Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=КУ4/2018/22/1<.>
Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10
1.


   
    The use of telmisartan in the treatment of arterial hypertension with obesity [Текст] / V. A. Kapustnik [et al.] // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 4-9


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (лекарственная терапия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (кровь, лекарственная терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов)
Анотація: The combined course of arterial hypertension (AH) with overweight or abdominal obesity is considered as one of the most common type of comorbid pathology leading to a significant increase of cardiovascular complications. Aim. To study the effects of telmisartan on the intracardiac hemodynamics, the functional state of the myocardium, the lipid and carbohydrate profile in patients with arterial hypertension (AH) and obesity. Materials and methods. 50 patients with AH of stage II were examined, they were divided into 2 groups. The first (main) group consisted of 23 patients with stage II arterial hypertension and the normal body weight. In the second group (reference group) there were 27 patients, who were diagnosed with AH of stage II and obesity. The diagnosis was verified using laboratory instrumental methods in accordance with the recommendations of the European Cardiologic Society (2013). Obesity was assessed by the body mass index and the waist to the hip ratio. The lipid profile was determined by the enzymatic method
Поєднаний перебіг артеріальної гіпертензії (АГ) з надлишковою масою тіла (МТ) або з абдомінальним ожирінням розглядаються як один з найбільш розповсюджених варіантів коморбідної патології, що призводить до значного підвищення частоти серцево-судинних ускладнень. Мета роботи - вивчення ефектів телмісартану на внутрішньосерцеву гемодинаміку, функціональний стан міокарда, ліпідний і вуглеводний профіль у хворих на АГ з нормальною МТ і АГ з ожирінням. Обстежено 50 хворих на АГ II стадії, яких було розподілено на 2 групи. Першу (основну групу), склали 23 пацієнти з АГ II ступеня і з нормальною МТ. Другу групу (порівняння) склали 27 пацієнтів, у яких діагностувалась АГ II ст. з ожирінням. Діагноз верифікували з використанням лабораторно-інструментальних методів. Ожиріння оцінювали за індексом МТ і співвідношенням об'єму талії до об'єму стегон. Визначення ліпідного профіля проведено за допомогою ферментативного методу. Результати свідчать, що рівень "офісних" значень систолічного артеріального тиску (САТ) у хворих на АГ з нормальною МТ за вживання телмісартану знижувався на 14,5 %, а діастолічного - на 11,4 %. У хворих на АГ II ст. з ожирінням рівень САТ також знижувався на 13,4 % і діастолічного - на 11,5 %. Через 3 міс лікування динаміка регресу кінцево-діастолічного і кінцево-систолічного розміру серця у групі пацієнтів без ожиріння приводила до достовірного зменшення цих показників у порівнянні з початковими значеннями. У хворих з ожирінням ці показники також зменшувались, проте не досягали достовірних значень. У разі лікування із застосовуванням телмісартану відбувалось зниження ліпідів у хворих на АГ (загальний холестерин (ХС) - на 5,5 %, ХС ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) - на 6,2 %, тригліцеридів (ТГ) - на 7,8 % і підвищення ХС ЛПВЩ - на 10,4 % (p 0,05) та недостовірні зміни у хворих на АГ з ожирінням (ЗХС - на 5,9 %, ХС ЛПНЩ - на 5,1, ТГ - на 8,8 % - підвищення ХС ЛПВЩ - на 6,4 %). Після проведеного лікування ці показники зменшувались (глікозильованого гемоглобіну (НbA1c) на 8,45 % і на 19,17 %, інсуліну - на 3,2 % і на 13,38 %, глюкози - на 5,65 % і на 4,73 % відповідно за групами). Висновки: телмісартан опосередковано позитивно впливає на внутрішньосерцеву гемодинаміку за рахунок зниження артеріального тиску як у хворих на АГ з нормальною МТ, так і з ожирінням. Застосування телмісартану як гіпотензивного заходу надає гіполіпідемічний ефект і покращує показники вуглеводного обміну у хворих на АГ як з нормальною МТ, так і з ожирінням. Наведені дані можуть бути орієнтирами для оцінки ефективності проведення гіпотензивної терапії телмісартаном
Дод.точки доступу:
Kapustnik, V. A.
Shelest, B. O.
Kovalyova, Yu. O.
Shelest, O. M.
Brek, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Kolesnik, Ya. V.
    Clinical and laboratory indicators for infectious mononucleosis in children on the background of the treatment with valavir [Текст] / Ya. V. Kolesnik // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 10-13


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
МОНОНУКЛЕОЗ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- INFECTIOUS MONONUCLEOSIS (диагностика, кровь, патофизиология)
АЦИКЛОВИР -- ACYCLOVIR (фармакология)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (фармакология)
Анотація: Infectious mononucleosis (IM) is an acute infectious disease accompanied with fever, quinsy, damage of lymph nodes, liver, spleen and characteristic changes in the hemogram. The global spread of IM among the population, frequency of its chronic course, the presence of erased and atypical forms, the complexity of diagnosis and therapy cause the urgency of the problem of studying IM. Aim. To compare clinical and laboratory indicators in the acute period of IM in children treated with valavir. Materials and methods. The article contains the results of the own observations of 107 children with IM aged 2 to 15 years. Clinical and laboratory data were evaluated in patients with IM on the background of the treatment with valavir. Results. The main therapy was antihistamines and symptomatic drugs, antimicrobials were prescribed for the treatment of quinsy. Valavir was prescribed on the first day of admission with clinical verification of the diagnosis. Verification of pathogens was carried out by the method of enzyme immunoassay, specific immunoglobulins M and G were determined separately for VEB antigens by the PCR method. The disease in all children was accompanied with fever, tonsillitis, lymphadenopathy, enlargement of the liver and spleen. The study of clinical and laboratory features was conducted at the time of admission to the hospital and on the 12th day of hospitalization. Conclusions. According to the results of the study the conclusions have been made that prescription of valavir in the treatment of acute infectious mononucleosis in children leads to a more rapid disappearance of a number of clinical symptoms and normalization of laboratory indicators compared to patients who received only the symptomatic and pathogenetic therapy
Інфекційний мононуклеоз (ІМ) - гостре інфекційне захворювання, що супроводжується лихоманкою, ангіною, ураженням лімфатичних вузлів, печінки, селезінки і характерними змінами гемограми. Глобальне поширення ІМ у популяції, частота хронічного перебігу, наявність стертих і атипових форм, складності діагностики і терапії зумовлюють актуальність проблеми вивчення ІМ. Мета дослідження - порівняльне вивчення клініко-лабораторних показників у гострий період ІМ у дітей у разі лікування валавіром. Наведено результати власних спостережень за 107 дітьми віком від 2 до 15 років, хворих на ІМ. Проведено оцінку клінічних і лабораторних даних у хворих на ІМ на фоні лікування валавіром. Основну терапію становили десенсибілізуючі препарати, симптоматичні засоби, для лікування ангіни призначалися антибактеріальні препарати. Валавір призначався в перший день надходження за клінічної верифікації діагнозу. Верифікацію збудників здійснено за допомогою методу імуноферментного аналізу, визначалися окремо специфічні імуноглобуліни M і G до антигенів ВЕБ і методу ПЛР. Захворювання у всіх дітей супроводжувалося лихоманкою, тонзилітом, лімфоаденопатією, збільшенням печінки і селезінки. Вивчення клініко-лабораторних особливостей проводилося на момент надходження до стаціонару і на 12-й день госпіталізації. Висновки: за результатами дослідження зроблено висновок, що призначення валавіру під час лікування гострого ІМ у дітей призводить до більш швидкого зникнення ряду клінічних симптомів і нормалізації лабораторних показників у порівнянні з хворими, які одержували тільки симптоматичну і патогенетичну терапію
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Підвищення раціональності лікарської терапії у літніх хворих терапевтичного профілю [Текст] / Є. Ф. Грінцов [та ін.] // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 14-19


MeSH-головна:
(методы)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (методы)
Анотація: Враховуючи тенденцію до старіння населення у всьому світі, а також частоту зустрічаємості, поліморбідність та особливості перебігу супутньої патології у літніх хворих, підвищення раціональності фармакотерапії цієї групи пацієнтів мають значну медико-соціальну вагу. Мета роботи - підвищення раціональності використання лікарських препаратів у осіб літнього та похилого віку. Проаналізовано 105 стаціонарних історій хвороби пацієнтів віком старше 65 років на предмет відповідності призначень препаратів міжнародним рекомендаціям Американської геріатричної асоціації 2015 р. Останні передбачали співвіднесення певного препарату до категорій або не рекомендованих до застосування у літніх людей, або застосування яких слід уникати за певних захворювань і синдромів, або які є потенційно небезпечними. У 73 % випадків встановлено призначення лікарських препаратів, що входять у списки не рекомендованих у літніх пацієнтів з різною силою доказів та протипоказань. Крім того, в 34,4 % спостережень встановлено нераціональність призначення окремих препаратів і в 57,1 % - некоректне дозування за стандартизованим показником Medication Appropriateness Index. Виявлено високий рівень поліпрагмазії. Висновки: зроблено висновки щодо шляхів підвищення раціональності лікарського лікування літніх пацієнтів
Дод.точки доступу:
Грінцов, Є. Ф.
Мороз, В. А.
Сахарова, Т. С.
Андрєєва, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Федоровська, М. І.
    Методологія створення дерматокосметичних засобів для профілактики та лікування алопеції [Текст] / М. І. Федоровська, Н. П. Половко, І. О. Ярема // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 20-27


MeSH-головна:
АЛОПЕЦИЯ -- ALOPECIA (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ДЕРМАТОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- DERMATOLOGIC AGENTS (фармакология)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (фармакология)
КРЕМ ДЛЯ КОЖИ -- SKIN CREAM (фармакология)
ГЕЛИ -- GELS (фармакология)
Анотація: Профілактика та лікування алопецій залишається актуальним завданням сучасної дерматокосметології. Залежно від етіопатогенетичних факторів розрізняють різні види облисіння, серед яких найбільш поширеними є андрогенна (АА) та телогенова алопеція (ТА). Мета роботи - обгрунтування методології створення нових дерматологічних засобів для нашкірного застосування, призначених для профілактики та лікування АА та ТА. Дослідження проводили шляхом опрацювання наукової літератури щодо етіопатогенезу та методів лікування різних видів алопеції, маркетингового аналізу ринку лікарських і косметичних засобів, пошуку лікарської рослинної сировини та визначення впливу біологічно активних речовин на відновлення та стимулювання росту волосяного фолікулу. Враховуючи специфіку фармакотерапії облисіння та потреби ринку, авторами було обрано об'єкти дослідження, а саме: для лікування АА - м'які лікарські форми (емульгель, крем-маска, гель-маска) з екстрактом пальми сабаль і настойкою софори японської, олійний екстракт з кореневищ та коренів кропиви дводомної; для лікування ТА - гель-маска із соком кропиви дводомної, складна настойка з листя кропиви дводомної, листя шавлії лікарської та листя каштану кінського. Для забезпечення стабільності, високої ефективності та нешкідливості важливо враховувати вплив фармацевтичних факторів на якість розроблюваних препаратів, використовуючи сучасні методи дослідження (фармакотехнологічні, біофармацевтичні, фізико-хімічні, фармакологічні) та послідовність їх виконання. Висновки: на підставі загального методичного підходу складено план розробки дерматологічних засобів на основі природної сировини, які у перспективі можуть стати препаратами вибору у профілактиці і терапії АА та ТА
Дод.точки доступу:
Половко, Н. П.
Ярема, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Впровадження системи якості згідно з державним стандартом ISO 15189:2015 у лабораторії клінічної діагностики Клініко-діагностичного центру Національного фармацевтичного університету: прикладні аспекти [Текст] / С. В. Місюрьова [та ін.] // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 28-33


MeSH-головна:
ГАММА-ГЛУТАМИЛТРАНСФЕРАЗА -- GAMMA-GLUTAMYLTRANSFERASE (анализ)
ФОСФАТАЗА ЩЕЛОЧНАЯ -- ALKALINE PHOSPHATASE (анализ)
(использование, методы)
ВАЛИДАЦИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ -- VALIDATION STUDIES
Анотація: Одним з етапів розробки та впровадження системи якості у медичних лабораторіях є проведення валідаційних робіт. Основними об'єктами цих робіт стають методики, за допомогою яких проводяться вимірювання різних параметрів у лабораторії. Мета роботи - дослідження аспектів забезпечення якості у Лабораторії клінічної діагностики Клініко-діагностичного центру НФаУ шляхом проведення валідаційних процедур з оцінки придатності біохімічних методик. Об'єкти дослідження - стандартизовані біохімічні методики визначення рівнів гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) та лужної фосфатази у зразках біологічних рідин. Як контрольну сироватку було обрано "Хімічний контроль. Набір реагентів" виробництва High Technology, Inc. (США) з відомою концентрацією аналітів. Вимірювання проводилися на автоматичному біохімічному аналізаторі Express Plus фірми Bayer (Німеччина). Під час обробки результатів досліджень було використано показники описової статистики та проведено ряд статистичних оцінок. Оцінка внутрішньолабораторної збіжності та відтворюваності методик визначення концентрації ГГТ та лужної фосфатази за допомогою фотометричного методу під час роботи на аналізаторі біохімічному Еxpress Рlus, проведена двома операторами-лаборантами однакової кваліфікації, вказує на відсутність грубих помилок у роботі аналізатора та статистично важливих відмінностей у разі проведення вимірювань. Оцінка правильності методик, проведених за допомогою стандартного зразка, довела, що систематична похибка не значима (за заданим критерієм прийнятності). Отже, дані методики забезпечують правильність вимірів у межах лабораторії. Розширена невизначеність, яку було розраховано як метрологічну оцінку придатності, показала, що одержані значення рівня ГГТ та лужної фосфатази можна вважати точними та достовірними. Висновки: валідація методик визначення гамма-глутамілтрансферази та лужної фосфатази у крові людини за допомогою фотометричного методу довела, що дані методики мають робочі характеристики, які відповідають регламентованим, задовольняють встановленим критеріям, а вимірювані за допомогою них параметри відповідають належним
Дод.точки доступу:
Місюрьова, С. В.
Доброва, В. Є.
Свід, Н. О.
Отрішко, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Строєнко, К. С.
    Вплив 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату на рівень кортизолу у хворих із гострим інфарктом міокарда та когнітивними порушеннями [Текст] / К. С. Строєнко // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 34-37


MeSH-головна:
ПИРИДИНЫ -- PYRIDINES (фармакология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (кровь, лекарственная терапия)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, кровь)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (кровь)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (фармакология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (использование, методы, стандарты)
Анотація: Щороку в Україні реєструється близько 50 тис. випадків гострого інфаркту міокарда (ГІМ). Однією з причин несприятливого перебігу ГІМ є когнітивні порушення, які виходять за межі вікових норм у половині випадків. Мета роботи - вивчити вплив 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату на рівні кортизолу сироватки крові у хворих із ГІМ і когнітивними порушеннями. В дослідження було включено 70 пацієнтів із ГІМ і когнітивною дисфункцією віком до 60 років. Додатково вивчались рівні кортизолу сироватки крові. Залежно від виду терапії хворих було розподілено на 2 групи: 1-а група (n = 35) - пацієнти зі стандартною схемою лікування за ГІМ із додаванням кверцетину, 2-а група (n = 35) пацієнтів із ГІМ одержувала крім стандартної терапії та кверцетину ще й 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат. Під час проведення досліджень у 1-й групі кортизол був підвищений у 86 % хворих, у 2-й групі - у 80 % хворих. На тлі проведеної терапії в 1-й групі тварин рівень кортизолу залишився підвищеним у 45,70 % хворих, тоді як у пацієнтів 2-ї групи він залишився підвищеним тільки у 22,85 % хворих. Встановлено, що доданий до стандартної схеми лікування 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат сприяв значному зниженню рівнів кортизолу сироватки крові у досліджуваних хворих, тоді як у пацієнтів, які одержували стандартну терапію та кверцетин, регрес кортизолу сироватки крові був значно нижчим. Висновки: під час дослідження було підтверджено, що у разі додавання до стандартної терапії 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату спостерігалося достовірне зниження рівнів кортизолу сироватки крові та когнітивних порушень у пацієнтів із ГІМ віком до 60 років
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Мікробіологічне дослідження нового комбінованого препарату «Проплантмед» на основі фенольного гідрофобного препарату прополісу [Текст] / Н. С. Богдан [та ін.] // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 38-42


MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВА КОМБИНИРОВАННЫЕ -- DRUG COMBINATIONS
ПРОТИВОЯЗВЕННЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ULCER AGENTS (фармакология)
ПРОПОЛИС -- PROPOLIS (фармакология)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (фармакология)
МЕД -- HONEY
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки є одним з найпоширеніших захворювань у світі, що потребує створення та дослідження нових ефективних і безпечних лікарських засобів. Мета роботи - вивчення мікробіологічних властивостей нового комбінованого препарату на основі фенольного гідрофобного препарату прополісу проплантмед. Дослідження щодо мікробіологічної чистоти препарату здійснено відповідно до Державної фармакопеї України. Для досліджень використовували наступні поживні середовища: соєво-казеїновий бульйон, ("HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India"), соєво-казеїновий агар ("HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India"), тіогліколеве середовище для контролю стерильності ("HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India") та Сабуро-декстрозний агар (Виробництво Індії, "HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India"). Експериментальні зразки лікарського препарату проплантмед відповідають вимогам ДФУ та випробуванням "Мікробіологічна чистота", і цей факт є важливим показником гарантії якості готового лікарського засобу. Висновки: за результатами проведеного експерименту встановлено, що рівень мікробіологічної чистоти запропонованих гранул відповідає вимогам ДФУ, і цей показник є гарантією якості даного препарату
Дод.точки доступу:
Богдан, Н. С.
Горошко, О. М.
Паламар, А. О.
Шпичак, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Iermolenko, T. I.
    Dynamics of the cytokine blood profile under the effect of wound healing medicinal products with different mechanisms of action in the experiment [Текст] / T. I. Iermolenko, O. V. Kryvoshapka, O. I. Pautina // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 44-49


MeSH-головна:
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
(кровь, лекарственная терапия)
МАЗИ -- OINTMENTS (фармакология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (фармакология)
Анотація: Wound healing depends significantly on the level of proinflammatory cytokines in the lesion. Exactly expression of IL-1β, IL-8, TNF-α retains the course of the wound process in the stage of persistent inflammation. By affecting the mechanisms of cytokine regulation of the reparative tissue regeneration it is possible to correct the wound healing process. The use of topical agents when treating burns is an important component of the complex therapy. Aim. To study the effect of 10 % methyluracil ointment and 2 % thiotriazoline ointment on the level of proinflammatory cytokines in the blood serum of rats in the dynamics of the thermal burn development. Materials and methods. The thermal burn was modeled by the method of Yakovleva L. V. (1999), Fenchin K. M. (1979). Ointments with different mechanisms of action, 10 % methyluracil ointment and 2 % thiotriazoline ointment were used as wound-healing agents. Results. It has been determined experimentally that the level of IL-1β, IL-8, TNF-α cytokines in the rat blood correlates with the severity of the wound process and the response to the treatment applied. The application of ointments with the wound healing activity has led to the significant decrease in the level of proinflammatory cytokines in the blood of rats and healing of the burn wound in shorter terms. Moreover, thiotriazoline ointment reveals a marked reparative activity than methyluracil ointment. Conclusions. The use of 10 % methyluracil ointment and 2 % thiotriazoline ointment with a different wound healing effect in the treatment of burn wound leads to the change in the cytokine profile, and it is accompanied with a positive dynamics of healing processes. By the reparative activity 2 % thiotriazoline ointment exceeds the action of methyluracil ointment
Дод.точки доступу:
Kryvoshapka, O. V.
Pautina, O. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Шебеко, С. К.
    Експериментальне дослідження антиоксидантних властивостей Глюкваміну за умов розвитку діабетичної нефропатії [Текст] / С. К. Шебеко, І. А. Зупанець, А. С. Шаламай // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 50-54


MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (кровь, лекарственная терапия)
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (фармакология)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (фармакология)
ГЛЮКОЗАМИН -- GLUCOSAMINE (фармакология)
Анотація: Основною причиною виникнення термінальної форми хронічної хвороби нирок (ХХН) є діабетична нефропатія. На сьогоднішній день у медичній практиці ефективні засоби лікування діабетичної нефропатії відсутні. Мета дослідження - експериментальне вивчення антиоксидантних властивостей препарату глюквамін на тлі розвитку діабетичної нефропатії для обгрунтування доцільності застосування в терапії ХХН. Дослідження проводили на моделі діабетичної нефропатії, викликаної внутрішньоочеревинним введенням алоксану у дозі 200 мг/кг на 56 щурах. У тварин визначали вміст продуктів ліпопероксидації у крові та нирках та показники стану системи антиоксидантного захисту. Під впливом глюкваміну на 90 добу дослідження спостерігалось вірогідне зменшення вмісту у крові та гомогенаті нирок щурів дієнових кон'югатів та ТБК-реактантів, що свідчить про зниження інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів. Крім того, у нирках спостерігалось збільшення вмісту відновленого глутатіону, а також активності СОД і каталази, що свідчить про нормалізацію стану антиоксидантної системи. При цьому глюквамін за більшістю показників перевершував вплив препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу. Висновки: за умов розвитку нефропатії на тлі цукрового діабету глюквамін чинить виражену антиоксидантну дію та є перспективним засобом лікування ХХН
Дод.точки доступу:
Зупанець, І. А.
Шаламай, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Товчига, О. В.
    Ефекти настойки яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) на тлі токсичних доз алопуринолу в умовах надлишку похідних пурину та білків [Текст] / О. В. Товчига // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 55-66


MeSH-головна:
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (кровь, лекарственная терапия)
АЛЛОПУРИНОЛ -- ALLOPURINOL (кровь, фармакология)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (фармакология)
ПУРИНЫ -- PURINES (метаболизм)
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID (метаболизм)
Кл.слова (ненормовані):
СНЫТЬ
Анотація: Зростає інтерес до застосування засобів рослинного походження у складі комбінованої терапії, зокрема гіперурикемії та подагри. Препарати надземної частини яглиці звичайної (ЯЗ) (Aegopodium podagraria L.) характеризуються органопротекторними та сприятливими метаболічними ефектами, серед яких - вплив на обмін сечової кислоти, значною мірою зумовлений гідроксикоричними кислотами. Одним із основних гіпоурикемічних препаратів на сьогодні залишається алопуринол. Мета дослідження - охарактеризувати ренальні, метаболічні та психотропні ефекти комбінації настойки ЯЗ з алопуринолом за умов надлишку похідних пурину та білків у щурів. Досліди проведено на тлі надлишку похідних пурину та білків у щурів (10-денне введення дріжджового екстракту у дозі 10 г/кг із додаванням молібдену у кількості 0,3 мг на тварину та д/о введення інозину в дозі 50 мг/150 г). Настойку ЯЗ (1 мл/кг), алопуринол (50 мг/кг) та їх комбінацію вводили внутрішньошлунково впродовж усього періоду відтворення моделі. Визначали стан видільної функції нирок, біохімічні показники плазми крові, активність ксантиноксидази та вміст сечової кислоти в печінці та нирках, стан ЦНС у тестах відкритого поля та хрестоподібного піднесеного лабіринту. Ураження нирок на тлі надлишку похідних пурину та білків у щурів верифіковано за наявністю гіперфільтрації із зростанням реабсорбції води та зниженням здатності нирки до виведення водного навантаження, зменшенням кліренсу сечовини та зростанням протеїнурії. Підвищується вміст сечовини та амінного азоту в плазмі крові за відсутності змін креатинінемії та урикемії (при цьому виражено зростає ниркова екскреція сечової кислоти на тлі підвищеної активності ксантиноксидази печінки). Настойка яглиці на тлі надлишку похідних пурину та білків забезпечує ефективну екскрецію калію, нормалізує вміст загального білка у плазмі крові та кліренс сечовини, не змінюючи інші показники та не виявляючи ознак токсичної дії, а також достовірного впливу на кількість сечової кислоти та активність ксантиноксидази в печінці та нирках. На тлі алопуринолу зростає тяжкість ураження нирок із триразовим зростанням коефіцієнта маси органу, гіперазотемією, різким падінням ШКФ та кліренсу сечовини, зменшенням процесів реабсорбції, тенденцією до збільшення натріємії та особливо каліємії, вираженим зростанням протеїнурії, а також підвищенням вмісту загального білка у крові. Настойка яглиці не посилює токсичність алопуринолу та не перешкоджає інгібуванню ним ксантиноксидази. Вона чинить достовірну антипротеїнуричну дію, сприяє підтримці реабсорбції натрію, за рахунок чого знижується його екскреція, зменшує натріємію на тлі збереження нормокаліємії. Настойка знижує тривожність тварин у тесті хрестоподібного піднесеного лабіринту, цей ефект збережений за комбінованого введення з алопуринолом, за цих умов також зменшується вираженість емоційних і вегетативних реакцій у тесті відкритого поля. Висновки: настойка ЯЗ не збільшує токсичність алопуринолу за умов надлишку похідних пурину та білків у щурів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)