, L. B.
Zagorodnya, S. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Effectiveness of treatment of patients with systemic autoimmune diseases on the background of reactivation of persistent Epstein-Barr virus infection [Text] / K. O. Lishchuk-Yakymovych [et al.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 3WМУ10/2021/26/3. - P47-54. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: Інозин пранобекс

MeSH-головна:
ЭПШТЕЙНА-БАРРА ВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- EPSTEIN-BARR VIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия)
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (терапевтическое применение, фармакокинетика)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: The article presents the study of effectiveness of inosine pranobex (IP) in patients with systemic autoimmune diseases (SAD) on the background of reactivation of persistent Epstein-Barr (EBV) infection. Among 380 patients with SAD (systemic lupus erythematosus, systemic vasculitides, rheumatoid arthritis, psoriasis), in 144 patients (37.9%) the reactivation of persistent EBV infection was detected through virus DNA identification using polymerase chain reaction (PCR) in three biological matrices (blood, saliva, scraping from the lesion site). 48 patients were receiving inosine pranobex at a dose of 50 mg/kg per day for three months. Treatment efficacy was controlled by studying the levels of expression of miR-146а, miR-155, miR EBV (BART-13 and BART-15), TLR9, the quantity of lymphocytes populations and subpopulations. After treatment, PCR results showed a decrease in viral replication in 66.7% of cases. The use of IP contributed to a significant decrease in the level of IgM, IgG specific antibodies, an increase in the level of expression of anti-inflammatory miR-146a, a decrease in the level of expression of pro-inflammatory miR-155 which may signify the strengthening of antiviral control. The study data demonstrated the decrease in the expression of miR EBV (BART-13 and BART-15) and TLR9 on the immunocompetent cells that can also be attributed to the criteria for IP effectiveness. The effectiveness of IP was also proved by the stabilization of cell mechanisms, namely the tendency to normalizing T and B cell populations, decrease in the number of natural killer cells and activated cells (CD25+, CD3+ HLA DR+). On the other hand, the number of lymphocytes with suppressor activity (CD4+25+) remained significantly high mitigating autoimmune aggression. The results of the study show that the use of IP for treating the acute phase of EBV infection contributed to the decrease of repliсative activity of the virus; suppressing the aggressiveness of autoimmune reactions. The decrease in the expression of miR EBV (BART-13 and BART-15) can be recommended as a criterion for the IP effectiveness; the decrease in the expression of TLR9 on immunocompetent cells –as a criterion for suppressing autoimmune reactions
Дод.точки доступу:
Lishchuk-Yakymovych, K. O.
Haiduchok, I. H.
Ischeykin, K. E.
Chopyak, V. V.

Знайти схожі

Halota, W.
The overview at DAA treatment of chronic hepatitis C in Poland [Text] / W. Halota, R. Flisiak, A. Olchak // Інфекційні хвороби. - 2018. - N 1. - P5-13

MeSH-головна:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: The goal of therapy is eradication of HCV infection; stop or reverse histological changes; reduce the risk of hepatocellular carcinoma development and transmission of the infection to other individuals. According to the Recommendations of Polish Group of Experts for HCV each adult patient with chronic HCV infection should receive DAA (direct acting agents) treatment; except patients with limited live expectancy due to other serious comorbidities
Метою терапії є ліквідація вірусу гепатиту С (ВГС), зупинка або зворотний розвиток гістологічних змін, зниження ризику розвитку гепатоцелюлярної карциноми та передачі інфекції іншим особам. Відповідно до рекомендацій Польської групи експертів з ВГС, кожен дорослий хворий на хронічний гепатит С повинен отримувати терапію препаратами прямої противірусної дії (ПППД), за винятком тих пацієнтів, які мають коротку очікувану тривалість життя через інші серйозні супутні захворювання
Дод.точки доступу:
Flisiak, R.
Olchak, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Hrytsenko, V. I.
The study of the antimicrobial activity of a soft dosage form with the antiviral effect [Текст] / V. I. Hrytsenko, V. S. Kienko, L. O. Bobrytska // Клініч. фармація. - 2019. - Том 23, № 2. - С. 25-28

MeSH-головна:
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (фармакология)
АЦИКЛОВИР -- ACYCLOVIR
МАЗИ -- OINTMENTS (фармакология)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (фармакология)
Анотація: Nowadays there is a tendency towards the spread of viral diseases that cause significant complications to human health. Therefore, the question of creating new drugs that have a high antiviral effect is topical. Aim. To study the antimicrobial activity of the pharmaceutical composition with acyclovir and miramistin in a soft dosage form with the antiviral effect. Materials and methods. The objects of the study were model samples of the soft dosage form containing acyclovir and miramistin in the concentrations of 0.25 % (sample 1), 0.5 % (sample 2), 0.75 % (sample 3). Staphylococcus aureus АТСС 25293, Bacillus subtilis АТСС 6633, Escherichia coli АТСС 25922 and Candida albicans АТСС 885/653 were used as test cultures. The antimicrobial activity of the experimental samples was studied in vitro by the agar diffusion method. Results and discussion. According to the results of the studies it has been found that all samples studied have a wide range of the antimicrobial action in relation to the test strains used (the diameter of the growth inhibition zones of test cultures is 13-26 mm). It has been proven that the culture of the test strain Staphylococcus aureus АТСС 25293 has a higher sensitivity to samples 2 and 3. Conclusions. The studies of the antimicrobial activity of the soft dosage form with the antiviral effect in relation to different cultures of microorganisms have been conducted, and the optimal concentration of the active substance – miramistin, 0.5 %, has been experimentally substantiated
З кожним днем поширюється тенденція до розповсюдження вірусних захворювань, які завдають значних ускладнень здоров’ю людини. Тому, актуальним є питання створення нових лікарських препаратів, які володіють високою противірусною активністю та при цьому не викликають резистентності. Мета роботи. Вивчити антимікробну активність фармацевтичної композиції з ацикловіром та мірамістином у вигляді м’якої лікарської форми противірусної дії. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були модельні зразки м’якої лікарської форми, до складу яких входили ацикловір та мірамістин у концентраціях 0.25 % (зразок 1), 0.5 % (зразок 2), 0.75 % (зразок 3). В якості тест-культур використовували Staphylococcus aureus АТСС 25293, Bacillus subtilis АТСС 6633, Escherichia coli АТСС 25922 та Candida albicans АТСС 885/653. Антимікробну активність дослідних зразків вивчали in vitro за допомогою метода дифузії в агар. Результати та їх обговорення. За результатами проведених досліджень встановлено, що усі досліджувані зразки мають широкий спектр антитимікробної дії по відношенню до використаних тест-штамів (діаметр зон затримки росту тест-культур складає 13-26 мм). Доведено, що культура тест-штама Staphylococcus aureus АТСС 25293 має більш високу чутливість до зразків № 2 та № 3. Висновки. Проведено дослідження антимікробної активності м’якої лікарської форми противірусної дії по відношенню до різних культур мікроорганізмів та експериментально обґрунтовано оптимальну концентрацію діючої речовини мірамістин – 0.5 %
Дод.точки доступу:
Kienko, V. S.
Bobrytska, L. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

In vitro Antiviral Activity of Leaf Extracts Plantago major, Plantago lanceolata, Rubus idaeus [Text] = In vitro антивірусна активність витяжок з листя plantago major, plantago lanceolata та rubus idaeus / O. Povnitsa [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2022. - Т. 84, № 1. - P49-62. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (анализ)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (методы)
ПОДОРОЖНИК -- PLANTAGO
Анотація: Advances in organic chemistry, biochemistry, biotechnology and molecular virology have made it possible to synthesize a large number of antiviral drugs belonging to different pharmacological groups. However, one but significant disadvantage of these drugs is their significant toxicity. Therefore, along with the screening of new drugs among synthetic compounds, scientists are actively conducting research on antiviral agents of natural origin. Natural products with antiviral properties have advantages over synthetic compounds due to their low toxicity, minimal side effects, and mild action by various mechanisms. The aim of the study was to investigate the antiviral properties of aqueous-alcoholic extracts of plantain leaves (Plantago major L. and Plantago lanceolata L.), wild and garden raspberry leaves (Rubus idaeus L.) and their fermented variants on the model of human adenoviruses (HAdV3, HAdV5 and HAdV7). Methods. Determination of cytotoxicity and antiviral action of extracts was performed by standard methods using 3-(4,5-dimethylthiazol-2-yl)-2,5-diphenyltetrazolium bromide (MTT). The titer of the virus, synthesized in the presence of drugs was determined by the end of dilution of the virus, which causes 50% development of the cytopathic effect of the virus on cells (СPE). Neoflazid was used as a reference drug. Neoflazid, developed by Ecopharm (Ukraine), it contains carboxylic acids and flavonoid glycosides isolated from wild cereals Deschampsia caespitosa L. (pike, turf) and Calamagrostis epigeios L. (dugout). All studies were performed in three replicates; the number of parallel determinations was 3–4. Calculated mean values, standard deviation, mean error. Differences in averages were considered significant at p0.05. The research results were processed using Microsoft Office Excel 2010. Results. Low cytotoxicity of extracts of Plantago major L. and Rubus idaeus L. (wild) leaves and their fermented variants was shown, CC50is 3 mg/mL. For extracts from the leaves of Plantago lanceolata L. and Rubus idaeus L. (garden) and their fermented variants, the toxicity was slightly higher (CC50=1.5 mg/mL). Extracts showed either a slight antiviral effect or its complete absence when used in a prophylactic regimen. We observed effective inhibition of reproduction of adenoviruses, when using extracts after adsorption of viruses. Extract of plantain leaves in concentrations of 0.06–3 mg/mL inhibited the reproduction of HAdV5 by 68–83% and inhibited the reproduction of HAdV3 and HAdV7 in concentration 3 mg/mL by 55% and 11%, respectively. Extract of Rubus idaeus L. (wild) leaves in the concentration range of 0.06–3 mg/mL inhibited the reproduction of HAdV5 by 65–89%, HAdV3 by 41–84% and HAdV7 by 22–59%. The maximum inhibition of reproduction of HAdV3 by 34% is shown for the extract from the leaves of Rubus idaeus L. (garden) at a concentration of 0.38 mg/mL, the reproduction of other viruses was suppressed by only 4–22%. It has been shown that the extracts of plantain and wild raspberry significantly affected the infectivity of viral offspring. Extract of plantain at a concentration of 3 mg/mL inhibited the reproduction of HAdV5 by 1.5 lg, fermented extract of plantain – by 1 lg. Fermented plantain extract at a concentration of 0.06 mg/mL inhibited the formation of new viral offspring, the index of reproductive inhibition (IRI) was 1.6 lg. Both fermented and unfermented Rubus idaeus L. (wild) extract had almost the same antiviral activity, IRI was 1.45 lg – 1.6 lg. Extracts of plantain and raspberry, regardless of the concentrations used, effectively inhibited the formation of infectious offspring of the HAdV3. The maximum IRI was 1.44 lg for plantain extract and 1.5 lg for fermented plantain extract. Both raspberry extracts (fermented and non-fermented) inhibited the synthesis of adenovirus serotype 3 by 1.46 – 1.54 lg. The drug Neoflazid completely inhibited the formation of infectious adenovirus at a concentration of 7.1 μg/mL. Virulicidal activity of all extracts against human adenoviruses 3, 5 and 7 serotypes was not detected. We found different antiviral activity of extracts of wild and garden raspberry leaves; we can assume that the flavonoid composition of the extracts plays an important role in their activity. Conclusions. Our new data on a wide range of anti-adenoviral activity of plantain and raspberry extracts is a prerequisite for further studies of the properties of individual components of extracts, in order to create an anti-adenoviral drug and recommendations for its pharmacological use
Досягнення органічної хімії, біохімії, біотехнології та молекулярної вірусології дали змогу синтезувати велику кількість противірусних препаратів, іцо належать до різних фармакологічних груп. Поряд із скринінгом нових синтетичних сполук активно проводяться дослідження противірусних засобів природного походження. Натуральні продукти з противірусними властивостями мають переваги перед синтетичними сполуками завдяки низькій токсичності, мінімальним побічним ефектам та м’якій дії за різними механізмами. Мстою дослідження було вивчити цитотоксичну, віруліцидну та противірусну дію водно-спиртових витяжок з листя подорожника великого (Plantago major L.), подорожника ланцетолистого (Plantago lanceolata ІД малини дикої і садової (Rubus idaeus L.) та їхніх ферментованих варіантів щодо аденовірусів людини — 3, 5, 7 серотипів (IIAdV3, HAdV5, IIAdV7)
Дод.точки доступу:
Povnitsa, O.
Bilyavska, L.
Pankivska, Yu.
Likhanov, A.
Dorovskyh, A.
Lysenko, V.
Lokshin, M.
Zahorodnia, S. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Kolesnik, Ya. V.
Clinical and laboratory indicators for infectious mononucleosis in children on the background of the treatment with valavir [Текст] / Ya. V. Kolesnik // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 10-13

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
МОНОНУКЛЕОЗ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- INFECTIOUS MONONUCLEOSIS (диагностика, кровь, патофизиология)
АЦИКЛОВИР -- ACYCLOVIR (фармакология)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (фармакология)
Анотація: Infectious mononucleosis (IM) is an acute infectious disease accompanied with fever, quinsy, damage of lymph nodes, liver, spleen and characteristic changes in the hemogram. The global spread of IM among the population, frequency of its chronic course, the presence of erased and atypical forms, the complexity of diagnosis and therapy cause the urgency of the problem of studying IM. Aim. To compare clinical and laboratory indicators in the acute period of IM in children treated with valavir. Materials and methods. The article contains the results of the own observations of 107 children with IM aged 2 to 15 years. Clinical and laboratory data were evaluated in patients with IM on the background of the treatment with valavir. Results. The main therapy was antihistamines and symptomatic drugs, antimicrobials were prescribed for the treatment of quinsy. Valavir was prescribed on the first day of admission with clinical verification of the diagnosis. Verification of pathogens was carried out by the method of enzyme immunoassay, specific immunoglobulins M and G were determined separately for VEB antigens by the PCR method. The disease in all children was accompanied with fever, tonsillitis, lymphadenopathy, enlargement of the liver and spleen. The study of clinical and laboratory features was conducted at the time of admission to the hospital and on the 12th day of hospitalization. Conclusions. According to the results of the study the conclusions have been made that prescription of valavir in the treatment of acute infectious mononucleosis in children leads to a more rapid disappearance of a number of clinical symptoms and normalization of laboratory indicators compared to patients who received only the symptomatic and pathogenetic therapy
Інфекційний мононуклеоз (ІМ) - гостре інфекційне захворювання, що супроводжується лихоманкою, ангіною, ураженням лімфатичних вузлів, печінки, селезінки і характерними змінами гемограми. Глобальне поширення ІМ у популяції, частота хронічного перебігу, наявність стертих і атипових форм, складності діагностики і терапії зумовлюють актуальність проблеми вивчення ІМ. Мета дослідження - порівняльне вивчення клініко-лабораторних показників у гострий період ІМ у дітей у разі лікування валавіром. Наведено результати власних спостережень за 107 дітьми віком від 2 до 15 років, хворих на ІМ. Проведено оцінку клінічних і лабораторних даних у хворих на ІМ на фоні лікування валавіром. Основну терапію становили десенсибілізуючі препарати, симптоматичні засоби, для лікування ангіни призначалися антибактеріальні препарати. Валавір призначався в перший день надходження за клінічної верифікації діагнозу. Верифікацію збудників здійснено за допомогою методу імуноферментного аналізу, визначалися окремо специфічні імуноглобуліни M і G до антигенів ВЕБ і методу ПЛР. Захворювання у всіх дітей супроводжувалося лихоманкою, тонзилітом, лімфоаденопатією, збільшенням печінки і селезінки. Вивчення клініко-лабораторних особливостей проводилося на момент надходження до стаціонару і на 12-й день госпіталізації. Висновки: за результатами дослідження зроблено висновок, що призначення валавіру під час лікування гострого ІМ у дітей призводить до більш швидкого зникнення ряду клінічних симптомів і нормалізації лабораторних показників у порівнянні з хворими, які одержували тільки симптоматичну і патогенетичну терапію
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)